Рішення № 110027969, 05.04.2023, Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/268/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.04.2023 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Вознюка Р.В.,

за участі секретаря судового засідання Федченко Л.В.,

справа № 677/268/23,

сторони у справі:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі - Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції,

вимоги позивача - скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

розглянув справу у відкритому судовому засіданні в залі суду справу.

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся позивач ОСОБА_1 із позовною заявою, у якій просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАС № 6561755 від 18.02.2023 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18.02.2023 він, керуючи транспортним засобом Renault Zoe н.з. НОМЕР_1 в напрямку з міста Хмельницький до м. Вінниця був зупинений інспектором УПП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції Рутковським А.С. Після роз`яснення позивачу причини зупинки інспектор попросив пред`явити документи, у тому числі страховий поліс. Позивач відмовився надавати страховий поліс на вимогу поліцейського, а тому відносно нього була винесена постанова серії ЕАС № 6561755 від 18.02.2023 року, якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Вважає, що оскаржувана постанова є протиправною та такою що підлягає скасуванню, оскільки згідно п.2.1 ПДР України водій при собі повинен мати посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб та поліс страхування, однак згідно ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках передбачених законодавством страховий поліс.

Відповідно до ч.2 ст. 21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» контроль за наявністю договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється поліцією при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.

У зв`язку з тим, що інспектор не виявив порушень дорожнього руху, а також ДТП не було, у позивача не було обов`язку надати інспектору поліс страхової відповідальності.

Крім того, позивач вказує, що в нього був чинний поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та ним повідомлявся поліцейський про це, однак інспектор не перевірив по наданих йому в поясненнях серії та номеру страхового полісу його наявність у базі даних.

Зважаючи на таке, вказує на відсутність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП.

Представник відповідача Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції (надалі УПП у Вінницькій області) надіслав до суду відзив, у якому щодо задоволення позову заперечив, вказав, що старшим лейтенантом поліції ОСОБА_2 було зупинено автомобіль Renault Zoe, водій якого ОСОБА_1 керував автомобілем без чинного страхового поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п.2.1. ґ) ПДР України, а тому оскаржувана постанова є правомірною та скасуванню не підлягає. На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення долучив DVD-диск з відеозаписом з нагрудної боді камери поліцейського.

24.02.2023 року відкрито провадження у справі.

У судове засідання позивач не з`явився, надіслав до суду заяву, в якій просить розглядати справу за його відсутності, вимоги позову підтримав, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача УПП у Вінницькій області, в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, у відзиві на позов просив справу розглянути у його відсутність.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у суті.

Суд вважає за необхідне розглянути справу у відсутність учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Судом об`єктивно встановлено, що 18.02.2023 інспектор УПП у Вінницькій області старший лейтенант поліції 1 батальйону 4 роти Рутковський А.С. виніс постанову серії ЕАС №6561755 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн.

Згідно з постановою, ОСОБА_1 18.02.2023 о 11 год 31 хв. на автодорозі М-30 347 км керував транспортним засобом Renault Zoe н.з. НОМЕР_1 без чинного страхового поліса, чим порушив п.2.1. ґ) ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про дорожній рух» цей закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання.

Стаття 14 Закону України «Про дорожній рух» зобов`язує учасників дорожнього руху знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (далі - ПДР України) зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до п.1.9. ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Частиною першою ст. 126 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.

Відповідно до ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань, виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Відповідно до ст.222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, ( частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126,) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

З переглянутого відеозапису з нагрудної боді-камери поліцейського (файл під назвою «18_02_2023 - Рутковський А.С.») вбачається, що на вимогу поліцейського пред`явити для перевірки документи передбачені п.2.1 ПДР України позивач відмовляється пред`являти поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, вказуючи на незаконність вимоги поліцейського. При цьому позивач стверджує, що має страховий поліс, однак не пред`являє його.

Крім того факт непред`явлення страхового поліса для перевірки на вимогу працівника поліції не заперечується самим позивачем, який вказує, що на момент його зупинки інспетором ОСОБА_2 він мав в наявності поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, однак не визнав за необхідне його пред`явити на вимогу поліцейського, оскільки вважав, що для цього не існувало правових підстав, при цьому посилався на ч.2 ст. 21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Суд не може погодитися з такими доводами позивача зважаючи на таке.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Пунктом 2.4 ПДР України передбачено, що на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1.

Відповідно до пп. «ґ» п. 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, в тому числі, чинний страховий поліс (страховий сертифікат Зелена картка) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).

У відповідності до вимог ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Згідно зі ст. 53 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», посадові особи відповідних підрозділів Національної поліції, що мають право здійснювати контроль за дотриманням правил дорожнього руху, перевіряють документи водія транспортного засобу, які підтверджують наявність чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Оскільки положеннями ст. 53 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», передбачено право органів Національної поліції перевіряти наявність чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а підпунктами 2.1, 2.4 ПДР України, встановлено обов`язок водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такий поліс, інспектор правомірно висунув позивачу вимогу пред`явити документи визначені в п. 2.1 ПДР України, в тому числі поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Аналогічний висновок щодо права органів Національної поліції перевіряти наявність чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності та обов`язку водія відповідно до п.п. 2.1, 2.4 ПДР України мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такий поліс міститься в постановах Верховного Суду від 21.11.2018 року у справі №465/6677/16-а та від 13.03.2020 року у справі №161/11159/16-а.

Будь-яких доказів пред`явлення працівникам поліції чинного полісу страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в електронній чи в паперовій формі матеріали справи не містять.

Обставина про те, що позивач станом на дату зупинки транспортного засобу 18.02.2023 року мав при собі дійсний страховий поліс серії АТ №3561940, в даному випадку правового значення для справи не має, оскільки адміністративне порушення, передбачене ч.1 ст. 126 КУпАП вважається вчиненим в момент відмови водія пред`явити на вимогу поліцейського чинний страховий поліс.

Зважаючи на вказане, суд доходить висновку, про відсутність підстав для визнання постанови інспектора УПП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції Рутковського А.С. серії ЕАС №6561755 від 18.02.2023 протиправною та її скасування, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 7, 9, 126, 222, 251, 284 КУпАП , ст.ст. 5-10, 14, 72-79, 90, 241-246, 255, 286 КАС України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених КАС України.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Відповідач Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: 21010, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Ботанічна, 23, код ЄДРПОУ 40108646.

Суддя Р. В. Вознюк