Постанова № 1100639, 20.07.2007, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16

тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"20" липня 2007 р. Справа № А18/307-07

м. Київ, вул. Комінтерну, 16

(зал судових засідань № 205)

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді А.Ю. Кошика при секретарі Кантарія Д.Ю. розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовом Переяслав-Хмельницького міжрайонного прокурора в інтересах держави вособі Переяслав-Хмельницької ОДПІ

до Переяслав-Хмельницької житлово-експлуатаційної контори

про стягнення 219170,14 грн.

За участю представників:

Позивач - Овсієнко Н.В.

Відповідач - Сукач В.В.

Суть спору:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Переяслав-Хмельницької міжрайонної прокуратури в інтересах держави в особі Переяслав-Хмельницької об’єднаної державної податкової інспекції (далі –позивач) до Переяслав-Хмельницької житлово-експлуатаційної контори (далі –відповідач) про стягнення 219170,14 грн.

Провадження у справі було відкрите відповідно до ухвали від 02.07.2007 року за правилами Кодексу адміністративного судочинства України та призначено розгляд справи на 20.07.2007 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», внаслідок чого за ним утворився податковий борг перед бюджетом.

В судовому засіданні 20.07.2007 року представник відповідача по суті позовні вимоги не заперечив, однак надав клопотання, в якому повідомив, що сплачує борг у відповідності до графіку сплати мінімального завдання по скороченню податкового боргу відповідно до Постанови КМУ від 15.11.2006 року № 565-р, просить суд розстрочити суму податкового боргу, що передбачено ст. 14 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки відсутність достатніх коштів для погашення поточних платежів та податкового боргу призводить до нарахування штрафних санкцій.

Позивач заперечив проти розстрочення податкового боргу посилаючись на норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Суд позбавлений процесуальної можливості розглянути клопотання відповідача про розстрочення податкового боргу, оскільки ст. 14 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено розстрочення податкового боргу податковими органами. Статтею 263 КАС України передбачено надання розстрочки виконання судового рішення, тобто після його винесення та набрання законної сили.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача встановлено наступне.

Відповідно до розрахунку позивача, станом на день розгляду спору відповідачем не сплачено 219170,14 грн. податкових зобов’язань перед бюджетом, що складаються з податку на додану вартість відповідно до податкових декларацій за вересень - грудень 200 6 року, січень-квітень 2007 року, податкових повідомлень-рішень від 15.12.2006 року, 31.01.2007 року, податкових вимог від 07.02.2005 року та від 11.03.2005 року.

Позивачем надані для огляду в судовому засіданні оригінали документів, що підтверджують позовні вимоги, копії яких наявні в матеріалах справи. Відповідачем по суті заявленої до стягнення суми боргу заперечень не надано.

Таким чином, відповідно до наданих позивачем документів станом на день вирішення спору заборгованість відповідача складає 219170,14 грн., що відповідачем по суті не заперечується та не спростовується.

Згідно п. 1.3. ст. 1 Закону України № 2181-ІІІ податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно підпункту 2.3.1. п. 2.3. ст. 2 Закону є виключно податкові органи.

Підпунктом 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 Закону України № 2181-ІІІ передбачено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування. Коли ж податкове зобов'язання визначено контролюючим органом за підставами, зазначеними у п. п. “а”“в”п.п. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4, платник податків зобов’язаний погасити нараховану суму податкового зобов`язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення.

У разі, коли платник податків, як це передбачено підпунктом 6.2.1. пункту 6.2. ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Так, позивачем у відповідності до Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог, затвердженого наказом ДПА України № 266 від 03.07.2001р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.07.2001р. на узгоджені суми податкових зобов'язань, були виставлені податкові вимоги, які залишені без задоволення

Статтею 5 Закону України № 2181-ІІІ встановлено, що узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків (підпункт 5.4.1.).

Згідно підпункту 7.2.1. пункту 7.2. ст. 7 Закону України № 2181-ІІІ джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Як передбачено п. 1.7. ст. 1 Закону України № 2181-ІІІ активи платника податків - це кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Відповідно до підпункту 3.1.1. пункту 3.1. ст. 3 Закону України № 2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Згідно п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 № 509-XII, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги правомірні, позивачем обґрунтовані, відповідачем не спростовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України,

п о с т а н о в и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Переяслав-Хмельницької житлово-експлуатаційної контори (08400, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Гімназійна, 35, код 05447906) в доход державного бюджету на рахунок Переяслав-Хмельницької об’єднаної державної податкової інспекції (08400, Київська обл., м. Переяслав-Хмельницький, вул. Б. Хмельницького, 54, код 19422369) 219170,14 (двісті дев’ятнадцять тисяч сто сімдесят) грн. податкового боргу.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня її проголошення, якщо заява про апеляційне оскарження постанови не буде подана. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана, в двадцятиденний строк після надання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Кошик А. Ю.