Рішення № 110027967, 03.04.2023, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

03 квітня 2023 р. Справа № 120/9248/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що після звільнення з Державної кримінально-виконавчої служби України у період з 05 грудня 2020 року по 20 липня 2022 року отримував пенсію за вислугу років, обчислену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

26 липня 2022 року позивач надіслав до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області заяву, якою повідомив про призов його на військову службу під час мобілізації.

До такої заяви позивач долучив витяг з наказу державної установи «Могилів-Подільська виправна колонія (№ 114)» Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції № 70/ОС-22 від 20 липня 2022 року, яким його призначено на посаду молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки державної установи «Могилів-Подільська виправна колонія (№ 114)».

З 01 серпня 2022 року пенсійним органом припинено виплату позивачеві пенсії, у зв`язку із чим ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, у якій просив вказати підстави припинення виплати пенсії.

Листом вих. № 6992-6911/Г-02/8-0200-22 від 29 серпня 2022 року Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повідомило позивача про те, що відповідно до статті 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі повторного прийняття їх на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту, службу до Національної поліції, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Служби судової охорони, органів та підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата пенсій на час їх служби припиняється.

Не погоджуючись із припиненням виплати пенсії, позивач звернувся з позовом до суду із вимогами визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у виплаті йому пенсії з 01 серпня 2022 року, а також зобов`язати відповідача здійснити виплату йому пенсії з 01 серпня 2022 року.

Ухвалою від 14 листопада 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

02 грудня 2022 року представником Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подано відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що позивач з 05 грудня 2020 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". 26 липня 2022 року ОСОБА_1 подано до пенсійного органу заяву, у якій останній повідомив про вихід на службу в державній установі «Могилів-Подільська виправна колонія (№ 114)». До такої заяви долучено витяг з наказу № 70/ОС-22, що виданий державною установою 20 липня 2022 року, яким позивача прийнято на посаду молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки державної установи "Могилів-Подільська виправна колонія (№ 114)".

Далі представник відповідача вказав на те, що відповідно до частин 1, 2 статті 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби. Пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі повторного прийняття їх на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту, службу до Національної поліції, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Служби судової охорони, органів та підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата пенсій на час їх служби припиняється.

На думку представника відповідача, на підставі наведеної норми Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсійним органом правомірно припинено виплату позивачеві пенсії, а тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 з 05 грудня 2020 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та до 01 серпня 2022 року отримував пенсію, обчислену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

З протоколу, що сформований Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області, слідує, що пенсія за вислугу років призначена позивачеві як колишньому працівнику Державної кримінально-виконавчої служби України (посада, з якої позивач вийшов на пенсію, - молодший інспектор відділу охорони державної установи «Могилів-Подільська виправна колонія (№ 114)»).

30 травня 2022 року позивач звернувся до державної установи «Могилів-Подільська виправна колонія (№ 114)» із заявою про прийняття його на роботу.

За результатами розгляду такої заяви наказом начальника державної установи «Могилів-Подільська виправна колонія (№ 114)» від 20 липня 2022 року № 70/ОС-22 ОСОБА_1 призначено на посаду молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки державної установи "Могилів-Подільська виправна колонія (№ 114)".

23 серпня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою, у якій просив повідомити про причини припинення виплати йому пенсії.

Листом вих. № 6992-6911/Г-02/8-0200-22 від 29 серпня 2022 року Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повідомило позивача про те, що відповідно до статті 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі повторного прийняття їх на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту, службу до Національної поліції, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Служби судової охорони, органів та підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата пенсій на час їх служби припиняється. 26 липня 2022 року заявником подано до пенсійного органу заяву, якою повідомлено про вихід на службу, тому з огляду на наведену норму йому припинено виплату пенсії.

12 вересня 2022 року позивач звернувся із заявою до Пенсійного фонду України, у якій просив поновити з 01 серпня 2022 року виплату пенсії, проте Пенсійний фонд надіслав заявникові лист вих. № 25640-26333/Г-03/8-2800/22 від 11 жовтня 2022 року, що подібний за змістом до листа Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області вих. № 6992-6911/Г-02/8-0200-22 від 29 серпня 2022 року.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд враховує наступне.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-ХII).

Відповідно до статті 1 Закону № 2262-ХII особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.

Члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

Водночас умови пенсійного забезпечення визначено статтею 2 Закону № 2262-ХII.

Частиною 1 статті 2 Закону № 2262-ХII передбачено, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Згідно з частиною 2 статті 2 Закону № 2262-ХII пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі повторного прийняття їх на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та Державної спеціальної служби транспорту, службу до Національної поліції, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Служби судової охорони, органів та підрозділів цивільного захисту та Державної кримінально-виконавчої служби України виплата пенсій на час їх служби припиняється. При наступному звільненні із служби цих осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням загальної вислуги років на день останнього звільнення.

При цьому в силу частини 3 статті 2 Закону № 2262-ХII, пенсіонерам із числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийняття за контрактом на військову службу чи службу цивільного захисту, в тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, служби цивільного захисту, до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення виплата пенсій не припиняється. Після звільнення із служби таких осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років від часу призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або повторного прийняття їх на службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, служби цивільного захисту до дня фактичного звільнення. Якщо новий розмір пенсії цих осіб буде меншим за розмір, який вони отримували до призову або повторного прийняття їх на службу, виплата їм пенсій здійснюється у розмірі, який вони отримували до призову або прийняття на службу в особливий період.

Отже, частиною 2 статті 2 Закону № 2262-ХII передбачено припинення виплати пенсії пенсіонерам з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі повторного прийняття їх на військову службу зокрема й на службу до Державної кримінально-виконавчої служби України.

Водночас у частині 3 статті 2 Закону № 2262-ХII йдеться про те, що особам, яким призначено пенсію відповідно до цього Закону, виплата пенсії не припиняється у разі призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийняття за контрактом на військову службу чи службу цивільного захисту, в тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби до Збройних Сил України, або інших утворених відповідно до законів України військових формувань органів та підрозділів цивільного захисту.

Таким чином, частина 3 статті 2 Закону № 2262-ХII застосовна до тих випадків, коли пенсіонерів із числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, або призивають на військову службу під час мобілізації, на особливий період, або призивають на військову службу з числа резервістів в особливий період, або приймають за контрактом на військову службу чи службу цивільного захисту, в тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, служби цивільного захисту, до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту.

Тобто обов`язковою умовою для неприпинення виплати пенсії за частиною 3 статті 2 Закону № 2262-ХII є той факт, що пенсіонер із числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, має бути призваний до Збройних Сил України (інших утворених відповідно до законів України військових формувань) або ж укласти контракт зі Збройними Силами України (іншими утвореними відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту).

Разом із тим суд установив, що ОСОБА_1 у грудні 2020 року вийшов на пенсію за вислугу років, що обчислена відповідно до Закону № 2262-ХII, з посади молодшого інспектора відділу охорони державної установи "Могилів-Подільська виправна колонія (№ 114)".

При цьому на підставі поданої позивачем заяви від 30 травня 2022 року про прийняття його на роботу наказом начальника державної установи "Могилів-Подільська виправна колонія (№ 114)" № 70/ОС-22 від 20 липня 2022 року позивача призначено на посаду молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки цієї державної установи.

Відтак встановлені в ході судового розгляду обставини свідчать про те, що позивача не призвано на військову службу до Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також з позивачем не укладено контракт на військову службу чи службу цивільного захисту, що є обов`язковими умовами для неприпинення виплати пенсії за вислугу років.

Більше того, у частині 3 статті 2 Закону № 2262-ХII відсутня згадка про Державну кримінально-виконавчу службу, на службу в яку прийнято позивача, що додатково вказує на неможливість застосування цієї норми до спірних правовідносин.

Натомість, позивача прийнято на роботу за його заявою до державної установи "Могилів-Подільська виправна колонія (№ 114)", призначивши його на посаду молодшого інспектора відділу нагляду і безпеки.

Таким чином, доводи позивача про те, що в даному випадку пенсійному органу слід було застосовувати положення частини 3 статті 2 Закону № 2262-ХII, в силу яких виплата пенсії йому припинятися не повинна, слід визнати помилковими.

На переконання суду, на позивача не розповсюджується дія частини 3 статті 2 Закону № 2262-ХII, а тому йому правомірно припинено виплату пенсії в силу приписів частини 2 статті 2 Закону № 2262-ХII, адже наявні усі передумови, передбачені цією нормою, для припинення такої виплати (позивач є пенсіонером, якому пенсія призначена відповідно до Закону № 2262-ХII; його повторно прийнято на службу до Державної кримінально-виконавчої служби).

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги задоволенню не підлягають.

З огляду на відмову в задоволенні позовних вимог відсутні й підстави для відшкодування позивачеві витрат, пов`язаних із сплатою ним судового збору.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (місцезнаходження: 21028, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 13322403)

Рішення суду в повному обсязі складено 03.04.2023

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович