Рішення № 11012322, 31.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/33931.08.10 За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»

про стягнення 16035,80 грн.

Суддя Морозов С.М.

Секретар судового засідання Грузький Ю.О.

Представники:

від позивача: Афанасьєва А.В. (довіреність № 267 від 12.03.2010р.);

від відповідача: Бондюченко Ю.Ю. (довіреність № 63 від 21.06.2010р.).

В судовому засіданні 31 серпня 2010 року по справі було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка»(позивач) звернулося до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»(відповідач), про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 16035,80 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо –транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем за полісом №ВС/9042738.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що обґрунтованими є вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в розмірі 12 570,72 грн. та пені в розмірі 78,39 грн.

Ухвалою від 06.08.2010р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 31.08.2010р.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

09 квітня 2009 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА», яке є правонаступником ЗАТ «Страхова компанія «Кредо-Класик»(надалі - Страховик) та Мальцев Леонідом Олександровичем було укладено договір добровільного комплексного страхування на транспорті №011082/4002/0000007 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, далі по тексту –Договір добровільного страхування).

Об’єктом Договору добровільного страхування є транспортний засіб «Хонда», державний реєстраційний номер АІ 1548 АС.

Транспортний засіб «Хонда», державний реєстраційний номер АІ 1548 АС належить Страхувальнику, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу АІС 165070 (копія в матеріалах справи).

Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування, на випадок пошкодження внаслідок страхових подій (випадку), зокрема –пошкодження чи знищення внаслідок дорожньо–транспортної пригоди.

Відповідний страховий випадок настав 10.02.2010р. в м. Києві на перехресті пр. Маяковського —вул. Каштанова, а саме: відбулося зіткнення автомобіля «Хонда», державний реєстраційний номер АІ 1548 АС, що знаходився під керуванням під управлінням водія Савицька Т.М. і автомобіля марки «М-412», державний номер Е 5457 КІ, під управлінням водія Петриченко Олександра Вікторовича.

Судом встановлено, а з матеріалів справи вбачається, що Савицька Т.М. мала законне право на керування автомобілем «Хонда», державний реєстраційний номер АІ 1548 АС, що підтверджується особливими відмітками в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу АІС 165070 та посвідченням водія виданого на її ім’я (копія посвідчення міститься в матеріалах справи).

В результаті ДТП автомобіль «Хонда», державний реєстраційний номер АІ 1548 АС було пошкоджено, що підтверджується довідкою ДАІ МВС України від 10.02.2010р. (копія в справі).

За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь Страхувальника страхове відшкодування в розмірі 15810,99 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 005633 від 22.04.2010р. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом № 00038320 від 15.04.2010р. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з постановою Деснянського районного суду м. Києва від 05.03.2010р. (належним чином засвідчена копія містяться в матеріалах справи) дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм Петриченко Олександром Вікторовичем п. п. 2.3(б), 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р. Останнього було визнано винним у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності передбаченого ст. 124 КпАП України.

Як свідчать матеріали справи Петриченко Олександром Вікторовичем застраховано його цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації, в тому числі і ним самим транспортного засобу марки «М-412», державний номер Е 5457 КІ, шляхом укладення з відповідачем поліса обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/9042738 (тип договору –3, належним чином засвідчена копія містяться в матеріалах справи).

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв’язку з укладенням відповідачем з Петриченко Олександром Вікторовичем полісу № ВС/9042738 страхування цивільно-правової відповідальності останнього, відповідач прийняв на себе обов’язок відшкодовувати завдану Петриченко Олександром Вікторовичем шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу марки «М-412», державний номер Е 5457 КІ.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до відповідача, як страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм Петриченко Олександром Вікторовичем транспортного засобу марки «М-412», державний номер Е 5457 КІ.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Як визначено зі Звіту № 1064 від 19.02.2010р. (копія в справі), вартість матеріального збитку (відновлюваного ремонту), завданого власнику автомобіля «Хонда», державний реєстраційний номер АІ 1548 АС, внаслідок ДТП, що відбулося 10.02.2010р. склала 16 381,64 грн.

В своєму відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що статтею 9 Закону України «Про страхування»передбачено, що страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, який заподіяний страхувальнику. Відповідно до п.п. 3.2.3. Закону України «Про податок на додану вартість»операції з надання послуг страхування не оподатковуються, а відтак, сума страхових виплат не повинна передбачати нарахування податку на додану вартість.

З урахуванням вищевикладеного, зважаючи на те, що полісом № ВС/9042738 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 25500,00 грн. та франшизу в розмірі 510,00 грн., сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті відповідачем за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм Петриченко Олександром Вікторовичем шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу марки «М-412», державний номер Е 5457 КІ складає: 12570,72 грн. (13080,72 грн. - сума матеріального збитку без ПДВ –510,00 грн. - франшизи).

З метою досудового врегулювання спору, позивач 21.05.2010р. подав відповідача регресну вимогу № 906 з проханням сплатити йому страхове відшкодування (копія в справі). Факт отримання 25.05.2010р. вимоги відповідачем підтверджується його штампом про отримання вхідної кореспонденції (копія штампу вбачається з заяви). На відповідну вимогу відповідач відреагував належним чином та в своєму листі № 1196 від 08.06.2010р. (копія в справі) зазначив, що для прийняття рішення про виплату страхового відшкодування останньому необхідно надіслати додаткові для цього документи. На виконання листа відповідача позивач 10.06.2010р. надав відповідачу витребувані останнім додаткові документи. Позивач зазначає, що після надання додаткових документів сума страхового відшкодування на його розрахунковий рахунок від відповідача не надходила.

На час розгляду справи сума страхового відшкодування в порядку регресу відповідачем на рахунок позивача не проведена, а відповідно до Закону України «Про страхування» відшкодуванню підлягає оцінена шкода, а відтак у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 12570,72 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 37 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів, а саме заяви про виплату страхового відшкодування. Таким чином, відповідач мав сплатити позивачу відшкодування в чітко визначений законом строк.

У відповідності до п. 37.2 ст. 37 Закону за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Як свідчать матеріали справи, відповідач свої зобов’язання в строк, встановлений положеннями чинного законодавства не виконав, а тому за прострочення термінів сплати страхового відшкодування, зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача, враховуючи факт врегулювання між сторонами спірного питання щодо виплати страхового відшкодування в досудовому порядку протягом спливу певного часу, обґрунтованими є вимоги позивача про стягненню з відповідача пені за період з 12.07.2010р. по 23.07.2010р. на загальну суму 78,39 грн.

В додаток до відзиву на позовну заяву відповідач надав платіжне доручення №1003 від 30.08.2010р. (копія в справі), з якого вбачається, що відповідачем було сплачено на користь позивача суму грошових коштів за регресною вимогою останнього в розмірі 3 570,72 грн. Рішення відповідача по про сплату страхового відшкодування в порядку регресу на користь позивача підтверджується актом №7096 (копія в справі).

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню про стягнення основного боргу в розмірі 9 000,00 грн. та пені на суму 78,39 грн.

Судові витрати позивача у розмірі 191,34 грн. (57,74 грн. державного мита та 133,60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

Провадження по справі в частині стягнення 3 570,72 грн. (три тисячі п’ятсот сімдесят гривень 72 копійки) –припинити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія»(ідентифікаційний код: 23734213, адреса: 03056, м. Київ, вул. Малопідвальна, 5) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (ідентифікаційний код: 20033533, адреса: 01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 37, р/р № 26500455 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, МФО 300335) грошові кошти в сумі 9078,39 грн. (дев’ять тисяч сімдесят вісім гривень 39 копійок) та судові витрати в розмірі 191,34 грн. (сто дев’яносто одна гривня 34 копійки). Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.М. Морозов

                                                            Дата підписання повного тексту рішення - 02.09.2010р.