Рішення № 11013079, 25.08.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2010 р. Справа № 42/213-10

вх. № 5742/1-42

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Мирошник Т.Ю. (дов.)

1-відповідача - не з'явився

2-відповідача - Новиков К.О. (дов.)

розглянувши справу за позовом ТОВ "Авіта Нова", м. Чугуїв Харківської області

до 1. ФО П ОСОБА_3, м. Луцьк Волинської області

2.ТОВ "Сеса-Трейд", с.Васищеве Харківської області

про стягнення 114444,90 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Авіта Нова", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів, 1. ФО П ОСОБА_3, 2.ТОВ "Сеса-Трейд", про стягнення солідарно заборгованості в загальній сумі 114444,90 грн., в т.ч. основний борг за договорами № 37/08-Д від 01.01.2008р., № 07/10-ПУ від 01.02.2010р. - 94493,17 грн.; інфляційні збитки - 15261,94 грн.; 3% річних - 4689,79 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримує позовні вимоги.

У судовому засіданні 25.08.2010р. позивач надав уточнення позовних вимог, згідно яких уточнює періоди нарахування інфляційних втрат та 3% річних.

Суд зазначає, що фактично дана заява не є уточненням позовних вимог, а є поясненнями по суті заявлених позовних вимог, які суд приймає до уваги при вирішенні справи.

1-відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений ухвалою суду.

Від 1-відповідача через канцелярію суду надійшла телеграма про відкладення розгляду справи у зв'язку з пізнім отриманням ухвали суду.

Судом встановлено, що відповідач не з'являвся також у судові засідання, призначені на 20.07.2010р., 10.08.2010р., надсилаючи клопотання про відкладення розгляду справи.

При цьому відповідач з 05.07.2010р. (дня отримання ухвали про порушення провадження у даній справі) не надав відзив на позов та документальне обґрунтування своєї позиції по справі.

Суд розцінює клопотання відповідача як спробу затягнути строк розгляду справи.

Суд зазначає, що згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Подача клопотань спрямованих на штучне затягування судового процесу, суперечить, зокрема, вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Суд також враховує, що двомісячний строк розгляду справи спливає.

Таким чином, 1-відповідач, передбаченими ст. 22 ГПК України правами не скористався, процесуальне право на участь у судовому засіданні не реалізував, тому, клопотання позивача є необґрунтованим і таким, що не відповідає принципу добросовісності в користуванні процесуальними правами.

Суд вважає, що у відповідача протягом розгляду справи була можливість обґрунтувати свою позицію по справі та надати документальне підтвердження своєї позиції.

За таких обставин суд розглядає справу за відсутності 1-відповідача, за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

2-відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов.

Вислухавши представників позивача, 2-відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між відповідачами був укладений договір купівлі-продажу № 37/08-Д від 01.01.2008р., за умовами якого 2-відповідач зобов'язався передати 1-відповідачу товар в кількості та асортименті, передбаченими договором, а 1-відповідач, відповідно, зобов'язався прийняти та оплатити поставлений товар.

Відповідно до пункту 2.6 Договору оплата товару здійснюється на умовах відстрочки платежу на 16 календарних днів від дати поставки, вказаної в видатковій накладній.

На виконання умов Договору 2-відповідач поставив на адресу 1-відповідача товар, що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями видаткових накладних.

Однак, отриманий 1-відповідачем товар не був оплачений повністю, у зв'язку з чим виникла заборгованість у сумі 94 493,17 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

В подальшому між 2-відповідачем та позивачем був укладений договір № 07/10-ПУ від 01.02.2010р., за умовами якого ТОВ "Сеса-Трейд" (2-відповідач) передало ТОВ "Авіта Нова" (позивачу) право вимоги грошових зобов'язань до ФОП ОСОБА_3 (1-відповідач) за договором № 37/08-Д купівлі-продажу (дистриб'юторський договір) від 01.01.2008р. в сумі 94 493,17 грн.

Згідно з п. 1.4 Договору № 07/10-ПУ до позивача окрім права вимоги також переходить право на пред'явлення позовів з метою захисту та/або здійснення Права вимоги.

2-відповідач на виконання п. 2.3 Договору в день підписання Договору передав покупцю всі документи, що підтверджують право вимоги грошових зобов'язань, тобто документи, які підтверджують заборгованість 1-відповідача в сумі 94493,17 грн., згідно переліку, що наведено в Акті приймання-передачі документів від 01.02.2010р. по Договору №07/10-ПУ від 01.02.2010р.

15.02.2010р. 2-відповідач направив 1-відповідачу повідомлення про відступлення права вимоги за № 150 від 12.02.2010р. з банківськими реквізитами позивача, як нового кредитора. Вказане повідомлення було отримано 1-відповідачем 20 лютого 2010р.

09.03.2010р. позивач направив 1-відповідачу лист-вимогу № 13 від 04.03.2010р. щодо сплати заборгованості в сумі 94493,17 грн. Вказану вимогу 1-відповідач отримав 13.03.2010р.

У відповідь на вказаний лист 1-відповідач направив лист № 186 від 18.03.2010р., в якому просить надати йому копію договору № 07/10-ПУ від 01.02.2010р. та інші документи, що підтверджують факт переходу прав вимоги за Договором № 37/08-Д купівлі-продажу (дистриб'юторський договір) від 01.01.2008р. від ТОВ "Сеса-Трейд" до ТОВ "Авіта Нова".

ТОВ "Авіта Нова" у відповідь направило лист № 35 від 08.04.2010р. з додатками, а саме : копію договору №07/10-ПУ від 01.02.2010р.; копію Акту приймання-передачі документів по договору №07/10-ПУ від 01.02.2010р.

Однак заборгованість 1-відповідачем так і не була сплачена.

Суд зазначає, що доказів такої сплати 1-відповідачем не надано і до суду.

Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 517 ЦК України встановлено, що Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.

А стаття 518 ЦК України передбачає, що боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

2-відповідач був повідомлений про заміну кредитора, при цьому не висуває обгрунтованих заперечень проти вимоги позивача.

В п. 1.1 Договору № 07/10-ПУ встановлено, що крім основного зобов'язання до покупця переходить право на стягнення процентів та інфляційних збитків за порушення основного зобов'язання.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем зроблено нарахування інфляційних втрат за період з 01.03.2009р. по 30.06.2009р. на суму заборгованості 168938,77 грн. та з 01.09.2009р. по 31.03.2010р. на суму 94493,17 грн. Нарахування 3% річних також зроблено за різні періоди на різні суми заборгованості, які існували на момент нарахування.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 1.1. Договору № 07/10-ПУ 2-відповідач передав позивачу право вимоги заборгованості в сумі 94493,17 грн., яка є основним зобов'язанням 1-відповідача, та право стягнення неустойки, процентів, інфляційних збитків за порушення основного зобов'язання, тобто з аналізу даного пункту договору витікає право позивача на нарахування інфляційних втрат та 3 % річних саме за порушення сплати 1-відповідачем основного зобов'язання в сумі 94493,17 грн., а не на всі інші заборгованості 1-відповідача, які існували в різний період перед 2-відповідачем.

Заборгованість 1-відповідача перед 2-відповідачем станом на 01.03.2009р. складала 168938,77 грн., до складу якої входить і заборгованість у сумі 94493,17 грн., а отже позивач має право на нарахування інфляційних за періоди заявлені в позові, а саме з 01.03.2009р. по 30.06.2009р. та з 01.09.2009р. по 31.03.2010р. саме на суму заборгованості 94493,17 грн. Сума інфляційних за вказані періоди на вказану суму заборгованості складає 11858,47 грн.

Позивачем аналогічно невірно нараховані 3% річних. Так, за період з 01.03.2009р. по 10.07.2010р. (період заявлений позивачем) 3% річних виходячи з суми заборгованості 94493,17 грн. складатимуть 3852,21 грн., а не 4689,79 грн.

Таким чином, позивач має право на стягнення з 1-відповідача основної суми заборгованості в розмірі 94493,17 грн., інфляційних втрат у сумі 11858,47 грн. та 3% річних у сумі 3852,21 грн.

Судом встановлено, що Договором № 07/10-ПУ від 01.02.2010р., а саме пунктом 2.7, передбачено, що продавець (2-відповідач) поручається перед покупцем (позивачем) за боржника (1-відповідача) щодо виконання останнім свого обов'язку.

Згідно ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ст.554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

А отже 2-відповідач є солідарним боржником з 1-відповідачем.

Позивач пред'явив позовні вимоги до відповідачів як солідарних боржників.

У судовому засіданні 25.08.2010р. позивач надав заяву про відмову від позовних вимог, а саме від позовних вимог до 2-відповідача - ТОВ "Сеса-Трейд".

В поданій заяві позивачем не надано пояснень стосовно підстав часткової відмови. У судовому засіданні представник позивача пояснила, що вважає, що 1-відповідач вчинює дії, які свідчать про намір не сплачувати кошти, а отже підприємство прийняло рішення стягнути кошти лише з 1-відповідача.

Суд зазначає, що частина перша ст.543 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Позивач використав своє право та пред'явив вимогу до обох солідарних боржників.

За таких обставин суд не приймає відмову позивача від позову.

Суд також зазначає, що розцінює пред'явлення позову до обох відповідачів та наступну відмову від позову до відповідача, який перебуває в Харківській області, залишаючи вимоги до відповідача, який зареєстрований в м. Луцьк, як здійснення дій, спрямованих на зміну територіальної підсудності справи, що порушує права 1-відповідача.

Враховуючи викладене суд задовольняє позовні вимоги частково, а саме в частині стягнення солідарно з відповідачів основної суми заборгованості в розмірі 94493,17 грн., інфляційних втрат у сумі 11858,47 грн. та 3% річних у сумі 3852,21 грн.

Судові витрати покладаються солідарно на відповідачів пропорційно сумі заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 28, 32-34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відмовити.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути солідарно з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в Ф-ї ВАТ "Сведбанк", МФО 300164) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Сеса Трейд" (Харківська область, Харківський район, сел. Васищеве, вул. Промислова, 12, код 32680664, р/р 26003000122192 ФВАТ "Укрексімбанк" м. Харкова, МФО 351618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіта Нова" (63500 Харківська область, м. Чугуїв, мкр-н "Авіатор", Чугуївський АРЗ, фактична (поштова) адреса: 61001, м. Харків, пр. Гагаріна, 1, оф. 605-В, код 36202446, р/р № 26000237010000 в АКІБ "УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005) основну заборгованість у розмірі 94493,17 грн., інфляційні втрати в сумі 11858,47 грн., 3% річних у сумі 3852,21 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 1102,04 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення підписано 27.08.2010р.