Рішення № 11012508, 02.09.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.10                                                                                 Справа № 9/195

Суддя А.Г.Ворожцов розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об’єднання", м. Луганськ

до Державного підприємства Хімічний завод "Південний", м. Рубіжне Луганської області

про стягнення 2 582 326 грн. 35 коп.

в присутності представників:

від позивача –Лапко В.М., дов. № 192 від 01.01.09,

від відповідача – Товадян Л.Р., дов. б/н від 06.08.10

в с т а н о в и в:

суть спору: позивачем, ТОВ "ЛЕО", заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача:

- заборгованості за активну електроенергію у розмірі 2336817,14 грн.,

- компенсації перетоків реактивної електроенергії –79359,48 грн.,

- пені за несвоєчасну сплачену електроенергію –162660,87 грн.,

- 3% річних - 3488,86 грн. за договором на постачання електричної енергії № 2 від 29.12.06 та судові витрати.

Відповідач, ДП ХЗ "Південний", відзив на позовну заяву не надав, однак його представник звернувся до суду з клопотанням про зменшення розміру штрафних санкцій.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на укладений між ним та відповідачем договір на постачання електричної енергії № 2 від 29.12.06, за яким він постачав, а відповідач зобов'язався споживати електроенергію та розраховуватися за неї згідно з умовами договору.

Відповідно до п. 9 додатку Порядок розрахунків до договору остаточний розрахунок за фактичну спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію та інші платежі, відповідач повинен здійснювати на підставі виставлених рахунків протягом 5-ти операційних днів починаючи з наступного дня після їх отримання.

Відповідач за період з квітня по травень 2010 року спожив електроенергії на загальну суму 2336817,14 грн., однак оплату за спожиту активну електроенергію за цей період не здійснив.

Крім того, за цей період за відповідачем утворилась заборгованість за послуги з компенсації перетоків реактивної електроенергії на загальну суму 79359,48 грн.

Пунктом 4.4.1 договору сторони передбачили відповідальність за порушення строків розрахунків за активну електроенергію, строку внесення плати за перетікання реактивної електроенергії та строків оплати за перевищення договірних величин споживання електроенергії та потужності тощо у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня.

За цієї умови позивачем нарахована пеня за прострочення оплати електроенергії у розмірі 162660,87 грн., враховуючи:

·           заборгованість відповідача станом на 01.04.10 (за період з вересня 2009 року по лютий 2010 року) у розмірі 3844534,08 грн.,

·           часткову оплату виставлених відповідачу рахунків,

·           нарахування пені протягом шести місяців порушення грошового зобов'язання.

Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 3488,86 грн. за час прострочення платежів.

Оцінивши матеріали справи, доводи позивача, відповідача і надані ними докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог частково з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи… мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Спірний інтерес та право позивача полягає у стягненні з відповідача заборгованості за активну та реактивну електроенергію з урахуванням пені та 3% річних.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем було укладено договір на постачання електричної енергії № 2 від 29.12.06, за яким він постачав, а відповідач зобов'язався споживати електроенергію та розраховуватися за неї згідно з умовами договору.

Відповідно до п. 9 додатку Порядок розрахунків до договору остаточний розрахунок за фактичну спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію та інші платежі, відповідач повинен здійснювати на підставі виставлених рахунків протягом 5-ти операційних днів починаючи з наступного дня після їх отримання.

Відповідач за період з квітня по травень 2010 року спожив електроенергії на загальну суму 2336817,14 грн., однак оплату за спожиту активну електроенергію за цей період не здійснив.

Згідно з умовою пп. 2.3.5 договору відповідач зобов'язався здійснювати компенсацію перетікань реактивної електроенергії, при цьому сторони узгодили додаток до договору Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії (а.с. 18 –33).

Як вбачається з матеріалів справи, за спірний період за відповідачем утворилась заборгованість за послуги з компенсації перетоків реактивної електроенергії на загальну суму 79359,48 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

На підставі цієї норми позивач нарахував відповідачу за весь період прострочення платежів 3% річних у розмірі 3488,86 грн., з яким суд погоджується, оскільки ця сума відповідає фактичним обставинам.

Пунктом 4.4.1 договору сторони передбачили відповідальність за порушення строків розрахунків за активну електроенергію, строку внесення плати за перетікання реактивної електроенергії та строків оплати за перевищення договірних величин споживання електроенергії та потужності тощо у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який сплачується пеня.

За цієї умови позивачем правомірно нарахована пеня за прострочення оплати електроенергії у розмірі 162660,87 грн. згідно з наданим розрахунком, який відповідає фактичним обставинам.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені.

Відповідно до ст. 233 ГК України суду надано право зменшувати розмір штрафних санкцій у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. Законодавець встановив, що при цьому повинно бути взято до уваги:

·          ступінь виконання зобов'язання боржником,

·          майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні,

·          не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частина 3 статті 551 ЦК України містить норму, за якою розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Аналогічна норма міститься й у п. 3 ст. 83 ГПК України, за якою господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Таким чином, суд має право, виходячи з конкретних обставин справи, зменшити розмір штрафних санкцій, але не звільнити повністю боржника від їх сплати.

Суд приймає до уваги:

Ш          штрафні санкції, заявлені позивачем за цим позовом, надмірно великі порівняно з його збитками, крім того, позивач скористався своїм правом нарахування 3% річних, частково компенсувавши свої збитки,

Ш          відповідача є державним підприємством та здебільшого фінансується за рахунок бюджетних коштів, стан фінансування на час виникнення заборгованості перед позивачем не був задовільним, про що свідчить наданий представником відповідача звіт про фінансові результати.

За таких обставин суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованої пені за весь період нарахування вдвічі до суми 81330,0 грн.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково з покладенням судових витрат на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 80 п. 1-1, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача, ДП "Хімічний завод "Південний", 93001, Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Заводська, 1-г, код 35283037, на користь позивача, ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання", 91021, м. Луганськ, кв-л Гайового, 35а, код 31443937:

- заборгованість за активну електроенергію у розмірі 2336817,14 грн. на рахунок 260303289060 у філії ЛОУ ВАТ "Ощадбанк", МФО 304665.

3. Стягнути з відповідача, ДП "Хімічний завод "Південний", 93001, Луганська обл., м. Рубіжне, вул. Заводська, 1-г, код 35283037, на користь позивача, ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання", 91021, м. Луганськ, кв-л Гайового, 35а, код 31443937:

- компенсацію перетоків реактивної електроенергії у розмірі 79359,48 грн., 3% річних –3488,86 грн., пеню –81330,0 грн., крім того, витрати зі сплати держмита у розмірі 25500,0 грн. та інформаційно-технічні витрати у розмірі 236,0 грн. на рахунок 2600518818 в ЛОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" м. Луганськ, МФО 304007.

4. В решті позову –відмовити.

Накази видати після набрання законної сили цим рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 03.09.10.

Суддя                               А.Г.Ворожцов