Рішення № 11012529, 02.09.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.10                                                                                 Справа № 17/99пн.

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Обласного комунального підприємства "Компанія "Луганськвода", м. Луганськ

до 1. Публічного акціонерного товариства "Луганськ-Авто", м. Луганськ

2. Приватного акціонерного товариства "АІСЕ Україна", м. Київ

Третя особа на стороні 2-го відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", м. Луганськ

про виконання обов‘язку в натурі

в присутності представників:

від позивача –Расінчук М.Л., дов. № 3 від 16.10.09,

від 1-го відповідача –не прибув,

від 2-го відповідача –Римар А.В., дов №б/н від 01.03.10,

від 3-ї особи – Ключнікова С.І., дов. б/н від 30.08.10

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем, ОКП "Луганськвода", заявлено вимогу про стягнення з відповідачів автомобіля марки ВАЗ 210994 в якості виконання зобов‘язання в натурі.

У судовому засіданні 11.06.10 позивач уточнив предмет позову та просить зобов'язати відповідачів передати йому автомобіль марки ВАЗ 210994 (новий) у відповідності до умов договору № 102518 від 26.08.05.

1-й відповідач, ПАТ "Луганськ-Авто", відзивом на позовну заяву, поданому у судовому засіданні 10.06.10 просить у задоволенні відмовити, посилаючись на укладений між позивачем та 2-м відповідачем, ПрАТ "АІСЕ Україна", 26 серпня 2005 року угода № 102518 та підписані додатки № 1 та № 2 до цієї угоди, предметом якої є надання послуг, спрямованих на придбання автомобіля через систему Автоплан, результатом яких є оплата автомобіля виробнику або імпортеру та організація його передачі у власність позивача.

Внаслідок виконання своїх зобов'язань 2-й відповідач перераховує кошти на рахунок імпортера, ТОВ "Автотехнологія", який в свою чергу передає через уповноваженого дилера (1-й відповідач, ПАТ "Луганськ-Авто") автомобіль особі, яку визначає саме 2-й відповідач.

5 вересня 2008 року 1-й відповідач отримав замовлення на видачу автомобіля позивачу, ОКП "Компанія "Луганськвода", а 7 жовтня 2008 року до ПАТ "Луганськ-Авто" звернулось ТОВ "Луганськвода", 3-я особа за цією справою, в особі Філіштінського Д.Г. за довіреністю серії ЯПА № 188821 виданої ТОВ "Луганськвода", який був уповноважений на отримання автомобіля ВАЗ 21099 від ТОВ "Автотехнологія".

1-й відповідач вважає, що оскільки Філіштінський Д.Г. був уповноваженим представником і ТОВ "Луганськвода", і ОКП "Компанія "Луганськвода", представники 1-го відповідача не звернули належної уваги на надані ним документи для отримання спірного автомобіля, тому, внаслідок помилки щодо суб'єкта, якого представляв Філіштінський Д.Г., була виписана помилково довідка-рахунок серії ДДР № 574932, що є підтвердженням укладення договору купівлі-продажу автомобіля між 1-м відповідачем та 3-ю особою, ТОВ "Луганськвода".

При цьому кошти за отриманий автомобіль у розмірі 44250 грн. від 3-ї особи, ТОВ "Луганськвода", перераховані не були.

Разом з тим, зауважує 1-й відповідач, між ним та позивачем ніяких договорів не укладалось, тому він не має зобов'язань перед позивачем.

2-й відповідач, ПрАТ "АІСЕ Україна", відзивом на позовну заяву, поданому у судовому засіданні 01.07.10, просить у задоволенні позову відмовити з огляду на таке.

Між ним та 1-м відповідачем, ПАТ "Луганськ-Авто", 14 червня 2004 року був укладений договір № 113/05/04/48, за яким 1-й відповідач зобов'язався здійснювати передачу автомобілів, придбаних 2-м відповідачем, на користь учасників системи Автоплан.

26 серпня 2005 року між ним та позивачем була укладена угода № 102518 та підписані додатки № 1 та № 2 до цієї угоди, предметом якої є надання послуг, спрямованих на придбання автомобіля через систему Автоплан, результатом яких є оплата автомобіля виробнику або імпортеру та організація його передачі у власність позивача.

На виконання зобов'язання за угодою № 102518 2-й відповідач направив на адресу 1-го відповідача замовлення відповідно до якого останній зобов'язаний передати автомобіль марки ВАЗ 210994, колір FE 879423 (чорний) учаснику системи Автоплан ОКП "Компанія "Луганськвода".

Позивач 27 серпня 2008 року набув право на отримання автомобіля згідно з асигнаційним актом, тому 2-й відповідач 30.08.08 направив на адресу позивача листа про необхідність прибути за вказаною адресою з метою оформлення права власності на автомобіль, вказаний у додатку № 1, а саме: автомобіль марки ВАЗ, модель 21099.

Однак, позивачем не було направлено за вказаною адресою уповноваженого представника.

2-й відповідач посилається на ст. 11 додатку № 2 до спірної угоди, за якою він організовує передачу автомобіля у власність учаснику (позивачу), який отримав право на одержання цього автомобіля протягом 30 днів після того, як учасником будуть виконані такі вимоги: для отримання автомобіля учасник системи повинен підписати додаток № 3 до угоди, який відображає та встановлює стан виконання платіжних зобов'язань учасника за угодою на момент отримання автомобіля.

Відповідно до п. 11.6 ст. 11 додатку № 2 у разі невиконання вимог цієї статті учасником системи протягом 90 днів з дати надання йому права на отримання автомобіля, фірма може анулювати останнє. За такої умови, 2-й відповідач, посилаючись на положення ст. 221 ГК України та ст. 613 ЦК України щодо прострочення виконання господарського зобов'язання кредитором, зазначає, що позивачем не було вчинено необхідних для отримання автомобіля дій, передбачених у ст. 11 додатку № 2 до спірної угоди, тому у 2-го відповідача не виникло обов'язку з передачі цього автомобіля, а права позивача ним не порушені.

Крім того, 2-й відповідач посилається на результати справи № 6/233пд, яка розглядалася господарським судом Луганської області та якою було встановлено, що згідно з довідкою-рахунком серії ДДР № 574932 від 07.10.08 1-й відповідач, ПАТ "Луганськ-Авто", передав автомобіль ВАЗ 210994-20 кузов Y6D21099480071293 вартістю 44250 грн. 00 коп. представнику 3-ї особи, ТОВ "Луганськвода", Філіштінському Д.Г. за довіреністю серії ЯПА № 188821 виданої ТОВ "Луганськвода".

В обгрунтування позовних вимог позивач, ОКП "Компанія "Луганськвода", посилається на укладений між ним та 2-м відповідачем договір (угоду) № 102518 від 26.08.05, предметом якого є надання позивачу системи послуг, спрямованих на придбання автомобіля, вказаного у додатку № 1 до цієї угоди, через систему Автоплан, опис якої відображено у Правилах діяльності Автоплану (додаток № 2 до угоди).

На виконання умов спірного договору позивачем у період з 17.09.05 по 01.10.08 були здійснені платежі на користь 2-го відповідача у загальному розмірі 59954,06 грн.

Позивач вважає, що виконавцем за спірною угодою є 1-й відповідач, який на підставі договору від 14 червня 2004 року № 113/05/04/48 зобов'язався перед 2-м відповідачем здійснювати передачу автомобілів, придбаних 2-м відповідачем, на користь учасників системи Автоплан.

Рішенням господарського суду Луганської області від 04.03.10 по справі № 6/233пд було встановлено, що з вини 1-го відповідача автомобіль ВАЗ 210994 було передано не позивачу. а 3-й особі, ТОВ "Луганськвода", а позивач до цього часу зазначений автомобіль не отримав.

Оцінивши матеріали справи, вислухавши доводи представників учасників судового процесу щодо спірних правовідносин, суд вважає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи… мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Інтерес позивач полягає в отриманні ним автомобіля у відповідності до умов договору № 102518 від 26.08.05, укладеного ним з 2-м відповідачем.

Судом встановлено, що між позивачем, ОКП "Компанія "Луганськвода", та 2-м відповідачем, ПрАТ "АІСЕ Україна", 26 серпня 2005 року було укладена угода № 102518, предметом якої є надання позивачу (учаснику системи) послуг, спрямованих на придбання автомобіля, зазначеного в додатку № 1 до цієї угоди (автомобіль марки ВАЗ модель 21099 –а.с. 8), через систему Автоплан.

Суть системи Автоплан полягає у здійсненні учасником системи щомісячних грошових внесків за відповідним графіком з метою отримання права на отримання автомобіля згідно з асигнаційним актом шляхом бальної системи через проведення аукціону, враховуючи встановлений порядок жеребкування.

Таким чином, надання послуг 2-го відповідача за спірною угодою спрямовані на придбання автомобіля через систему Автоплан, результатом чого є оплата автомобіля виробнику або імпортеру та організація його передачі у власність позивача.

Внаслідок виконання своїх зобов'язань 2-й відповідач перераховує кошти на рахунок імпортера, ТОВ "Автотехнологія", який в свою чергу передає через уповноваженого дилера (1-й відповідач, ПАТ "Луганськ-Авто") автомобіль особі, яку визначає саме 2-й відповідач.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Ця норма кореспондується з нормою ч. 3 ст. 174 ГК України, за якою господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.

Позивач 27 серпня 2008 року набув право на отримання автомобіля згідно з асигнаційним актом, тому 2-й відповідач 30.08.08 направив на адресу позивача листа про необхідність прибути за вказаною адресою з метою оформлення права власності на автомобіль, вказаний у додатку № 1, а саме: автомобіль марки ВАЗ, модель 21099.

Як свідчать матеріали справи, 5 вересня 2008 року 1-й відповідач, ПАТ "Луганськ-Авто", отримав замовлення на видачу автомобіля позивачу, ОКП "Компанія "Луганськвода", а 7 жовтня 2008 року до ПАТ "Луганськ-Авто" звернулось ТОВ "Луганськвода", 3-я особа за цією справою, в особі Філіштінського Д.Г. за довіреністю серії ЯПА № 188821 виданої ТОВ "Луганськвода", який був уповноважений на отримання автомобіля ВАЗ 21099 від ТОВ "Автотехнологія".

Оскільки гр. Філіштінський Д.Г. був уповноваженим представником і ТОВ "Луганськвода", і ОКП "Компанія "Луганськвода", представники 1-го відповідача не звернули належної уваги на надані ним документи для отримання спірного автомобіля, тому, внаслідок помилки щодо юридичної особи, яку представляв Філіштінський Д.Г., та виписали помилково довідку-рахунок серії ДДР № 574932, що є підтвердженням укладення договору купівлі-продажу автомобіля між 1-м відповідачем та 3-ю особою, ТОВ "Луганськвода".

При цьому кошти за отриманий автомобіль у розмірі 44250 грн. від 3-ї особи, ТОВ "Луганськвода", перераховані не були, натомість на виконання умов спірної угоди позивачем у період з 17.09.05 по 01.10.08 були здійснені платежі на користь 2-го відповідача у загальному розмірі 59954,06 грн.

У спірних правовідносинах виконавцем за спірною угодою є 1-й відповідач, який на підставі договору від 14 червня 2004 року № 113/05/04/48 зобов'язався перед 2-м відповідачем здійснювати передачу автомобілів, придбаних 2-м відповідачем, на користь учасників системи Автоплан.

Вирішуючи цей спір, враховує наступне.

Учасником системи Автоплан і стороною спірної угоди № 102518 від 26.08.05 є позивач, ОКП "Компанія "Луганськвода", а не 3-тя особа, ТОВ "Луганськвода".

Обов'язок щодо передачі автомобіля позивачу, виходячи з умов спірної угоди, лежить на 2-му відповідачеві, ПрАТ "АІСЕ Україна".

Фактичну передачу автомобіля повинен був здійснити 1-й відповідач, ПАТ "Луганськ-Авто", який є виконавцем за спірною угодою на підставі укладеного договору № 113/05/04/48 від 14 червня 2004 року, за яким 1-й відповідач зобов'язався здійснювати передачу автомобілів, придбаних 2-м відповідачем, на користь учасників системи Автоплан.

Оскільки позивач виконав свої грошові зобов'язання за спірною угодою у повному обсязі та сплатив вартість автомобіля, отримавши право на його отримання, у 2-го відповідача виникло господарське зобов'язання щодо передачі цього автомобіля позивачу.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у т.ч. боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші…), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у т.ч. кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Суд приймає до уваги той факт, що невиконання 2-м відповідачем свого зобов'язання з передачі у власність позивачу обумовленого спірною угодою автомобіля відбулося з вини самого позивача, оскільки позивачем не було направлено за вказаною адресою уповноваженого представника, цей факт підтверджується матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 2-й відповідач направив повідомлення щодо права отримання автомобілю позивачу за вказаною у спірній угоді адресою: м. Попасна, вул. Донецька, 47, яка була визначена позивачем як адреса для кореспонденції.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що право позивача на отримання обумовленого угодою № 102518 від 26.05 автомобіля 2-м відповідачем не порушено.

Оскільки позивач виконав умови, передбачені спірною угодою щодо повної оплати автомобіля, однак не скористався своїм правом на отримання автомобіля, це не позбавляє позивача права на його отримання на цей час, тим більше, що факт сплати у повному обсязі позивачем автомобіля відомий як 1-му так і 2-му відповідачам.

За таких обставин у суду відсутні підстави для задоволення позову.

При подачі позову позивачем сплачене державне мито за платіжним дорученням № 187 від 07.05.10 у розмірі 600,0 грн., що перевищує встановлений чинним законодавством розмір, тому зайво сплачене мито підлягає поверненню.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати у розмірі сплаченого держмита в сумі 599,54 грн. та інформаційно-технічних витрат в сумі 236,0 грн. покласти на позивача.

3. Повернути позивачу, ОКП "Компанія "Луганськвода", 91047, м. Луганськ, кв-л Пролетаріату Донбасу, 166, код 32538783, з державного бюджету зайво сплачене держмито у розмірі 0,46 грн.

Підставою повернення зайво сплаченого мита є це рішення. підписане та скріплене печаткою суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 03.09.10.

Суддя                               А.Г.Ворожцов

Помічник судді І.О. Каширіна