Рішення № 110030980, 05.04.2023, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2023 р. № 400/999/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод", вул. Набережна, 64, с. Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286, до відповідача:Миколаївської митниці ДФС, вул. Московська,57-а, м. Миколаїв, 54017, про:визнання протиправним та скасування рішення від 01.04.2019, зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» (далі Товариство або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

визнати протиправним та скасувати рішення Миколаївської митниці ДФС від 01.04.2019 про відмову у видачі Товариству дозволу на переробку товарів на митній території України;

зобов`язати Миколаївську митницю ДФС (далі Митниця або відповідач) надати Товариству дозвіл на розміщення товарів у митний режим переробки на митній території України строком на 365 днів відповідно до заяви від 26.03.2019 № НГЗ-Исх-01-19-243.

На обґрунтування позову Товариство, зокрема, зазначило, що рішення Митниці не відповідає нормам Митного кодексу України, а зазначені відповідачем підстави для відмови у наданні дозволу є надуманими та необґрунтованими. Позивач вказав, що незаконне рішення відповідача спричиняє істотну шкоду правам та законним інтересам Товариства, оскільки плата за надання послуг з переробки іноземних товарів (бокситів) є основним джерелом доходів Товариства. Відмова у видачі дозволу унеможливить виконання позивачем умов контракту, що потягне необхідність його дострокового розірвання, втрати основної частини доходів Товариства, та спричинить повну зупинку діяльності підприємства.

Митниця позов не визнала. У відзиві (арк. 141-142) відповідач зазначив, з яких підстав відмовив позивачу у видачі дозволу за заявою від 19.03.2019 № НГЗ-Исх-01-19-204, при тому, у позові йдеться про іншу заяву та, відповідно, інше рішення Митниці. Також відповідач повідомив про те, що дозвіл на переробку був наданий.

Правом подати відповідь на відзив Товариство не скористалося.

Відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Ухвалою від 05.04.2023 суд відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою від 05.04.2023 суд задовольнив заяву позивача про закриття на підставі пункту 2 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справі в частині зобов`язання Миколаївської митниці ДФС надати Товариству дозвіл на розміщення товарів у митний режим переробки на митній території України строком на 365 днів відповідно до заяви від 26.03.2019 № НГЗ-Исх-01-19-243.

Як встановлено судом, 26.03.2019 Товариство подало начальнику митного посту «Дніпро-Бузький» Миколаївської митниці ДФС заяву (від 26.03.2018 № НГЗ-Исх-01-19-243, далі Заява від 26.03.2019), в якій, з посиланням на статтю 149 Митного кодексу України, просило надати дозвіл зі строком дії 365 днів на поміщення товарів у митний режим переробки на митній території України (арк. 10-11) .

01.04.2019 посадова особа Митниці прийняла рішення про відмову у видачі дозволу на переробку товарів на митній території України. Причинами відмови у цьому рішенні вказані невідповідність відомостей, наведених у заяві, положенням зовнішньоекономічного контракту та технологічній схемі переробки товарів; неможливість застосування частини четвертої статті 149 Митного кодексу України для заявленого обсягу товарів у зв`язку із неоднаковими умовами їх ввезення.

Це рішення Товариство просить визнати протиправним та скасувати.

Суд зауважив, що із заявами, що подібні Заяві від 26.03.2019, Товариство зверталось до Митниці 07.03.2019 (рішення про відмову від 15.03.2019, арк. 136-137), 18.03.2019 (рішення про відмову від 25.03.2019, арк. 139-140), 02.04.2019 (рішення про відмову від 08.04.2019, арк. 151-158), а також від 09.04.2019 (після звернення до суду з цим позовом).

Заяву від 09.04.2019 Митниця задовольнила 15.04.2019 (арк. 154-155), в зв`язку з чим, власне, позивач відмовився від позовних вимог в частині зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Наполягаючи на задоволенні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Митниці від 01.04.2019, Товариство вказало, що несвоєчасне отримання дозволу призвело до заподіяння збитків. Крім того, на думку позивача, він піддався значному ризику повного припинення можливості здійснення своєї основної діяльності (з виробництва глинозему), що могло б мати украй негативні наслідки (зупинення виробництва тощо), тому «… судова оцінка оскаржуваного рішення сприятиме більш повному захисту прав Позивача шляхом виключення можливості в подальшому приймати аналогічні рішення з тих самих підстав …».

При вирішенні спору суд виходив з такого.

Доводи про те, що рішення Митниці від 01.04.2019 завдало позивачеві збитків, суд не оцінював, оскільки відповідні позовні вимоги Товариство не заявило.

Рішення Митниці від 01.04.2019 не підлягає скасуванню, оскільки його наявність не стала перешкодою для подальших звернень позивача до відповідача з метою отримати відповідний дозвіл.

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Проте правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду (частина сьома цієї ж статті).

Отже, висновок суду про протиправність рішення від 01.04.2019 не може мати преюдиційного значення для інших подібних спорів, та, безумовно, не може розцінюватися як судове рішення про зобов`язання відповідача утриматися від вчинення певних дій.

Рішення Митниці від 01.04.2019 є індивідуальним актом суб`єкта владних повноважень, що вичерпав свою дію, а подання Товариством 02.04.2019 подібної заяви змінило правовідносини сторін.

Суд зауважив, що заява Товариства від 09.04.2019, яка була позитивно вирішена відповідачем, певною мірою відрізняється за змістом від Заяви від 26.03.2019.

У частині першій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України вказано, що вирішення спорів у сфері публічно-правових відносин здійснюється з метою захисту, зокрема, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Визнання протиправним рішення суб`єкта владних повноважень є способом захисту, а не його метою.

У постанові від 11.02.2021 у справі № 814/2458/16 Верховний Суд, зокрема, зазначив, що «… обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення порушених прав, захист законних інтересів і, у випадку задоволення судом його вимог, рішення повинно мати наслідком реальне відновлення тих прав, за захистом яких позивач звернувся до суду …».

Задоволення позовної вимоги про визнання протиправним індивідуального акта суб`єкта владних повноважень (зміст якого полягає виключно у відмові в задоволенні заяви особи і не зобов`язує цю особу до вчинення будь-яких дій), при тому, що відповідач в подальшому за іншою подібною заявою прийняв рішення, з приводу якого до нього звертався позивач, є лише констатацією факту протиправності рішення, проте не може ефективно захистити позивача і реально відновити ті права, які позивач вважає порушеними.

На підставі наведеного суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» про визнання протиправним та скасування рішення Миколаївської митниці ДФС від 01.04.2019 про відмову у видачі Товариству з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» дозволу на переробку товарів на митній території України відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Птичкіна