Рішення № 11012357, 31.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/34731.08.10 За позовом Приватного підприємства «Сорт»

до Дочірнього підприємства «Яготинський консер вний завод»

про стягнення 47 451,42 грн.

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача: Козацький Ю.М. (довіреність від 12.07.2010р.);

від відповідача: не з’явились.

В судовому засіданні 31 серпня 2010 року по справі було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.          

Обставини справи:

Приватне підприємство «Сорт»(позивач) звернулося до суду з позовною заявою про стягнення з Дочірнього підприємства «Яготинський консер вний завод» (відповідач) заборгованості на суму 47 451,42 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов’язків за договором №02/04/09-2 від 02 квітня 2009 року не виконав, вартість поставленого товару у строки визначені договором не оплатив.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, участь свого представника в судові засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвалою від 02.08.2010р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 19.08.2010р. Ухвалою від 19.08.2010р. розгляд справи, у зв’язку з неявкою представника відповідача було відкладено до 31.08.2010р., в яке представник відповідача повторно не з’явився.

Розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02 квітня 2009 року між позивачем (надалі - Постачальник) та відповідачем (далі по тексту - Покупець) (разом - сторони), було укладено договір поставки сільськогосподарської продукції №02/04/09-2 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі –Договір), відповідно до п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується систематично поставляти і передавати у власність Покупцю овочеву сільськогосподарську продукцію, указану в Специфікації до Договору, а Покупець зобов’язується приймати та оплачувати отриману Продукцію у відповідності до умов Договору.

Згідно з п. 1.4 Договору партією Продукції є Продукція, зазначена в одній видатковій накладній.

Судом встановлено, а з матеріалів справи вбачається, що позивач поставив, а відповідач прийняв Продукцію, що підтверджується відповідними накладними на загальну суму 47 451,42 грн. (копії накладних містяться в матеріалах справи).

Так, позивач стверджує, що взяті на себе зобов’язання за Договором перед відповідачем він виконав в повному обсязі, поставивши останньому Продукцію, натомість зазначає, що Покупець взяті на себе зобов’язання за Договором не виконав.

Згідно з частиною першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

У відповідності до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом п. 2.4 Договору встановлено, що Покупець зобов’язується оплатити вартість кожної партії Продукції шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, у порядку та на умовах, визначених сторонами у Графіку платежів (додаток № 3 до Договору, належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи) та Додатковій угоді № 1 до Договору (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи), що є невід'ємною частиною.

Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2009 року (п. 5.4 Договору).

Позивач вказує, що Покупець не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання по оплаті поставленої йому Продукції у передбачений Договором строк, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість на суму –47451,42 грн.

Позивач вказує, що даний розмір заборгованості відповідача підтверджується також актом звірки розрахунків від 12.03.2010р., який був складений, підписаний та скріплений печатками обох сторін Договору (копія в справі).

З матеріалів справи вбачається, що в порядку досудового врегулювання спору Постачальник на адресу Покупця надіслав претензію № 5 від 23.03.2010р. (копія в справі) з вимогою перерахування останнім суми боргу. Факт надсилання позивачем відповідного документа підтверджується квитанцією про відправку (копія в справі). Позивач зазначає, що на відповідну вимогу відповідач ніяким чином не відреагував, суму заборгованості на його розрахунковий рахунок не провів.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати позивача у розмірі 710,51 грн. (474,51 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Яготинський консер вний завод»(ідентифікаційний код: 30965833, адреса: 02002, м. Київ, Дніпровський район, вул. Каховська, будинок, 64, р/р № 260013038801 в ТОВ «БАНК БОГУСЛАВ»м. Київ, МФО 380322, ІПН № 309658326538, Свідоцтво платника ПДВ № 100163085) на користь Приватного підприємства «Сорт»(ідентифікаційний код: 30334689, адреса: 07540, Київська область, м. Березань, вул. Братів Роговців, 8, р/р 26001681126731, МФО 322904 в КФД «Райффайзен Банк Аваль»м. Київ, ІПН № 303346810264, Свідоцтво платника ПДВ № 100195897) грошові кошти в розмірі 47 451,42 грн. (сорок сім тисяч чотириста п’ятдесят одна гривня 42 копійки) та судові витрати у сумі 710,51 грн. (сімсот десять гривень 51 копійка). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.М. Морозов

Дата підписання повного тексту рішення 02.09.2010р.