Рішення № 110039542, 05.04.2023, Братський районний суд Миколаївської області

Справа № 471/150/23

Провадження №2/471/78/23

Номер рядка звіту 60

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2023 р.

Братський районний суд Миколаївської області

в складі:

головуючого судді - Гукової І.Б.,

за участю секретаря - Холоденко І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому провадженні в залі суду смт. Братське цивільну справу № 471/150/22 за позовною заявою ОСОБА_1 до Новомар`ївської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Новомар`ївської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області а про визнання права власності на спадкове майно.

В своєму позові позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина, яка окрім іншого складається також з:

- земельної ділянки площею 0,25 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 4821483900:07:005:0001, що розташована в с. Обухівка Вознесенського району Миколаївської області, що належала спадкодавцю згідно державного акта на право приватної власності на землю від 15.03.1993 р. І-Н-10375. За життя ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений 27 лютого 2019 року секретарем Новомар`ївської сільської ради Братського району Миколаївської області та зареєстрований у реєстрі за №18, згідно якого заповідав належний спадкодавцю житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_1 , позивачу - ОСОБА_1 . У встановлений законодавством 6-місячний термін після смерті ОСОБА_2 позивач звернувся до державного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. Позивач отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом тільки на будинок без земельної ділянки біля нього. Нотаріус не може видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку біля житлового будинку, оскільки державний акт на право приватної власності на землю №І-Н-0375 виданий Новомар`ївською сільською радою Братського району Миколаївської області не містить точної адреси розташування земельної ділянки належної ОСОБА_2 . Також і відомості ДЗК вказують місце розташування даної земельної ділянки - с. Обухівка Братського району Миколаївської області. Воля ОСОБА_2 була в тому щоб саме позивач успадкував вказаний належний спадкодавцю житловий будинок, а житловий будинок не може існувати без земельної ділянки.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, до суду надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, заявлені вимоги підтримали в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, надіслав заяву до суду про розгляд справи без участі представника та вирішення питання залишити на розсуд суду.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 (а.с .35).

Після його смерті відкрилася спадщина, яка окрім іншого складається також з :

- земельної ділянки площею 0,25 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 4821483900:07:005:0001, що розташована в с. Обухівка Вознесенського району Миколаївської області, що належала спадкодавцю згідно державного акта на право приватної власності на землю від 15.03.1993 р. І-Н-10375.

(а.с. на 10) .

За життя ОСОБА_2 залишив заповіт, яким заповідав житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 позивачу ОСОБА_1 .

Після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , була заведена спадкова справа № 70/2019 по Братській державній нотаріальній конторі Миколаївської області (а.с. 24).

Спадкоємцями після смерті останнього є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , які отримали свідоцтва про прийняття спадщини на земельні ділянки, автомобіль та грошові вклади.

Згідно ст. ст. 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ст. 1222 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (ст. 1223 ЦК України).

Відповідно до ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Керуючись п. 4.20 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину нотаріусом проводиться на підставі документів, оформлених відповідно до статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Частиною 1 ст. 131 ЗК України, також передбачена можливість набуття права власності на земельну ділянку на підставі успадкування.

Згідно статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до п.1 ч. 2 вказаної статті, способом захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах не заборонених законом.

Враховуючи вказане, суд вважає можливим визнати за позивачем ОСОБА_1 , право власності на земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 4821483900:07:005:0001, цільове призначення - В02.01. - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована АДРЕСА_1 .

Судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 259, 264, 265, 280 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Новомар`ївської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , право власності на земельну ділянку площею 0,25 га, кадастровий номер 4821483900:07:005:0001, цільове призначення - В02.01. - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що розташована АДРЕСА_1 витрати залишити за позивачем.

Судові витрати залишити за позивачем.

Позивач: ОСОБА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Новомар`ївська сільська рада Вознесенського району Миколаївської області, місце розташування: вул. Данила Галицького, 24, с. Новомар`ївка Вознесенського району Миколаївської області, код ЄДРПОУ 04376009.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду.

СуддяІ.Б. Гукова