Рішення № 110126182, 06.04.2023, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/24947/20

2/760/1745/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2023 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Українця В.В.

при секретарі Степановій Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників судового розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» про скасування рішення,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі» про скасування рішення.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 16 вересня 2013 року між ним та ПАТ «Київенерго» укладено договір про користування електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1 .

13 листопада 2015 року відповідачем було складено Акт про порушення ПКЕЕН № 42741, відповідно до якого було виявлено явні ознаки втручання в параметри рахункового засобу обліку з метою зміни його показів, вплив на лічильник радіочастотним випроміненням радіоелектронного засобу, внаслідок чого спожита електроенергія недонараховується.

Разом з тим, жодних пристроїв вилучено не було, зафіксованих фактів або даних скануючим пристроєм акт не містить, а тому відповідачем не доведено, що взагалі був такий пристрій як радіоелектронний засіб. Такий засіб не зафіксовано.

Крім того, за наслідками експертизи, що була проведена 29 вересня 2016 року, не встановлено втручання в параметри розрахункового засобу обліку радіочастотним випромінюванням радіоелектронного засобу, не встановлено факту самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника.

Акт про порушення був розглянутий без його участі та без повідомлення про такий розгляд. Також, зазначений акт йому не направлявся.

Акт про порушення № 42741 від 13 листопада 2015 року було розглянуто 24 грудня 2015 року та винесено протокол № 4386, яким встановлено, що споживач порушив ПКЕЕ, а саме виявлено ознаки втручання в параметри розрахункового засобу обліку з метою зміни його показників. Зазначеним протоколом прийнято рішення щодо проведення нарахування не облікованої електроенергії за період з 19 листопада 2013 року по 13 листопада 2015 року у сумі 496450 гривень 47 копійок.

До складання цього протоколу експертиза проведена не була.

Відповідна експертиза була проведена 29 вересня 2016 року, яка не підтвердила вплив на засіб обліку електричної енергії радіоелектронним засобом.

Таким чином, відповідач не мав правових підстав для застосування Методики № 562, оскільки не було проведено експертизу.

Листом від 05 жовтня 2016 року його було повідомлено про повторне засідання комісії з розгляду акту про порушення № 42741 від 13 листопада 2015 року.

Протоколами від 20 жовтня 2016 року № 2404 та від 14 листопада 2016 року розгляд акту про порушення переносився. Листом від 27 січня 2017 року розгляд був призначений на 16 березня 2017 року.

16 березня 2017 року був складений протокол № 462 про донарахування відповідно до Акту про усунення порушення від 13 вересня 2016 року по Акту про порушення № 42741 від 13 листопада 2015 року у сумі 301391 гривні 06 копійок за період з 14 листопада 2015 року по 13 вересня 2016 року.

Загальна сума до сплати за не донараховану електроенергію по Акту про порушення № 42741 від 13 листопада 2015 року становить 797841 гривню 53 копійки.

Вбачається, що відповідач на підставі одного акту про порушення двічі притягає його до відповідальності.

Крім того, законодавством не передбачено складання акту усунення порушення, а тому такий акт не може бути підставою для складання протоколу № 462 від 16 березня 2017 року.

Протоколом № 12 від 22 лютого 2017 року досліджено обставини, які не входили в обсяг повноважень комісії, а тому рішення комісії Інформаційно-консультативного центру, оформлене цим протоколом є недійсним та підлягає скасуванню.

Просить суд ухвалити рішення, яким:

- скасувати рішення комісії, оформлене протоколом № 4386 від 24 грудня 2015 року;

- скасувати рішення комісії Інформаційно-консультативного центру, оформлене протоколом № 12 від 22 лютого 2017 року;

- скасувати рішення комісії, оформлене протоколом № 462 від 16 березня 2017 року.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 27 листопада 2020 року відкрито спрощене позовне провадження.

З відзиву на позовну заяву представника відповідача вбачається, що він просить відмовити в задоволенні позову. Зазначено, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 05 червня 2020 року позов ПАТ «Київенерго» (правонаступником якого є ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за не обліковану спожиту електричну енергію в сумі 797841 гривні 53 копійки задоволено. Постановою Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 05 червня 2020 року залишено без змін. Зазначеними рішеннями судів дії відповідача щодо складання акту та проведення нарахувань визнано правомірними. Таким чином, відсутні підстави для скасування рішень комісії. Просить до вимог позивача застосувати строк позовної давності. Посилається на те, що представник позивача ОСОБА_2 був присутній на засіданні комісії по розгляду акту про порушення 16 березня 2017 року. 30 травня 2017 року представник позивача ОСОБА_3 звертався з заявою про повторний перегляд нарахувань по акту по порушення. 08 червня 2017 року на засіданні комісії по розгляду акту про порушення № 42741 від 13 листопада 2015 року були присутні обоє представники позивача. Засідання комісії Інформаційно-консультативного центру, оформлене протоколом № 12 від 22 лютого 2017 року, також було проведено у присутності представника позивача. Таким чином, позивачу було відомо про складений акт про порушення, нарахування за актом та засідання комісії ще у 2017 році. ОСОБА_1 з позовом до суду звернувся 13 листопада 2020 року, тобто з пропуском строку позовної давності.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 16 вересня 2013 року між ПАТ «Київенерго» (правонаступником якого є ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі») до ОСОБА_1 укладений договір про користування електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1 .

13 листопада 2015 року за цією адресою представниками ПАТ «Київенерго» виявлено порушення ПКЕЕН, у зв`язку з чим було складено акт про порушення ПКЕЕН № 42741 від 13 листопада 2015 року.

Листом від 18 листопада 2015 року позивача повідомлено про те, що 24 грудня 2015 року о 10 годин 15 хвилин буде проводитися засідання комісії з розгляду актів про порушення, на якій буде розглянуто акт № 42741 від 13 листопада 2015 року та направлено останньому копію акта.

24 грудня 2015 року відбулося засідання комісії ПАТ «Київенерго» з розгляду акта від № 42741 від 13 листопада 2015 року, за наслідками якого прийнято рішення, яке оформлено протоколом № 4386 про нарахування суми недонарахованої електроенергії згідно з Методикою № 562 (п. 3.3, за формулою 3.1) у розмірі 496450 гривень 47 копійок.

13 вересня 2016 року представником ПАТ «Київенерго» складено акт про вилучення у позивача електролічильника та направлення його на експертизу.

Згідно з актом № 1489 проведення експертизи лічильника електроенергії від 29 вересня 2016 року складено висновок, за яким за результатами експертизи лічильника № 0174496, типу ПІК-2303-АРК1Т, лічильник визнано непридатним до подальшої експлуатації. Встановлено увімкнення та вимкнення лічильника (багаторазово), збій годинникового механізму, механічні пошкодження цоколю лічильника в місці кріплення верхнього гвинта. Метрологічні параметри відповідають класу точності.

Листом від 05 жовтня 2016 року повідомлено позивача про те, що 20 жовтня 2016 року о 13 годині 30 хвилин буде повторно проводитися засідання комісії з розгляду актів порушення, на якому буде розглянуто акт № 42741 від 13 листопада 2015 року.

22 лютого 2017 року було проведено засідання комісії Інформаційно-консультаційного центру ПАТ «Київенерго» з розгляду та розв`язання суперечностей та спірних ситуацій за участю представника споживача.

Листом від 27 січня 2017 року позивача повідомлено про те, що 16 березня 2017 року о 09 годині буде повторно проводитися засідання комісії з розгляду актів порушення, на якому буде розглянуто акт № 42741 від 13 листопада 2015 року.

16 березня 2017 року відбулося засідання комісії з розгляду актів порушень ПКЕЕН та умов договорів про користування електричною енергією і нарахувань за ними.

Комісією прийнято рішення провести донарахування за актом № 42741 від 13 листопада 2015 року за необліковану електричну енергію за період з 14 листопада 2015 року по 13 вересня 2016 року в розмірі 301391 гривні 06 копійок, а з врахуванням рішення комісії від 24 грудня 2015 року - на загальну суму 797841 гривні 53 копійки.

Встановлено, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 05 червня 2020 року позов ПАТ «Київенерго» (правонаступником якого є ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за не обліковану спожиту електричну енергію в сумі 797841 гривні 53 копійки задоволено.

Постановою Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 05 червня 2020 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 14 липня 2021 року постанову Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2020 року скасовано та справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Київського апеляційного суду від 29 червня 2022 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 05 червня 2020 року скасовано, у задоволенні позову ПрАТ «ДТЕК Київські Електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.

Із зазначеної постанови вбачається наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст. 714 ЦК України, статтями 24-27 Закону України «Про електроенергетику» (в редакції на час спірних правовідносин), Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 562 від 04 травня 2006 року.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно з ч. 1, абзацом 8 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є порушення правил користування енергією.

Відповідно до п. 37 ПКЕЕН енергопостачальник має право знімати показання відповідно до умов договору та проводити обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза приладами обліку; вимагати від споживача відшкодування збитків, завданих порушеннями, допущеними споживачем під час користування електричною енергією.

Згідно з п. 3 Методики № 562 визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕН, вартість необлікованої електричної енергії розраховується на підставі акта про порушення, який складається відповідно до передбаченої ПКЕЕН процедури та в разі виявлення зазначених у ній порушень.

Пунктом 3.1 Методики № 562 передбачено, що підставою для застосування її положень є виявлення таких порушень ПКЕЕН: 1) пошкодження або відсутності на приладах обліку пломб з відбитками тавр про повірку приладів обліку (за умови наявності акта про збереження пломб, складеного в порядку, установленому ПКЕЕН, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування приладів обліку та за умови втручання споживача в роботу приладів обліку); 2) пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр електропередавальної організації або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про збереження пломб, складеному в порядку, установленому ПКЕЕН, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування приладів обліку, установлення індикаторів та передачу на збереження приладів обліку електричної енергії, відповідних пломб та індикаторів; 3) пошкодження приладів обліку (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу тощо), інших дій споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку (фіксація індикатором впливу постійного (змінного) магнітного або електричного полів, використання фазозсувного трансформатора тощо (у разі підтвердження факту встановлення та передачі на збереження споживачу (власнику або наймачу об`єкта) приладів обліку, установлених пломб та індикаторів); 4) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) без порушення схеми обліку; 5) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку; 6) самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електромережі, що не є власністю енергопостачальника; 7) використання «штучного нуля», що призвело до споживання необлікованої електричної енергії.

Відповідно до п. 4.1 Методики № 562 факт виявлених представниками енергопостачальника електричної енергії за регульованим тарифом порушень споживачем вимог ПКЕЕН оформлюється актом про порушення.

Акт про порушення складається у присутності споживача представниками енергопостачальника, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень на місці виявлення порушень.

У разі відмови споживача від підписання акта про порушення про це зазначається в акті про порушення. Акт про порушення без підпису споживача вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника.

Звертаючись до суду з позовом, ПАТ «Київенерго» посилалося на те, що споживач від підпису відмовився, як зазначено в акті.

Разом з тим матеріали справи не містять доказів того, що споживач був присутній при проведенні представниками позивача дій, визначених у додатках, та при складанні акта, отже, споживач не міг відмовитися від підпису на акті.

Розрахунок вартості необлікованої електричної енергії, згідно з пунктом 3.3 Методики № 562, здійснюється за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії; за тарифами (цінами) для населення, що діяли в період, за який розраховується розмір вартості необлікованої електричної енергії; та за кількістю днів (розрахунковий період).

Залежно від характеру виявленого порушення ПКЕЕН (підпункти 1-7 пункту 3.1 Методики № 562) добовий обсяг споживання електричної енергії визначається за формулами, які визначені пунктами 2.7, 3.4 та 3.6 цієї Методики. Кількість днів, яка береться для розрахунку обсягу самовільно спожитої електричної енергії, може становити шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, дванадцять місяців та три роки (пункт 3.3 Методики № 562).

Згідно з підпунктом «а» пункту 3.3 Методики № 562 у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 3.1 цієї глави (у частині щодо пошкодження приладів обліку), кількість днів у періоді, за який має здійснюватися перерахунок, враховується з дня останнього контрольного огляду приладу обліку до дня усунення порушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення.

Якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась) чи набуття прав власності на об`єкт (приміщення), але не більше ніж за три роки.

Якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, учинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку мали можливість, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дня останнього контрольного огляду приладу обліку до дня виявлення порушення, але не більше загальної кількості днів за шість календарних місяців, що передували дню виявлення порушення.

Відповідно до п. 1.2 Методики № 562 вона застосовується за наявності, зокрема, пошкодження приладів обліку, та за умови, що такі пошкодження приладів обліку призвели до зміни показів приладів обліку.

Таким чином, до моменту встановлення факту того, що пошкодження приладів обліку призвели до зміни показів приладів обліку енергопостачальник не має підстав для здійснення нарахувань відповідно до Методики № 562.

Згідно п. 53 ПКЕЕН (в редакції від 17 лютого 2012 року) вбачається, що у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Даний акт розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енеогопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Споживач повинен бути повідомлений не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату, і має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів. При цьому, Акт про порушення цих Правил не розглядається у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживача про час і дату засідання комісії, рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається споживачу.

Протоколом від 24 грудня 2015 року № 4386 прийнято рішення: провести нарахування згідно з пунктом 3.3 та за формулою № 3.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕН, за період з 19 листопада 2013 року по 13 листопада 2015 року у розмірі 496450 гривень 47 копійок.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів того, що до складання протоколу від 24 грудня 2015 року № 4386 було проведено експертизу лічильника електроенергії та не надано документів на підтвердження втручання у роботу обліку лічильника, що є обов`язковим згідно п. 15 ПКЕЕН, п. 3.1 Методики № 562 та п. 3 Порядку № 122 «Порядок визначення розміру і відшкодування збитків завданих енергопостачальнику внаслідок викраденої електричної енергії».

ПАТ «Київенерго» до матеріалів справи, також, не надано доказів на підтвердження повідомлення ОСОБА_1 про розгляд акту від 13 листопада 2015 року № 42741, призначений на 24 грудня 2015 року, у передбачений ПКЕЕН термін, та як наслідок у комісії не було підстав для розгляду зазначеного акту.

Експертиза лічильника електроенергії проведена лише 29 вересня 2016 року, відповідно до якої складено акт від 29 вересня 2016 року № 1489, згідно з яким за результатами експертизи лічильника № 0174496, тип ПІК-2303-АРК1Т, лічильник визнано непридатним до подальшої експлуатації. Встановлено увімкнення та вимкнення лічильника (багаторазово), збій годинникового механізму, механічні пошкодження цоколю лічильника в місці кріплення верхнього гвинта. Метрологічні параметри відповідають класу точності.

16 березня 2017 року відбулося засідання комісії з розгляду актів порушень ПКЕЕН та умов договорів про користування електричною енергією і нарахувань за ними. Комісією було прийнято рішення провести донарахування за актом від 13 листопада 2015 року № 42741 за необліковану електричну енергію, за період з 14 листопада 2015 року по 13 вересня 2016 року у розмірі 301391 гривні 06 копійок, а з врахування рішення комісії від 24 грудня 2015 року - на загальну суму 797841 гривні 53 копійки.

Згідно з Протоколом від 24 грудня 2015 року № 4386 вбачається, що нарахування здійснено на підставі Методики № 562 (п. 3.3. за формулою 3.1), при цьому, ОСОБА_1 звертався до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, за наслідками чого, було отримано листи від 20 березня 2017 року, від 16 липня 2019 року, з яких вбачається, що у товариства відсутні документи, які б і підтверджували факт втручання у роботу приладу обліку, зокрема, результати експертного дослідження, проведеного спеціалізованою організацією (підприємством), які б підтверджували факт заниження показів приладу обліку типу НІК 2303 АРК1Т № 0174496 шляхом впливу на вказаний прилад обліку електричної енергії засобом радіочастотного випромінювання, виявленим у споживача.

Таким чином, ПАТ «Київенерго» не мало підстав для застосування положень Методики № 562 для здійснення розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії на підставі Акта від 13 листопада 2015 року № 42741 до моменту підтвердження факту втручання у роботу приладу обліку типу НІК 2303 АРК1Т № 90174496 приладом радіочастотного випромінювання, виявленим у споживача, за результатами експертного дослідження, проведеного спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на його проведення згідно з чинним законодавством України.

Таке підтвердження було отримано позивачем лише 29 вересня 2016 року, про що зазначено у акті № 1489, на підставі проведеної експертизи.

Після проведення експертизи, повторний розгляд акту від 13 листопада 2015 року було призначено на 16 березня 2017 року, разом з тим, ПКЕЕН не передбачають право повторно розглядати акт та проводити донарахування.

Крім того, відповідно до п. 53 ПКЕЕН (в редакції від 20 вересня 2016 року) Акт про порушення Правил, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 50 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню.

З огляду на зазначене, такий документ, як Акт усунення порушень та донарахування не передбачені Методикою № 562, а дії товариства щодо проведення розрахунку на підставі неналежних документів є незаконними та безпідставними та не створюють для ОСОБА_1 жодних обов`язків, а нарахована сума є незаконною та такою, що не підлягає стягненню.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи викладене, рішення комісії по розгляду акта про порушення не відповідають закону, а тому вимоги позивача про скасування таких рішень підлягають задоволенню.

Представник відповідача подав до суду заяву про застосування наслідків спливу позовної давності. Посилається на те, що представник позивача ОСОБА_2 був присутній на засіданні комісії по розгляду акту про порушення 16 березня 2017 року. 30 травня 2017 року представник позивача ОСОБА_3 звертався з заявою про повторний перегляд нарахувань по акту по порушення. 08 червня 2017 року на засіданні комісії по розгляду акту про порушення № 42741 від 13 листопада 2015 року були присутні обоє представники позивача. Засідання комісії Інформаційно-консультативного центру, оформлене протоколом № 12 від 22 лютого 2017 року, також було проведено у присутності представника позивача. Таким чином, позивачу було відомо про складений акт про порушення, нарахування за актом та засідання комісії ще у 2017 році. ОСОБА_1 з позовом до суду звернувся 13 листопада 2020 року, тобто з пропуском строку позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Частиною 2 ст. 258 ЦК України визначено, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позовна давність відповідно до ч. 1 ст. 260 ЦК України обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Позивач у заяві зазначає про те, що рішення відповідача, оформлене протоколом № 4386 від 24 грудня 2015 року засідання комісії по розгляду акта про порушення № 42741 від 13 листопада 2015 року, отримане ним 08 лютого 2018 року, тому строк позовної давності він не пропустив.

Разом з тим, у матеріалах справи містяться протоколи засідання комісії по розгляду акта про порушення № 42741 від 13 листопада 2015 року, датовані 20 жовтня 2016 року, 14 листопада 2016 року, 16 березня 2017 року, 08 червня 2017 року. З цих протоколів вбачається, що засідання комісії проходили за участі представника споживача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , а на засіданні 08 червня 2017 року - за участі двох представників позивача: ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Крім того, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 30 травня 2017 року подавав заяву до ПАТ «Київенерго» про перегляд нарахування по акту про порушення № 42741 від 13 листопада 2015 року.

З позовом до суду ОСОБА_1 звернувся лише 16 листопада 2020 року.

Таким чином, позивачем пропущений строк позовної давності.

Стороною позивача після подання відповідачем заяви про застосування строку позовної давності будь-яких доводів щодо поважності причин пропуску строку позовної давності наведено не було.

З огляду на наведене, у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 256, 258, 260, 261, 525, 526, 714 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 562 від 04 травня 2006 року, статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 223, 259, 263-265, 268, 272 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські Електромережі» (м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20, код ЄДРПОУ 41946011) про скасування рішення.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: