Рішення № 11012582, 26.08.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

26.08.10                                                                                           Справа№ 6/98

За позовом: Закритого акціонерного товариства “Торговий дім “Массандра”, м.Ялта

до відповідача : Приватного малогого підприємства “Фірма “Рубікон-2”, м.Львів

про: стягнення 314524грн. 36коп.

                                                   Суддя Гоменюк З.П.

                                                                       Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.

Представники:

від позивача: Пастирський Е.Ч.

від відповідача: Федечко Б.Т.

          Представникам сторін, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов’язки, зокрема, права заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області Закритим акціонерним товариством “Торговий дім “Массандра” подано позов до Приватного малогого підприємства “Фірма “Рубікон-2” про стягнення 314524грн. 36коп. основного боргу.

          Ухвалою суду від 11.06.2010р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 22.07.2010р. З метою надання можливості сторонам врегулювати спір в мирному порядку, ухвалою суду від 22.07.2010р. розгляд справи відкладено на 05.08.2010р. В судовому засіданні 05.08.2010р. судом оголошено перерву до 26.08.2010р. та продовжено строк розгляду спору.

          В судовому засіданні 05.08.2010р. представником позивача подано суду уточнення позовних вимог, відповідно до якого просить суд стягнути з відповідача 310000грн. 00коп. оскільки відповідачем 31.05.2010р. перераховано позивачу 4524грн. 36коп.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов, зокрема покликається на те, що нереалізований товар знаходиться у нього на матеріальному зберіганні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

02.02.2006р. між Закритим акціонерним товариством “Торговий дім “Массандра” та Приватним малим підприємством “Фірма “Рубікон-2” було укладено договір купівлі-продажу №11.

03.11.2007р. сторонами укладено договір поставки №104-А вина торгової марки “Массандра”.

На виконання умов вказаних договорів позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 1235132грн. 86коп. за який відповідач розрахувався частково на загальну суму 920608грн. 48коп. Станом на час звернення з позовом до суду заборгованість відповідача становила 314524грн. 36коп.

05.02.2010р. позивачем направлено відповідачем претензію № 2-02-3 на суму 314524грн. 36коп., яка відповідачем визнана повністю.

З врахуванням заяви позивача про уточнення суми позовних вимог заборгованість відповідача становить 310000грн. 00коп. і станом на час прийняття рішення відповідачем не сплачена.

Відповідно до п. 3.3 договору №104-А покупець зобов”язаний приймати весь замовлений товар по факту поставки і оплачувати повну вартість цього товару згідно накладних постачальника протягом 60 календарних днів або зробити попередню оплату (згідно рахунку).

При прийнятті рішення у даній справі, суд виходив з наступного:

У відповідності до вимог ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Таким чином, підстави виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків) встановлені ст. 11 ЦК України, зокрема вони виникають з договорів, тобто носять диспозитивний характер. Це полягає у обов'язку сторін договору виконувати взяті на себе зобов'язання, визначені умовами договору.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов”язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов”язується прийняти майно ( товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму ( ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов”язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

ч.2 ст.193 ГК України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.           Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов”язний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст.509 ЦК України –зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Заперечення відповідача судом до уваги не беруться, оскільки ним на підтвердження викладених у відзиві обставин не представлено жодних інших договорів між сторонами, зокрема матеріального зберігання нереалізованого товару.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню з врахуванням заяви позивача про уточнення позовних вимог. В частині стягнення 4524грн. 36коп. основного боргу –провадження у справі припинити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 625, 655, 712 ЦК України, ст.ст.193, 231 ГК України, ст.ст.33,34,44,49,82,84 ГПК України, суд –

                                         ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства –Фірма “Рубікон-2” , вул. О.Олеся, 25 В, кв. 50, м.Львів (ідентифікаційний код 13817837) на користь Закритого акціонерного товариства “Торговий дім “Массандра”, вул.Миру, 6, смт. Массандра, м.Ялта (ідентифікаційний код 24040228) 310000грн. 00коп. основного боргу, 3100грн. 00коп. витрат по сплаті державного мита та 233грн. 45коп. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

3. В частині стягнення 4524грн. 36коп. основного боргу –провадження у справі припинити.

Суддя