Постанова № 1100740, 12.10.2007, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16

тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"12" жовтня 2007 р. Справа № А18/348-07

м. Київ, вул. Комінтерну, 16

(зал судових засідань № 205)

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді А.Ю. Кошика при секретарі Кантарія Д.Ю. розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовом Управління Пенсійного фонду України у м.Білій Церкві

до Відкритого акціонерного товариства "Трібо"

про стягнення 33165,38 грн.

За участю представників:

Позивач - Тимошенко В.П.

Відповідач - Дуб Н.М.

Суть спору:

Правління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі (далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Трібо»(далі –відповідач) про стягнення заборгованості по платежам до Пенсійного Фонду України у сумі 33165,38 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що в порушення вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення»та Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», відповідач не здійснює в повному обсязі відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком №1.

Провадження в адміністративній справі було відкрите відповідно до ухвали від 16.07.2007 року та призначено розгляд справи на 07.08.2007 року.

В ході розгляду спору позивач підтримав позовні вимоги, відповідач позовні вимоги визнав частково.

У зв’язку з викладеним, в судовому засіданні 07.08.2007 року розгляд справи було відкладено до 04.09.2007 року у зв’язку з необхідністю проведення звірки розрахунків.

В судовому засіданні 04.09.2007 року сторони надали Акт звірки розрахунків, який містить розбіжності в розрахунках сторін, у зв’язку з чим розгляд справи було відкладено для надання сторонам можливості пояснити невідповідність.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку щодо правомірності заявлених позовних вимог з наступних підстав.

Підприємство відповідача зареєстроване як платник збору до Пенсійного фонду, тому відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»№ 1058 від 09.07.2003 року є платником страхових внесків - відрахувань на соціальне страхування та збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, отже, відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР від 26.06.1997 року має сплачувати страхові внески до Пенсійного фонду України.

Відповідно до п. 2 Розділу ХV «Перехідні положення Закону України № 1058- VІ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», відповідач зобов’язаний вносити плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій Пенсійному Фонду України, оскільки відповідно до вказаного пункту підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997р. № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування яких є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення»встановлено ставку в розмірі 100% від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Порядок відшкодування підприємствами витрат пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначений Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Відповідно до п.п 6.4 ст. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, зареєстрованої в міністерстві юстиції України 16.01.2004 року передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Пунктом 6.8 ст. 6 Інструкції визначено, що підприємства щомісячно до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, орган Пенсійного фонду самостійно здійснює розрахунок витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України в частині пенсій, призначених відповідно до п. «а», «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», такий розрахунок надсилається підприємству –платнику чи вручається його уповноваженій особі. На виконання такої вимоги позивач надсилав відповідачеві відповідні розрахунки.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку суми позовних вимог, заборгованість відповідача по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій на день вирішення спору складає 33165,38 грн., що підтверджується відповідними розрахунками.

Однак, відповідачем в запереченнях повідомлено, що в розрахунках позивача за березень 2007 року неправильно зазначена дата досягнення пенсіонером загально встановленого пенсійного віку.

За наслідками проведеної звірки сторони надали суду акт, в якому відображені суми, що підлягають відшкодуванню за розрахунками позивача і відповідача, між якими розбіжність складає 100,47 грн. Зокрема, за розрахунком позивача до сплати підлягає на 100,47 грн. більше, ніж за розрахунком відповідача, однак обґрунтованих пояснень позивачем не надано.

Нормою ст. 136 КАС України передбачено, що відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу розгляду спору, зробивши усну чи письмову заяву.

Враховуючи погодження зазначеної в Акті звірки розрахунків суми позову, такі дії відповідача свідчать про часткове визнання адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 136 КАС України передбачено, що в разі визнання адміністративного позову, судове рішення ухвалюється за правилами ст.ст. 112, 113 КАС України, а саме, повне визнання відповідачем уточнених позовних вимог є підставою для прийняття постанови про задоволення адміністративного позову.

Розглянувши матеріали справи судом було встановлено, що визнання відповідачем адміністративного позову не суперечить закону і не порушує прав інших осіб, тому приймається судом як підстава для задоволення адміністративного позову у визнаній частині.

Решта позову в сумі 100,47 грн. задоволенню не підлягає, оскільки позивачем вимоги не доведені та не обґрунтовані.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України,

п о с т а н о в и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Трібо»(09114, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Лева невського, 95, код 05195578) на користь Управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі (09117, Київська обл., м. Біла Церква, вул. 50 років Перемоги,10, код 22200584) 33064,91(тридцять три тисячі шістдесят чотири) грн. заборгованості.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня її проголошення, якщо заява про апеляційне оскарження постанови не буде подана. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана, в двадцятиденний строк після надання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Кошик А. Ю.