Вирок № 110082763, 07.04.2023, Дружківський міський суд Донецької області

Справа № 229/1395/23

Провадження № 1-кп/229/951/2023

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2023 Дружківський міський суд Донецької області

у складі: головуючого - судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засідання в режимі відеоконференції кримінальне провадження № 62023050010000193 від 25 січня 2023 року, за обвинуваченням: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Старі Бабаки Уманського району Черкаської області, громадянина України, з вищою освітою, раніше не судимого, військовослужбовця військової служби за мобілізацією, який проходить військову службу на посаді командира кулеметного взводу 2 стрілецької роти 43 окремого стрілецького батальйону, військова частина НОМЕР_1 , у військовому званні «лейтенант», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та угоду про визнання винуватості укладену між Прокурором Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні

№ 62023050010000193 від 25 січня 2023 року, з одного боку, та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з іншого боку, за участю захисника адвоката ОСОБА_4 , на підставі ст. ст.468, 469, 472 КПК України

В С Т А Н О В И В:

Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14 березня 2022 року № 2119-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 21 квітня 2022 року № 2212-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17 травня 2022 року № 341/2022, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 22 травня 2022 року № 2263-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12 серпня 2022 року № 573/2022, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17 серпня 2022 року № 2500-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07 листопада 2022 року № 757/2022, затвердженого Законом України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 16 листопада 2022 року № 2738-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Разом з тим, лейтенанта ОСОБА_5 15 квітня 2022 року наказом №4 командира військової частини НОМЕР_1 призначено на посаду командира кулеметного взводу 2 стрілецької роти 43 окремого стрілецького батальйону, військова частина НОМЕР_1 .

Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 2 Статуту внутрішньоїслужби ЗбройнихСил України(даліза текстом Статут) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

Водночас, ст. 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

Статутом визначений зміст військової присяги, згідно якого кожний військовослужбовець, вступаючи на військову службу урочистоприсягає Українському народові завжди бути йому вірним і відданим, обороняти Україну, захищати її суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, накази командирів, неухильно додержуватисяКонституції Українита законів України, зберігати державну таємницю, а також присягає виконувати свої обов`язки в інтересах співвітчизників та ніколи не зраджувати Українському народові.

Згідно ст.ст. 6, 11, 16, 127, 128 Статуту, ст.ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України також передбачено, що кожен військовослужбовець зобов`язаний знати й сумлінно виконувати вимоги цього Статуту, свято і непорушно додержуватисяКонституції Українита законів України, Військовоїприсяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України, дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України, вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни.

Проте, лейтенант ОСОБА_5 , достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільнонебезпечний характерсвого діяння,передбачаючи йогосуспільно небезпечнінаслідки ібажаючи їхнастання,тобто діючиз прямимумислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив військовий злочин проти встановленого порядку проходження військової служби.

В червні 2022 року військову частину НОМЕР_1 , в тому числі й лейтенанта ОСОБА_5 , було залучено до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях.

17 жовтня 2022 року перебуваючи у м. Бахмут Донецької обл., ОСОБА_5 діючи зпрямим умислом, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України у безпосередньому зіткненні з противником, відмовився від несення обов`язків військової служби, в тому числі від виконання поставлених завдань, в рамках здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької області.

В подальшому, продовжуючи реалізовувати свій злочинний намір, лейтенант ОСОБА_5 , діючи на власний розсуд, вирішив не виконувати свої обов`язки щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та тимчасово ухилитися від військової служби у Збройних Силах України.

З цією метою 17 жовтня 2022 року лейтенант ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно, в умовах воєнного стану, порушив вимоги зазначеного вище законодавства та самовільно, в умовах воєнного стану, залишив місце служби АДРЕСА_2 .

Далі, лейтенант ОСОБА_5 , діючи з метою ухилитись від військової служби, без дозволу (наказу) командування, прибув до місця власного проживання, де залишився та займався справами, не пов`язаними з виконанням обов`язків військової служби, тобто фактично ухилився від військової служби до моменту, поки 22 грудня 2022 року самостійно не з`явився до військової частини НОМЕР_1 , та не повідомив про себе командуванню.

Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України - самовільне залишення місця служби, вчинене в умовах воєнного стану, військовослужбовцем (крім строкової служби).

31 березня 2023 року між прокурором Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 , якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні

№ 62023050010000193 від 25 січня 2023 року, та обвинуваченим ОСОБА_5 в присутності захисника ОСОБА_4 укладена угода про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та ОСОБА_5 дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_5 за ч. 5 ст. 407 КК України, обвинувачений ОСОБА_5 у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_5 відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття, визнання вини та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_5 відповідно до ст. 67 КК України - відсутні.

Враховуючиступінь тяжкостівчиненого кримінальногоправопорушення,особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, а також, враховуючи його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, беззастережне визнання своєї винуватості, відсутність заподіяної кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди та беручи до уваги інтереси суспільства в забезпеченні швидкого судового провадження, в запобіганні, виявленні та припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень, сторони вважають за можливе при призначенні покарання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, застосувати норми ст. 69 КК України та погоджуються на призначення останньому покарання нижчого від найнижчої межі, передбаченого санкцією ч. 5 ст. 407 КК України.

З урахуванням ст. 69 КК України сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_5 за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

Сторони вважають за можливе з урахуванням всіх обставин справи на підставі ст. 58 КК України змінити основне покарання, що призначене ОСОБА_5 за вчинене кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки на службові обмеження для військовослужбовців строком на 2 (два) роки із відрахуванням в дохід держави із суми грошового забезпечення ОСОБА_5 20 (двадцяти) відсотків.

Розглядаючи в порядку ст. 314 ч. 3 п. 1 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст .ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор у судовому засіданні вважав, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив затвердити угоду та призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості від 31 березня 2023 року, призначити йому узгоджену міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, в обсязі висунутого обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання, а також підтвердив, що йому роз`яснені наслідки укладення угоди, її затвердження та наслідки невиконання угоди.

Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні також просив затвердити угоду про визнання винуватості від 31 березня 2023 року, укладену між прокурором і обвинуваченим ОСОБА_5 , та призначити останньому узгоджену в угоді міру покарання.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_5 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені ст. 474 ч. 4 п. 1 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 ч. 2 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, а також те, що умови угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_5 відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.

За таких обставин суд вважає доведеним у судовому засіданні те, що ОСОБА_5 здійснив самовільне залишення місця служби, вчинене в умовах воєнного стану, військовослужбовцем (крім строкової служби), а тому його дії кваліфікує за ч. 5 ст. 407 КК України, за якою ОСОБА_5 належить призначити узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання. Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 31 березня 2023 року між прокурором Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 62023050010000193 від 25 січня 2022 року.

ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 31 березня 2023 року покарання з застосуванням положень ст. 69 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

Напідставі ч.1ст.58КК Українизамінити ОСОБА_5 , призначене покарання у вигляді позбавлення волі покаранням у вигляді службового обмеження для військовослужбовців строком на 2 (два) роки з відрахуванням в дохід держави із суми грошового забезпечення ОСОБА_5 врозмірі 20(двадцяти)відсотків.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 з місцем дислокації у м. Павлоград Дніпропетровської області відносно ОСОБА_5 скасувати, звільнивши останнього з-під варти негайно.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з 07 квітня 2023 року.

На підставі ч. ч. 1, 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону від 18.05.2017 року) зарахувати ОСОБА_5 . в строк покарання у вигляді службового обмеження для військовослужбовців строк попереднього ув`язнення за період з 23 січня 2023 року (з дати затримання) по 07 квітня 2023 року включно з розрахунку - один день попереднього ув`язнення за три дні службового обмеження для військовослужбовців.

Вирок може бути оскаржений виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя ОСОБА_1

07 квітня 2023 р. м. Дружківка, Донецької області