Рішення № 11008188, 27.08.2010, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Справа № 2-8209/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2010 року

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого Очеретяного Є.В.

з участю секретаря Демчан Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі про перерахунок та стягнення основної та додаткової пенсії, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі про перерахунок та стягнення призначених їй основної та додаткової пенсії відповідно до ст.ст. 49, 50,ч.4, 54,55,ч.З ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що є потерпілою від наслідків аварії на ЧАЕС 1-ї категорії та інвалідом 2-ї групи по захворюванню пов'язаному з наслідками аварії на ЧАЕС. У відповідності до ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" розмір її державної пенсії повинен бути не нижче 8-ми мінімальних пенсій за віком. Крім того, відповідно до ст. 50 вказаного закону вона також має право на додаткову пенсію за шкоду, завдану здоров'ю по 2-їй групі інвалідності у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, проте, управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі починаючи з 01.01.2008 року і по 01.06.2010 року проводить їй нарахування та виплату основної і додаткової пенсії у менших розмірах, аніж це передбачено Законом, незважаючи на те, що згідно ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю особам, віднесеним до категорії 1,2,3,4. У зв»язку з цим вважає вказані дії відповідача неправомірними, такими що порушують її конституційні права на пенсійне забезпечення та просить зобов»язати УПФ в м. Тернополі здійснити перерахунок призначених їй основної та додаткової пенсії, виходячи із розмірів мінімальної пенсії за віком з врахуванням вимог ст. 50, ч.4 ст.54 та ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та виплатити недоплачені кошти, а також надалі проводити виплату основної і додаткової пенсії у відповідності до положень закону.

У судовому засіданні позивачка свої позовні вимоги підтримала з мотивів викладених в позовній заяві та просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засіданні не з»явився, однак надійшло письмове заперечення на позовну заяву, у якому УПФ в м. Тернополі просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не встановлюється мінімальний розмір пенсії за віком, а розмір мінімальної пенсії за віком, установлений ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» не може застосовуватися як розрахункова величина для розрахунку розміврів будь-яких пенсійних виплат, а тому під час призначення мінімальних пенсій, зокрема громадянам, які постарждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Пенсійний фонд України керується постановою КМ України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Розміри пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи було суттєво підвищено відповідно до постанов КМ України № 684 від 13.05.2007 року «Про поліпшення матеріального забезпечення окремих категорій населення» та № 654 від 16.07.2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, суд встановив такі факти.

Позивач ОСОБА_1 є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, та інвалідом 2-ї групи внаслідок захворювання, пов»язаного з наслідками аварії на ЧАЕС, що стверджується посвідченням НОМЕР_1 виданим Тернопільським облвиконкомом, вкладкою до посвідчення № НОМЕР_2 від 22.07.2003 року, а також посвідченням НОМЕР_3, виданим УПФ вм. Тернополі 29.07.2003 року та довідкою МСЕК № 059258 від 25.06.2003 року.

З довідки Управління пенсійного фонду в м.Тернополі № 4091 від 22.06.2010 р. вбачається, що позивачка знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду в м.Тернополі і отримує пенсію як інвалід 2-ї групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, в тому числі додаткову, яка виплачувалась їй у січні-березні 2008 року у сумі 94 грн. 00 коп., квітні-червні 2008 року- 96 грн. 20 коп., липні-вересні 2008 року-96 грн. 40 коп.. з жовтня 2008 року по жовтень 2009 року у сумі 99 грн. 60 коп., в листопаді-грудні 2009 року-114 грн. 60 коп., січні-березні 2010 року- 139 грн. 00 коп., квітні-червні 2010 року-141 грн. 20 коп.

Відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року № 796-ХІІ в редакції закону від 09.07.2007 року, яка діяла до 01.01.2008 року пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а)державної пенсії; б)додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Особам, віднесеним до категорії 1 у відповідності до ст. 50 цього Закону призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах, зокрема інвалідам II групи, а також особам, які перенесли променеву хворобу будь-якого ступеня та захворювання яких пов'язане з впливом радіоактивного опромінення, - 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, та щомісячна компенсація сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачуються повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу-ст. 53 Закону.

Частиною 4 ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в редакції від 09.07.20017 року передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Частиною 3 ст.67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що в разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Згідно ч. 3 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Ст. 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено розміри пенсій по інвалідності залежно від групи інвалідності, що обчислюються у відсотковому відношенні пенсії за віком відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.

Відповідно до п. 28 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 27.12.2007 року були внесені зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими керується відповідач при нарахуванні позивачу основної та додаткової пенсії.

При цьому, відповідно до змін було також встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

Листом Управління ПФУ в м.Тернополі від 26.05.2010р. № 197/П-11 позивачці відмовлено у перерахунку пенсії у відповідності зі ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із мінімального розміру пенсії за віком встановного Законом України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» за безпідставністю.

Відповідно до Конституції та законів України відокремлюються певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. Згідно ст. 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод-ст. 22 Конституції України.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п. 28 розділу II Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", якими внесено зміни до ст.ст. 50 та 54 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ч.2 ст. 152 Конституції України, ч.2 ст.73 Закону України «Про Конституційний Суд України», якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються не чинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність

Таким чином, положення п.28 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008рік та про внесення деяких змін до законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. втратили свою чинність з 22.05.2008 року, тобто, з моменту прийняття Конституційним Судом України відповідного рішення і нарахування та виплата і з цього часу нарахування та виплата основної та додаткової пенсії позивачу повинні були проводитись у відповідності до норм ст. 54 та ст. 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, що і передбачено в самому рішенні.

Відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 р. мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

У 2008 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність згідно ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення деяких змін до законодавчих актів України» становив : з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривню, з 1 липня 482 гривні, з 1 жовтня 498 гривень. У 2009 році у відповідності до ст.54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність згідно встановлений в розмірах, що діяли у грудні 2008 року, тобто в розмірі 498 гривень, а з 1 листопада 2009 року встановлений у розмірі - 573 гривні.

Статтею 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» від 27.04.2010 року № 2154-VІ встановлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, 1 липня-709 гривень.

Однак, з 01.01.2008 року УПФ в м. Тернополі проводило виплату позивачу державної та додаткової пенсії у відповідності до положень Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 27.12.2007 року та постанов Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», № 654 від 16.07.2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян», тобто, на підставі підзаконних нормативно-правових актів, які суперечать вимогам Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що у відповідності до конституційних положень про пріоритетність законів, має вищу юридичну силу, оскільки підзаконні нормативні акти повинні прийматися виключно на підставі закону, у відповідності до нього та для його виконання.

Відповідно до п.п. 7 п.2.2 «Положення про управління Пенсійного фонду в районах, містах і районах у містах», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року, управління відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.

Реалізація особою права, що пов"язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто, посилання органів державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов"язань не може бути прийняте судом до уваги.

Таким, чином, аналізуючи зібрані у судовому засіданні докази у їх сукупності, суд приходить до переконання про доведеність позовних вимог позивача та вважає, що вони підлягають до часткового задоволення, оскільки в даному випадку мають місце порушення прав позивача ОСОБА_1, які підлягають поновленню шляхом зобовязання Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі провести позивачу ОСОБА_1 перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії відповідно до вимог ст.ст. 49, 50, ч.4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 22 травня 2008 рокупо день ухвалення судового рішення.

Разом з тим, до 22.05.2008 року відповідач, здійснюючи позивачу нарахування та виплату пенсій з урахуванням змін, внесених до ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» п. 28 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», діяв на підставі та у відповідності з діючою на той час нормою зазначеного закону, а тому позовні вимоги щодо зобов"язання здійснити перерахунок пенсії за період з 01.01.2008 року по 21.05.2008 року задоволенню не підлягають.

Одночасно суд вважає, що слід відмовити у задоволенні позовних вимог про зобов"язання відповідача здійснювати перерахунок та виплату пенсії у підвищеному розмірі на майбутнє, при збільшенні мінімальної пенсії за віком, оскільки необхідною умовою для звернення особи до суду є обов'язкова наявність порушених, невизнаних чи оспорюваних прав, свобод чи інтересів особи, чинним законодавством не передбачений такий спосіб захисту порушеного права як зобов»язання вчинити певні юридичні дії у майбутньому.

Частиною 1 статті 1 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. У відповідності до зазначеної норми Закону, забезпечуючи захист порушених прав позивача, враховуючи, що згідно вище вказаного законодавства, перерахунок пенсії належить до обовязків компетентних органів Пенсійного фонду України, суд дійшов висновку, про необхідність зобовязати Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі самостійно здійснити перерахунок державної та основної пенсії, призначеної позивачу у відповідності до ст.50, 54 ч.4 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за відповідні періоди.

Оскільки сторони по справі у відповідності до ст.4 п.18,34 Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 року «Про державне мито» звільнені від сплати державного мита, суд вважає, що судові витрати по справі в частині сплати судового збору слід компенсувати за рахунок держави. Стягнути з УПФ в м. Тернополі 30 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в суді.

Керуючись ст.ст. 1 ч.1, 10, 15 ч.1, 60, 82 ч.1, 88, 209 ч.1, 2; 212-215; 217; 218; 223, 294 ч.1; 295 ЦПК України, ст.22, 64 Конституції України, ст.ст. 49, 50, ч.4 ст.54, ст.55, ч.3 ст.67, Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", рішенням Конституційного суду України №10-рп/2008 р від 22.05.2008 р., ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ч.2 ст. 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», ст. 52 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», постановами КМ України №654 від 16.07.2008 р., № 530 від 28.05.2008 р., суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов-задовольнити частково.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі провести перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії пенсії за шкоду завдану здоров»ю ОСОБА_1 за період з 22 травня 2008 рокупо день ухвалення судового рішення відповідно до вимог ст.ст. 49, 50, ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В решті позовних вимог- відмовити.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі в користь УДК в м. Тернополі( 22050001 р/р 31214259700002, код 23588119, МФО 838012) - 30(тридцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді.

Витрати по оплаті судового збору компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд.

Головуючий Є.В. Очеретяний

Копія вірна:

Рішення не набрало законної сили.

Суддя підпис