Вирок № 110025400, 04.04.2023, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/239/23

Провадження № 1-кп/529/135/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2023 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт Диканька Полтавської області у режимі відеоконференції кримінальне провадження № 12022221100001491 стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Зорянське Шевченківського району Харківської області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, невійськовозобов`язаного, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнаного судом доведеним.

01 грудня 2022року близько 08 год. 00 хв. обвинувачений ОСОБА_4 , знаходячись у приміщенні будинку, розташованого по АДРЕСА_2 , діючи з прямим умислом, спрямованим на викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану в Україні, який введено Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, який в подальшому неодноразово продовжувався, шляхом вільного доступу, увійшовши до приміщення кухні цього будинку, побачивши належні потерпілій ОСОБА_6 грошові кошти у загальній сумі 1 500,00 грн та реалізуючи свій злочинний умисел, умисно, таємно намагався викрасти ці грошові кошти. У цей момент до приміщення кухні увійшла ОСОБА_7 , яка зробила зауваження ОСОБА_4 , яке було спрямоване на припинення його злочинних дій, однак останній, усвідомлюючи відкритий характер своїх дій і розуміючи, що його дії є очевидними для ОСОБА_7 , умисно, з корисливих мотивів, не реагуючи на зауваження, взяв зі стільця пакет, у якому знаходився гаманець, та відкривши одне з його відділень, витяг звідти грошові кошти в сумі 1 500,00 грн, які у подальшому поклав до кишені своїх штанів, таким чином відкрито заволодів вказаними грошовими коштами, завдавши потерпілій ОСОБА_6 матеріальної шкоди у розмірі 1 500,00 грн. Після цього, ОСОБА_4 намагався покинути місце вчинення злочину з викраденими грошовими коштами, проте був зупинений свідком ОСОБА_7 .

Отже, ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 186 КК України, а саме: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене в умовах воєнного стану.

Підстави доведеності винуватості поза розумним сумнівом.

Позиція сторін кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_4 , беручи участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.4ст.186 КК України,визнав повністю, підтвердивши обставини, а саме час, місце та спосіб вчинення ним інкримінованого кримінального правопорушення, викладеного в обвинувальному акті, які відповідають дійсності. При цьому вказав, що дійсно 01 грудня 2022року близько 08 год. 00 хв. він, знаходячись у приміщенні будинку, розташованого по АДРЕСА_2 , увійшовши до приміщення кухні цього будинку, побачив на стільці пакет із гаманцем, в якому були грошові кошти у загальній сумі 1 500,00 грн, які належать потерпілій ОСОБА_6 , та намагався таємно викрасти ці грошові кошти. У цей момент до приміщення кухні увійшла ОСОБА_7 , яка зробила йому зауваження, щоб він припинив свої протиправні дії, однак він, не реагуючи на зауваження, взяв зі стільця пакет, у якому знаходився гаманець, та відкривши одне з його відділень, витяг звідти грошові кошти в сумі 1 500,00 грн, які у подальшому поклав до кишені своїх штанів. Після цього, він намагався покинути місце вчинення злочину з викраденими грошовими коштами, проте був зупинений ОСОБА_7 . Обвинувачений вказав, що віддав гроші працівникам поліції. Обвинувачений ОСОБА_4 вказав, що щиро кається у вчиненому, вчинив злочин через збіг тяжких життєвих обставин, просив його суворо не карати. Обіцяв в подальшому не вчиняти нових злочинів.

Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності. При цьому, у заяві потерпіла вказала, що вона не має матеріальних претензій до обвинуваченого ОСОБА_4 ,, цивільний позов заявляти не буде.

Прокурор ОСОБА_3 , беручи участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, вказав, що при розгляді справи достеменно встановлено, що інкриміноване кримінальне правопорушення вчинено обвинуваченим, тому просить суд визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років, до набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому не обирати.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 , беручи участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, вказала, що ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, він раніше не судимий та задовільно характеризується. Посилаючись на вказані обставини, захисник обвинуваченого просила призначити ОСОБА_4 покарання із застосуванням ст. 69 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років та звільнити на підставі ст. 75 КК України від призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком, визначеним судом.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину за ч. 4 ст. 186 КК України визнав повністю, не заперечував фактичні обставини кримінального провадження, правильно розуміє та усвідомлює зміст обставин кримінального правопорушення, в якому обвинувачується, а також те, що обставини кримінального провадження щодо обвинувачення ОСОБА_4 за фактом грабежу, вчиненого в умовах воєнного стану, іншими учасниками судового провадження не оспорюються, після роз`яснення обвинуваченому та іншим учасникам кримінального провадження положень та наслідків ст. 349 КПК України, судовий розгляд кримінального провадження був обмежений допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу цього обвинуваченого, з визнанням недоцільності дослідження інших доказів, що стосуються обвинувачення.

Суд пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстави вважати, що останній себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини.

Враховуючи вищевикладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, дійшов висновку щодо доведеності винуватості ОСОБА_4 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд враховує повне визнання обвинуваченим своєї вини, щире каяття, його активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Згідно з ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого, відсутні.

Мотиви призначення покарання.

За змістом статтей 50,65КК України особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен враховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.

Отже, обираючи вид та строк покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, те, що злочин вчинено в умовах воєнного стану, бере доуваги наслідки вчинення кримінального правопорушення, зокрема, що потерпіла не заявляла претензій матеріального та морального характеру, завдані матеріальні збитки відшкодовані шляхом повернення потерпілій викрадених грошових коштів. При призначенні покарання суд також бере до уваги, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, характеризується задововільно.

Враховуючи загальні засади призначення покарання - законність, справедливість, обґрунтованість та індивідуалізацію, вимогист. 65 КК України, те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, враховуючи другорядну роль кари як мети покарання, суд при призначенні покарання враховує також поведінку обвинуваченого під час кримінального провадження, дані про особу обвинуваченого, його задовільну характеристику, обставини, що пом`якшують покарання, а саме щире каяття обвинуваченого, повне визнання ним вини як під час досудового розслідування, так і в ході судового розгляду, активне сприяння у розкритті злочину, невелику вартість викраденого, відсутність претензій потерпілої та відсутність тяжких наслідків вчиненого злочину, що у своїй сукупності істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, в зв`язку з чим, суд вважає за необхідне застосувати положення ч. 1 ст. 69 КК України та призначити ОСОБА_4 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 4 ст. 186 КК України, та призначити обвинуваченому покарання за ч. 4 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років та на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирався. Підстав для обрання запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не вбачається.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов не заявлявся.

Напідставі викладеного,керуючись ст. ст. 12, 50, 65, 66, 67, 69, 75, ч.4ст.186КК України,ст.ст. 100, 349,369-371, 374, 376, 392, 393, 395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, та призначити йому покарання із застосуванням положень ч. 1 ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 в період іспитового строку періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти орган з питань пробації про зміну місця свого проживання чи роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази у вигляді грошових коштів у сумі 1 500 грн, номіналом по 500,00 грн у кількості 3 купюри а саме: серія ЕЄ № 8128418, серія ХЕ № 8051195, серія ЕА № 5747638, що знаходяться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_6 , - залишити останній як її власність.

Згідно з ч. 6 ст. 376 КПК України копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому, інші учасники судового провадження копію вироку суду мають право отримати після подачі відповідної заяви про це до суду.

Вирок суду,за виключеннямтих обставин,що небули дослідженів судовомузасіданні,може бутиоскаржений доПолтавського апеляційногосуду протягомтридцяти днівз дняйого проголошенняшляхом подачіапеляції черезДиканський районнийсуд Полтавськоїобласті.

Вирок суду набирає законної сили через тридцять днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками судового провадження. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий ОСОБА_1