Рішення № 110019887, 18.01.2023, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/524/22

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Валєєвої Т.Е.,

при секретарі судового засідання Микитин Р.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Фізичної особа-підприємця Здреника Анатолія Романовича

( АДРЕСА_1 )

до Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради

(вул. Кардинала Любомира Гузара, 15, м. Івано-Франківськ, 76019)

про стягнення 179 091,91 грн заборгованості за договором купівлі-продажу

представники сторін в судове засідання не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Здреник Анатолій Романович (далі - ФОП Здреник А.Р., позивач) звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради (далі - Департамент освіти та науки, відповідач) про стягнення 179 091,91 грн заборгованості за договором купівлі-продажу (з урахуванням уточнення позовних вимог), з яких:

- 52 499,00 грн основної заборгованості;

- 23 086,87 грн пені;

- 23 085,64 грн 3% річних;

- 80 420,40 грн інфляційних втрат.

Дії суду щодо розгляду справи

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 18.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 09.08.2022, про що представники сторін повідомлені рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Крім того, задоволено клопотання позивача про витребування доказу у відповідача.

08.08.2022 до суду від відповідача надійшов відзив на позов (вх.№10147/22), в якому відповідач позов визнає частково, а саме в частині стягнення основного боргу на суму 52 499,00 грн. До відзиву відповідачем доданий витребуваний судом доказ.

09.08.2022 до суду від представника позивача надійшли:

- клопотання про долучення доказу (вх.№10203/22);

- клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (вх.№10204/22);

- клопотання про долучення доказу (вх.№10205/22).

У підготовчому засіданні 09.08.2022 з`явився представник позивача, судом відкладено підготовче засідання на 14.09.2022 (відповідну ухвалу занесено до протоколу судового засідання), про що представник позивача повідомлений під розписку, а відповідач - засобами електронного зв`язку.

14.09.2022 до суду надійшло клопотання/заява представника позивача (вх.№12090/22) щодо надсилання кореспонденції на його поштову адресу.

14.09.2022 у підготовчому засіданні з`явились представники обох сторін, якими подано:

- клопотання/заява представника відповідача (вх.№12148/22) щодо надсилання кореспонденції на його електронну адресу;

- спільне клопотання сторін про відкладення розгляду справи для мирного врегулювання спору (вх.№12147/22).

У зв`язку з чим, судом оголошено перерву в підготовчому засіданні до 06.10.2022.

06.10.2022 до суду від представника позивача надійшло клопотання/заява про долучення додаткових пояснень (вх.№13389/22), в яких позивач уточнив позовні вимоги.

У підготовчому засіданні 06.10.2022 з`явились представник обох сторін, судом прийнято зменшення позовних вимог до стягнення 179 091,91 грн; закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 03.11.2022 (відповідну ухвалу занесено до протоколу судового засідання).

У судовому засіданні 03.11.2022 з`явились представник обох сторін, судом оголошено перерву у розгляді справи по суті до 18.11.2022.

Судове засідання з розгляду справи по суті, призначене на 18.11.2022, не відбулось у зв`язку з тимчасовою втратою судді Валєєвої Т.Е. працездатності.

02.01.2023 до суду надійшло клопотання представника позивача (вх.№100/23).

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 04.01.2023 призначено наступне судове засідання з розгляду справи по суті на 18.01.2023, про що сторони повідомлені засобами електронного зв`язку.

17.01.2023 до суду від представника позивача надійшла заява (вх.№974/23) про розгляд справи без його участі.

18.01.2023 у судове засідання представники сторін не з`явилися.

У зв`язку з неявкою представників сторін в судове засідання у нарадчій кімнаті судом підписано вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи

Ухвала суду від 18.07.2022 про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 25.07.2022, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 117).

Згідно з ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим кодексом для вручення судових рішень.

Порядок вручення судового рішення передбачений ст. 242 ГПК України.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня (ч. 5 ст. 242 ГПК України).

За приписами ч. 5 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС) в порядку, визначеному цим кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

За вимогами ч. 6 ст. 6 ГПК України органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

Відповідно до п. 17 гл. 1 розд. ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували "Електронний кабінет", суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Водночас згідно з абз. 5 п. 37 гл. 2 розд. ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які не мають зареєстрованих "Електронних кабінетів", документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Отже, чинним процесуальним законодавством передбачено два способи належного повідомлення сторони про дату, час та місце судового засідання - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених п. 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №906/184/21, від 29.11.2022 у справі №916/1716/20, від 02.11.2022 у справі №910/14088/21.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Ухвала-повідомлення про судове засідання від 04.01.2023 доставлена 05.01.2023 відповідачу на його офіційну електронну адресу: if.osvita.mvk@gmail.com, про що свідчить довідка про доставку електронного листа засобами підсистем ЄСІТС від 18.01.2023 (а.с. 186).

З огляду на вказані приписи процесуального закону відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.

Також відповідачем подано відзив на позов у справі та представник відповідача був присутній в судових засіданнях, що свідчить про те, що відповідач був обізнаний з вирішенням спору в суді, відтак мав цікавитися про подальший процесуальний рух справи.

Позиції сторін

Позиція позивача. Позовні вимоги мотивовано тим, що в порушення умов договорів купівлі-продажу відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі здійснив оплату за поставний позивачем товар, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, на яку позивачем нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Як на правову підставу своїх вимог позивач посилається на ст. 526, 530, 655 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Представник позивача у судових засіданнях позов підтримав з підстав, викладених у позові та додаткових поясненнях.

Позиція відповідача. У відзиві на позов відповідачем визнано позов в частині стягнення основного боргу у сумі 52 499,00 грн, в іншій частині відповідач вважає заявлений позов необґрунтованим. Так, відповідач просить відмовити у задоволенні позову:

- в частині стягнення пені у зв`язку із пропуском строку позовної давності;

- в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних з підстав подання невірних розрахунків, періодів застосування відповідальності та фактичного погашення відповідачем заборгованості.

Представник відповідача у судових засіданнях проти позову частково заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов.

Судом встановлено, що будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін до суду не надходило.

Обставини справи, встановлені судом

Протягом 2020 року між ФОП Здреником А.І. (продавець) і Департаментом освіти та науки (покупець) укладено ряд договір купівлі-продажу товарів та договорів про закупівлю товарів за бюджетні кошти для закладів освіти Івано-Франківської міської територіальної громади.

І. Щодо договорів від 28.08.2020 (№585, №586, №587)

1.1. 28.08.2020 між ФОП Здреником А.І. (продавець) і Департаментом освіти та науки (покупець) укладено договір купівлі-продажу №585 (далі - договір №585; а.с. 69-70).

Умови договору №585 такі.

Продавець зобов`язується передати у власність покупця товар - мийку нержавіючу (1 шт.) (далі - товар), а покупець - прийняти й оплатити його (п. 1.1).

Вартість товару становить 4 626,00 грн. (п. 1.2).

Покупець зобов`язаний прийняти товари від продавця і здійснити за нього оплату в строки й порядку, передбачені цим договором (п. 2.2).

Оплата товарів покупцем здійснюється за договірною ціною шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок продавця. Форма оплати - безготівкова (п. 6.1).

За невиконання чи неналежне виконання умов договору №585 сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України (п. 7.1).

Спірні питання вирішуються шляхом переговорів, листування, консультацій та в судовому порядку (п. 7.2).

Даний договір набирає чинності в день його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2020 (п. 9.1).

На виконання договору №585 позивач передав, а відповідач приняв товар на суму 4 626,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № 39 від 09.10.2020 (а.с. 71).

Проте, відповідачем не здійснено оплату отриманого за договором №585 товару, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у сумі 4 626,00 грн, яка визнається відповідачем у відзиві на позов.

1.2. 28.08.2020 між ФОП Здреником А.І. (продавець) і Департаментом освіти та науки (покупець) укладено договір купівлі-продажу №586 (далі - договір №586; а.с. 25-26).

Умови договору №586 такі.

Продавець зобов`язується передати у власність покупця товар - столи кухонні (4 шт.) (далі - товар), а покупець - прийняти й оплатити його (п. 1.1).

Вартість товару становить 17 040,00 грн (п. 1.2).

У решті умов договір №586 повною мірою відповідає договору №585.

На виконання договору №586 позивач передав, а відповідач прийняв товар на суму 17 040,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №41 від 14.10.2020 (а.с. 27).

Проте, відповідачем не здійснено оплату за договором №586, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у сумі 17 040,00 грн, яка визнається відповідачем у відзиві на позов.

1.3. 28.08.2020 між ФОП Здреником А.І. (продавець) і Департаментом освіти та науки (покупець) укладено договір купівлі-продажу №587 (далі - договір №587; а.с. 130-131).

Умови договору №587 такі.

Продавець зобов`язується передати у власність покупця товар - ванни для миття посуду (7 шт.) (далі - товар), а покупець - прийняти й оплатити його (п. 1.1).

Вартість товару становить 26 040,00 грн (п. 1.2).

У решті умов договір №587 повною мірою відповідає договору №585.

На виконання договору №587 позивач передав, а відповідач приняв товар на суму 26 040,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №40 від 09.10.2020 (а.с. 9).

Проте, відповідачем не здійснено оплату отриманого за договором №587 товару, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у сумі 26 040,00 грн, яка визнається відповідачем у відзиві на позов.

ІІ. Щодо договору №753/2020/68

06.11.2020 між ФОП Здреником А.І. (учасник-переможець) і Департаментом освіти та науки (замовник) укладено договір про закупівлю товарів за бюджетні кошти №753/2020/68 (далі - договір №753/2020/68; а.с. 28-33).

Умови договору №753/2020/68 такі.

Учасник-переможець зобов`язується поставити замовнику товар відповідно до специфікації до договору, а замовник - прийняти і оплатити такий товар (п. 1.1).

Найменування товару: ДК 021:2015 - 39710000-2 Електричні побутові прилади (Електричне обладнання для їдалень (харчоблоків) закладів загальної середньої освіти м. Івано-Франківська). Кількість та асортимент товару зазначено у специфікації до договору (Додаток №1) (п. 1.2).

Ціна договору становить 158 480,00 грн без ПДВ (п. 3.1).

Ціна за одиницю товару зазначена у специфікації до договору (Додаток 1) (п. 3.2).

Оплата здійснюється шляхом безготівкового переказу коштів на поточний рахунок учасника-переможця, який вказаний у договорі (п. 4.1).

Замовник здійснює розрахунки за фактично отриманий товар або партію товару з моменту отримання товару або партії товару та підписання сторонами здавально-приймальних документів (після пред`явлення учасником-переможцем належно оформленої у встановленому чинним законодавством порядку товарно-транспортної (видаткової) накладної, яка повинна містити відбиток печатки (крім учасників-переможців, що здійснюють діяльність без печатки згідно з чинним законодавством) та підпис учасника-переможця (п. 4.2).

Допускається відтермінування платежу за фактично поставлену партію товару протягом 90 календарних днів з дня поставки (п. 4.3).

Моментом оплати поставленого товару є дата списання коштів з відповідного рахунку замовника. При відсутності на реєстраційному рахунку замовника коштів, виділених на оплату відповідного бюджетного зобов`язання, оплата здійснюється протягом 5-ти банківських днів з моменту надходження коштів на рахунок замовника (п. 4.4).

Строк поставки товарів: до 15 грудня 2020 року (п. 5.5).

Замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений Товар (п. 6.1).

Учасник-переможець має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлений товар (п. 6.4).

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та договором (п. 7.1).

Порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом договору (п. 7.2).

Відповідно до ст. 231 ГК України у разі порушення строків поставки товару з учасника-переможця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товару з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (п. 7.4).

Усі правовідносини, що виникають у зв`язку з виконанням умов договору і не врегульовані ним, регламентуються нормами чинного в Україні законодавства (п. 7.6).

У всіх інших випадках за порушення умов договору сторони несуть відповідальність у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла на момент виникнення порушення (п. 7.7).

У випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов`язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій (п. 9.1).

У разі недосягнення сторонами згоди спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку (п. 9.2).

Договір набирає чинності з дати підписання і діє до 31 грудня 2020 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань (п. 10.1).

Додатком №1 до договору №753/2020/68 сторони затвердили специфікацію, згідно з якою позивач мав передати 6 найменувань товару на загальну суму 158 480,00 грн (а.с. 34).

29.12.2020 між учасником-переможцем укладено додаткову угоду №1 та замовником про внесення змін до договору №753/2020/68, відповідно до якої пролонговано дію договору до 31.12.2021 (а.с. 35).

На виконання договору №753/2020/68 позивачем передано, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 4 793,00 грн, а саме:

- мікрохвильову піч на суму 2 223,00 грн, що підтверджено видатковою накладною від 16.12.2020 №65 (а.с. 10);

- слайсер на суму 2 570,00 грн, що підтверджено видатковою накладною від 16.12.2020 №66 (а.с. 16).

Проте, відповідачем не здійснено оплату отриманого за договором №753/2020/68 товару, у зв`язку з чим утворилась заборгованість на загальну суму 4 793,00 грн, яка визнається відповідачем у відзиві на позов.

ІІІ. Щодо договору №528/2020/61

07.07.2020 між ФОП Здреником А.І. (учасник-переможець) і Департаментом освіти та науки (замовник) укладено договір про закупівлю товарів за бюджетні кошти №528/2020/61 (далі - договір №528/2020/61; а.с. 36-41).

Умови договору такі.

Учасник-переможець зобов`язується поставити замовнику товар відповідно до специфікації до договору, а замовник - прийняти і оплатити такий товар (п. 1.1).

Найменування товару: ДК 021:2015 - 39710000-2 Електричні побутові прилади (Електричне обладнання для харчоблоку та пральні комунального закладу дошкільної освіти (ясел-садка) №21 «Подоляночки»). Кількість та асортимент Товару зазначено у специфікації до Договору (Додаток №1) (п. 1.2).

Ціна договору становить 556 121,39 грн (п. 3.1).

Ціна за одиницю товару зазначена у специфікації до договору (Додаток №1) (п. 3.2).

Строк поставки товарів: до 10 вересня 2020 року (п. 5.5).

Договір набирає чинності з дати підписання і діє до 31 грудня 2020 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань (п. 10.1).

У решті умов договір №528/2020/61 відповідає умовам договору №753/2020/68.

Додатком №1 до договору №528/2020/61 сторони затвердили специфікацію, згідно з якою позивач мав передати товар на загальну суму 556 121,39 грн (а.с. 42).

13.08.2020 між замовником та учасником-переможцем укладено додаткову угоду №1 про внесення змін до договору №528/2020/61 в частині місця, строку та порядку поставки товару (а.с. 43).

29.12.2020 між замовником та учасником-переможцем укладено додаткову угоду №2 про внесення змін до договору №528/2020/61, відповідно до якої пролонговано дію договору до 31.12.2021 (а.с. 44).

На виконання договору №528/2020/61 позивачем передано, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 556 121,39 грн, який оплачено відповідачем, однак несвоєчасно, що підтверджується:

- видатковою накладною від 31.08.2020 №68 на загальну суму 90 856,44 грн (а.с. 17) та платіжними дорученнями від 24.09.2021 №851 на суму 76 917,48 грн (проведено оплату банком 07.10.2021) (а.с. 18) та від 12.11.2021 на суму 13 938,96 грн;

- видатковою накладною від 31.08.2020 №69 на суму 160 759,52 грн (а.с. 19) та платіжним дорученням від 25.10.2021 №37335 на суму 160 759,52 грн (а.с. 20);

- видатковою накладною від 31.08.2020 №70 на суму 156 336,57 грн (а.с. 21) та платіжним дорученням від 16.07.2021 №2514 на суму 156 336,57 грн (а.с. 22);

- видатковою накладною від 31.08.2020 №71 на суму 145 528,86 грн (а.с. 23) та платіжним дорученням від 25.10.2021 №000037319 на суму 145 528,86 грн (а.с. 24).

IV. Щодо договору №8/2020с/442

17.07.2020 між ФОП Здреником А.І. (учасник-переможець) і Департаментом освіти та науки (замовник) укладено договір про закупівлю товарів за бюджетні кошти №8/2020с/442 (далі - договір; а.с. 45-50).

Умови договору такі.

Учасник-переможець зобов`язується поставити замовнику товар відповідно до специфікації до договору, а замовник - прийняти і оплатити такий товар (п. 1.1).

Найменування Товару: ДК 021:2015 - 39150000-8 Меблі та приспособи різні (Меблі для харчоблоку та роздаткових кімнат комунального закладу дошкільної освіти (ясел-садка) №21 «Подоляночки»), кількість та асортимент товару зазначено у специфікації до договору (Додаток №1) (п. 1.2).

Ціна договору становить 153 000,00 грн без ПДВ (п. 3.1).

Ціна за одиницю товару зазначена у специфікації до договору (Додаток 1) (п. 3.2).

Строк поставки товару: до 01 вересня 2020 року (п. 5.5).

Договір набирає чинності з дати підписання і діє до 31 грудня 2020 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань (п. 10.1).

У решті умов договір №8/2020с/442 відповідає умовам договору №753/2020/68.

Додатком №1 до договору №8/2020с/442 сторони затвердили специфікацію, згідно з якою позивач мав передати 36 найменувань товару на загальну суму 153 000,00 грн (а.с. 51-54).

30.12.2020 між замовником та учасником-переможцем укладено додаткову угоду №1 про внесення змін до договору №8/2020с/442, відповідно до якої пролонговано дію договору до 31.12.2021 (а.с. 55).

На виконання договору №8/2020с/442 позивачем передано, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 153 000,00 грн, який оплачено відповідачем, однак несвоєчасно, що підтверджується:

- видатковою накладною від 31.08.2020 №42 на загальну суму 113 414,68 грн (а.с. 100) та платіжним дорученням від 11.11.2021 №303 на загальну суму 113 414,68 грн (проведено оплату банком 12.11.2021) (а.с. 101);

- видатковою накладною від 15.10.2020 №53 на загальну суму 39 585,32 грн (а.с. 11) та платіжним дорученням від 11.11.2021 №812 на загальну суму 39 585,32 грн (проведено оплату банком 11.11.2021) (а.с. 12).

V. Щодо договору №10/2020с/488

23.07.2020 між ФОП Здреником А.І. (учасник-переможець) і Департаментом освіти та науки (замовник) укладено договір про закупівлю товарів за бюджетні кошти №10/2020с/488 (далі - договір №10/2020с/488; а.с. 56-60).

Умови договору такі.

Учасник-переможець зобов`язується поставити замовнику товар відповідно до специфікації до договору, а замовник - прийняти і оплатити такий товар (п. 1.1).

Найменування товару: ДК 021:2015 - 39220000-0 Кухонне приладдя, товари для дому та господарства і приладдя для закладів громадського харчування (Посуд та господарський інвентар для комунального закладу дошкільної освіти (ясел-садка) №21 «Подоляночки»). Кількість та асортимент товару зазначено у специфікації до договору (Додаток №1) (п. 1.2).

Обсяги закупівлі Товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (п. 1.3).

Ціна договору становить 199 800,00 грн без ПДВ (п. 3.1).

Порядок розрахунків: усі розрахунки проводяться у безготівковому вигляді за формою платіжного доручення після пред`явлення учасником-переможцем належно оформленої у встановленому чинним законодавством порядку товарно-транспортної (видаткової) накладної (п. 4.1).

Допускається відтермінування платежу за фактично поставлену партію товару протягом 90 календарних днів (п. 4.4).

Строк поставки товарів - протягом 5 (п`ять) робочих днів з моменту отримання заявки від замовника (п. 5.3).

Замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар (п. 6.1).

Учасник-переможець має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлений товар (п. 6.4).

У випадку порушення зобов`язання, що виникає з договору (далі іменується «порушення договору»), винна сторона несе відповідальність визначену договором та чинним законодавством України (п. 7.1).

У випадку порушення встановлених договором та заявками до нього строків поставки товару або недопоставки товару, учасник-переможець сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості не поставленого в строк товару за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє учасника-переможця від виконання зобов`язань з поставки та відшкодування замовнику збитків у повному обсязі (п. 7.3).

У випадку поставки товару неналежної якості учасник-переможець зобов`язаний на вимогу замовника замінити такий товар на товар належної якості протягом доби з моменту підписання акту про фактичну якість отриманої продукції. А у випадку невиконання учасником-переможцем цього зобов`язання щодо заміни товару на товар належної якості, за поставку товару неналежної якості учасник-переможець сплачує замовнику штраф в розмірі 10% від вартості товару неналежної якості. В будь-якому разі замовник має право одразу відмовитись від товару, вимагаючи сплати збитків, а також вимагати повернення сплачених коштів у строк, про який замовник повідомить учасника-переможця (п. 7.4).

У випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов`язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій (п. 9.1).

У разі недосягнення сторонами згоди, спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку (п. 9.2).

Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2020, а в частині виконання зобов`язань - до повного їх виконання (п. 10.1).

Додатком №1 до договору №10/2020с/488 сторони затвердили специфікацію, згідно з якою позивач мав передати товар на загальну суму 199 800,00 грн (а.с. 61-64).

На виконання договору №10/2020с/488 позивачем передано, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 199 800,00 грн, який оплачено відповідачем, однак несвоєчасно, що підтверджується видатковою накладною від 31.08.2020 №36 на суму 199 800,00 грн (а.с. 102-103) та платіжним дорученням від 24.09.2021 №302 на загальну суму 199 800,00 грн (оплату проведено банком 07.10.2021) (а.с. 104).

20.05.2022 представником позивача надіслано відповідачу лист-вимогу щодо оплати заборгованості за договорами №585, №586 та № 587 (накладна №40 від 09.10.2020) (а.с. 65-66), що підтведжено накладною №7601871328225 та описом вкладення в цінний лист (а.с. 67, 68).

У зв`язку з несплатою заборгованості відповідачем у добровільному порядку, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Норми права, які застосував суд. Мотиви їх застосування

І. Загальні положення

Положеннями ч. 1, 2 ст. 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Також п. 3 ч. 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 6, 626 - 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Також ч. 1 ст. 265 ГК України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини з приводу договорів, предметом яких є продаж товару шляхом передачі його у власність покупця (договори №585, №586, №587), а також поставка товару замовнику (договори №753/2020/68, №528/2020/61, №8/2020с/442, №10/2020с/488).

Отже, укладені між сторонами договори за своєю правовою природою є договорами купівлі-продажу та договорами поставки.

Таким чином, предметом позову у даній справі є стягнення заборгованості за договорами купівлі-продажу і поставки (договори №585, №586, №587 та договір №753/2020/68), а також стягнення пені, 3% річних та втрат від інфляція у зв`язку з несвоєчасною оплатою товару за договорами поставки (договори №753/2020/68, №528/2020/61, №8/2020с/442, №10/2020с/488).

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

ІІ. Щодо поставки (передачі) товару

У відповідності до ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з ч. 2 ст. 266 ГК України загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 663 ЦК України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України, яка визначає момент виконання обов`язку продавця передати товар, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

За приписами ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

У відзиві на позов (заяві по суті справи) відповідач визнав факт поставки (передачі) йому товару, який є предметом всіх договорів (№585, №586, №587, №753/2020/68, №528/2020/61, №8/2020с/442, №10/2020с/488).

Відтак, обставини справи щодо поставки (передачі) товару відповідачу за укладеними між сторонами договорами не потребують доказування в силу ч. 1 ст. 75 ГПК України.

ІІІ. Щодо оплати товару

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актом цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно із ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Статтею 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (ч. 1 цієї статті).

Договорами №585, №586, №587 передбачено:

- покупець зобов`язаний прийняти товари від продавця і здійснити за нього оплату в строки й порядку, передбачені цим договором (п. 2.2);

- оплата товарів покупцем здійснюється за договірною ціною шляхом перерахування грошей на розрахунковий рахунок продавця. Форма оплати - безготівкова (п. 6.1).

Отже, зазначеними договорами не встановлений інший строк оплати товару, ніж визначений в ч. 1 ст. 692 ЦК України.

Водночас договорами №753/2020/68, №528/2020/61, №8/2020с/442, №10/2020с/488 передбачено відтермінування платежу за фактично поставлену партію товару протягом 90 календарних днів з дня поставки (п. 4.3 або п. 4.4).

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 202 ГК України та ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено судом та не заперечують сторони, товар, поставлений за договорами №528/2020/61, №8/2020с/442, №10/2020с/488, повністю оплачений відповідачем, однак з порушенням встановлених строків для його оплати.

Однак, товар, переданий (поставлений) за договорами №585, №586, №587, №753/2020/68, на загальну суму 52 499,00 грн повністю не оплачений відповідачем.

У відзиві на позов (заяві по суті справи) відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення 52 499,00 грн основної заборгованості.

Відтак, обставини справи щодо наявності заборгованості у розмірі 52 499,00 грн не потребують доказування в силу ч. 1 ст. 75 ГПК України.

На підставі наведеного позовні вимоги про стягнення суми 52 499,00 грн основної заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

IV. Щодо стягнення інфляційних втрат та суми 3% річних

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахування індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, з період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійсненний платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатись й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Водночас індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 відповідного місяця, індексується з урахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.

Відповідних висновків дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2020 у справі № 712/8916/17, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.10.2018 у справі №916/1883/16, від 08.05.2019 у справі №904/2156/18, від 20.09.2019 у справі № 904/4342/18, від 14.01.2020 у справі №924/532/19, від 29.04.2020 у справі №910/1193/19, від 18.06.2020 у справі №904/3491/19.

Дія статті 625 ЦК України поширюється на всі види грошових зобов"язань незалежно від підстав їх виникнення.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/10156/17.

Таким чином, у разі настання прострочення виконання боржником грошового зобов`язання, у кредитора виникає право на нарахування інфляційних втрат та 3% річних.

Позивачем за період з грудня 2020 р. по липень 2022 р. нараховано 80 420,40 грн інфляційних втрат та 23 085,64 грн суми 3% річних (а.с. 161-172).

Водночас відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1). Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 2).

Отже, судом врахововано, що в межах заявлених позовних вимог позивачем не було нараховано інфляційних втрат та 3% річних на суму заборгованості:

- за договором №585 (видаткова накладна №39 від 09.10.2020 на суму 4 626,00 грн);

- за договором №586 (видаткова накладна №41 від 14.10.2020 на суму 17 040,00 грн);

- за договором №587 (видаткова накладна №40 від 09.10.2020 на суму 26 040,00 грн).

Заперечуючи проти стягнення інфляційних втрат та 3% річних, у відзиві на позов відповідач посилався на неправильний розрахунок позивачем періодів застосування відповідальності (періодів нарахування) та дат погашення відповідачем заборгованостей за окремими поставками.

У зв`язку з чим, суд здійснив власний розрахунок інфляційних втрат та 3% річних.

Відтак, перевіривши правильність нарахування позивачем інфляційних втрат та 3% річних, суд встановив, що заявлені до стягнення сума інфляційних втрат та сума 3% річних не виходить за межі сум, обрахованих судом (а.с. 188).

Таки чином, позовні вимоги в частині стягнення 80 420,40 грн інфляційних втрат та 23 085,64 грн суми 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

V. Щодо стягнення пені

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За наведеними вище положеннями чинного законодавства, господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов`язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір.

Таким чином, тлумачення умов укладеного сторонами справи договору щодо підстав застосування відповідальності за порушення відповідачем грошового зобов`язання має здійснюватися у системному взаємозв`язку з положеннями чинного законодавства, які регулюють загальні засади та умови настання такої відповідальності у господарських правовідносинах.

Стаття 231 ГК України регулює розмір штрафних санкцій таким чином: "Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

У разі, якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов`язань, зазначених у частині другій цієї статті.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов`язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Розмір штрафних санкцій, що застосовуються у внутрішньогосподарських відносинах за порушення зобов`язань, визначається відповідним суб`єктом господарювання - господарською організацією".

З аналізу положень ст. 231 ГК України вбачається, що нею передбачено можливість законодавчого встановлення щодо окремих видів зобов`язань штрафних санкцій, що мають імперативний характер (тобто, їх розмір не може бути змінений за згодою сторін та не залежить від їх волевиявлення), а також можливість законодавчого встановлення щодо окремих видів зобов`язань штрафних санкцій, розмір яких може бути змінений сторонами за умовами договору.

Так, ч. 2 ст. 231 ГК України визначає уніфікований розмір штрафних санкцій за певні види правопорушень (порушення вимог щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг), порушення строків виконання негрошового зобов`язання) у господарському зобов`язанні, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, якщо інше не передбачено законом або договором.

Частина 3 цієї статті передбачає можливість законодавчого встановлення розміру штрафних санкцій і за інші види правопорушень у окремих видах господарських зобов`язань, перелічених у ч. 2 ст. 231 ГК України.

Частиною 4 статті 231 ГК України законодавець передбачає застосування штрафних санкцій, у разі якщо їх розмір законом не визначено, у розмірі, визначеному умовами господарського договору, а також надає сторонам право встановлювати різні способи визначення штрафних санкцій, - у відсотковому відношенні до суми зобов`язання (виконаної чи невиконаної його частини) або у певній визначеній грошовій сумі, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Положення ж ч. 6 ст. 231 ГК України регулюють виключно правовідносини сторін щодо їх відповідальності за невиконання грошових зобов`язань, передбачаючи їх встановлення у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Тобто законодавцем не вказано про застосування штрафної санкції у певному розмірі, а йдеться про спосіб її визначення.

Також за ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За змістом наведених вище положень законодавства, розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо порядку та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Такі висновки Великої Палати Верховного Суду викладена у постанові від 10.12.2019 у справі №904/4156/18.

Як вбачається з поданого позивачем розрахунку, позивач здійснює нарахування пені, відповідно до вимог укладених з відповідачем договорів.

Водночас в спірних договорах сторонами не обумовлено вид штрафних санкцій, які застосовуватимуться до порушення грошових зобов`язань, порядок та базу нарахування штрафних санкцій (зокрема, пені).

Таким чином, у даному випадку підстави для застосування такої міри відповідальності як договірна санкція відсутні.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 23 086,87 грн є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Звертаючись до суду з позовом, позивачем сплачено судовий збір на загальну суму 2 700,00 грн, що підтверджено копією квитанції №0.0.2574472687.1 від 13.06.2022 на суму 2 481,00 грн та №1509-1427-6015-3123 від 07.07.2022 на суму 219 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позовна заява подана через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №916/228/22 зазначено про те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір" (п. 8.23).

Отже за подання позовної заяви про стягнення 179 091,91 грн заборгованості (з урахуванням уточнення позовних вимог), позивач мав сплатити судовий збір у сумі 2 686,37 грн, а з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8 - 2 149,10 грн.

Відтак, у даній справі позивачем переплачено судовий збір на суму 550,90 грн.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" у випадках, установлених п. 1 ч. 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми, на підставі відповідної заяви.

З огляду на відсутність на час прийняття рішення у справі клопотання позивача про повернення судового збору, повернення судового збору в розмірі переплаченої суми судом не здійснюється, що не позбавляє позивача в подальшому подати відповідне клопотання до суду.

У відповідності до приписів ст. 129 ГПК України, враховуючи часткове задоволення позову (87,11%), судовий збір у розмірі 1 872,06 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст. 2, 4, 5, 13, 14, 73 - 77, 80, 86, 120, 123, 124, 126, 129, 232, 233, 236 - 238, 240 - 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особа-підприємця Здреника Анатолія Романовича до Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради про стягнення 179 091,91 грн заборгованості за договором купівлі-продажу задовольнити частково.

2. Стягнути з Департаменту освіти та науки Івано-Франківської міської ради (вул. Кардинала Любомира Гузара, 15, м. Івано-Франківськ, 76019; ідентифікаційний код 40312499) на користь Фізичної особа-підприємця Здреника Анатолія Романовича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер обліковий картки платника податків НОМЕР_1 ) 52 499,00 грн (п`ятдесят дві тисячі чотириста дев`яносто дев`ять гривень) основної заборгованості, 23 085,64 грн (двадцять три тисячі вісімдесят п`ять гривень 64 копійки) суми 3% річних, 80 420,40 грн (вісімдесят тисяч чотириста двадцять гривень 40 копійок) суми втрат від інфляції та 1 872,06 грн (одну тисячу вісімсот сімдесят дві гривні 06 копійок) судового збору.

3. У частині стягнення 23 086,87 грн пені в позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 31.03.2023.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Суддя Т.Е. Валєєва