Рішення № 110019756, 22.03.2023, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 9/109/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2023 Справа № 908/1460/22

м.Запоріжжя

За позовом: Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області (69035, м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, 5) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах

позивач: Запорізька обласна державна адміністрація, код ЄДРПОУ 00022504 (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 164)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Аверс, код ЄДРПОУ 37648630 (69002, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, буд. 1-В)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державне підприємство Запорізький державний центр науки, інновацій та інформатизації, код ЄДРПОУ 02736366 (69002, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 77)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Запорізький національний університет, код ЄДРПОУ 02125243 (69600, м.Запоріжжя, вул. Жуковського, буд. 66)

про зобов`язання вчинити певні дії

Колегія суддів у складі: Головуючий Боєва О.С.

Судді: Мірошниченко М.В.

Дроздова С.С.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

а участю представників:

прокурор: Лєскіна І.Є.;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Плецька Ю.В.;

від третьої особи: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі позивача: Запорізької обласної державної адміністрації до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Аверс з позовними вимогами про:

- зобов`язання відповідача знести самочинно збудовані паркан та об`єкт нерухомого майна: незавершене будівництво, офісно-торгівельний центр, нежитлове приміщення, площею 545,3 кв.м., що згідно плану кадастрової зйомки земельної ділянки, виготовленого ФОП Боклаг В.А. 21.06.2022, знаходиться в межах огорожі на земельній ділянці площею 0,2612 га, яка є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:012:0211 за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 77;

- зобов`язання відповідача повернути Запорізькій обласній державній адміністрації земельну ділянку вартістю 80018620,00 грн., площею 0,2612 га, яка згідно плану кадастрової зйомки земельної ділянки, виготовленого ФОП Боклаг В.А. 21.06.2022, знаходиться в межах огорожі та є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:012:0211 за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 77.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 19.08.2022 здійснено автоматичний розподіл судової справи (позовної заяви) між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1460/22 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 26.08.2022 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1460/22, присвоєний номер провадження 9/109/22, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.09.2022. Ухвалою суду від 22.09.2022 підготовче засідання у справі №908/1460/22 відкладено на 13.10.2022. У зв`язку з погіршенням безпекової ситуації в місті Запоріжжі, постійними ракетними обстрілами обласного центру і, відповідно, наявністю обставин, що загрожують життю, здоров`ю та безпеці працівників апарата суду та відвідувачів суду в умовах збройної агресії проти України, ухвалою суду від 10.10.2022 підготовче засідання у справі № 908/1460/22, призначене на 13.10.2022, перенесено. Ухвалою суду від 11.11.2022 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 908/1460/22 на тридцять днів, підготовче засідання призначено на 22.11.2022. Ухвалою суду від 22.11.2022 до участі у справі № 908/1460/22 залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державне підприємство Запорізький державний центр науки, інновацій та інформатизації та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Запорізький національний університет, підготовче засідання відкладено на 13.12.2022. Ухвалою суду від 13.12.2022 відкладено підготовче засідання на 22.12.2022. Ухвалою суду від 22.12.2022 справу №908/1460/22 передано на колегіальний розгляд.

Відповідно до протоколу автоматичного визначання складу колегії суддів від 26.12.2022, справу № 908/1460/22 передано на колегіальний розгляд у складі трьох суддів Господарського суду Запорізької області: головуючий суддя Боєва О.С., судді: Мірошниченко М.В., Дроздова С.С. Ухвалою суду від 28.12.2022 справу прийнято до провадження зазначеною колегією, підготовче засідання призначено на 26.01.2023.

Ухвалою суду від 26.01.2023 закрито підготовче провадження у справі, судове засідання з розгляду по суті призначено на 23.02.2023. У судовому засіданні 23.02.2023 розпочато розгляд справи по суті, за наслідками судового засідання судом оголошено перерву до 22.03.2023, про що поставлено відповідну ухвалу.

22.03.2023 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені у позові, які підтримані прокурором та позивачем в повному обсязі та мотивовані наступним. Державним актом на право постійного користування землею І-ЗП № 003062 ДП «Запорізький державний центр науки, інновацій та інформатизації» надано у постійне користування земельну ділянку державної форми власності, загальною площею 0,4279 га, яка розташована за адресою: пр. Собрний, 77 у м.Запоріжжя. Між ДП «Запорізький державний центр науки, інновацій та інформатизації» та ТОВ «НВП «Аверс» 06.09.2012 укладено договір про спільну діяльність, на підставі умов якого ТОВ «НВП «Аверс» було отримано 07.09.20216 декларацію про початок виконання будівельних робіт щодо будівництва офісно-торгівельного центру на земельній ділянці по пр. Соборному, 77 та розпочато будівництво. 25.11.2016 виготовлено технічний паспорт та об`єкт незавершеного будівництва за вказаною адресою, 15.03.2017 державним реєстратором прийнято рішення № 34274380 про державну реєстрацію за ТОВ «НВП «Аверс» права власності на об`єкт нерухомого майна, а саме: незавершене будівництво, офісно-торгівельний центр, нежитлове приміщення за адресою: пр. Соборний, 77 у м.Запоріжжя, про до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис № 19449998 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1196462523101). З метою забезпечення виконання договору позики від 24.05.2016, укладеного між ОСОБА_1 (позикодавець) та ОСОБА_2 (позичальник), 20.03.2017 між ОСОБА_1 (іпотекодержатель) та ТОВ «НВП «Аверс» (іпотекодавець) укладено договір іпотеки № 231, предметом якого є незавершене будівництво, офісно-торгівельний центр, нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 545,3 к.в.м. Наказом департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області від 19.05.2017 № 58 скасовано декларацію ТОВ «НВП «Аверс» про початок виконання будівельних робіт щодо будівництва офісно-торгівельного центру на земельній ділянці по АДРЕСА_1 . Рішенням Господарського суду запорізької області від 04.07.2017 у справі № 908/852/17, залишеним в силі постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.11.2017 та постановою Верховного Суду від 08.05.2018, визнано недійсним договір про спільну діяльність від 06.09.2012, укладений між ДП «Запорізький державний центр науки, інновацій та інформатизації» та ТОВ «НВП «Аверс». Разом із тим, 12.02.2018 приватним нотаріусом на підставі договору іпотеки № 231 від 20.03.20217 прийнято рішення про держреєстрацію права власності на вищевказаний об`єкт за ОСОБА_1 , про що внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 24787694, яке в подальшому було оскаржено до суду Заступником керівника Запорізької міської прокуратури № 1. Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23.05.2020 у справі № 331/4346/18, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 21.04.2021, рішення державного реєстратора № 34274380 визнано незаконним та скасовано, визнано недійсним договір іпотеки № 231 від 20.03.2017. Разом з цим, Вознесенівською окружною прокуратурою м. Запоріжжя встановлено, що станом на теперішній час спірний об`єкт незавершеного будівництва до цього часу розташований на земельній ділянці на адресою АДРЕСА_1 . Так, згідно з планом топографо-геодезичної зйомки, проведеної ФРП Боклаг В.А. 21.06.2022 за вказаною адресою, площа земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:012:0211, зайнятої під об`єктом незавершеного будівництва в межах огорожі складає 0,2612 га. Тобто ТОВ «НВП «Аверс» до цього часу фактично використовує земельну ділянку площею 0,2612 га, оскільки вказана земельна ділянка залишається зайнятою недобудованою будівлею торгово-офісного центру, побудованого ТОВ «НВП «Аверс» та огороджена парканом. Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23.05.2020 у справі № 331/4346/18 встановлено факт незаконного набуття ТОВ «НВП «Аверс» права власності на недобудовану нерухомість, що самовільно зведена на земельній ділянці, не відведеній для цієї мети, яка є державною власністю, що є порушенням земельного законодавства України. Земельна ділянка використовується відповідачем шляхом розміщення самочинно збудованого об`єкту в межах огорожі без відповідних правових підстав, тому підлягає поверненню її законному власнику Запорізькій обласній державній адміністрації, який має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном упродовж всього час тривання відповідного порушення. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 41, 131-1 Конституції України, ст.ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст.ст. 15-17, 319, 321, 324, 373, 375, 376, 386, 391 ЦК України, ст.ст. 1, 17, 84, 92, 95, 102-1, 116, 118, 122, 125,126, 152, 187, 211, 212, 1212 Земельного кодексу України, ст. 26 закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» прокурор повис позов задовольнити.

Позивачем Запорізькою обласною державною адміністрацією 21.09.2022 подано до господарського суду письмове пояснення, яке підтримано представником. Позивач зазначив, що підтримує позовні вимоги, викладені у позовній заяві, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві. Земельна ділянка площею 0, 4279 га, яка передана державному підприємству у постійне користування, в силу положень Земельного кодексу України, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», Закону України «Про місцеві державні адміністрації» є державною власністю, розпорядження якою уповноважена здійснювати облдержадміністрація. Попри це, 06.09.2012 ДП «Запорізький державний центр науки, інновацій та інформатизації» та ТОВ «НВП «Аверс» укладено договір про спільну діяльність, який 10.09.2012 було погоджено Державним агентством з питань науки, інновацій та інформатизації. Уклавши вищевказаний договір ДП «Запорізький державний центр науки, інновацій та інформатизації» не маючи необхідного обсягу цивільної дієздатності щодо земельної ділянки, всупереч ст.ст. 92, 116, 122, 149 Земельного кодексу України фактично розпорядилось частиною земельної ділянки, зробивши внесок у спільну діяльність для будівництва офісно-торгівельної будівлі, власником якої в майбутньому буде відповідач (за виключенням приміщення котельні). Укладений договір про спільну діяльність суперечив ЗК України в частині додержання процедури припинення, зміни цільового призначення земельної ділянки, а також не був спрямований на досягнення спільної мети, а тому підлягав визнанню недійсним. Наведене встановлено рішенням Господарського суду Запорізької області від 04.07.2017 у справі № 908/852/17. У судовому порядку встановлено, що державна реєстрація права власності на спірний об`єкт за відповідачем здійснена в порушення ст. ст. 10, 22, 24, 27-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Вказане, в свою чергу, свідчить про незаконність набуття підприємством права власності на недобудовану нерухомість, що самовільно зведена на земельній ділянці не відведеній відповідачу для цієї мети. Відповідач до цього часу фактично використовує земельну ділянку 0, 2612 га по пр. Соборному, 77 у м. Запоріжжя, оскільки вказана ділянка залишається зайнятою недобудованою будівлею офісно-торгівельного центру, побудованого відповідачем та огороджена парканом. На підставі викладеного позивач просив позовні вимоги задовольнити.

Відповідач заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві, зазначивши, зокрема, про наступне. Матеріалами справи підтверджується той факт, що використання земельної ділянки з боку відповідача відбувалось на підставі договору про сумісну діяльність укладеного 06.09.2012, який було визнано недійсним рішенням Господарського суду запорізької області від 04.07.2017 у справі № 908/852/17. Наслідком недійсності правочину є повернення сторін у первісний стан в даному випадку демонтаж того, що було побудовано ТОВ «НВП «Аверс», і відшкодування іншою стороною ДП «ЗЦНТІ» вартості будівництва об`єкту нерухомості в цій частині. За своєю правовою природою позовна вимога у даній справі про знесення побудованих об`єктів нерухомості на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:01:012:0211 за адресою: м.Запоріжжя, пр. Соборний, 77, є вимогою про реституцію за договором, визнаним судом недійсним, яка в межах справи №908/852/17 заявлена не була. Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих на обґрунтування вимог письмових доказів, правовстановлюючим документом на спірну земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:01:012:0211 виникло на підставі державного акту на право постійного користування землею І-ЗП №003062, виданого Запорізькою міською радою 02.11.1998, який не скасований та є чинним по теперішній час. Крім цього, зі змісту листа Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя Запорізької ласті від 16.06.2022 за вих. №52-3054 вих-22 міститься інформація про те, наказом Міністерства освіти і науки України №1115 від 26.10.2018 з балансу ДП «Запорізький державний центр науки, інновацій та інформатизації» передано безоплатно на баланс Запорізького національного університету нерухоме майно та земельну ділянку з кадастровим номером2310100000:01:012:0211 за зокрема лабораторний корпус, площею 6180,4 кв.м, за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 77. Вказане нерухоме майно разом із земельною ділянкою передано на баланс Запорізькому національному університету за актом приймання-передачі 13.02.2019 року. З листа позивача від 31.05.2022 вбачається, що заходи зі звільнення земельної ділянки від самовільно збудованого майна Запорізькою обласною державною адміністрацією не здійснювались, оскільки наказом Міністерства освіти і науки України від 26.10.2018 №1115 майновий комплекс ДП «Центр науково-технічної інформації та сприяння інформаційному розвитку України» передано до сфери управління Запорізького національного університету, і саме останній, як законний власник нерухомого майна на земельній ділянці, має оформлювати право постійного користування вказаною ділянкою і вживати заходів для усунення перешкод у користуванні. Таким чином, Запорізький національний університет, як балансоутримувач спірної земельної ділянки, яка фактично перебуває у його володінні, та саме він є особою, чиї права порушені, виходячи зі змісту позовної заяви. Тобто позовна заява направлена на захист прав саме Запорізького національного університету. Щодо заявленої вимоги про зобов`язання повернути земельну ділянку Запорізькій обласній державній адміністрації відповідач зазначив, що в позовній заяві вказано, що обов`язок з повернення земельної ділянки покладається саме на юридичну особу, яка її використовує шляхом розміщення незаконно збудованого об`єкта нерухомості, а саме - на ТОВ «НВП «Аверс». Разом з тим, жодне речове право на земельну ділянку за адресою: пр. Соборний, 77 у м.Запоріжжя за ТОВ «НВП «Аверс» не реєструвалось, а відповідно і не набувалось. Зведення об`єкту нерухомості на спірній змеленій ділянці відбувалось спільними діями на підставі договору про спільну діяльність обома сторонами. Оскільки земельна ділянка відповідно до державного акту була надана у постійне користування ДП «Запорізький державний центр науки, інновацій та інформатизації», вимоги про усунення порушення речових прав на земельну ділянку безпосередньо стосуються державного підприємства. Із зазначених підстав відповідач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Аверс» не є належним відповідачем за позовною вимогою про зобов`язання повернути земельну ділянку, оскільки перехід до відповідача будь-якого речового права на спірну земельну ділянку ніколи не відбувався; будівництво об`єктів нерухомості на спірній земельній ділянці відбулось на підставі Договору про спільну діяльність, який визнаний недійсним. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу захисту є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. На підставі викладеного відповідач просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. У відзиві відповідач також зазначив, що очікує понести витрати у зв`язку із розглядом даної справи, в т.ч. на поштові відправлення та на правову допомогу, орієнтовний розмір яких складає 10000,00 грн.

26.09.2022 до суду від відповідача також надійшла заява про застосування строків позовної давності (в порядку ст. 267 ЦК України), яка мотивована тим, що договір про спільну діяльність визнано недійсним на підставі рішення господарського суду у справі №908/852/17, залишеним в силі постановою Верховного Суду від 08.05.2018. Тобто саме з цієї дати позивачу стало достеменно відомо про незаконність розташування об`єкту нерухомості, створеного на підставі договору про сумісну діяльність на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:01:012:0211. Відповідно з цього часу позивач мав право звертатись з негаторним позовом про усунення перешкод щодо вільного володіння спірною земельною ділянкою. Трирічний строк позовної давності спливає 08.05.2021, який було пропущено позивачем. Звернення до суду із позовом відбулось з пропуском загального строку позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні вимог.

19.10.2022 від прокурора надійшли письмові пояснення, в яких наведені спростування доводів, зазначених відповідачем у відзиві. Прокурором, зокрема, вказано про безпідставність тверджень відповідача про те, що позовна вимога про знесення самочинно збудованих об`єктів по суті є вимогою про застосування реституції, як наслідку недійсності договору про спільну діяльність, оскільки застосування такого механізму до учасників цивільних правовідносин, що не є стороною недійсного правочину, є неможливим. Натомість у даному випадку захисту підлягають права законного власника земельної ділянки держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації, яка не була стороною правочину. З урахуванням положень Земельного кодексу України використання земельних ділянок державної власності можливо лише на праві оренди або на праві постійного користування. Наразі у Запорізького національного університету відсутні визначені речові права щодо спірної земельної ділянки, тому доводи відповідача про те, що університет є володільцем земельної ділянки, є недоречними.

20.12.2022 до суду від третьої особи - Запорізького національного університету надійшли письмові пояснення в яких зазначено, зокрема, про наступне. Запорізький національний університет погоджується в повному обсязі з позовними вимогами, так як вони є обґрунтованими. В силу положень ч.1 ст.236 ЦК України, договір про спільну діяльність від 06.09.2012, укладений між ДП «Запорізький державний центр науки, інновацій та інформатизації» та ТОВ «НВП «Аверс», визнаний у судовому порядку недійсним з моменту його укладення. Відповідно, вказаний договір був недійсним 15.03.2017, на момент вчинення державним реєстратором дій щодо реєстрації за ТОВ «НВП «Аверс» права власності на спірний об`єкт незавершеного будівництва у тому числі і на його підставі. Оскільки, ТОВ «НВП «Аверс» не мало правовстановлюючих документів на земельну ділянку, яка розташована за адресою: проспекту Соборному, 77 у м. Запоріжжя та враховуючи те, що будівництво офісно-торгівельного центру суперечить її цільовому призначенню, наказом Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області № 58 від 19.05.2017 скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 07.09.2016 на об`єкт будівництва «Будівництво офісно-торговельного центру за адресою: проспекту Соборному, 77 у м. Запоріжжя (замовник ТОВ НВП «Аверс»)». У зв`язку з наданням недостовірної інформації ТОВ «НВП Аверс», вказана декларація про початок виконання будівельних робіт Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області скасована 19.05.2017. На теперішній час на земельній ділянці по проспекту Соборному, 77 у м. Запоріжжя знаходиться недобудована будівля офісно-торгового центру, побудована відповідачем та огороджена парканом, що в свою чергу позбавляє права користування земельною ділянкою законного користувача. Так, Наказом Міністерства освіти і науки України № 753 від 11.07.2018 року (зі змінами згідно Наказу Міністерства освіти і науки України № 1116 від 15.08.2019 року) закріплено на праві господарського відання за Запорізьким національним університетом нерухоме державне майно, зокрема будівля центру науково-технічної інформації літ. А-10 (лабораторний корпус), площею 6180,4 кв.м., за адресою: м. Запоріжжя, просп. Соборний, 77. Наказом Міністерства освіти і науки України №1155 від 26.10.2018 року передано безоплатно з балансу Державного підприємства «Центр науково-технічної інформації та сприяння інноваційного розвитку України» на баланс Запорізького національного університету нерухоме майно та земельну ділянку згідно Додатку № 1, зокрема лабораторний корпус, площею 6180,4 кв.м., за адресою: м. Запоріжжя, пр.Соборний, 77. Вказане нерухоме майно та земельна ділянка передані на баланс Запорізькому національному університету за актом приймання-передачі 13.02.2019 року. Запорізький національний університет просив врахувати пояснення при розгляді справи та задовольнити позовні вимоги прокуратури.

Представник третьої особи - ДП Запорізький державний центр науки, інновацій та інформатизації в судові засідання не з`являвся, пояснень щодо позову або відзиву суду не надано.

22.03.2022 від відповідача до суду надійшло письмове пояснення, в якому, як зазначив в усній формі представник відповідача, узагальнено його позицію (заперечення) щодо заявленого прокурором позову.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Виконавчого комітету Запорізької міської ради від 27.08.1998 № 482/77 (т.1, а.с.75) затверджено матеріали інвентаризації земельної ділянки площею 0,4279 га, встановлено зовнішні межі фактичного землекористування та надано у постійне користування Державному підприємству Запорізький центр науково-технічної та економічної інформації земельну ділянку загальною площею 0,4279 га по пр. Леніна, 77 в межах згідно з планом, у тому числі: площею 0,1210 га для функціонування наукового центру; площею 0,1887 га для благоустрою прилеглої території; площею 0,1182 га для функціонування автостоянки (землі транспорту та зв`язку).

Відповідно до вищевказаного рішення, Запорізькою міською радою 02.11.1998 видано Державному підприємству «Запорізький центр науково-технічної та економічної інформації» Державний акт І-ЗП №003062 на право постійного користування землею, площею 0,4279 га для функціонування комплексу центру по пр. Леніна, 77. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №2384 (т. 1, а.с. 76-78).

06.09.2012 між Державним підприємством «Запорізький державний центр науки, інновацій та інформатизації» (Сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Аверс» (Сторона 2, відповідач у даній справі) укладено Договір про спільну діяльність, погоджений Державним агентством з питань науки, інновацій та інформатизації 10.09.2012 (т. 1, а.с. 79-81).

Відповідно до змісту п.п. 2.1, 2.2. Договору встановлено, що сторони зобов`язуються на основі співробітництва та шляхом здійснення внесків майном (грошовими коштами, матеріалами, майновими правами тощо), трудовою участю та організацією співпраці, сумісно діяти з метою здійснення інвестування та будівництва офісно-торгівельної будівлі за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 77 (Об`єкт).

Згідно з до п. 3.3. цього Договору для досягнення мети, зазначеної у пункті 2.1. цього договору, Сторона 1 робить внесок шляхом передачі права користування земельною ділянкою, зазначеною у п.2.3. цього Договору.

В пункті 2.3. Договору зазначено, що будівництво Об`єкту здійснюватиметься на земельній ділянці у межах, визначених в проекті відведення земельної ділянки, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 77, яка належить Стороні 1 на праві постійного користування землею на підставі Державного акту серія І-ЗП №003062 від 02.11.1998, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №2384.

Результатом спільної діяльності Сторін за цим договором є закінчення будівництва та введення Стороною 2 Об`єкта в експлуатацію шляхом отримання сертифікату відповідності Інспекції Держархбудконтролю у Запорізькій області (п. 5.1. Договору).

В п. 5.2 Договору було визначено, що після проведення первинної технічної інвентаризації Об`єкту та введення Об`єкту в експлуатацію, Сторони, на підставі результатів первинної технічної інвентаризації Об`єкту, здійснюють розподіл площ приміщень в Об`єкті, які є їх частками у спільній діяльності, а саме: часткою Сторони 1 є приміщення котельної з технічним обладнанням. Площа, перелік обладнання визначаються додатковою угодою до цього Договору на підставі технічного завдання Сторони 1 (п. 5.2.1. Договору). Часткою Сторони 2 є нежитлові приміщення в Об`єкті, які не є часткою Сторони 1 (п. 5.2.2.).

Рішенням Запорізької міської ради № 15 від 19.02.2016, текст якого знаходиться загальному доступі на офіційному сайті міської ради, проспект Леніна в місті Запоріжжі перейменовано на проспект Соборний.

На замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Аверс» Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області 07.09.2016 зареєстровано Декларацію про початок виконання будівельних робіт № ЗП 082162491440 (т. 1, а.с. 45-48) щодо будівництва офісно-торговельного центру (нове будівництво) за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 77 у м.Запоріжжя на земельній ділянці для будівництва, що використовується на підставі Державного акту на право постійного користування землею І-ЗП № 003062, зареєстрованого за № 2384 від 02.11.1998, договору про спільну діяльність б/н від 06.09.2012. Площа будівлі відповідно до проектної документації 2181,89 кв.м.

25 листопада 2016 на замовлення ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Аверс», ПП «Міжрегіональний центр технічної інвентаризації» виготовлено технічний паспорт на об`єкт незавершеного будівництва за адресою: м.Запоріжжя, пр. Соборний, 77 (т. 1 а.с. 104-106), а саме: недобудований офісно-торгівельний центр літ. Б на земельній ділянці площею 4279 кв.м, з них: під забудовою (основними будівлями) 1553 кв.м, під земельними насадженнями 1302 кв.м, під дорожнім твердим покриттям 1424 кв.м.

Відповідно до цього технічного паспорту готовність об`єкта незавершеного будівництва, побудованого у 2016 році 15 відсотків; площа недобудованого офісно-торгівельного центру (підвальний поверх), літ. Б (пд) склала 545,3 кв.м, висота - 3,60 м. Згідно з описом основних конструктивних елементів закладено фундамент будівлі (копка котловану), стіни (стрічковий, монолітні залізобетонні блоки, 0,50 з монолітними поясами), з/бетонні перекриття; покрівля будівлі, підлога, сходи, інженерне обладнання відсутні.

15.03.2017 державним реєстратором Комунального Балабинської селищної ради підприємства «Центр надання послуг» Гопкою Ю.В. внесено до державного реєстру прав власності на нерухоме майно запис 19449998 про реєстрацію за ТОВ «НВП «Аверс» (код ЄДРПОУ 37648630) права приватної власності на об`єкт нерухомого майна: незавершене будівництво, офісно-торгівельний центр, нежитлове приміщення за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 77 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1196462523101).

Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію (з відкриттям розділу) індексний номер 34274380 від 15.03.2017; підстава для державної реєстрації: Договір про сумісну діяльність по будівництву, Державний акт на право о постійного користування земельною ділянкою І-ЗП № 003062; декларація про початок виконання будівельних робіт, видана 07.09.2016 Департаментом державного архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області (т. 1, а.с. 92-93).

20.03.2017 між ОСОБА_1 (Іпотекодержатель) та ТОВ «НВП «Аверс» (Іпотекодавець) укладено Договір іпотеки № 231 (т. 1, а.с. 83-85) на забезпечення виконання договору позики, укладеного 24.05.2016 між Іпотекодежателем ОСОБА_1 (позикодавець) та гр. ОСОБА_2 (Боржник, позичальник), за умовами якого Боржник зобов`язався предметом повернути Іпотекодержателю позику у розмірі 7 000 000,00 грн.

Відповідно до змісту п. 1.2 вказаного Договору іпотеки для забезпечення своєчасного виконання договору позики Іпотекодавець - ТОВ «НВП «Аверс» передав в іпотеку майно: незавершене будівництво, офісно-торгівельний центр, нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 545,3 кв.м (Об`єкт). Значено, що Об`єкт належить Іпотекодавцю на підставі договору про сумісну діяльність по будівництву від 06.09.2012, Державного акту на право постійного користування землею І-ЗП № 003062, виданого 02.11.1998 (який підтверджує правомірність користування земельною ділянкою) та декларації про початок виконання будівельних робіт. Також вказано, що предмет іпотеки розташований на земельній ділянці площею 0,4279 га.

Відповідно до рішення приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Сенченко В.М. (індексний номер рішення 3962766 від 12.02.2018) на підставі договору іпотеки № 231 від 20.03.2017, внесено запис про реєстрацію приватного права власності на вищезазначений об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1196462523101) за ОСОБА_1 . Номер запису про право власності 24787694.

Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області 19.05.2017 видано наказ № 58 «Про скасування декларації про початок виконання будівельних робіт» (т. 1, а.с. 50), в якому зазначено: вважати скасованою реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 07.09.2016 № 082162491440 на об`єкт будівництва: Будівництво офісно-торговельного центру за адресою: пр. Соборний, 77, м. Запоріжжя (замовник ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Аверс»); Сектору по роботі з дозвільними документами Департаменту доручено вжити заходів для забезпечення виключення запису щодо реєстрації вказаної декларації з єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 04.07.2017 у справі №908/852/17, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.11.2017 та постановою Верховного Суду від 08.05.2018, задоволено позов керівника Запорізької місцевої прокуратури № 1в інтересах держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації до відповідачів: 1. ДП «Запорізький державний центр науки, інновацій та інформатизації», 2. ТОВ Науково - виробниче підприємство Аверс. Визнано недійсним договір про спільну діяльність від 06.09.2012, укладений між Державним підприємством «Запорізький державний центр науки, інновацій та інформатизації» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «Аверс».

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23.05.2020 у справі №331/4346/18 задоволено позов Заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури № 1 в інтересах Запорізької обласної державної адміністрації, до відповідачів: КП Балабинської селищної ради «Центр надання послуг», ТОВ «НВП «Аверс», ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Сенченко В.М., Стадник Т.М., Запорізький національний університет, а саме:

- визнано незаконним та скасовано рішення № 34274380 державного реєстратора КП «Центр надання послуг» Балабинської селищної ради Гопки Ю.В., прийняте про проведення державної реєстрації права незавершене будівництво, офісно-торгівельний центр, нежитлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ «НВП «Аверс»;

- визнано недійсним договір іпотеки № 231, укладений 20.03.2017 між ОСОБА_1 та ТОВ «НВП «Аверс», посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Сенченко В.М.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 21.04.2021 рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23.05.2020 у справі №331/4346/18 залишено без змін.

На підставі рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23.05.2020 у справі № 331/4346/18 та постанови Запорізької апеляційного суду від 21.04.2021 до Державного реєстру прав власності 08.06.2022 внесено запис про припинення права власності на вищевказаний об`єкт нерухомого майна, зареєстрованого за ОСОБА_1 .

У серпні 2022 року до Господарського суду Запорізької області звернувся Заступник керівника прокурора Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області із позовом, за яким відкрито провадження у даній справі № 908/1460/22.

У позовній заяві зазначено, що Вознесенівською окружною прокуратурою міста Запоріжжя встановлено, що станом на теперішній час спірний об`єкт незавершеного будівництва до цього часу розташований на земельній ділянці за адресою: пр. Соборний, 77 у м. Запоріжжя. Тобто, не зважаючи на викладені вище обставини, ТОВ «НВП «Аверс» до цього часу фактично використовує земельну ділянку площею 0,2612 га по пр. Соборному, 77 у м. Запоріжжя, оскільки вказана ділянка залишається зайнятою недобудованою будівлею офісно-торгівельного центру, побудованого ТОВ «НВП «Аверс» та огороджена парканом, що порушує інтереси держави в особі власника земельної ділянки Запорізької обласної державної адміністрації щодо користування та розпорядження земельною ділянкою.

При цьому прокурор зазначив, що земельна ділянка, яка є предметом спору у цій справі, належить до земель державної форми власності, розпорядження якою здійснює Запорізька обласна державна адміністрація. Самочинне будівництво на такій земельній ділянці свідчить про порушення інтересів держави на користування та розпорядження цими землями, що триває. Порушення інтересів держави, в даному випадку, полягає у використанні земельної ділянки державної власності без правовстановлювальних документів внаслідок самочинного будівництва об`єкта незавершеного будівництва (офісно-торгівельного центру, нежитлового приміщення, об`єкту житлової нерухомості). Внаслідок чого, використання земельної ділянки державної власності на теперішній час здійснюється відповідачем всупереч вимог чинного законодавства. Позивач був обізнаний щодо виявлених фактів порушення чинного законодавства, оскільки представник Запорізької обласної державної адміністрації приймав участь під час розгляду справи №331/4346/18. Невжиття органом державної влади, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження, заходів щодо захисту та поновлення права власності держави на спірну земельну ділянку свідчить про неналежне виконання таким органом своїх повноважень, у зв`язку із чим є обґрунтовані підстави вжиття прокуратурою представницьких повноважень в інтересах держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Звернення заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя до суду з позовом, у даному випадку є єдиним ефективним засобом захисту порушених інтересів держави, враховуючи, що уповноважений орган самостійно не звернувся до суду з позовною заявою, оскільки лише орган прокуратури є тим суб`єктом, що має процесуальну можливість з даному випадку вжити заходи до примусового повернення земельної ділянки та відновлення прав власника земельної ділянки, шляхом знесення самочинно збудованого об`єкту незавершеного будівництва.

З положень статті 131-1 Конституції України слідує, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або Держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

За приписами статті 53 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. В позовній заяві прокурор самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі, органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 у справі №1-1/99 встановлено, що прокурор або його заступник самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Інтереси Держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів Держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

За висновками Європейського суду з прав людини підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти Росії» (Menchinskayav. Russia, заява №42454/02, § 35)).

Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суд від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 (провадження №12-194гс19), прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

В матеріалах справи містяться копії листів Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя від 02.06.2021 за вих. № 52-2214 вих-21, від 05.07.2021 за зих. № 52-3317 вих-21, від 27.08.2021 за вих. № 52-5325 вих-21 (додані до позовної заяви), що направлялись Запорізькій обласній державній адміністрації, в яких повідомлялося про встановлені факти порушення земельного законодавства при зайнятті ТОВ «НВП «Аверс» земельної ділянки по пр. Соборному, 77 у м. Запоріжжя, проханням надати інформацію щодо можливості або неможливості визнання права власності на самочинно збудований об`єкт за обласною райдержадміністрацією, інформації щодо звернення райдержадміністрацією до суду з відповідними позовом про знесення самочинно збудованого об`єкта незавершеного будівництва та повернення самовільно зайнятої земельної ділянки, з повідомленням причин такого не звернення та зазначалось, що у разі невжиття заходів реагування Запорізькою обласною державною адміністрацією, прокуратурою буде вирішуватись питання щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді.

Запорізькою обласною державною адміністрацією на зазначені листи прокуратури надано відповіді від 16.06.2021 № 95330/08-46, від 29.07.2021 № 06538/08-6, від 10.09.2021 №08583/08-46, відповідно до змісту яких, зокрема, повідомлено про недоцільність визнання права власності на об`єкт за державою та вказувалась, що пред`явлення відповідного позову до суду не здійснювалось у зв`язку із обмеженістю коштів, призначених для сплати судового збору.

Також в матеріалах справи міститься адресоване Запорізькій обласній державні адміністрації повідомлення прокуратури в порядку абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» від 22.07.2022 № 52-4129вих-22 про те, що у зв`язку із нездійсненням Запорізькою обласною державною адміністрацією захисту порушених прав інтересів держави та наявність передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» підстав для представництва, Вознесенівською окружною прокуратурою міста Запоріжжя буде подано до господарського суду позов до ТОВ «НВП «Аверс» про зобов`язання знести самочинно збудований об`єкт нерухомого майна, огороджений парканом та повернення земельної ділянки облдержадміністрації.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов до висновку про наявність законних підстав для представництва прокурором в суді інтересів держави в особі позивача - Запорізької обласної державної адміністрації.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частинами 1 та 2 статті 324 Цивільного кодексу України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Відповідно до змісту статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Суб`єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності (ст. 80 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Негаторний позов пред`являється власником за умови, що він має майно у своєму володінні, однак протиправна поведінка інших осіб перешкоджає йому здійснювати права користування та розпорядження ним. Для подання такого позову не вимагається, щоб перешкоди до здійснення права користування та розпорядження майном були результатом винних дій відповідача чи спричиняли позивачу збитки. Достатньо, щоб такі дії хоча б і не позбавляли власника володіння майном, але об`єктивно порушували його права і були протиправними. Як і віндикаційний, негаторний позов є речово-правовим і може застосовуватися лише у випадку відсутності між позивачем і відповідачем зобов`язальних відносин та бути поданим щодо індивідуально-визначеного майна.

Умовою задоволення негаторного позову є встановлення судом факту протиправності дій відповідача, задоволення позовних вимог позивача не залежить від наявності вини відповідача. Захист прав і охоронюваних законом інтересів позивачів за негаторним позовом надається судом у формі припинення дій, що порушують право, або відновлення становища, яке існувало до порушення права.

За змістом ст.ст. 90, 95, 102-1 Земельного кодексу України визначено, що право на будівництво нерухомого майна (забудову) мають власники земельних ділянок, землекористувачі та особи, які набули права користування чужою земельною ділянкою (суперфіцій) за договором із власником земельної ділянки або з інших передбачених законом підстав.

Відповідно до ч. 2 ст.8 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності планування та забудова земельних ділянок здійснюється їх власниками чи користувачами в установленому законодавством порядку.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 24 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності (у редакції чинній на момент здійснення будівництва) забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

За змістом ч.ч. 4, 5 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у відповідній редакції) право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації. Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Поняття самочинного будівництва визначено у статті 376 Цивільного кодексу України, яка є спеціальною в регулюванні спірних правовідносин.

Згідно з частинами першою та другою статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Відповідно до ч. 4 ст. 376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Відповідно до ст.22 Закону України Про основи містобудування забудова земельних ділянок, які надаються для містобудівних потреб, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою в порядку, передбаченому законом та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

При вирішенні спору, що стосується самочинного будівництва нерухомого майна, необхідно з`ясовувати наявність правових підстав володіння або користування земельною ділянкою, на якій збудоване спірне майно; наявність ознак самочинності збудованого нерухомого майна; відповідність збудованого нерухомого майна будівельним нормам і правилам; наявність згоди власника земельної ділянки на будівництво відповідного нерухомого майна.

Об`єкт вважається самочинним будівництвом у разі наявності хоча б однієї із наступних обставин:

1) об`єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети;

2) об`єкт будується без відповідного дозволу на виконання будівельних робіт;

3) об`єкт будується без належно затвердженого проекту, з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

З урахуванням змісту статті 376 ЦК України в поєднанні з положеннями статей 16, 386, 391 ЦК України, вимоги про знесення самочинно збудованого нерухомого майна на земельній ділянці, власником або користувачем якої є інша особа, можуть бути заявлені власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, за умови доведеності факту такого порушення самочинною забудовою.

Як встановлено судом вище, на підставі рішення Виконавчого комітету Запорізької міської ради №482/77 від 27.08.1998 Державному підприємству «Запорізький центр науково-технічної та економічної інформації`видано Державний акт І-ЗП №003062 на право постійного користування землею, площею 0,4279 га для функціонування комплексу центру по пр. Леніна, 77 (надалі перейменовано на пр. Соборний).

Між Державним підприємством «Запорізький державний центр науки, інновацій та інформатизації» (Сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Аверс» (Сторона 2, відповідач у даній справі) укладено Договір про спільну діяльність від 06.09.2012, відповідно умов якого домовились сумісно діяти з метою здійснення інвестування та будівництва офісно-торгівельної будівлі. Для досягнення мети, зазначеної у пункті 2.1. цього договору, Сторона 1 робить внесок шляхом передачі права користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 77, яка належить Стороні 1 на праві постійного користування землею на підставі Державного акту серія І-ЗП №003062 від 02.11.1998, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №2384.

Приписами ст. 92 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент укладання договору) право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

Відповідно до пп.«а» пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» від 06.09.2012 №5245-VI, у державній власності залишаються розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук.

Згідно з інформаційною довідкою № 301790964 від 31.05.2022 (т.1, а.с. 129-130), власником земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:01:012:0211, загальною площею 0,4279 га за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 77 (цільове призначення: для будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки) є держава Україна в особі Запорізької обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022504). Підстава державної реєстрації: Закон України № 5245-VІ від 06.09.2012 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», дата державної реєстрації 20.10.2017.

Відповідно до положень ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Зі змісту статті 122 Земельного кодексу Украни слідує, що обласні державні адміністрації передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення для всіх потреб.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 року №5-рп/2005 (справа про постійне користування земельними ділянками) суб`єктивне право постійного користування земельною ділянкою суттєво відрізняється від суб`єктивного права власності на землю та суб`єктивного права оренди.

Таким чином, земельна ділянка загальною площею 0,4279 га, яка була надана державному підприємству у постійне користування, відповідно до вищенаведеного законодавства є власністю держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації позивача у даній справі, яка уповноважена розпоряджатися вказаною земельною ділянкою.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 04.07.2017 у справі №908/852/17, яке набрало законної сили, договір про спільну діяльність від 06.09.2012, укладений між Державним підприємством «Запорізький державний центр науки, інновацій та інформатизації» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче підприємство «Аверс» визнано недійсним.

Рішенням господарського суду у вказаній справі № 908/852/17, зокрема, було встановлено, що наказом Державного комітету України з питань науки, інновацій та інформатизації від 27.09.2010 №31 Запорізький центр науково-технічної та економічної інформації перейменований у Запорізький державний центр науки, інновацій та інформатизації. Центр є правонаступником Запорізького державного центру науково-технічної і економічної інформації. Уклавши вказаний вище Договір, ДП «Запорізький державний центр науки, інновацій та інформатизації» не маючи необхідного обсягу цивільної дієздатності щодо земельної ділянки (враховуючи тільки наявне право користування), всупереч ст.ст. 92, 116, 122, 149 Земельного кодексу України, фактично розпорядилось частиною земельної ділянки, зробивши внесок у спільну діяльність для будівництва офісно-торгівельної будівлі, власником якої в майбутньому буде ТОВ «Науково виробниче підприємство «Аверс» (за виключенням приміщення котельні); укладання оспорюваного договору про спільну діяльність, метою якого є будівництво офісно-торгівельного центру на спірній земельній ділянці, суперечить цільовому призначенню та функціональному використанню земельної ділянки, наданої у постійне користування;договір суперечить вимогам ст. 1130 Цивільного кодексу України, оскільки не відповідає меті діяльності Державного підприємства «Запорізький державний центр науки, інновацій та інформатизації» та жодним чином не спрямований на досягнення спільної мети. Суд дійшов до висновку, що оспорюваний договір від 06.09.2012 порушує права позивача як власника земельної ділянки, яка є внеском у спільну діяльність, в частині вільного розпорядження нею, укладений договір про спільну діяльність суперечить вимогам Земельного кодексу України в частині додержання процедури припинення та надання у користування земельних ділянок державної форми власності, зміни цільового призначення земельної ділянки, а також не спрямований на досягнення спільної мети, а тому підлягає визнанню недійсним згідно ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23.05.2020 у справі №331/4346/18 яке залишено без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 21.04.2021 та яке набрало законної сили, задоволено позов Заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури №1, поданий в інтересах держави в особі Запорізької обласної державної адміністрації, визнано незаконним та скасовано рішення № 34274380 державного реєстратора КП «Центр надання послуг» Балабинської селищної ради Гопки Ю.В., прийняте 15.03.2017 про проведення державної реєстрації права незавершене будівництво, офісно-торгівельний центр, нежитлове приміщення, розташоване за адресою: пр. Соборний, 77 у м.Запоріжжя за ТОВ «НВП «Аверс».

Під час розгляду вказаної вище справи, судом зроблено висновок, що державна реєстрація права власності на об`єкт незавершеного будівництва по пр. Соборний, 77 у м.Запоріжжя за ТОВ «НВП «Аверс» здійснена у порушення ст. ст. 10, 22, 24, 27-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», що свідчить про незаконність набуття підприємством права власності на недобудовану нерухомість, що самовільно зведена на земельній ділянці, не відведеній ТОВ «НВП «Аверс» для цієї мети.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тобто факти, установлені у прийнятих раніше судових рішеннях, мають для суду преюдиціальний характер. Преюдиціальність означає обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ (постанова Касаційного господарського суду Верховного суду від 26.11.2019 у справі №922/643/19).

Відповідно до висновків, викладених у постанові Касаційного господарського суду Верховного суду від 19.12.2019 у справі № 916/1041/17, не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому на має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

Крім того, наказом Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області від 19.05.2017 № 58 було скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 07.09.2016 № 082162491440 на об`єкт будівництва: Будівництво офісно-торговельного центру за адресою: пр. Соборний, 77, м. Запоріжжя, яка була видана замовнику: ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Аверс» для будівництва на земельній ділянці, що використовується на підставі Державного акту на право постійного користування землею І-ЗП № 003062, зареєстрованого за № 2384 від 02.11.1998, договору про спільну діяльність б/н від 06.09.2012.

Враховуючи вищевказані обставини, доведеним є той факт, що ТОВ «НВП «Аверс» у 2016 році здійснило будівництво об`єкта нерухомого майна на земельній ділянці не маючи правових підстав володіння або користування земельною ділянкою, на якій збудоване спірне майно, а саме: на земельній ділянці, розташованій за адресою: м.Запоріжжя, пр.Соборний, 77, з кадастровим номером 2310100000:01:012:0211 (на її частині), що не була відведена для цієї мети, будівництво офісно-торгівельного центру на вказаній земельній ділянці суперечить її цільовому призначенню, чим підтверджується самочинність вказаного будівництва.

Розпочинаючи будівництво на спірній земельній ділянці, на підставі договору про спільну діяльність від 06.09.2012, який в силу ч. 1 ст. 236 ЦК України у зв`язку із визнанням у судовому порядку недійсним є недійсним з моменту його вчинення, відповідач, проявивши розумну обачність, повинен був переконатись у тому, чи має ДП «Запорізький державний центр науки, інновацій та інформатизації» необхідний обсяг повноважень для розпорядження земельної ділянкою, наданою йому у постійне користування, шляхом передачі права користування земельною ділянкою іншим особам, в тому числі для здійснення на ній будівництва.

Згідно зі статтями 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, і право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 1 статті 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 48/340, від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18.

Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому як ефективний засіб (спосіб) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

За змістом статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється зокрема, шляхом: відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до статей 317, 391 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (частина друга статті 152 ЗК України).

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав (пункт «б» частини третьої статті 152 ЗК України).

Фізичне зайняття особою, за якою не зареєстроване право власності на нерухоме майно, не позбавляє власника фактичного володіння, але створює перешкоди у здійсненні ним права користування своїм майном. Інакше кажучи, зайняття земельної ділянки, зокрема фактичним користувачем, треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його володіння цією ділянкою. У таких випадках її власник має право вимагати усунення цих перешкод (див., зокрема, постанову Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (пункти 70-71), зокрема заявити негаторний позов про демонтаж спорудженого на земельній ділянці об`єкта нерухомого майна.

При цьому відповідно до змісту ч. 4 ст. 376 ЦК України самочинне будівництво підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

За приписами ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Відповідно до плану кадастрової зйомки виконаного ФОП Боклаг В.А. (кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника № 000678, виданий державним агентством земельних ресурсів України 03.01.2012) на замовлення Вознесенівської окружної прокуратури м. Запоріжжя, будівельний майданчик об`єкт незавершеного будівництва, розташований в межах огорожі на земельній ділянці площею 0,2612 га, яка знаходиться на частині земельної ділянки згідно Державного акту на право постійного користування землею І-ЗП № 003062, площею 0,4279 га, кадастровий номер 2310100000:01:012:0211. Згідно зі звітом № 1706/02 від 17.06.2022 про оцінку ринкової вартості земельної ділянки (кадастровий номер 2310100000:01:012:0211, загальною площею 0,4279 га), площею 0,2612 га, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний. 77, виконаного оцінювачем з оцінки майна, бізнесу та менеджменту Поляковим І.Г., ринкова вартість земельної ділянки склала 80 018 620,00 грн.

Таким чином, ТОВ «НВП «Аверс» фактично використовує земельну ділянку площею 0,2612 га по пр. Соборному, 77 у м. Запоріжжя, оскільки вказана ділянка залишається зайнятою об`єктом нерухомого майна: незавершене будівництво, офісно-торгівельний центр, нежитлове приміщення, площею 545,3 кв.м. (згідно технічного паспорту), побудованим ТОВ «НВП «Аверс», який огороджений парканом, що порушує інтереси та права держави, як власника земельної ділянки.

Твердження відповідача про те, що Запорізький національний університет, який на даний час є балансоутримувачем спірної земельної ділянки, є володільцем земельної ділянки та особою, чиї права порушені, виходячи зі змісту позовної заяви, є безпідставними. Земельна ділянка підлягає поверненню її законному власнику, а саме: державі в особі Запорізької обласної державної адміністрації, який має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права володіння своїм майном

Той факт, що, як вказує відповідач, жодне речове право на земельну ділянку за адресою: пр. Соборний, 77 у м. Запоріжжя за ТОВ «НВП «Аверс» не реєструвалось, та відповідно, перехід до відповідача будь-якого речового права на спірну земельну ділянку ніколи не відбувався, не спростовує наявності у нього обов`язку повернути власнику земельну ділянку самовільно зайняту самочинним будівництвом, яке здійснило ТОВ «НВП «Аверс» (привести її у придатний для використання стан).

Вищенаведеним спростовуються доводи відповідача про те, що він не є належним відповідачем за позовною вимогою про зобов`язання повернути земельну ділянку, а також про неправильно обраний спосіб захисту.

При цьому суд враховує висновки, викладені в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Як неодноразово вказував Європейський Суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Руїз Торія проти Іспанії»). Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Шевельов проти України»).

На підставі всього вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що обраний прокурором та позивачем спосіб захисту є належним та відповідає закону, а позовні вимоги про зобов`язання ТОВ «НВП «Аверс» знести самочинно збудовані паркан та об`єкт нерухомого майна: незавершене будівництво, офісно-торгівельний центр, нежитлове приміщення, площею 545,3 кв.м., що згідно плану кадастрової зйомки земельної ділянки, виготовленого ФОП Боклаг В.А. 21.06.2022, знаходиться в межах огорожі на земельній ділянці площею 0,2612 га, яка є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:012:0211 за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 77 та зобов`язання відповідача повернути Запорізькій обласній державній адміністрації земельну ділянку вартістю 80018620,00 грн, площею 0,2612 га, яка згідно плану кадастрової зйомки земельної ділянки, виготовленого ФОП Боклаг В.А. 21.06.2022, знаходиться в межах огорожі та є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:012:0211 за адресою: м.Запоріжжя, пр. Соборний, 77, є законними, обґрунтованими доведеними, тому позов підлягає задоволенню.

Стосовно заяви відповідача про застосування строків позовної, суд зазначає наступне.

Негаторним є позов власника про усунення будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння (ст. 391 ЦК України).

Предметом негаторного позовує вимога позивача про усунення з боку відповідача будь-яких перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Об`єктом негаторного позову є усунення триваючого правопорушення, що збереглося до моменту подання позову до суду.

Особливістю негаторного позовує те, що він спрямований на усунення таких порушень вказаних повноважень власника, які наявні на момент звернення з позовом. Саме тому до вимог за негаторним позовом строки позовної давності не можуть застосовуватися.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України). Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (частина перша статті 257 ЦК України).

Вказані приписи поширюються, зокрема, на позови про витребування майна з чужого незаконного володіння. Натомість, до позовів про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном позовна давність не застосовується, оскільки негаторний позов може бути пред`явлений позивачем доти, поки існує відповідне правопорушення (правова позиція, викладена в п.п. 33, 34 постанови Великої палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц (провадження №14-181 цс 18).

На підставі викладеного, до позовних вимог, які є предметом розгляду у даній справі, позовна давність не застосовується.

Відповідно до ст.129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Аверс, код ЄДРПОУ 37648630 (69002, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, буд. 1-В) знести самочинно збудовані паркан та об`єкт нерухомого майна: незавершене будівництво, офісно-торгівельний центр, нежитлове приміщення площею 545,3 кв.м., що згідно плану кадастрової зйомки земельної ділянки, виготовленого ФОП Боклаг В.А. 21.06.2022, знаходиться в межах огорожі на земельній ділянці площею 0,2612 га, яка є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:012:0211 за адресою: м.Запоріжжя, пр. Соборний, 77.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Аверс, код ЄДРПОУ 37648630 (69002, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, буд.1-В) повернути Запорізькій обласній державній адміністрації, код ЄДРПОУ 00022504 (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 164) земельну ділянку вартістю 80018620,00 грн., площею 0,2612 га, яка згідно плану кадастрової зйомки земельної ділянки, виготовленого ФОП Боклаг В.А. 21.06.2022, знаходиться в межах огорожі та є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:01:012:0211 за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 77.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Аверс, код ЄДРПОУ 37648630 (69002, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, буд.1-В) на користь Запорізької обласної прокуратури (69065, м.Запоріжжя, вул. Матросова, 29а, р/р UA438201720343180001000000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету 2800, отримувач Запорізька обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02909973) суму 4962 грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 05.04.2023.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва

Суддя М.В. Мірошниченко

Суддя С.С. Дроздова