Рішення № 110057454, 06.04.2023, Радехівський районний суд Львівської області

РІШЕННЯ

іменем України

06 квітня 2023 рокуСправа №451/202/23 Провадження № 2/451/126/23

Радехівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Патинок О.П.

при секретарі Ференс І.І.

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Радехів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Радехівської міської ради Львівської області про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини,

в с т а н о в и в:

13.02.2023 позивач ОСОБА_1 звернулася до Радехівського районного суду Львівської області з позовною заявою до Радехівської міської ради Червоноградського району Львівської області про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік заявника ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . ОСОБА_2 , постійно по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав і був зареєстрований в АДРЕСА_1 , разом з ним, на день смерті, була зареєстрована, вела спільне господарство та проживала ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до акту обстеження №86. Внаслідок смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина. Нотаріус відмовив позивачці в оформлені спадкових прав в нотаріальному порядку, оскільки був пропущений строк для прийняття спадщини. На спадкові правовідносини, після смерті ОСОБА_2 , поширюються норми ЦК України, оскільки спадщина після його смерті відкрилася після 01.01.2004. Беручи до уваги, що спадщина може бути визнана відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини в порядку, передбаченому законодавством України з підстав неприйняття спадщини жодним із спадкоємців, а також може перейти у власність територіальної громади (в даному випадку Радехівської міської ради Червоноградського району Львівської області), на території якої знаходиться вказане спадкове майно, тому наявний спір про право з даним органом і дана справа повинна слухатися в рамках позовного провадження. Просить суд встановити факт прийняття ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2023 вищезазначену справу передано до розгляду судді Патинок О.П.

Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 15.02.2023 матеріали позовної заяви залишено без руху.

28.02.2023 представником позивача ОСОБА_3 були надані додаткові затребувані матеріали на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 15.02.2023.

Ухвалою судді Радехівського районного суду Львівської області від 03.03.2023 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі.

Ухвалою суду від 21.03.2023 відкладено підготовче засідання на 06.04.2023.

В підготовче засідання 06.04.2023 сторони не з`явилися.

06.04.2023 від представника позивача ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.34).

06.04.2023 представник відповідача Радехівської міської ради Сторощук Т.В. подала до суду клопотання про розгляд справи без участі представника Радехівської міської ради. Позовні вимоги визнають повністю (а.с.35).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому ст.ст.206-207 ЦПК України.

За правилами ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст. ст. 13,19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі ст. ст. 12, 81, 82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду встановленої сили. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_2 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Радехів (а.с.5).

Відповідно до Свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 , виданого управлінням юстиції Львіської області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрували шлюб 20.01.2006, актовий запис № 03. Після укладення шлюбу присвоєно прізвище: чоловіку - « ОСОБА_5 » та дружині- « ОСОБА_5 » (а.с.4).

Згідно акту обстеження проживання/не проживання осіб від 05.09.2022, який виданий Радехівською міською радою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_1 були зареєстровані та проживали разом і вели спільне господарство до дня смерті ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1 (а.с.15).

Як видно із постанови виданої Радехівською державною нотаріальною конторою від 23.02.2023 ОСОБА_1 відмовлено в оформленні прав на спадкування, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в нотаріальному порядку через пропуск встановленого шестимісячного строку для прийняття спадщини (а.с.13-14).

Згідно повідомлення міського голови Радехівської міської ради від 05.04.2023 записи будинкової книги за адресою: АДРЕСА_1 відсутні у зв`язку із тим, в Акті обстеження проживання/непроживання осіб №86 від 05.09.2022 було помилково зазначено, що висновок складений «відповідно до запису у будинковій книзі» (а.с.37).

Із повідомлення начальника Радехівського ДРАЦ Л.Хоми від 04.04.2023 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с.38).

Вирішуючи спір суд виходить з наступного.

Стаття 41 Конституції України зазначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

За змістом частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК).

Частиною першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року роз`яснено, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися до суду із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) зроблено висновок, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків.

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Статтею 1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За правилами статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням (частини перша, третя статті 1277 ЦК України).

Відповідно до статті 338 ЦПК України суд, встановивши, що спадкоємці заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.

Постановою Пленуму Верховного суду України за №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що суд вправі розглядати справи про встановлення юридичних фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Так, у порядку окремого провадження суд може вирішити спір про факт, про стан, але не спір про право цивільне, так як метою такого судового розгляду є лише встановлення наявності або відсутності самого факту, і факт, що встановлюється судом у порядку окремого провадження, повинен мати юридичне значення, і мати безспірний характер, оскільки якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд повинен залишити заяву без розгляду і роз`яснити заявнику право подачі позову на загальних підставах.

Метою звернення ОСОБА_1 із заявою про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є встановлення в судовому порядку обставин, необхідних для прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , зокрема, з метою наступного вирішення питання про право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті останнього.

Згідно із заявою, встановлення юридичного факту позивачу потрібно для отримання спадкового майна у власність, тобто встановлення факту пов`язується із наступним вирішенням спору про право, а тому такий спір має вирішуватися в порядку позовного провадження.

Подібні висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 13 жовтня 2021 року в справі № 159/858/20 та від 12 січня 2022 року в справі № 227/2188/21, від 28 квітня 2021 року у справі № 520/19532/19, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18.

Таким чином, оцінюючи безпосередньо досліджені та надані позивачем докази у їх сукупності, які надані в підготовчому засіданні, визнання позову представником відповідача, суд дійшов висновку, що позов про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини обґрунтований та підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1 прийняла спадщину після чоловіка ОСОБА_2 , шляхом постійного проживала з ним на час смерті та за життя.

Згідно із вимогами ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне залишити судові витрати на стороні позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 200, 206, 247, 258-259, 263-265, 279 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Радехівської міської ради Львівської області про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання на час смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на час відкриття спадщини за адресою АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 ;

Представник позивача: ОСОБА_3 , адреса: АДРЕСА_3 ;

Відповідач: Радехівська міська рада Львівської області, код ЄДРПОУ:26361149, адреса: пр. Відродження, 3, м. Радехів Червоноградський район Львівська область.

Повний текст рішення складено 06.04.2023.

Головуючий суддяПатинок О. П.