Рішення № 11012006, 26.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 45/13426.08.10 За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Ітек Транс»

До:Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтранссервіс»

Третя особа:Товариство з обмеженою відповідальністю «ТНК-ВР Комерс»

Про:стягнення 498.238,86 грн.

Суддя: Балац С.В.

Представники: Позивача:Цихмейструк О.В. Відповідача:Прокопенко П.П. Третьої особи:Дегтярьов Ю.В. Суть спору: стягнення 498.238,86 грн., з яких 160.755,00 грн. –основного боргу, 13.053,02 грн. - збитків від інфляції, 2.920,84 грн. –3% річних, 321.510,00 грн. –штраф.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за агентським договором від 02.07.2008 позивач надав відповідачеві послуги шляхом вчинення фактичних дій по посередництву від імені та в інтересах відповідача стосовно укладення договорів про передачу в оренду рухомого залізничного складу –вагонів моделі 15-1566 в кількості 160 одиниць для перевезення в’язких нафтопродуктів або використання цих вагонів за договорами транспортної експедиції.

Позивач зазначає, що виконав належним чином свої зобов’язання по агентському договору і результаті чого між відповідачем та третьою особою підписано Додаткову угоду № 42 від 01.07.2008 до договору транспортного експедирування № 8-05/ПЦ від 01.07.2005. Позивач стверджує, що відповідач прийняв такі послуги та оплатив лише частково, неоплаченими є послуги прийняті відповідачем по актам виконаних робіт № 14 від 31.08.2009, № 15 від 30.09.2009 на суму 160.755,00 грн. Тому позивач просить позов задовольнити.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти задоволення позову заперечив та вказав, що позивачем жодний дій на виконання агентського договору не вчинялось. Також відповідач зазначив, що частина актів виконаних робіт були підписані відповідачем через можливість позивача створювати перешкоди відповідачеві у здійсненні діяльності, а інша частина актів була підписана помилково.

У судовому засіданні 12.07.2010 директор відповідача пояснив, що Додаткова угода № 42 була підписана за сприянням позивача і він вимушений був це зробити, оскільки третя особа почала працювати виключно через посередника, тобто позивача.

Відповідач зазначив, що фактично Додаткова угода № 42 від 01.07.2008 до договору транспортного експедирування № 8-05/ПЦ діяла до 31.12.2008 та 160 вагонів за актом від 31.12.2008 третьою особою було повернуто відповідачеві. В наступному між відповідачем та третьою особою укладалися інші договори щодо використання цистерн до укладення яких позивач не має ніякого стосунку. Тому відповідач просив в позові відмовити.

Третя особа надала суду письмові пояснення, в яких вказала, що починаючи з укладення між відповідачем та третьою особою Додаткової угоди № 42 всі договірні відносини між третьою особою та відповідачем, щодо використання вагонів моделі 15-1566 відбувались за безпосередньої участі представників позивача, які супроводжували укладення, переукладення та виконання договорів між відповідачем та третьою особою. Це ж стосується і Додаткової угоди № 43 до договору транспортного експедування № 8-05/ПЦ та договору оренди рухомого складу № 0013-09/ПЦ.

Ухвалою від 17.05.2010 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 21.06.2010.

Ухвалою від 21.06.2010 залучено до участі у справі третю особу - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТНК-ВР Комерс», а розгляд справи відкладався на 12.07.2010.

В судових засіданнях 12.07.2010, 26.07.2010 оголошувалися перерви до 26.07.2010 та до 26.08.2010 відповідно, про що сторони повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 26.08.2010, за згодою сторін, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем 02.06.2008 було укладено Агентський договір (далі Агентський договір). За умовами Агентського договору комерційний агент (позивач) зобов’язувався, від імені відповідача і за його рахунок, надати послуги принципалові (відповідачеві) щодо вчинення фактичних дій, шляхом посередництва стосовно укладання договорів про передачу в оренду рухомого залізничного складу –вагонів моделі 15-1566 в кількості 160 одиниць для перевезення в’язких нафтопродуктів або використання цих вагонів за договорами транспортної експедиції (п. 1.1., 1.2. Агентського договору).

Відповідно до п. 4.1. Агентського договору в редакції додаткової угоди № 3 до Агентського договору за виконання позивачем своїх обов’язків, відповідач сплачує йому винагороду в розмірі 25,00 грн. за однодобову оренду одного вагону.

Відповідач зобов’язувався проводити виплату винагороди позивачеві на підставі акту виконаних робіт протягом трьох банківських днів з моменту його підписання (п. 4.5. Агентського договору).

Згідно п. 5.5. Агентського договору в разі порушення відповідачем строків оплати більше двох місяців підряд або відмови відповідача від оплати послуг позивача, відповідач сплачує штраф в подвійному розмірі винагороди позивача з моменту виникнення зобов’язання по оплаті до моменту його повного виконання.

Згідно акту № 1 від 31.07.2008 складеного сторонами спору, відповідач підтвердив факт сприяння позивача посередницьких послуг по укладенню Додаткової угоди № 42 до договору транспортного експедування № 8-05/ПЦ, укладеного між відповідачем та третьою особою.

Між сторонами спору складено та підписано з прикладенням круглих печаток акти приймання-передачі виконаних робіт/наданих послуг від 31.08.2009 № 14, від 30.09.2009 № 15 на загальну суму 160.775,00 грн.

Між відповідачем також укладалися інші правочини, зокрема додаткова угода № 43 до договору транспортного експедування № 8-05/ПЦ за якою 160 цистерн використовувались з 01.01.2009 по 31.01.2009, договір оренди рухомого складу № 0013-09/ПЦ від 01.02.2009 згідно якого 160 цистерн використовуватись з 01.02.2009 та поступово виводились з оренди аж до 31.12.2009.

Позивач надсилав відповідачеві претензії від 09.02.2010 № 549, від 23.04.2010 № 2047, в якій вимагав оплатити акти приймання-передачі виконаних робіт/наданих послуг від 31.08.2009 № 14, від 30.09.2009 № 15 на загальну суму 160.775,00 грн.

Спір виник в наслідок того, що позивач вважає, що відповідач неналежним чином виконував умови Агентського договору , а тому має сплатити відповідачеві суму боргу та нести цивільну відповідальність за порушення своїх обов’язків. А відповідач заперечує та посилається на те, що позивачем не надавалися послуги за агентським договором по укладенню додаткової угоди № 43 до договору транспортного експедування № 8-05/ПЦ та договору оренди рухомого складу № 0013-09/ПЦ від 01.02.2009, а тому відповідач у 2009 році немав підстав сплачувати позивачеві кошти за Агентським договором.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (ст. 11, 626 Цивільного кодексу України), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (статті 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

З матеріалів справи та пояснень учасників судового процесу вбачається, що відповідач передав у використання третій особі 160 вагонів на підставі укладеної Додаткової угоди № 42 до договору транспортного експедування № 8-05/ПЦ, укладеної Додаткової угоди № 43 до договору транспортного експедування № 8-05/ПЦ та договору оренди рухомого складу № 0013-09/ПЦ, кожен з яких починав діяти після закінчення дії попереднього, а предметом їх усіх були одні й ті ж самі вагони (цистерни).

Крім того, з пояснень третьої особи всі названі договори були укладені при сприянні позивача, а відповідач підписуав та оплачував акти приймання-передачі виконаних робіт/наданих послуг кладені у 2009 році.

Відповідно, відповідач зобов'язаний оплатити позивачеві надані послуги, які фактично надані позивачем, що випливає зі ст. 901 Цивільного кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не сплачено вартості послуг згідно актів приймання-передачі виконаних робіт/наданих послуг від 31.08.2009 № 14, від 30.09.2009 № 15 на загальну суму 160.775,00 грн.

Отже, вимоги позивача про стягнення 160.775,00 грн. –основного боргу є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому відповідач вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Згідно ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Враховуючи те, що розмір штрафу встановлено в п. 5.5. Агентського договору та те, що, розмір штрафу є значним і складає 1.725.500,00 грн. позивач його зменшив до суми у 321.510,00 грн., то вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу в сумі 321.510,00 грн., за розрахунком позивача, перевіреним судом, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Вимоги позивача про стягнення 3% річних в сумі 2.920,84 грн. за період з 04.09.2009 по 30.04.2010 підлягають задоволенню, за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Вимоги позивача про стягнення збитків від інфляції в сумі 3.921,90 грн. за період з вересня 2009 по березень 2010 підлягають задоволенню, за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, ст.ст. 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтранссервіс»(01135, м. Київ, вул. Золотоустівська, буд. 23-А, літ. «М», код 32670530 з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ітек Транс»(04053, м. Київ, вул.. Артема, 21, офіс 406, код 33552133, на будь який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) 160.755 (сто шістдесят тисяч сімсот п’ятдесят п’ять) грн.. 00 коп. –основного боргу, 13.053 (тринадцять тисяч п’ятдесят три) грн. 02 коп. –збитків від інфляції, 2.920 (дві тисячі дев’ятсот двадцять) грн.. 84 коп. –3% річних, 321.510 (триста двадцять одна тисяча п’ятсот десять) грн.. 00 коп. –штрафу, 4.982 (чотири тисячі дев’ятсот вісімдесят дві) грн. 39 коп. - державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Балац

Дата підписання: 30.08.2010