Ухвала суду № 110019755, 30.03.2023, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/122/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

30.03.2023 Справа № 908/2049/20

м. Запоріжжя Запорізької області

Колегія суддів Господарського суду Запорізької області у складі:

Головуючий суддя Проскуряков К.В.,

Судді Зінченко Н.Г.,

Ярешко О.В., при секретарі судового засідання Шельбуховій В.О.

розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго від 16.03.2023 за вих. №33-33/20 про розстрочення виконання судового рішення

За позовом: Антимонопольного комітету України (вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 45, м. Київ, 03035, ідентифікаційний код 00032767)

До відповідача: Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго (вул.Сталеварів, буд. 14, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код 00130926)

про стягнення штрафу в сумі 14900000,00 грн. та пені в сумі 14900000,00 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з`явився;

Від відповідача: Ремига О.В., довіреність №334 від 15.12.2022;

ВСТАНОВИЛА:

20.03.2023 до суду від Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго надійшла заява про розстрочення виконання судового рішення від 16.03.2023 за вих. №33-33/20.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2023, враховуючи перебування головуючого судді у справі АзізбекянТ.А. у відпустці з 16.03.2023 по 14.04.2023, вказану заяву розподілено для розгляду колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя Проскуряков К.В., суддя Федорова О.В., суддя Зінченко Н.Г.

Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2023, враховуючи наказ голови Господарського суду Запорізької області про відрахування судді Федорової О.В. зі складу суду у зв`язку з виходом у відставку на підставі рішення ВРП від 23.02.2023 №141/0/15-23, вказану заяву розподілено для розгляду колегії суддів у наступному складі: головуючий суддя Проскуряков К.В., суддя ЗінченкоН.Г., суддя Ярешко О.В.

Ухвалою суду від 22.03.2023 прийняти заяву до розгляду та судове засідання призначено на 30.03.2023 о/об 12 год. 30 хв.

Фіксування судового процесу 30.03.2023 за допомогою технічного засобу не здійснювалось, оскільки після відкриття судового засідання виникла технічна несправність програмного комплексу Акорд за допомогою якого здійснюється фіксування судового засідання.

Присутній представник заявника не заперечив проти проведення судового засідання без його фіксації технічними засобами.

Представник заявника підтримав заяву про розстрочення виконання судового рішення від 16.03.2023 за вих. №33-33/20, пояснивши, що ПАТ Запоріжжяобленерго здійснює свою господарську діяльність з розподілу електричної енергії на території всієї Запорізької області згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 13.11.2018 № 1415. Держава Україна володіє у ПАТ Запоріжжяобленерго часткою у розмірі 60,2475 відсотків. На сьогоднішній день Запорізький район (з адміністративним центром у місті Запоріжжі) внесений до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, який затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12. 2022 №309 (далі - Перелік). Згідно Переліку 31 населений пункт Запорізької області знаходяться на території активних бойових дій та значна територія Запорізької області окупована Російською Федерацією, зокрема вся територія Бердянського та Мелітопольського району, частково території Пологівського та Василівського районів. Також періодично здійснюються ракетні обстріли м. Запоріжжя та околиць міста. Так, шостого жовтня 2022 року місто Запоріжжя зазнало чергової ракетної атаки збройних підрозділів російської федерації. Внаслідок цієї атаки зазнала ушкоджень будівля головного офісу - адміністративна будівля ПАТ «Запоріжжяобленерго», розташована за юридичною адресою, внаслідок чого пошкоджено усі три поверхи будівлі, обрушені стелі, вибито вікна, двері, зафіксовано прорив водопроводу, пошкоджено обладнання, комп`ютерна техніка, накопичувачі інформації, меблі, документація тощо. Заява ПАТ «Запоріжжяобленерго» по факту вчинення невстановленими особами збройних сил рф кримінального правопорушення, була приєднана до кримінального провадження, яке зареєстровано в ЄРДР за номером 22022080000001952, із кваліфікацією злочину за статтею 438 частина 2 КК України «Порушення законів та звичаїв війни».

Також була втрачена інформація, яка знаходилась на серверах (накопичувачах інформації), оскільки зазнали пошкодження 5 серверів, 17 одиниць копіювально-множинної та комп`ютерної техніки. Дані обставини додатково ускладнюють виконання підприємством грошових зобов`язань, податкових обов`язків із складання та подання звітності з податку на прибуток, так-як була втрачена електронна документація, програми бухгалтерського обліку та звітності, електронні ключі.

Зазначає, що знаходження великої кількості території в тимчасовій окупації або в зоні проведення воєнних (бойових) дій значним чином відображається на господарській діяльності ПАТ Запоріжжяобленергс, зокрема:

- перебування частини електричних мереж ПАТ Запоріжжяобленерго на території якої ведуться бойові дії або тимчасово окуповані збройними формуваннями Російської Федерації. У зв`язку з відсутністю організаційних та технічних умов, необхідних для виконання роботи і неможливістю створити безпечні умови для роботи працівників, адміністрацією ПАТ Запоріжжяобленерго прийнято рішення щодо виведення з 08.07.2022 працюючих до цієї дати робітників у простій за місцем свого мешкання, та призупинення діяльності захоплених структурних підрозділів. ПАТ Запоріжжяобленерго фактично втратило контроль над здійсненням діяльності з розподілу електричної енергії на зазначеній території. Тобто позбавлене можливості контролювати обсяг електричної енергії який надходить в мережу Товариства та розподіляється на об`єкти споживачів, що розташовані на території територіальних громад, визначених Переліком;

- у ПАТ Запоріжжяобленерго фактично відсутня можливість контролю над системою ліній, допоміжного обладнання, обладнання для трансформації та перемикань, що використовується для розподілу електроенергії в цих структурних підрозділах;

- споживачі не оплачують спожиту та розподілену електричну енергію (в період воєнного стану механізми для взаємодії з боржниками дуже обмежені, що також ускладнює можливість отримання грошових коштів за надані послуги, для прикладу припинення електроживлення споживача оператором системи розподілу не здійснюється лише за погодженням відповідної військової адміністрації);

- відсутність у споживачів житлово-комунальних послуг на тимчасово окупований територіях можливості здійснювати платежі (оплату) за надані послуги;

- відсутність можливості здійснити припинення послуги з розподілу електричної енергії споживачам (юридичним особам), які не здійснюють оплату послуг з розподілу електричної енергії на тимчасово окупованій частині Запорізької області, оскільки це безпосередньо ставить під загрозу життя, здоров`я та безпеку працівників ПАТ Запоріжжяобленерго;

- постійні пошкодження та руйнування енергетичної інфраструктури через воєнні бойові дії;

- облік електричної енергії на неконтрольованих територіях області практично унеможливлюються через відсутність доступу до електролічильників на цих територіях, відсутність технічної можливості дистанційного зчитування показів через значне пошкодження мереж рухомого зв`язку та власних каналів передачі даних (опорної волоконно-оптичної інфраструктури) та відсутністю у більшості випадків уповноважених осіб зі сторони споживачів;

- товариство несе витрати на відновлення електромереж, каналів диспетчерського та технологічного зв`язку - адже вони чи не щодня зазнають катастрофічних руйнувань від війни. Масово зупинені планові роботи, виконання значної частини завдань та планів, безпосередньо не пов`язаних із забезпеченням енергопостачання області;

- затверджений для ПАТ «Запоріжжяобленерго» НКРЕКП України рівень тарифів на послуги з розподілу електричної енергії катастрофічно не відповідає сьогоднішнім реаліям: очікувані на базі фактичних показників перших 6 місяців 2022 року обсяги розподілу відносно тих, що враховані в тарифах, зменшуються на 43%. До того ж, майже 40% надходжень електричної енергії припадають саме на «проблемні» території, на яких ведуться активні бойові дії або які знаходяться в тимчасовій окупації;

- у зв`язку з введенням в Україні правового режиму воєнного стану частина працівників товариства перебуває за кордоном та в інших регіонах країни. Також, частина працівників товариства знаходиться у простої, а з травня 2022 року в ПАТ «Запоріжжяобленерго» частково скорочено тривалість робочого часу з восьмигодинного на шестигодинний.

Також, ПАТ Запоріжжяобленерго посилається на тяжкий фінансовий стан товариства, у зв`язку з відсутністю на поточних рахунках грошових коштів, наявної багатомільйонної заборгованості з податкового боргу, зокрема зазначає, що :

- станом на 01.01.2023 податковий борг відповідача становить 646,5 млн. грн., наявність податкового боргу зокрема підтверджується судовими справами №280/5799/20,№ 280/4244/19, №280/1169/19, №280/7536/20.

- станом на 01.02.2023 дебіторська заборгованість споживачів за відпущену електроенергію до 01.01.2019 склала 1 278.9 млн. грн.;

- заборгованість покупців послуг з розподілу електричної енергії становить 1 003,0 млн. грн., найбільші боржники: ТОВ Запоріжжяелектропостачання 775,9 млн. грн., ДПЗД Укрінтеренерго 39,2 млн. грн.;

- недостатність обігових коштів виникла в наслідок несвоєчасної та неповної сплати зобов`язань з послуг розподілу електричної енергії ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» та ДПЗД «Укрінтеренерго»;

- відповідно до листа Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Вознесенівського відділу державної виконавчої служби у м. Запоріжжя від 09.08.2022 №24567/11, на виконанні перебуває зведене виконавче провадження про стягнення заборгованості ПАТ Запоріжжяобленерго складу якого входить 1234 виконавчих проваджень на суму 54 256 009,74 грн. без урахування виконавчого збору та витрат виконавчого провадження;

- сума мінімально необхідних платежів ПАТ «Запоріжжяобленерго» (лікарняні, відрядження, ПДВ, комісійний збір банкам, комунальні платежі тощо) в межах, передбаченою затвердженою структурою тарифів на послуги з розподілу електричної енергії із застосуванням стимулюючого регулювання складають 359 565 тис. грн.. на місяць;

- на рахунках ПАТ «Запоріжжяобленерго» відсутні грошові кошти, на підтвердження чого Відповідач надав довідки про залишки грошових коштів на поточних рахунках. Отже, відповідач не може розраховувати на кошти, що надходять на його рахунки, оскільки на ці рахунки Постановою від 22.09.2017 в №53254372 накладено арешт;

- на все майно, що належить ПАТ "Запоріжжяобленерго", у межах суми звернення стягнення 27737758,66 грн. та грошові кошти, що містяться на усіх рахунках в банківських установах, у межах суми звернення 109936196,39 грн., постановами відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби (ВП № 55890429) накладено арешти;

- станом на 01.02.2023 кредиторська заборгованість відповідача перед ДП «Енергоринок» становить 412,4 млн. грн.

Також заявник зазначає, що основною причиною зростання дебіторської заборгованості відповідача визначає падіння рівня платоспроможності споживачів, який у воєнний стан почав ще більше спадати. Отже, ступінь виконання зобов`язання відповідача перед позивачем знаходиться в прямій залежності від ступеню виконання зобов`язання споживачів перед відповідачем.

Крім того, у зв`язку з тяжким фінансовим станом споживачів - юридичних осіб, ПАТ «Запоріжжяобленерго» змушене укладати договори про реструктуризацію заборгованості, мирові угоди, що по суті є перенесенням термінів оплати за спожиту електричну енергію.

ПАТ Запоріжжяобленерго посилається на висновки судових експертів, наданих в рамках проведеного економічного дослідження № 282 від 17.05.2018 та № 123/124-20 від 07.09.2020, зокрема зазначає, що у висновку № 123/124-20 від 07.09.2020, експертом описаний розділ: визначення ознак втрати або відновлення платоспроможності ПАТ Запоріжжяобленерго та зазначено, що у ПАТ Запоріжжяобленерго станом на 30.09.2018, 30.09.2019, 30.09.2020 та 31.12.2015, 31.12.2016, 31.12.2017, 31.12.2018, 31.12.2019, 31.12.2020 наявні ознаки критичної неплатоспроможності, що свідчить про все ще відсутню можливість товариства сплачувати заборгованість на користь кредиторів.

Інвестиційна програма Товариства являє собою низку інвестиційних проекті!., згрупованих у сім основних цільових напрямків: будівництво, модернізація та реконструкція електричних мереж та обладнання; зниження та/або недопущення понаднормативних витрат електроенергії; впровадження та розвиток автоматизованих систем диспетчерсько-технологічного керування; впровадження та розвиток інформаційних технологій; впровадження та розвиток систем зв`язку і телекомунікацій; модернізація і закупівля колісної техніки;інше. Пріоритетним напрямком Програми визначений технічний розвиток, модернізація і будівництво електричних мереж та технічне переоснащення обладнання, а у період воєнного стану пріоритетним є відновлення пошкоджених електричних мереж та закупівля для цього нового обладнання. Отже у ПАТ "ЗОЕ" відсутні кошти на виконання своєї ліцензованої діяльності, тому відсутні кошти для погашення заборгованості перед іншими кредиторами в т.ч. АМК України.

На сьогоднішній день у ПАТ «Запоріжжяобленерго» відсутні кошти для фінансування в необхідному обсязі першочергових та обов`язкових витрат товариства, таких як податковий борг, проведення поточних ремонтів мереж, тому задоволення судом у повному обсязі вимоги позивача щодо стягнення пені призведе до появи додаткового фінансового тягаря на підприємство.

ПАТ «Запоріжжяобленерго» є підприємством державного сектору економіки та включено до Переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83 (далі - Перелік). Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 № 36-р ПАТ «Запоріжжяобленерго» включено до переліку об`єктів великої приватизації державної власності. На підставі п. 12, ч. 1, ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.

Крім того, ПАТ «Запоріжжяобленерго» є підприємством критичної інфраструктури, оскільки включено до Переліку. Стабільна та безперебійна робота ПАТ "Запоріжжяобленерго" має вкрай важливе значення для життєдіяльності всього регіону. При цьому, ПАТ "Запоріжжяобленерго" несе витрати на відновлення електромереж, обладнання підстанцій, каналів диспетчерського та технологічного зв`язку, забезпечує своєчасну виплату заробітної плати, але можливість подальшого виконання відповідачем грошових та фінансових зобов`язань за договорами із контрагентами ставиться під сумнів. За вказаних причин, існують достатньо ймовірні сумніви щодо реальної можливості сплати одним платежам суму боргу стягнуту рішенням по справі №908/2049/20 на користь позивача.

Заявник вважає, що відповідачем у встановлений законом спосіб, належними та допустимими доказами доведено факт критичної неплатоспроможності свого фінансового стану та потенційної загрози банкрутства, та з урахуванням викладених вище обставин просить суд розстрочити виконання рішення по цій справі строком на 12 календарних місяців.

Представник Антимонопольного комітету України у судове засідання не з`явився.

28.03.2023 на адресу електронної пошти суду від АМК України надійшли письмові заперечення на заяву про розстрочення виконання рішення суду від 24.02.2023 за вих. №300-20.3/02-1970, в яких зазначено, що чинне законодавство України не встановлює будь-яких привілей підприємствам за фактом їх належності до видів та організаційно-правових форм в аспекті неналежного виконання господарських зобов`язань чи відтермінування виконання рішень судів, що набрали законної сили. Вважає, що скрутне фінансове становище ПАТ Запоріжжяобленерго є результатом господарської діяльності відповідача, як самостійного суб`єкта господарювання, а тому вказані ним обставини не є самостійними та достатніми підставами для розстрочення виконання судового рішення. Зазначає, що наведені ПАТ Запоріжжяобленерго обставини не свідчать про неможливість виконання рішення у даній справі, а лише відображають його поточний стан, що також не є обставиною, з якою закон пов`язує необхідність розстрочення виконання судового рішення, тому скрутне фінансове становище, яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, не можуть бути безумовною підставою для розстрочення виконання рішення суду. Звертає увагу на те, що штрафні санкції за рішенням суду підлягають стягненню в дохід Державного бюджету України, а не на користь позивача. Надходження коштів в Державний бюджету України для формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються відповідно органами державної влади України, органами місцевого самоврядування України протягом бюджетного періоду, є надзвичайно важливим. Вказує на те, що строк обов`язкової сплати ПАТ Запоріжжяобленерго штрафу, накладеного рішенням Комітету від 21.11.2018 № 28-р/тк, закінчився 13.02.2019 і відповідачем більше трьох років не вчинялися будь-які дії (наприклад сплата частинами), які б свідчили би про намір відповідача сплатити заборгованість. Зазначає, що рішення Комітету від 21.11.2018 № 28-р/тк є законним та відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції та ст. 22 Закону України Про Антимонопольний комітет України є обов`язковим до виконання, зокрема, і в строки встановлені Рішенням № 28-р/тк. Отже, задоволення заяви відповідача призведе до того, що Рішення № 28-р/тк не буде виконано більше п`ятьох років, а також можливо і взагалі не буде виконаним, тобто судом буде порушено ч. 3 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції, в якій зазначено, що відповідач мав обов`язково сплатити штраф у двомісячний строк з дня одержання Рішення № 28-р/тк, тобто зазначений строк є присічним. Зазначає, що задоволення зазначеної заяви ПАТ Запоріжжяобленерго призведе до того, що будуть порушені інтереси держави в частині, що стосується не своєчасного надходження коштів, а можливо взагалі не надходження коштів до Державного бюджету України, а також судом фактично буде надана відповідачу можливість не виконувати як вимоги законодавства, так рішення Комітету, в частині, що стосується обов`язкових строків його виконання. На підставі викладеного, просить суд відмовити в задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду у справі №908/2049/20.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути заяву по суті.

Розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго від 16.03.2023 за вих. №33-33/20 про розстрочення виконання судового рішення у справі №908/2049/20, колегія суддів встановила наступне.

Стаття 129 Конституції України та ч. 1 ст. 326 ГПК України передбачають, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на усій території України і виконуються у порядку, встановленим Законом України Про виконавче провадження.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 4, 5 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Частиною 1 ст. 33 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

З системного аналізу вказаних норм вбачається, що підставою для розстрочки, відстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Конституційний Суд України у п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012 зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

У пункті 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року у справі №11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру, а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Європейський суд з прав людини зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежить, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Відповідно до ч. ч. 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як встановлено судом, рішенням Антимонопольний комітет України № 28-р/тк, від 21.11.2018 у справі № 02/05-17:

- визнано, що Публічне акціонерне товариство Запоріжжяобленерго за результатами діяльності протягом 2015 -2016 років займало монопольне (домінуюче) становище на ринку передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами в територіальних (географічних) межах Запорізької області (в межах території розташування електричних мереж) як таке, що не має жодного конкурента на ринку;

- визнано дії Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго, які полягають у невиконанні в жовтні 2015 року зобов`язання з припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, встановленого пунктом 4 рішення адміністративної колегії Запорізького обласного територіального відділення від 29.09.2015 № 43-рш, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 4 ст. 50 Закону України Про захист економічної конкуренції, у вигляді невиконання рішення органів Антимонопольного комітету України;

- визнано дії Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго, які полягають у безпідставній відмові товариству з обмеженою відповідальністю Центр енергетичного моделювання протягом листопада 2015 - березня 2016 року в погодженні Повідомлень на заявлений обсяг купівлі електричної енергії на Оптовому ринку електричної енергії, що призвело до припинення в період грудня 2015 - квітня 2016 року надання ТОВ Центр енергетичного моделювання послуги з передачі місцевими (локальними) електричними мережами електричної енергії, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 5 ч. 2 ст. 13, п. 2 ст. 50 Закону України Про захист економічної конкуренції, у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами шляхом повної відмови від реалізації товару за відсутності альтернативних джерел придбання;

- за вчинення порушення, зазначеного в пункті 2 резолютивної частини цього рішення, накласти на публічне акціонерне товариство Запоріжжяобленерго штраф у розмірі 1900000 (один мільйон дев`ятсот тисяч) гривень;

- за вчинення порушення, зазначеного в пункті 3 резолютивної частини цього рішення, накласти на публічне акціонерне товариство Запоріжжяобленерго штраф у розмірі 13000000 (тринадцять мільйонів) гривень.

Приймаючи до уваги положення ч. 3 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції строк оплати штрафу, накладеного Рішенням № 28-р/тк від 21.11.2018, закінчився 13.02.2019.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.07.2019 у справі № 910/1645/19 відмовлено повністю у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго про визнання недійсним п.п. 2, 3, 4, 5 рішення Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 21.11.2018 № 28-р/тк.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго залишена без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2019 у справі № 910/1645/19 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 30.01.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 04.07.2019 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 у справі № 910/1645/19 залишені без змін.

Відповідно до положень частини 2 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання.

Разом з тим, всупереч вищезазначеним положенням чинного законодавства Публічним акціонерним товариством Запоріжжяобленерго не виконано рішення Антимонопольного комітету України від 21.11.2018 № 28-р/тк по справі № 02/05-17, що і стало підставою для звернення Комітету до суду з позовом у справі № 908/2049/20.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.04.2021 у справі № 908/2049/20, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2021, позов задоволено повністю.

З урахуванням викладеного суд зазначає, що Публічним акціонерним товариством Запоріжжяобленерго протягом тривалого строку з лютого 2019 року всупереч ч. 2 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції не виконувалось Рішення Антимонопольного комітету України, тобто вже понад чотири роки.

Крім того, обставини, на які посилається боржник у заяві про розстрочення виконання рішення суду, зокрема, введення воєнного стану, проведення бойових дій на території Запорізької області та відповідно погіршення матеріального стану боржника у 2022 році, виникли вже після присічного строку для виконання Рішення Комітету № 28-р/тк від 21.11.2018.

Разом з тим, згідно з ч. 4 ст. 331 ГПК України розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Рішення Господарського суду Запорізької області у справі № 908/2049/20, яким задоволені позовні вимоги Антимонопольного комітету України щодо стягнення штрафу та пені за прострочення терміну сплати штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладеного рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 21.11.2018 № 28-р/тк, та яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.09.2022, прийнято 26.04.2021.

Колегія суддів зазначає, що ч. 4 ст. 331 ГПК України передбачено процесуальний строк для можливості надання розстрочки виконання рішення суду, а саме один рік з дня ухвалення рішення, а отже суд приходить до висновку, що строк передбачений ч. 4 ст. 331 ГПК України вже минув, навіть враховуючи, що рішення Господарського суду Запорізької області від 26.04.2021 у справі № 908/2049/20 набрало чинності - 07.09.2022, оскільки зазначений строк обчислюється не з дати набрання чинності рішення, а з дати ухвалення такого рішення.

Крім того, заявник зазначає, що впроваджений з початку введення воєнного стану у товаристві режим жорсткої економії коштів при фінансуванні всіх напрямків господарської діяльності, навіть при нарахуванні та виплаті заробітної плати працівникам (скасування премій, надбавок, матеріальної допомоги, скорочення робочого часу тощо), не призвели до стабілізації фінансового стану підприємства та накопиченню необхідних ресурсів, які необхідні для покриття першочергових витрат. Крім того, вартість майна ПАТ "Запоріжжяобленерго", що знаходиться на тимчасово неконтрольованій території, складає 2 331 399 600,23 грн., що призвело до погіршення фінансового стану. Отже, стягнення на користь позивача всієї суми боргу одразу негативним чином вплине на роботу відповідача, та в свою чергу, позбавить можливості оплачувати поточні платежі та призведе до виникнення заборгованості. У ПАТ «Запоріжжяобленерго» відсутні кошти для фінансування першочергових та обов`язкових витрат товариства, а також відсутні кошти для виконання рішення у справі єдиним платежем.

Враховуючи також вказані твердження заявника, колегія суддів зазначає, що ПАТ «Запоріжжяобленерго» не надано належних та допустимих доказів на підтвердження існування у товариства відповідних джерел з яких буде здійснювати щомісячне погашення загальної заборгованості в розмірі 2 980 000,00 грн., стягнутої за рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.04.2021 у справі № 908/2049/20, а також доказів того, що рішення суду буде виконано в майбутньому, зокрема і, доказів на підтвердження надходження коштів за наслідками господарської діяльності, якими можливо буде здійснити погашення існуючої заборгованості перед позивачем по закінченню строку розстрочення.

Крім того, Публічним акціонерним товариством Запоріжжяобленерго не надано суду жодних доказів на підтвердження часткового погашення штрафу та пені до Державного бюджету України за прострочення терміну сплати штрафу за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладеного рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 21.11.2018 № 28-р/тк, враховуючи, що рішення суду набрало законної сили.

Згідно з ч. 7 ст. 331 ГПК України, про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що заява Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго від 16.03.2023 за вих. №33-33/20 про розстрочення виконання судового рішення не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго від 16.03.2023 за вих. №33-33/20 про розстрочення виконання судового рішення відмовити.

2. Копію ухвали направити сторонам у справі.

3. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до статті 255 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.

Повний текст ухвали складено та підписано: 04.04.2023.

Головуючий суддяК.В. Проскуряков

СуддяН.Г. Зінченко

СуддяО.В. Ярешко