Постанова № 11013470, 04.08.2010, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 серпня 2010 рокуСправа № 2а-1671/10/0370

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Дмитрука В.В.,

при секретарі судового засідання Годунок Т.О.,

з участю представника позивача Сівака О.В.,

представника відповідача Сахарчука А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом приватної фірми «АТС» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватна фірми «АТС» звернулася з позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0001022399/0 від 31.05.2010р. та № 0001032399/0 від 31.05.2010р., якими податковий орган визначив позивачу податкові зобовязанні зі сплати податку на прибуток в загальній сумі 39783грн. та зі сплати податку на додану вартість в загальній сумі 31825грн.50коп. відповідно.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- надання в акті перевірки податковим органом правочинам ПФ «АТС» з підприємцем ОСОБА_3 статусу нікчемних суперечить нормам чинного законодавства та обставинам справи, оскільки дане обґрунтування зроблено на підставі висновків про нікчемність угод, укладених ОСОБА_3 по ланцюгу постачання;

- на момент вчинення правочинів, як і на момент розгляду справи судом підприємець ОСОБА_3 зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця та платника податку на додану вартість;

- всі операції по придбанню товарів у СПД ОСОБА_3 є реальними та підтвердженні як первинними документами так і документами про подальшу реалізацію придбаних груп товарів покупцям.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав повністю з мотивів, викладених у позовній заяві.

Луцька ОДПІ у своїх запереченнях та представник відповідача в судових засіданнях просять в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю, мотивуючи тим, що контрагент позивача підприємець ОСОБА_3 виписувала документи на реалізацію товарів, які були раніше придбані по недійсних податкових накладних у субєктів господарської діяльності, що на час здійснення операцій були або ліквідовані, або проходила ліквідаційна процедура, а тому правочини на придбання позивачем товару в ОСОБА_3 є нікчемними, тобто не створюють юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю, відповідно податковим органом правомірно проведено коригування показників декларацій про прибуток підприємства та з податку на додану вартість за такими операціями.

Розглянувши доводи, викладені у позовній заяві, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення. При цьому судом враховано наступне:

З 30.04.2010р. по 11.05.2010р. працівником ДПА у Волинській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку приватної фірми «АТС» з питань дотримання вимог податкового законодавства по сплаті податку на прибуток та податку на додану вартість по фінансово-господарських операціях з СПД ОСОБА_3 за період з 01.07.2007р. по 31.03.2009р., про що складено акт перевірки від 14.05.2010р. №578/35-111/13363655.

Перевіркою встановлено порушення ПФ «АТС»:

1) п.1.31 ст.1, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР (далі Закон України №334/94-ВР) в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 37238грн., в тому числі: за І кв. 2007р. в сумі 10716грн., за ІІ 2007р. в сумі 14039грн., за ІІІкв. 2007р. в сумі 23282грн., за 2007 рік в сумі 32146грн., за І кв. 2008р. в сумі 5092грн., за ІІ кв. 2008р. в сумі 5092грн., за ІІІ кв. 2008р. в сумі 5092грн., за 2008р. в сумі 5092грн.;

2) п.1.4 ст.1, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4, п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі - Закон України №168/97-ВР) в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 29790грн., в тому числі: за І кв. 2007р. в сумі 8753грн., за ІІ кв. 2007р. в сумі 2658грн., за ІІІ кв. 2007р. в сумі 7393грн., за ІV кв. 2007р. в сумі 7092грн., за січень 2008р. в сумі 2775грн., за лютий 2008р. в сумі 1299грн.;

За наслідками перевірки Луцькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення: 1) №0001022399/0 від 31.05.2010р. про визначення позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 39783грн., в тому числі: 26522грн. основного платежу та 13261грн. штрафних санкцій; 2) №0001032399/0 від 31.05.2010р. про визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 31825грн.50коп., в тому числі: 21217грн. основного платежу та 10608грн.50коп. штрафних санкцій.

19.05.2010р. позивачем було подано до ДПА у Волинській області заперечення на акт перевірки, однак своїм рішенням від 31.05.2010р. №2829/10/35-109 ДПА у Волинській області не взяла дані заперечення до уваги з посиланням на правомірність зроблених при проведенні перевірки висновків.

Висновки перевірки та рішення про розгляд заперечення на акт перевірки вмотивовані наступним:

- згідно інформації із Системи автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту додатку 5 поданих до податкового органу декларацій з ПДВ за період з жовтня 2008 року по березень 2009 року встановлено, що СПД ОСОБА_3 придбано продукцію у СГД з ознаками сумнівності;

- відповідно до акту Луцької ОДПІ №3447/17-2/НОМЕР_1 від 24.09.2009р. «Про результати планової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, АДРЕСА_1, за період з 01.01.2007р. по 31.03.2009р.» СПД ОСОБА_3 первинна документація ведення підприємницької діяльності не надавалась, письмові пояснення не надавались;

- згідно податкових декларацій з податку на додану вартість за період з 01.03.2008р. по 28.02.2009р. підприємця ОСОБА_3 та розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту (по додатку 5 до податкової декларації з ПДВ) в розрізі контрагентів встановлено, що підприємець ОСОБА_3 у Розділі 2 «Податковий кредит» відносила суми по господарських операціях з придбання товарів (робіт, послуг) від суб'єктів господарської діяльності, які мають ознаки сумнівності, а саме: ПП «АСТАРК» (код ЄДРПОУ 32138152) Ленінський р-н, м. Луганськ, ТзОВ «С.К.С.-ТЕХПРОМ» (код ЄДРПОУ 30340666) Шевченківський р-н м. Києва, ТзОВ «КАТЕХ 3» (код ЄДРПОУ 33194904) Шевченківський р-н м. Києва, ТзОВ «Союз Сервіс ЛТД» (код ЄДРПОУ 33448057) Шевченківський р-н м. Києва;

- дані юридичні особи припинені або ліквідовані в звязку з процедурою банкрутства, у вищезазначених СГД свідоцтва платника ПДВ анульовані у 2005 - 2006 роках, а тому податкові накладні виписані після анулювання свідоцтв платника ПДВ відповідно до п.5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України №165 від 30.05.1997р. та зареєстрованого в Мінюсті України 23.06.1997р. за №233/3037 вважаються недійсними;

- прокуратурою Волинської області відносно підприємця ОСОБА_3 13.01.2010р. порушена кримінальна справа за ознаками злочину ч.3 ст.212 КК України;

- правочини, внаслідок якого неправомірно віднесені витрати до складу витрат підприємцем ОСОБА_3, по суті спрямовані на незаконне заволодіння майном держави та протирічить інтересам держави і суспільства, вважаються такими, що порушують публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 статті 228 Цивільного Кодексу є нікчемними;

- згідно зі ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, відповідно здійснюється коригування показників декларацій про податок на прибуток та декларації з податку на додану вартість за операціями, що проведені на підставі таких нікчемних правочинів;

- зазначені правочини підприємця ОСОБА_3 з ПП «АСТАРК», ТзОВ «С.К.С.-ТЕХПРОМ», ТзОВ «КАТЕХ 3», ТзОВ «Союз Сервіс ЛТД» Луцькою ОДПІ визнані нікчемними, а відповідно правочини на придбання ПФ «АТС» продукції у СПД ОСОБА_3 також є нікчемними згідно ч. 1 ст. 203, ст. 215, ст. 216, ст. 208, ст. 228 ЦК України, ч.1 ст.207 Господарського кодексу України.

Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачені правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок та встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Варто зауважити, що для встановлення нікчемності правочину за вказаною вище нормою закону, необхідно довести умисел сторін такого правочину на ухилення від сплати податків, що потягне за собою недоотримання державним бюджетом грошових коштів чим спричиняється шкода державі. Такий умисел, серед іншого, може бути встановлений вироком суду в кримінальній справі.

Дана позиція знайшла своє відображення в Постанові пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», в якій серед іншого зазначено, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Як вбачається з акту перевірки від 14.05.2010р. перевіряючою зроблено висновок про нікчемність правочинів, укладених між ПФ «АТС» та підприємцем ОСОБА_3 на підставі висновків акту перевірки СПД ОСОБА_3 від 24.09.2009р.

Разом з тим, лише констатується факт, що угоди між ОСОБА_3 та ПФ «АТС» є нікчемними, оскільки зроблено висновок про нікчемність угод, укладених СПД ОСОБА_3 з ПП «Астарк», ТзОВ «С.К.С.-ТЕХПРОМ», ТзОВ «КАТЕХ 3» та ТзОВ «Союз Сервіс ЛТД», тобто жодного правового обґрунтування, крім припущень, що угоди на придбання ОСОБА_3 в зазначених субєктів господарювання товарів є протиправними, то відповідно протиправними є й угоди на подальшу реалізацію такого товару будь-яким контрагентам (в тому числі й ПФ «АТС»), акт перевірки від 14.05.2010р. не містить.

Крім того, при викладенні обставин, що встановлені перевіркою, перевіряючою самостійно зроблено посилання на факти, які суперечать один одному, а саме: всі товари у ПП «Астарк», ТзОВ «С.К.С.-ТЕХПРОМ», ТзОВ «КАТЕХ 3» та ТзОВ «Союз Сервіс ЛТД» підприємцем ОСОБА_3 придбані в період з березня 2008р. по лютий 2009р. включно, в той час як правовідносини щодо придбання груп товарів між СПД ОСОБА_3 та ПФ «АТС» тривали в період з січня 2007р. по лютий 2008р., що однак не було враховано при винесенні податкових повідомлень-рішень та при розгляді заперечення на акт перевірки і послугувало головною причиною для донарахування податкових зобовязань позивачу. Вказаний факт підтверджується наявним в матеріалах справи протоколом виїмки документів, що свідчать про фінансово-господарські взаємовідносини ПФ «АТС» та приватного підприємця ОСОБА_3 від 26.04.2010р. всі вилучені видаткові накладні, податкові накладні та платіжні доручення датовані починаючи з 12.01.2007р. та закінчуючи 15.02.2008р.

Пояснень з приводу правомірності коригування показників декларацій позивача з податку на прибуток та з податку на додану вартість за 2007 рік та січень-лютий 2008 року за операціями, що відбулися в березні 2008 року лютому 2009 року Луцькою ОДПІ не надано.

Відповідно до п.5.1 та пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності; до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України №334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.7.5 ст.7 Закону України №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України №168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення перевірки позивачем було надано всі первинні документи, якими оформлялось придбання у підприємця ОСОБА_3 товарів, в тому числі й податкові накладні, на підставі яких було віднесено до податкового кредиту ПДВ на загальну суму 29790грн., жодних зауважень до яких не було зафіксовано в акті перевірки. Крім того, на вимогу суду позивачем надано також докази, що свідчать про подальшу реалізацію придбаних в підприємця ОСОБА_3 товарів ВАТ «Волиньобленерго», ВАТ «Луцький картонно-руберойдовий комбінат», КП «Луцькводоканал» - видаткові накладні, платіжні доручення, накладні, довіреності на отримання товару (надано частину первинних документів в звязку з проведеною виїмкою згідно протоколу виїмки від 26.04.2010р.). Жодних доказів в підтвердження безтоварності угод, укладених між підприємцем ОСОБА_3 та ПФ «АТС» відповідач на вимогу суду не надав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд вважає правомірним віднесення до валових витрат позивачем витрат в сумі 148954грн. та віднесення до складу податкового кредиту ПДВ на загальну суму 29790грн. по правочинах з підприємцем ОСОБА_3, відповідно неправомірним є винесення Луцькою ОДПІ податкових повідомлень-рішень від 31.05.2010р. №№0001022399/0, 0001032399/0.

ПФ «АТС» просить суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 31.05.2010р. №№ 0001022399/0, 0001032399/0. При постановленні рішення суд відповідно до ст.162 КАС України може визначити спосіб захисту порушеного права. Оскільки позивачем оскаржуються акти індивідуальної дії, суд вважає за необхідне скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 31.05.2010р. №№ 0001022399/0, 0001032399/0 як такі, що прийняті всупереч вимог чинного законодавства.

Керуючись статтями 2, 71, 94, 158-163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Законів України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 31.05.2010р. №0001032399/0 про визначення приватній фірмі «АТС» податкового зобовязання з ПДВ в сумі 31825грн.50коп. та від 31.05.2010р. №0001022399/0 про визначення приватній фірмі «АТС» податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 39783грн.

Стягнути з Державного бюджету на користь приватної фірми «АТС» 6грн.80коп. в повернення сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається сторонами протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В.Дмитрук