Рішення № 110088325, 17.03.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2023 року Справа № 160/149/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

02 січня 2023 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за №046350011657 від 20.12.2022 року про відмову в призначенні мені - ОСОБА_1 - пенсії у зв`язку з втратою годувальника;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нарахувати та виплатити мені - ОСОБА_1 з 15 грудня 2022 року пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Обґрунтовуючи позовну заяву, позивач зазначила, що 15 грудня 2022 року у зв`язку зі смертю чоловіка ОСОБА_2 вона звернулась до Управління обслуговування громадян Відділ обслуговування громадян №23 (сервісний цент) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою і документами щодо призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV.

Листом №0400-010226-8/130505 від 23 грудня 2022 року Управління обслуговування громадян Відділ обслуговування громадян №23 (сервісний цент) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомив позивача про те, що згідно з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №046350011657 від 20 грудня 2022 року їй відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_2 відповідно до ст. 26 та ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Позивач із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №046350011657 від 20 грудня 2022 року не погоджується та вважає його протиправним, у зв`язку із чим звернулась до адміністративного суду із позовною заявою.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 січня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

18 січня 2023 року на електронну пошту суду від представника відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву вх.№957/23ел, в якому останній не погоджується із заявленими вимогами у зв`язку з наступним.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зі змінами, внесеними Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності у годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії після досягнення віку 60 років - 15 років стажу.

Страховий стаж особи та/або померлого годувальника становить 35 років 8 місяців 28 днів.

Пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника.

Непрацездатними членами сім`ї вважаються дружина (чоловік), батько, мати, якщо вони досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закону №1058), особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та за наявності страхового стажу не менше 28 років з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року

Представник відповідача-1 вважає, що оскільки на підставі наданих документів та відомостей про застраховану особу, страховий стаж ОСОБА_1 складає 09 років 07 місяців 11 днів, тому Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області правомірно прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

31 січня 2023 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву вх.№1664/23, в якому останній не визнав пред`явлений позивачем позов та заперечував проти його задоволення, посилаючись на наступне.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності.

Умови призначення пенсії за віком визначені статтею 26 Закону № 1058, при цьому право на призначення пенсії за віком обумовлене не лише досягненням відповідного віку, а й наявністю відповідного страхового стажу, так зокрема, частиною першою зазначеної статті встановлено, що починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - від 19 до 29 років.

У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - від 15 до 19 років.

Отже, частинами другої та третьої статті 26 Закону № 1058 визначено необхідний стаж (кількість років) для призначення пенсії, за умови досягнення особою 60, 63 та 65 років.

Відповідно до частин першої-третьої статті 24 Закону № 1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

З урахуванням вищевикладеного, представник відповідача-2 вважає, що позивачка не є непрацездатним членом сім`ї померлого годувальника, у зв`язку з не досягненням пенсійного віку передбаченого статтею 26 Закону № 1058.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

З 11 листопада 1978 року ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Павлоградським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Павлоградському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), ОСОБА_2 помер у віці 70 років в м. Павлоград, про що зроблений відповідний актовий запис № 2138.

ОСОБА_2 на момент смерті перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримував пенсію за віком. Страховий стаж померлого годувальника становив 35 років 8 місяців 28 днів.

Згідно довідки відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб виконавчого комітету Тернівської міської ради Дніпропетровської області №2258 від 23 грудня 2022 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 та разом з ним на день смерті були зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

15 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернулась до Управління обслуговування громадян Відділ обслуговування громадян №23 (сервісний цент) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою і документами щодо призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника - ОСОБА_2 відповідно до ст.36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV.

Листом №0400-010226-8/130505 від 23 грудня 2022 року Управління обслуговування громадян Відділ обслуговування громадян №23 (сервісний цент) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомив позивача про те, що згідно з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №046350011657 від 20 грудня 2022 року їй відмовлено в призначенні пенсії у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_2 на підставі наступного.

Відповідно статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зі змінами, внесеними Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності у годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії після досягнення віку 60 років - 15 років стажу.

Страховий стаж особи та/або померлого годувальника становить 35 років 8 місяців 28 днів

Пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника. Непрацездатними членами сім`ї вважаються дружина (чоловік), батько, мати, якщо вони досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Згідно ст.26 цього Закону право на призначення пенсії після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.

За результати розгляду документів, доданих до заяви, страховий стаж ОСОБА_1 складає 9 років 7 місяців 11 днів.

Враховуючи зазначене, вирішено: відмовити в призначенні ОСОБА_1 пенсії у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_2 , відповідно до ст.26 та ст.36 Закону Україні «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Позивач із рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №046350011657 від 20 грудня 2022 року не погоджується та вважає його протиправним, у зв`язку із чим звернулась до адміністративного суду із позовною заявою.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції Україниоснови соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначаютьсяЗаконом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 № 1058-IV(далі - Закон №1058-ІV).

Згідно з частиною першоюстатті 9 Закону №1058-ІVвідповідно до цьогоЗаконув солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною першоюстатті 10 Закону № 1058-IVпередбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Статтею 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»визначено умови призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника.

Так, за змістом абзацу 1 частини першоїстатті 36 Закону №1058-ІV(в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених участині другійстатті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров`я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім`ї особи, якій відповідно доЗакону України«Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Отже, зазначеною нормою закону визначені умови призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, за яких пенсія у зв`язку з втратою годувальника - пенсіонера, призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, що були на його утриманні, незалежно від тривалості страхового стажу.

За змістом пункту 1 частини другоїстатті 36 Закону №1058-ІVчоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченогостаттею 26цього Закону.

Відповідно до частини третьої статті 36 Закону №1058-ІV до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до частини 1 статті 38 Закону № 1058-ІV пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім`ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно ізчастиною другоюстатті 36 цього Закону, а членам сім`ї, які досягли пенсійного віку, передбаченогостаттею 26цього Закону, - довічно.

Таким чином, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, при цьому необхідною умовою для призначення вказаним особам пенсії у зв`язку з втратою годувальника або переведення на такий вид пенсії є встановлення їм інвалідності або досягнення ними пенсійного віку, передбаченогостаттею 26 Закону №1058-ІV.

Статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років. Отже, саме 60 років визначається як загальний пенсійний вік як для чоловіків, так і для жінок.

За таких обставин позивач, як дружина померлого годувальника, яка на час звернення до відповідача-2 із заявою від 15.12.2022 про призначення пенсії у зв`язку втратою годувальника досягла 61-річного віку, тобто передбаченогостаттею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» віку, у розумінні приписів пункту 1 частини 2 статті 36 Закону №1058-ІV є непрацездатним членом сім`ї померлого годувальника (її чоловіка), тому має право на пенсію у зв`язку з втратою годувальника.

Висновок відповідача-1, покладений в основу рішення №046350011657 від 20 грудня 2022 року про відмову у призначені пенсії, щодо відсутності у позивача достатнього страхового стажу, передбаченогостаттею 26 Закону №1058-ІV, суд вважає помилковим, оскільки положеннястатті 36 Закону №1058-ІV, яким визначено умови призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, не пов`язує право на такий вид пенсії з наявністю певного страхового стажу утриманця.

Інших підстав для відмови позивачу у призначенні пенсії по втраті годувальника відповідачем-1 не зазначено, а рішення №046350011657 від 20 грудня 2022 року не містить.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відмовляючи у призначені позивачеві пенсії по втраті годувальника, допустило протиправні дії, що призвели до порушення права позивача на отримання пенсії по втраті годувальника, відтак з метою відновлення порушених прав та інтересів, за захистом яких позивач звернулась до суду, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 15 грудня 2022 року пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

Щодо судових витрат зі сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч.1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до вимог ч.1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду із позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 992,40 грн., що документально підтверджується квитанцією АТ КБ «Приват Банк» №9292-0399-0337-4687 від 30 грудня 2022 року.

А отже, суд приходить до висновку про стягнення на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок).

Керуючись ст.ст.241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у призначенні пенсії №046350011657 від 20 грудня 2022 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 21910427) призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 15 грудня 2022 року пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні сорок копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.М. Олійник