Рішення № 110060260, 05.04.2023, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

05 квітня 2023 рокум. ДніпроСправа № 360/52/23

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Смішливої Т.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Чепурової К.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

від І відповідача Зленка С.М.

від ІІ відповідача Панасенка Б.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною пропозиції, скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

20 січня 2023 року до Луганського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі 1 відповідач), Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі 2 відповідач), в якій, з урахуванням уточнених вимог, просить суд:

- визнати протиправною пропозицію Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 24.11.2022, що направлена листом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 24.11.2022 вих. № 10.1/30/53/22/СЛІ;

- визнати протиправним та скасувати наказ Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 20.12.2022 № 6471/к «Про звільнення ОСОБА_2 », згідно з яким позивача звільнено з посади начальника відділу з питань нотаріату у Луганській області Управління нотаріату Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) з 30.12.2022;

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу з питань нотаріату у Луганській області Управління нотаріату Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) з 31.12.2022;

- стягнути зі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31.12.2022 по день постановлення рішення.

В обґрунтування позовної заяви позивачка зазначає, що на підставі наказу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 09.01.2020 № 10/к вона займала посаду начальника відділу з питань нотаріату у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.08.2022 № 912 «Про реорганізацію міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції», наказу Міністерства юстиції України від 22.09.2002 № 4011/5 «Про реорганізацію міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції», Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) реорганізовано шляхом його приєднання до Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) з перейменуванням у Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції.

Позивачці 25.11.2022 за № 10.4-35-250/СЗ через систему електронного документообігу АСКОД, а також на особисту електронну пошту надійшло попередження про звільнення, підписаний головою комісії з реорганізації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), додатком до якого був лист Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 24.11.202 вих. № 10.1/30/53/22/СЛІ з пропозицією керівника державної служби у Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції зайняти посаду заступника начальника Центрального відділу з питань нотаріату Управління нотаріату Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, на період заміщення тимчасово відсутніх державних службовців (з розташуванням робочого місця у місті Суми).

Тобто позивачу запропоновано посаду на період заміщення тимчасово відсутніх державних службовців

19.12.2022 позивачем подана на ім`я начальника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції заява про незгоду на переведення на запропоновану тимчасову посаду.

Наказом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Харків) від 20.12.2022 № 6471/к «Про звільнення ОСОБА_2 », який доведено шляхом направленням у месенджері Телеграм 27.12.2022, позивачка звільнена 30.12.2022 з посади начальника відділу з питань нотаріату у Луганській області Управління нотаріату Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Позивачка вважає наказ про звільнення незаконним у зв`язку з тим, що Закон України «Про державну службу» (пункт 2 частини 1 статті 41) передбачає переведення державного службовця на іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. Натомість запропонована посада не може вважатись вакантною. Інші посади позивачці не пропонувались.

Представник першого Відповідача позов не визнав, про що через підсистему «Електронний суд» 14.02.2023 надав відзив на позовну заяву. У відзиві зазначив, що з 09.01.2020 ОСОБА_1 обіймала посаду начальника відділу з питань нотаріату у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків). Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2022 року № 912 «Про реорганізацію міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції» та наказу Міністерства юстиції № 4011/5 від 22.09.2022 Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) реорганізовано шляхом його приєднання до Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) з перейменуванням у Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції. Листом за підписом голови комісії з реорганізації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) № 10.4-35-250/СЗ від 25.11.2022 на адресу Позивачки направлено попередження про звільнення, разом з пропозицією керівника державної служби у Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції від 24.11.202 вих. № 10.1/30/53/22/СЛІ щодо зайняття вакантної посади - заступника начальника Центрального відділу з питань нотаріату Управління нотаріату Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, на період заміщення тимчасово відсутніх державних службовців (з розташуванням робочого місця у місті Суми). 19.12.2022 Позивачка подала на ім`я начальника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції заяву про відмову від переведення на запропоновану посаду.

Наказом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Харків) від 20.12.2022 № 6471/к «Про звільнення ОСОБА_2 » позивачку звільнено 30 грудня 2022 року з посади начальника відділу з питань нотаріату у Луганській області Управління нотаріату Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Абзацом третім частини третьої статті 87 Закону № 889-VIII встановлено, що державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини 1 цієї статті у разі, зокрема, його відмови від переведення на запропоновану посаду.

Вважає, що наказ є обґрунтованим, винесеним з дотриманням процедури звільнення, встановленої Законом України «Про державну службу», оскільки ОСОБА_1 відмовилась від запропонованої рівнозначної посади.

З посиланням на статтю 3 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» перший відповідач вважає, що у період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю, законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», інших законодавчих актів, що регулюють діяльність державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування у частині відносин, врегульованих цим Законом. Таким чином, на суб`єкта призначення або керівника державної служби покладається обов`язок запропонувати працівнику рівнозначну посаду. Вирішення питання, яку саме рівнозначну вакантну посаду пропонувати державному службовцю, законодавець залишив на розсуд суб`єкта призначення.

Зазначив, що Законом від 12.12.2019 № 378-IX внесено зміни до статті 49-2 Кодексу законів про працю України. З набранням чинності Законом № 378-ІХ у разі вивільнення працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України Про державну службу на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу законів про працю України переважне право на залишення на роботі для таких працівників не враховується.

Вказав, що статтями 19, 20 Закону України «Про державну службу» встановлено єдині (однакові) вимоги до претендентів на зайняття посад державної служби категорії «Б» незалежно від підкатегорії посад. Будь-яких додаткових вимог до кандидатів Законом № 889-VIII не встановлено, а тому аргументи позивачки про те, що запропонована їй посада не відповідає тій, яку вона займала станом на 25.11.2022, не відповідає професійній підготовці, професійній компетентності та продуктивності вважає безпідставними.

Зазначає, що пропозиція Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 24.11.2022, що направлена листом 24.11.2022 вих. № 10.1/30/53/22/СЛІ не є діями суб`єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, та не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для Позивачки. Попередження про звільнення із пропозицією щодо зайняття вакантної посади є документами, які мають інформативний характер та фіксують певні події, такі документи не створюють юридичних наслідків та не мають ознак рішення суб`єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

З урахуванням наведеного просив суд відмовити у задоволенні вимог про визнання протиправною пропозиції щодо зайняття вакантної посади та скасування наказу про звільнення.

Вимогу про поновлення позивачки на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу вважає похідними вимогами від вимоги про визнання наказу «Про звільнення» протиправним, а тому у задоволенні цих вимог також просить суд відмовити.

Через підсистему «Електронний суд» 14.02.2023 надійшов також відзив на позовну заяву від Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, який за своїм змістом є аналогічним з відзивом першого відповідача.

16.02.2023 позивачкою подано відповіді на відзив першого та другого відповідачів, у яких виклала позицію, аналогічну зазначеній у позові. Додатково вказала, що її відмова від запропонованої посади Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції обумовлене тим, що зазначена у пропозиції посада є тимчасовою та не є вакантною. Зазначила, що заява про незгоду на зайняття запропонованої посади є свідченням того, що вона протидіє утискам щодо себе, оскільки у разі погодження на умови зайняття тимчасової посади вона б визнала допустимою протиправну діяльність Відповідача 2 (Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції) щодо пропозиції такої посади.

Правом на подання заперечень представники відповідачів не скористались.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 25 січня 2023 року позов залишено без руху, визначено його недоліки та надано строк для їх усунення.

Ухвалою суду від 30 січня 2023 року відкрито провадження у справі, визначено, що справа розглядатиметься в порядку загального позовного провадження, вирішено здійснити підготовче провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 20 лютого 2023 року заяву ОСОБА_1 про заборону державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, комісіям, технічним адміністраторам Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань, іншим органам чи особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, здійснювати реєстраційні дії, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» щодо Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків), а саме: проводити/вчиняти державну реєстрацію припинення Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (код ЄДРПОУ 43315445) в результаті його реорганізації повернути заявнику без розгляду.

Ухвалами суду від 27 лютого 2023 року від відповідачів витребувано додаткові докази у справі та за клопотанням другого відповідача призначено підготовче засідання у справі на 15.03.2023 о 13 год 00 хв, яке відбудеться в приміщенні суду за адресою: вул. Академіка Янгеля, 4, м. Дніпро, Дніпропетровська область.

Ухвалами суду від 28 лютого 2023 року, 06 та 07 березня 2023 року вирішено питання щодо участі учасників справи у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 27.03.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 05.04.2023.

Ухвалою суду від 05.04.2023 закрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в частині вимог про визнання протиправною пропозиції Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 24.11.2022.

У судовому засіданні позивачка та представники відповідачів приймали участь в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала повністю, надала пояснення, аналогійні викладеним у позові. Визнала, що 05.02.2021 вона дійсно отримала на свій картрахунок кошти у сумі 16371,51 грн, однак, на той час вона вже підготувала позовну заяву, крім того, вона не була ознайомлена з розрахунками відповідача. На тепер вона повністю погоджується з сумою компенсації за несвоєчасний розрахунок, який здійснив відповідач, однак, вважає, що її права були порушені таким неочікуваним для неї звільнення, оскільки після ознайомлення з розпорядженням від 04.01.2021 № 1-к «Про попередження про заплановане звільнення» вона була впевнена, що з нею вже украдено трудовий договір до 04.02.2021.

Представники відповідача у судовому засіданні надали пояснення, аналогічні викладеним у відзиві, просили суд у позові відмовити.

Представник другого відповідача додатково суду пояснив, що ОСОБА_1 було запропоновано лише посаду заступника начальника Центрального відділу з питань нотаріату Управління нотаріату Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, на період заміщення тимчасово відсутніх державних службовців, а саме на час перебування основного працівника в декретній відпустці. Інші вакантні посади не пропонувались. Вважає, що запропонована посада також є вакантною, оскільки на час складання пропозиції посада не була зайнята. Вважає, що роботодавець повинен запропонувати працівнику лише одну посаду, а не всі наявні вакантні посади, які є в установі на момент звільнення працівника.

Заслухавши пояснення позивача, представників відповідачів, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.

Учасники процесу надавали до суду процесуальні документи та докази у справі через підсистему «Електронний суд» у зв`язку з чим справа у паперовому вигляді судом не формувалась, докази досліджувались у підсистемі «Електронний суд».

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) проходила державну службу в Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції (м. Харків) на посаді начальника відділу з питань нотаріату у Луганській області Управління нотаріату Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про що свідчать записи 16-18 в трудовій книжці НОМЕР_2 .

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.08.2022 № 912 «Про реорганізацію міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції» урядом прийнято рішення про реорганізацію Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) шляхом його приєднання до Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) з перейменуванням у Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції.

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.08.2022 № 912 «Про реорганізацію міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції» Міністерством юстиції України 22.09.2022 видано наказ № 4011/5 «Про реорганізацію міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції», яким, зокрема, наказано реорганізувати Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) реорганізовано шляхом його приєднання до Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) з перейменуванням у Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції. Встановлено, що правонаступниками міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції, які реорганізовуються є відповідні міжрегіональні управління Міністерства юстиції, до яких вони приєднуються. Утворено комісії з реорганізації міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції та призначено голів цих комісій, на яких між іншого покладено обов`язок забезпечити дотримання порядку вивільнення, звільнення, переведення державних службовців та інших працівників, встановленого Кодексом законів про працю України та Законом України «Про державну службу» (підпункт 6 пункту 8 наказу).

Державним секретарем Міністерства юстиції України ОСОБА_3 13.10.2022 затверджено структуру та штатну чисельність Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, а також затверджено штатний розпис на 2022 рік Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Харків) 25.11.2022 за № 10.4-35-250/СЗ надіслано на особисту електронну пошту позивачки ОСОБА_1 попередження про звільнення за підписом голови комісії з реорганізації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), мотивоване тим, що постановою Кабінету Міністрів України від 16 серпня 2022 року № 912 «Про реорганізацію міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції» Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) реорганізовано шляхом приєднання до Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) з перейменуванням у Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції.

Одночасно з попередженням про звільнення позивачці направлено лист начальника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 24.11.2022 за № 10.1/30/53/22/СЛІ з пропозицією зайняти посаду заступника начальника Центрального відділу з питань нотаріату Управління нотаріату Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, на період заміщення тимчасово відсутніх державних службовців (з розташуванням робочого місця у місті Суми).

19.12.2022 ОСОБА_1 направлено на ім`я начальника Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції заяву про не надання згоди на зайняття запропонованої посади заступника начальника Центрального відділу з питань нотаріату Управління нотаріату Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Наказом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (Харків) від 20.12.2022 № 6471/к «Про звільнення ОСОБА_2 » позивачку звільнено з посади начальника відділу з питань нотаріату у Луганській області Управління нотаріату Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) з 30 грудня 2022 року відповідно до пункту l частини першої, абзацу третього частини третьої статті 87 Закону України «Про державну службу» у зв`язку з реорганізацією Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) шляхом його приєднання до Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) з перейменуванням у Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції.

Позивачку ознайомлено з наказом від 20.12.2022 № 6471/к шляхом направлення його копії працівником відділу організації роботи та розвитку персоналу у Луганській області Управління персоналу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) 27.12.2022 у мессенджері Telegram.

Спір щодо внесення записів до трудової книжки позивачки та її видачі та проведення повного розрахунку з позивачкою на день звільнення між сторонами відсутній.

На виконання ухвали суду від 27 лютого 2023 року представником відповідача надано перелік вакантні посади категорії «Б» станом на дату звільнення ОСОБА_1 , які могли бути запропоновані позивачці, серед яких зокрема є посади заступник начальника Управління начальник Центрального відділу з питань нотаріату Управління нотаріату; заступник начальника Центрального відділу з питань нотаріату Управління нотаріату; начальник відділу аналітично-методичного забезпечення діяльності нотаріату Управління нотаріату; начальник відділу з питань нотаріату у Донецькій області Управління нотаріату; начальник відділу з питань нотаріату у Луганській області Управління нотаріату; начальник відділу з питань нотаріату у Харківській області Управління нотаріату.

Доказів ознайомлення ОСОБА_1 з вказаним переліком вакантних посад відповідачами не надано.

Згідно з довідкою від 01.03.2023 заробітна плата ОСОБА_1 у жовтні 2022 року складалась з посадового окладу 7500,00 грн, доплати за ранг 700,00 грн, індексації 416,00 грн, надбавка за вислугу років 2250,00 грн, надбавка за інтенсивність праці 21000,00 грн, премія щомісячна державних службовців 2250,00 грн, всього за жовтень 2022 року нараховано 34116,00 грн, відпрацьовано днів 21. У листопаді 2022 року заробітна плата ОСОБА_1 складалась з посадового окладу 7500,00 грн, доплати за ранг 700,00 грн, індексації 525,20 грн, надбавка за вислугу років 2250,00 грн, надбавка за інтенсивність праці 27000,00 грн, премія щомісячна державних службовців 2250,00 грн, всього за листопад 2022 року нараховано 40225,20 грн, відпрацьовано днів 22.

Вирішуючи адміністративний позов в частині визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 (справа № 1-7/99) за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, за загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто до події, факту застосовується закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначено Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 889-VIII).

Відповідно до статті 5 Закону № 889-VIII правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 83 Закону № 889-VIII державна служба припиняється за ініціативою суб`єкта призначення (стаття 87 цього Закону).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 87 Закону № 889-VIII підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу

Частиною 3 статті 83 Закону № 889-VIII встановлено, що суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів.

Одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті суб`єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю.

Державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої цієї статті у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду.

Отже, на час попередження позивача про майбутнє звільнення 25.11.2022 правомірними підставами для припинення державної служби та звільнення державного службовця відповідно до вказаних положень є: - скорочення чисельності або штату державних службовців; - скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців; - реорганізація державного органу. При такому звільненні застосовуються так звані «захищені статті» щодо звільнення працівника лише у випадках неможливості переведення, за його згодою, на іншу роботу та переважного права залишення на роботі.

В силу приписів частини 3 статті 83 Закону № 889-VIII відповідач мав обов`язок запропонувати позивачу як державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей, тоді як можливість звільнення на підставі пункту 1 частини 1 статті 87 Закону №889-VІІІ законодавцем безпосередньо пов`язана з відсутністю можливості запропонувати відповідні посади, а також у разі відмови державного службовця від переведення на запропоновану посаду. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, рівнозначна посада - посада державної служби, що належить до однієї підкатегорії посад державної служби з урахуванням рівнів державних органів.

Під «нижчою посадою» слід розуміти посаду державної служби, яка належить до нижчої підкатегорії посад державної служби незважаючи на рівень державного органу, а також посада державної служби у державному органі з нижчим рівнем в межах однієї підкатегорії посад державної служби.

Частиною 5 статті 22 Закону № 889-VIII передбачає, що у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації державного органу переведення державного службовця на рівнозначну або нижчу (за його згодою) посаду в державному органі, якому передаються повноваження та функції такого органу, за рішенням суб`єкта призначення може здійснюватися без обов`язкового проведення конкурсу.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 41 Закону № 889-VIII державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійних компетентностей може бути переведений без обов`язкового проведення конкурсу на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби або суб`єкта призначення.

Переведення здійснюється лише за згодою державного службовця.

В роз`ясненнях, наданих Національним агентством України з питань державної служби № 48-р/з від 14.02.2018, вказано, що скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу є підставою для припинення державної служби у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі відповідно до п.1 ч.1 ст.87 Закону України «Про державну службу». При цьому такому державному службовцю за наявності вакантних посад у державному органі має бути запропонована інша рівноцінна посада державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції інша робота (посада державної служби) у цьому державному органі.

З матеріалів справи вбачається, що на час попередження про майбутнє звільнення позивач займала посаду начальника відділу з питань нотаріату у Луганській області Управління нотаріату Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Так, штатний розпис Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на 2022 рік, затверджений Державним секретарем Міністерства юстиції України ОСОБА_3 13.10.2022, передбачає створення у складі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції управління нотаріату у складі 39 штатних одиниць, у тому числі сім відділів, у складі яких передбачено посади начальників відділів та заступник начальника центрального відділу з питань нотаріату. Загалом штатна чисельність Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції становить 3436 осіб.

На вимогу суду представником Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надано перелік вакантних посад категорії «Б» станом на 24.11.2022 та на 20.12.2022, які могли бути запропоновані позивачці ОСОБА_1 , всього 40 посад, у тому числі і посади заступник начальника Управління начальник Центрального відділу з питань нотаріату Управління нотаріату; заступник начальника Центрального відділу з питань нотаріату Управління нотаріату; начальник відділу аналітично-методичного забезпечення діяльності нотаріату Управління нотаріату; начальник відділу з питань нотаріату у Донецькій області Управління нотаріату; начальник відділу з питань нотаріату у Луганській області Управління нотаріату; начальник відділу з питань нотаріату у Харківській області Управління нотаріату.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, жодна із вакантних посад позивачці запропонована не була. При цьому, відповідач не надав суду належних та допустимих доказів того, що як на момент попередження позивачки про наступне звільнення, так і на час її звільнення наявні вакантні посади позивач не могла зайняти відповідно до своїх навиків та компетентностей.

Щодо запропонованої позивачці посади заступника начальника Центрального відділу з питань нотаріату Управління нотаріату Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, на період заміщення тимчасово відсутніх державних службовців (з розташуванням робочого місця у місті Суми) суд зазначає таке.

Виходячи із системного аналізу пункту 1 частини першої та частини другої статті 40, частини другої, третьої статті 49-2 Кодексу законів про працю України, частини третьої статті 87 Закону України «Про державну службу» з метою забезпечення цієї гарантії на власника або уповноважений ним орган при звільненні працівника у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, реорганізації державного органа, покладається обов`язок при попередженні працівника про таке звільнення одночасно запропонувати йому наявні вакантні посади. Тобто, законодавець встановив принцип одночасності попередження про наступне вивільнення та пропонування наявних вакантних посад для забезпечення гарантії права громадян на сприяння у збереженні роботи.

За приписами частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 Кодексу законів про працю України, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, власник вважається таким, що належно виконав свій обов`язок щодо сприяння у збереженні роботи працівника, який підлягає звільненню у зв`язку із скороченням штату, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо. При цьому, роботодавець зобов`язаний запропонувати вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник який вивільнюється, працював.

Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.06.2020 у справі № 826/19187/16, від 31.03.2020 у справі № 826/6148/16, від 09.10.2019 у справі № 821/595/16, від 26 січня 2023 року у справі № 160/336/20 та ін.

Така правова позиція викладена також Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.09.2018 у справі № 800/538/17 (П/9901/310/18).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що такий обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору та охоплює вакантні посади, які з`явилися в установі протягом всього цього періоду і які існували на день звільнення (постанови Верховного Суду від 25.07.2019 у справі № 807/3588/14, від 27.05.2020 у справі № 813/1715/16).

У цій справі судом встановлено, що позивачка працювала на посаді начальника відділу з питань нотаріату у Луганській області Управління нотаріату Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків). За інформацією представника відповідача на час повідомлення позивачки про наступне звільнення та на час звільнення у новоствореному Східному міжрегіональному управлінні Міністерства юстиції існувало 40 вакантних посад категорії «Б», які могли бути запропоновані ОСОБА_1 .

Натомість відповідач 25.11.2022 запропонував позивачці обійняти посаду заступника начальника Центрального відділу з питань нотаріату Управління нотаріату Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, на період заміщення тимчасово відсутніх державних службовців, тобто, запропонував укласти строковий трудовий договір на період відсутності основного працівника.

Поняття вакансія розкрито у пункті 3 частини першої статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» та означає вільна посада (робоче місце), на яку може бути працевлаштована особа.

Запропонована позивачці посада на період заміщення тимчасово відсутніх державних службовців не є вакантною не залежно від того, з яких причин відсутній основний працівник (у зв`язку із хворобою, відрядженням, відпусткою, відпусткою по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, тощо) та на який проміжок часу ця посада є вільною.

Отже, відповідач, пропонуючи ОСОБА_1 обійняти посаду на період відсутності інших працівників, не виконав свого обов`язку щодо пропозиції вакантних посад., а тому відповідач не виконав вимоги частини другої статті 49-2 Кодексу законів про працю України, частини третьої статті 87 Закону України «Про державну службу».

За наведених обставин суд дійшов висновку, що першим відповідачем недотримано порядку вивільнення позивача, визначеного чинним законодавством.

Суд зауважує, що обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

Оскільки докази пропонування позивачці вакантних посад у період з моменту попередження про наступне звільнення до самого звільнення, відмови позивачки від подальшого проходження служби, а також щодо відсутності можливості подальшого використання позивачки на службі відповідачем суду не надано, суд дійшов висновку, що відповідачем не вжито заходів для реального фактичного працевлаштування позивачки, а тому спірний наказ про звільнення ОСОБА_1 підлягає скасуванню.

Суд вважає недоречними посилання представників відповідача на те, що звільнення позивачки відбулось в період дії воєнного стану, а тому на суб`єкта призначення або керівника державної служби покладається обов`язок запропонувати працівнику рівнозначну посаду, а також те, що вирішення питання, яку саме рівнозначну вакантну посаду пропонувати державному службовцю, законодавець залишив на розсуд суб`єкта призначення.

Так, статтею 1 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX, із змінами, внесеними згідно із Законом № 2352-IX від 01.07.2022, визначено особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб`єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами (далі - працівники), у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю, законів України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», інших законодавчих актів, що регулюють діяльність державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування у частині відносин, врегульованих цим Законом.

Однак, Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» не врегульовано питання припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення у звязку з реорганізацією державного органу.

Отже Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» до спірних правовідносин не є застосовним.

Також безпідставним є посилання відповідачів на наявність у них права у період дії воєнного стану перевести працівника на іншу роботу, не обумовлену трудовим договором, без його згоди, повідомляти працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою статті 32 та статтею 103 Кодексу законів про працю України, не пізніш як до запровадження таких умов тощо, оскільки такі обмеження запроваджуються лише на певний період воєнного стану. Після закінчення дії воєнного стану права працівників повинні бути поновлені до первинного стану.

Стосовно позивачки прийнято рішення про звільнення без дотримання вимог частини третьої статті 87 Закону України «Про державну службу» і її права вже не можливо буде поновити після закінчення воєнного стану.

Суд не оцінює запропоновану ОСОБА_1 посаду на її рівнозначність раніше зайнятій посаді оскільки запропонована посада не є вакантною.

Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Отже, зважаючи на вище викладене та ураховуючи установлення судом протиправності винесення відповідачем оскаржуваного наказу про звільнення позивача, суд дійшов висновку щодо необхідності поновлення позивачки на попередній посаді.

Окрім цього, відповідно до частини другої статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Середній заробіток працівника згідно з частиною першою статті 27 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 № 108/95-ВР визначається за правилами, закріпленими у Порядку обчислення середнього заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100).

Згідно із ч. 3, 4 п. 2 Порядку № 100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Пунктом 5 Порядку № 100 встановлено, що нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати за два місяці роботи.

Відповідно до ч. 1 п. 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно з довідкою першого відповідача від 01.03.2023 заробітна плата ОСОБА_1 у жовтні 2022 року складалась з посадового окладу 7500,00 грн, доплати за ранг 700,00 грн, індексації 416,00 грн, надбавка за вислугу років 2250,00 грн, надбавка за інтенсивність праці 21000,00 грн, премія щомісячна державних службовців 2250,00 грн, всього за жовтень 2022 року нараховано 34116,00 грн, відпрацьовано днів 21. У листопаді 2022 року заробітна плата ОСОБА_1 складалась з посадового окладу 7500,00 грн, доплати за ранг 700,00 грн, індексації 525,20 грн, надбавка за вислугу років 2250,00 грн, надбавка за інтенсивність праці 27000,00 грн, премія щомісячна державних службовців 2250,00 грн, всього за листопад 2022 року нараховано 40225,20 грн, відпрацьовано днів 22.

Отже середньоденна заробітна плата позивачки складає 1728,86 грн ((34116,00 грн + 40225,20 грн) / 43 дні). Зазначені у довідці відомості сторонами не оспорюються.

Часом вимушеного прогулу позивачки є період з 31.12.2022 по 05.04.2023 (дата ухвалення рішення) та становить 68 робочих днів (у січні 2023 року 22 дні, лютий 2023 року 20 днів, березень 2023 року 23 дні та ківтень 2023 року 3 дні).

Відповідно розмір середнього заробітку, що підлягає стягненню з відповідача за час вимушеного прогулу вираховується шляхом множення середньоденного заробітку (1728,86 грн) на число робочих днів за період вимушеного прогулу (68 днів) та становить 117562,48 грн.

Згідно з пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначення сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Відповідно до пункту 171.1 статті 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України).

Таким чином, Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) як податковий агент відповідно до норм Податкового Кодексу України та як страхувальник відповідно до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування зобов`язане виплатити позивачці середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 31 грудня 2022 року по 05 сквітня 2023 року у сумі 117562,48 грн, утримавши з неї при виплаті законодавчо встановлені податки та збори.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць.

Таким чином, рішення суду в частині стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується, оскільки позивачка звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір.

Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (ідентифікаційний код 43315445, місцезнаходження: вул. Ярослава Мудрого, буд. 16, м. Харків, Харківська область), Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ідентифікаційний код 43316700, місцезнаходження: вул. Герасима Кондратьєва, буд. 28, м. Суми, Сумська область) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 20.12.2022 № 6471/к «Про звільнення ОСОБА_2 ».

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу з питань нотаріату у Луганській області Управління нотаріату Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) з 31.12.2022.

Стягнути зі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31.12.2022 по 05.04.2023 у розмірі 117562,48 грн (сто сімнадцять тисяч п`ятсот шістдесят дві гривні 48 копійок) з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу з питань нотаріату у Луганській області Управління нотаріату Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) та стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 36306,06 грн (тридцять шість тисяч триста шість гривень 06 коп.) з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 243 КАС України повне рішення суду складено 06 квітня 2023 року.

Суддя Т.В. Смішлива