Ухвала суду № 110090934, 07.04.2023, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/23756/21

УХВАЛА

07 квітня 2023 рокум. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі судді Бутенка А.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву позивача ОСОБА_1 в порядку ст.383 КАС України у справі за позовом ОСОБА_1 до Великобуялицької сільської ради Березівського району Одеської області про визнання протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень за виконанням рішення суду по справі № 420/23756/21, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходилась адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Великобуялицької сільської ради Березівського району Одеської області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії Великобуялицької сільської ради Березівського району Одеської області, які полягають у відмові листом № Л-84 від 17.11.2021 року ОСОБА_1 надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою отримання безоплатно у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 5121881000:01:001:0615 для ведення особистого селянського господарства площею загальним розміром 1,9851 га.

Зобов`язано Великобуялицьку сільсьску раду Березівського району Одеської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.09.2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою отримання безоплатно у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 5121881000:01:001:0615 для ведення особистого селянського господарства площею загальним розміром 1,9851 га., з урахуванням висновків суду та прийняти за результатами його розгляду розпорядчий індивідуальний правовий акт.

03.04.2023 року за вх. № ЕП/10131/23 від позивача ОСОБА_1 надійшла заява в порядку ст.383 КАС України, в якій заявник просить: визнати протиправною бездіяльність Великобуялицької сільської ради Березівського району Одеської області (ЄДРПОУ: 04378416, 67224, Одеська обл., Березівський р-н., с. Великий Буялик, вул. Преображенська, буд. 114) яка полягає у тривалому не виконанні рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/23756/21 від 07.02.2022 року.

Розглянувши вказану заяву ОСОБА_1 в порядку статті 383 КАС України у справі № 420/23756/21, суд прийшов до висновку, що вона не належить до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.ч.1-2 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ч.4 ст.372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Згідно з ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

З огляду на вищенаведені норми законодавства, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

ОСОБА_1 в обґрунтування поданої заяви зазначає, що 01.07.2022 року пред`явлено виконавчий лист до Березівського відділу державної виконавчої служби у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (67300, Одеська область, Березівський район, м. Березівка, вул. М. Грушевського, 10). 08.07.2022 року відкрито виконавче провадження, яке на теперішній час ще триває. Після набрання рішенням законної сили (10.03.2022 року) керівництво Великобуялицької сільської ради Березівського району Одеської області тривалий час не виконує рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/23756/21, на підставі чого 02.08.2022 року старшим державним виконавцем Березівського відділу державної виконавчої служби у Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Середюк Валерією Олегівною винесено вимогу виконавця. 21.03.2023 року позивачем відправлено заяву до Великобуялицької сільської ради Березівського району Одеської області, про: повідомлення позивача про підстави не виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/23756/21 Великобуялицької сільської ради Березівського району Одеської області (адреса: 67224, Одеська обл., Березівський р-н., с. Великий Буялик, вул. Преображенська, буд. 118, код ЄДРПОУ: 04378416) на протязі одного року та надати інформацію, хто або що заважає керівництву Великобуялицької сільської ради Березівського району Одеської області виконати рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/23756/21, повідомити позивача про остаточну дату виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/23756/21. 28.03.2023 року позивач отримав лист від керівництва Великобуялицької сільської ради Березівського району Одеської області з датою відправки від 27.03.2023 року за № 231/02-15. У листі Великобуялицької сільської ради Березівського району Одеської області зазначило наступне: «Відповідно до п.5 27 розділу ЗУ № 2698-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель» від 19.10.2022 року під час дії воєнного стану безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Тому на разі, надання такого дозволу з подальшою передачею у приватну власність даної земельної ділянки громадянину ОСОБА_1 під час особливого правового режиму «Воєнний стан», не є можливим». Ознайомившись із інформацією, яка викладена у листі від 27.03.2023 року за № 231/02-15, позивач прийшов до висновку, що керівництво Великобуялицької сільської ради Березівського району Одеської області ігнорує вимоги рішення Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/23756/21 від 07.02.2022 року.

Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно з ч.5 ст.383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.

Зі змісту наданих матеріалів вбачається, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07.02.2022 року у справі № 420/23756/21 набрало законної сили 10.03.2022 року.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 року, № 259/2022 від 18.04.2022 року, № 341/2022 від 17.05.2022 року, № 573/2022 від 12.08.2022 року, № 757/2022 від 07.11.2022 року, № 58/2023 від 06.02.2023 року строк дії воєнного часу продовжувався.

Відповідно до пп.5 п.27 Розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Зі змісту листа-відповіді Великобуялицької сільської ради Березівського району Одеської області від 27.03.2023 року вбачається, що відповідач повідомив позивача, що на разі надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з метою отримання безоплатно у приватну власність під час правового режиму воєнного стану не є можливим.

Тобто, в даному випадку, дії відповідача щодо виконання рішення суду є повністю обґрунтованими, що здійснені у відповідності до пп.5 п.27 Розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України.

Кодекс адміністративного судочинства України спрямовує правосуддя в адміністративних справах саме на забезпечення реалізації права особи на ефективний судовий захист, створюючи судам всі необхідні механізми для гарантування цього.

Суд вважає за доцільне звернути увагу на положення пунктів 53-55 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи «Щодо якості судових рішень», які передбачають, що згідно з тлумаченням Європейського суду з прав людини право на справедливий суд, зафіксоване в статті 6 Конвенції, означає те, що судове рішення повинно бути таким, яке можна ефективно виконати на користь сторони, яка виграла справу; Конвенція не передбачає теоретичного захисту прав людини, а має на меті гарантувати максимальну ефективність такого захисту; рішення повинно бути сформульоване таким чином, щоб його можна було втілити в життя; нечітке рішення, яке можна тлумачити по-різному, підриває ефективність та надійність судового процесу.

Відтак, з метою виконання завдання адміністративного судочинства, передбаченого ч.1 ст.2 КАС України, щодо ефективного поновлення прав та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, саме на суд покладено обов`язок ухвалення рішення, яке відновить права такої особи у сфері публічно-правових відносин від порушень.

Відповідно до ч.1 ст.2 та ч.4 ст.242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, ч.2 ст.5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008 року), Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 у вказаній заяві не навів обставин та не надав доказів, які б свідчили про протиправність рішень, дій чи бездіяльності відповідача, вчинених на виконання рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених рішенням суду.

Відповідно до ч.6 ст.383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

Таким чином, з урахуванням зазначеного, суд прийшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви ОСОБА_1 в порядку статті 383 КАС України по справі № 420/23756/21.

Керуючись Конституцією України, ст.ст.2, 5, 242, 243, 248, 249, 370, 372, 383 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 в порядку ст.383 КАС України у справі за позовом ОСОБА_1 до Великобуялицької сільської ради Березівського району Одеської області про визнання протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень за виконанням рішення суду по справі № 420/23756/21 - відмовити.

Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст.293, 295 КАС України.

Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.

СуддяА.В. Бутенко