Рішення № 110056042, 06.04.2023, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/932/23

2/705/1224/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2023 року м. Умань

Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Л.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області (Черкаський рибоохоронний патруль) до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої суб`єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів,

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся в суд з позовом до відповідача про відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища, внаслідок незаконного вилову водних біоресурсів. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Черкаській області згідно Положення про Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства є територіальним органом Державного агентства меліорації та рибного господарства. Основним його завданням є реалізація повноважень Держрибагентства у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в районі діяльності. Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29.04.2022 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, а саме в тому, що він 17.01.2022 о 12.00 год. за межами села Дмитрушки Уманського району Черкаської області на ставку ловив рибу забороненим для любительського і спортивного рибальства сіткоснастевим виробом косинка «Екран» та виловив свіжу рибу карась в кількості 2 шт., загальною вагою 0,200гр. Вказана постанова набрала чинності. Згідно розрахунку матеріальної шкоди позивача, громадянином ОСОБА_1 нанесено збитків рибному господарству України на суму 3162 грн.00 коп., в добровільному порядку шкода не відшкодована, тому позивач просить стягнути її з відповідача.

Ухвалою судді від 27.02.2023 у справі відкрите спрощене позовне провадження, а також роз`яснено відповідачу право подати відзив на позовну заяву або пред`явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Розгляд справи по суті вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Станом на 06.04.2023 відзиву на позовну заяву від відповідача не надходило.

У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29.04.2022 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП, а саме в тому, що він 17.01.2022 о 12.00 год. за межами села Дмитрушки Уманського району Черкаської області на ставку ловив рибу забороненим для любительського і спортивного рибальства сіткоснастевим виробом косинка «Екран» та виловив свіжу рибу карась в кількості 2 шт., загальною вагою 0,200гр. Провадження у справі закрито на підставі ст. 38 КУпАП, у зв`язку із закінченням строків накладення на особу адміністративного стягнення.

Вказана постанова набрала чинності 10.05.2022.

Згідно розрахунку матеріальної шкоди позивача, вищевказаними неправомірними діями громадянином ОСОБА_1 нанесено збитків рибному господарству України на суму 3162 грн.00 коп. На адресу ОСОБА_2 позивачем було надіслано лист-претензію № 1-5-19/976-22 із пропозицією в добровільному порядку відшкодувати шкоду, проте, вона залишилася по за увагою відповідача.

Згідно положеньст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч. 1ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч. 2ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Правовідносини, що виникли між сторонами регулюютьсяЗаконом України «Про тваринний світ»;Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища»;Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»,Постановою КМ України № 1209 від 21.11.2011 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів».

Згідно зіст. 10 Закону України «Про тваринний світ»громадяни відповідно до закону зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Як слідує з ст. 3 даного Закону об`єктами тваринного світу, на які поширюється дія цьогоЗакону, є дикі тварини хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі.

Відповідно до ст.ст.68,69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Як вбачається ізст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Згідно зст. 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Належність водних біоресурсів визначаєтьсяЗаконом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», ст. 37 якого передбачає, що водні біоресурси, що знаходяться у внутрішніх водних об`єктах, територіальному морі, у виключній (морській) економічній зоні України, на континентальному шельфі, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника на ці ресурси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначенихКонституцією Українита законами України.

Статтею 13 Конституції України,статтями 3-5 Закону України «Про тваринний світ»тастаттею 39 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»визначено, що об`єкти тваринного світу (в тому числі риби, ссавці, членистоногі, молюски та інші) знаходяться під охороною держави та належать до природних ресурсів загальнодержавного значення.

Відповідно до ст. ст.27,34 Закону України «Про тваринний світ», користувачі об`єктів тваринного світу зобов`язані використовувати тваринний світ у способи, що не допускають порушення цілісності природних угрупувань. У порядку загального використання об`єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об`єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування. В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюються на праві спеціального використання об`єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.

Відповідно до п. 9 Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 18.07.1998 № 1126, вимоги щодо здійснення любительського і спортивного рибальства та застосування знарядь і способів лову (добування), норми, заборонені місця і його терміни, встановлюються правилами любительського і спортивного рибальства за басейно-територіальним принципом, які затверджуються Мінагрополітики за поданням Держрибагентства, погодженим з Мінприроди.

Відповідно до п. 3.14 Правил любительського і спортивного рибальства, затвердженихнаказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15.02.1999 р., (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 квітня 1999 за № 269/3562), Забороняється лов водних живих ресурсів із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм. Згідно п. 2 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об`єктах України, затвердженихнаказом Державного комітету рибного господарства України № 33 від 18.03.1999 року, сітки відносяться до промислових знарядь лову. Окрім того, згідно з п. 4.6 Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об`єктах України, затвердженихнаказом Державного комітету рибного господарства України № 33 від 18.03.1999 р., одній особі дозволяється вилов за одну добу перебування на водоймі загального користування 3 кг риби. Відповідно до ч. 6ст. 82 ЦПК України, вирок суду у кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Аналізуючи досліджені докази, суд дійшов висновку, що, відповідно до Постанови Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 29.04.2022 винуватість ОСОБА_1 встановлена, а тому позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч. 2ст. 141 ЦПК Українипередбачено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст.12,81,141,263-265,274 ЦПК України, ст. ст.324,1166 ЦК України,Законами України «Про тваринний світ», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , грошове стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього середовища в сумі 3162 (три тисячі сто шістдесят дві) грн. 00 коп. до спеціального фонду охорони навколишнього середовища ТГ с. Дмитрушки: ГУК у Черкаській області/тг с. Дмитрушки/24062100, код отримувача, код класифікації доходів бюджету 24062100.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства в Черкаській області (код ЄДРПОУ 41594560) сплачений судовий збір в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Леся Сергіївна Годік