Рішення № 110134692, 10.04.2023, Путивльський районний суд Сумської області

Справа № 584/1466/21

Провадження № 2/584/60/23

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

10.04.2023 Путивльський районний суд Сумської області у складі: головуючого - судді Токарєва С.М., за участю секретаря судових засідань Зікрати Я.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Путивль цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з указаним позовом та свої вимоги обгрунтовував тим, що 07.05.2019 між АТ «Кредобанк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № СL-189113, за яким відповідач отримав кредит у сумі 500000,00 грн. із процентною ставкою за користування кредитом 36,99 % річних, строком на 60 місяців, тобто до 06.05.2024 зі сплатою по 18584 грн. щомісячно.

Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту шляхом сплати щомісячних платежів, сплату нарахованих за період користування кредитом відсотків, пені, штрафів та інших витрат.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав, а саме надав позивачу кредит у розмірі, встановленому договором. Натомість, відповідач належним чином не виконує умови кредитного договору, у зв`язку з чим станом на 22.09.2021 має заборгованість у розмірі 543244,91 грн., яка складається з наступного: 460918,75 грн. - борг по тілу; 82326,16 грн. - борг за процентами.

Ураховуючи, що відповідач, не виконуючи належним чином зобов`язання за договором, істотно порушив його умови, представник позивача просить суд стягнути із відповідача на його користь 543244,91 грн. заборгованості за договором, судовий збір в сумі 8148,67 грн., витрати на професійну правову допомогу у розмірі 13% від ціни позову та фіксовану суму у розмірі 1400 грн.

Ухвалою судді від 10.12.2021 відкрито провадження у даній справі, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав на адресу суду письмову заяву, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності, позов підтримав, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву до суду не подав, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином в установленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив.

Оскільки представник позивача не заперечує щодо заочного розгляду справи, про що зазначив у поданому клопотанні, на підставі статті 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності сторін в порядку заочного розгляду справи на підставі наявних доказів.

На підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що 07.05.2019 між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № CL-189113, відповідно до умов якого останній отримав кредит у загальній сумі 500000 грн. строком на 60 місяців до 06.05.2024, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,99 % річних на суму заборгованості за кредитом за методом «факт/360» (а.с. 7-9).

Відповідно до пункту 2.4 указаного договору позичальник доручає банкові здійснити переказ кредитних коштів на наступні цілі: 1) на поточні потреби в сумі 146978,49 грн. на поточний рахунок позичальника у ПАТ «Кредобанк»; 2) на погашення (рефінансування) кредитної заборгованості позичальника перед ТОВ «ФК «ЦФР» по кредитному договору 8673361039 від 07.12.2018 в сумі 163850,00 грн.; 3) на погашення (рефінансування) кредитної заборгованості позичальника перед ПАТ «Кредобанк» по кредитному договору CL-131265 від 31.08.2018 в сумі 189171,51 грн.

Згідно з пунктами 6.1, 6.2 кредитного договору позичальник зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі в порядку і строки (терміни), передбачені кредитним договором та/або додатками до нього.

Позичальник здійснює погашення заборгованості за цим кредитним договором відповідно до графіку платежів (Додаток №1 до цього кредитного договору). Всього позичальник зобов`язаний здійснити 60 щомісячних платежів по 18584 грн. щомісячно, кожного останнього числа відповідного місяця, впродовж 60 місяців з дати укладення кредитного договору. Перший та останній платежі можуть відрізнятися за розміром суми щомісячного платежу. Щомісячні платежі з 07.05.2019 по 06.05.2024 погашаються в однаковому розмірі.

Згідно з пунктом 7.1 договору за несвоєчасне виконання (прострочення) грошових зобов`язань за цим кредитним договором позичальник відшкодовує банку заподіяні збитки в повному обсязі та сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення, розрахованої від суми кожного несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання позичальника, за кожен день прострочення від дати виникнення прострочення до дати, що передує даті погашення заборгованості позичальника. В будь-якому разі розмір пені, нарахованої позичальнику на підставі цього пункту кредитного договору не може перевищувати 15% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання.

Банк у випадках, передбачених п. 3.3 Кредитного договору (порушення позичальником істотних умов договору, зокрема, невиконання позичальником зобов`язань, передбачених кредитним договором) вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за кредитним договором, про що письмово повідомляє позичальника (пункт 6.9 Кредитного договору).

Позивач свої зобов`язання за Кредитним договором від 07.05.2019 № CL-189113 виконав, надавши ОСОБА_1 07.05.2019 500000 грн. кредиту (а.с. 10, 19-20).

Відповідач сплачував кошти з метою повернення отриманого кредиту, останній платіж ОСОБА_1 було внесено 14.09.2021 (а.с. 11-16, 18).

Станом на 11.10.2021 за Кредитним договором від 07.05.2019 № CL-189113 утворилась заборгованість у розмірі 543244,91 грн., яка складається з наступного: 460918,75 грн. - борг по тілу; 82326,16 грн. - борг за процентами (а.с. 17).

Згідно із статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).

За вимогами статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (частина друга статті 1050 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Положеннями статті 611 ЦК України визначено правові наслідки порушення зобов`язання. Так, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 2 статті 1054 та частини 2 статті 1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Як установлено судом, відповідачем були істотно порушені умови кредитного договору в частині своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків, що підтверджується розрахунком заборгованості.

На адресу відповідача позивачем направлялась вимога про погашення заборгованості з попередженням про те, що у разі невиконання ОСОБА_1 вимог банку буде ініційоване примусове стягнення заборгованості з покладенням на нього витрат у зв`язку з цим (а.с. 21-26).

Заборгованість за Кредитним договором від 07.05.2019 № CL-189113 залишається непогашеною.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач не надав до суду сукупності належних та допустимих доказів на підтвердження належного виконання ним зобов`язань за Кредитним договором від 07.05.2019 № CL-189113, не спростував наданий позивачем розрахунок суми відсотків.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем доведено допущення ОСОБА_1 істотного порушення зобов`язань за укладеним Кредитним договором, що відповідно до пункту 6.9 Кредитного договору та ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України є підставою для дострокового стягнення всієї суми кредиту разом з нарахованими відсотками та пенею.

Відтак, позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про судові витрати у справі, суд керується положеннями статті 141 ЦПК України, відповідно до якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до обсягу задоволених вимог.

Ураховуючи, що позовні вимоги задоволено повністю, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 8148,67 грн. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду.

Вирішуючи питання про стягнення із відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1400 грн. та 13% від ціни позову, то суд приходить наступного висновку.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 137 ЦПК України зазначені витрати несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так, у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Чинне цивільно процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначена правова позиція викладена зокрема у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі №199/3939/18 (провадження № 61-15441св19).

Згідно з частинами першою та третьою статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі.

До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

При цьому договір про надання правової допомоги повинен містити детальний опис правових послуг, що надаються, та їх вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо.

На підтвердження понесення банком витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача надано копії договору про надання правової допомоги, укладеного 01 вересня 2021 року між АТ «Кредобанк» та АО «Юридична компанія «Аксіліум», свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та довіреності №12201 від 26 жовтня 2021 року.

Відповідно до п. 4.2 вказаного договору, сума гонорару Виконавця визначається у відсотках від сум, що фактично зараховані на погашення заборгованості, переданої виконавцю в обслуговування, в результаті вжиття виконавцем заходів, визначених у п. 1.3. цього Договору, під час Строку обслуговування, з врахуванням пунктів 3.1.-3.2. цього Договору, у розмірі, визначеному пунктом 4.4. цього Договору.

Відповідно до п. 4.4.1 вказаного договору сторони погодили, що розмір гонорару виконавця визначається в залежності від етапів роботи, на якій відбулося погашення заборгованості кожного із боржників у відсотках від суми погашення, зокрема у випадку погашення заборгованості на етапі судової процедури гонорар становить 13%. У свою чергу у розділі «Визначення термінів» договору від 01 вересня 2021 року сторони узгодили, що заборгованість, яка погашена за участю виконавця це сума коштів, що надійшла від боржників (третіх осіб) на рахунки, вказані клієнтом, в рамках виконання зобов`язань за кредитними договорами, починаючи з моменту отримання виконавцем реєстру боржників в електронному вигляді у форматі XLS, і до настання обставин, визначених цим договором.

Зважаючи на викладене, оскільки сума заборгованості за кредитним договором № CL-189113 від 07.05.2019 відповідачем не сплачена, то в АТ «Кредобанк» не виникло обов`язку щодо оплати отриманих послуг згідно п.4.1. договору, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача суми гонорару в розмірі 13% від ціни позову суперечить умовам укладеного договору про надання правової допомоги.

Додатково до сум, вказаних у пункті 4.4.1. цього договору клієнт сплачує гонорар у фіксованих сумах за наступні дії: за підготовку та подання до суду позовної заяви - 400 грн, за представництво в судовому процесі суду першої інстанції (за весь процес) - 500 грн; за отримання рішення суду - 500 грн, за подання апеляційної скарги - 400 грн, за подання касаційної скарги - 400 грн (п. 4.4.2. договору про надання правової допомоги).

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Дана позиція підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що витрати на правничу допомогу, які підтверджені належними доказами, є гонорар у фіксованій сумі 400,00 грн за підготовку та подання до суду позовної заяви, а також 500,00 грн за представництво в судовому процесі суду першої інстанції та 500,00 грн. за отримання рішення суду.

Враховуючи викладене, розподіляючи судові витрати, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 1400,00 гривень та судовий збір в розмірі 8148,67 гривень.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст. ст. 13, 81, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» (код 09807862, місцезнаходження юридичної особи: вул. Сахарова, 78, м. Львів, 79026) заборгованість за кредитним договором № СL-189113 від 07.05.2019 у розмірі 543244 (п`ятсот сорок три тисячі двісті сорок чотири) грн. 91 коп., у тому числі 460918 (чотириста шістдесят тисяч дев`ятсот вісімнадцять) грн. 75 коп.- заборгованість за кредитом; 82326 (вісімдесят дві тисячі триста двадцять шість) грн. 16 коп. - заборгованість за відсотками.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» (код 09807862, місцезнаходження юридичної особи: вул.Сахарова, 78, м. Львів, 79026) 8148 (вісім тисяч сто сорок вісім) грн. 67 коп. компенсації судового збору за подання позовної заяви та 1400 грн. (одна тисяча чотириста) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуто Путивльським районним судом Сумської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі невручення заочного рішення суду у день його проголошення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд шляхом подачі відповідної заяви протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М.Токарєв