Рішення № 109978585, 03.04.2023, Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/218/23

Провадження № 2-а/378/7/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.04.2023 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Гуртовенко Р.В.,

за участю секретаря: Мельник Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Ставище Київської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: інспектор СРПП ВП №5 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області Стрельніков Микита Андрійович, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження по справі, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернувся ОСОБА_1 , посилаючись на те, що він 16.03.2023 року, близько 20 год. 35 хв., рухався в смт Ставище по вул. Цимбала Сергія Білоцерківського району Київської області автомобілем марки "ВАЗ 210994-20", д\н НОМЕР_1 , та був зупинений інспектором поліції, який відносно нього виніс постанову за порушення вимог ч. 1 ст. 121 КУпАП, а саме не працювала ліва лампа ближнього світла. Вважає дану постанову незаконною. Перед початком руху він ретельно перевірив належність роботи зовнішнього освітлення транспортного засобу, у тому числі фар, які працювали у режимі ближнього світла. Конструкцією транспортного засобу не передбачено повідомлення водія про непрацююче освітлення фар під час руху, тому під час руху він не міг знати про можливу несправність. Зупинившись на вимогу інспектора поліції, останній повідомив йому, що на момент зупинки у його автомобілі не працювала лампа лівої фари в режимі ближнього світла. Проте, коли він виконав вимогу поліцейського про зупинку та вийшов з автомобіля, то побачив, що ліва лампа в його автомобілі працювала. Він попросив інспектора поліції надати докази, що фара в автомобілі не працювала в режимі ближнього світла, проте інспектор відповів, що це може підтвердити його напарник. Вважає постанову інспектора поліції винесену відносно нього за порушення вимог ч. 1 ст. 121 КУпАП незаконною.

Позивач просить суд скасувати вищевказану постанову, а провадження по справі закрити та стягнути на його користь судовий збір.

В судове засідання позивач не прибув, у позові зазначив про розгляд справи без його участі.

В судове засідання представник відповідача Головного управління Національної поліції в Київській областіне прибув, про час, дату і місце розгляду справи відповідач належним чином повідомлений у відповідності з вимогами ч. 1 ч. 2 ст. 268 КАС України шляхом направлення тексту повістки та копії ухвали про відкриття провадження на офіційну електронну адресу.

В судове засідання третя особа: інспектор СРПП ВП №5 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області Стрельніков М.А.не прибув, до суду подав заперечення на позову заяву, посилаючись на те, що оскаржувана постанова винесена правомірно. Справу просить розглядати без його участі.

Суд, розглянувши справу, враховуючи доводи її учасників, дослідивши письмові докази, з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

16 березня 2023 року інспектором СРПП ВП №5 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області Стрельніковим М. А. винесено постанову серія БАД № 333388, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340,00 грн., за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, за керування в смт Ставище по вул. Цимбала Сергіятранспортним засобом марки "ВАЗ 210994-20", д\н НОМЕР_1 , в якого не працювала ліва лампа ближнього світла. (а. с. 6).

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

Закон України „Про дорожній рух" регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).

Відповідно до ст. 14 вказаного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів.

До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин.

Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 затверджено Правила дорожнього руху.

Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими.

Крім того, у п. 1.5 ПДР вказано, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).

Відповідно до ст. 222 КпАП України органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (ч. ч. 1, 2, 3, 5, 6, 8, 10, 11 ст. 121 КУпАП).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді та ч. 3 ст. 2 КАС України, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень адміністративний суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, передбаченими ч. 2 ст. 2 КАС України.

Приписи ст. 251 КпАП України визначають, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Позивач оспорює правомірність притягнення його до адміністративної відповідальності, посилаючись на те, що він не скоював даного адміністративного правопорушення, постанова винесена відносно нього з порушенням вимог ст. ст. 251, 279, 268, 280 КУпАП та відсутні докази на підтвердження його вини.

Згідно ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З метою забезпечення дотримання прав особи щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КпАП України щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КпАП України).

Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач заперечує свою вину та підстави для притягнення його до відповідальності. Позивач вказує, що при його виїзді перед початком руху він перевірив технічно справний стан транспортного засобу, освітлювальні прилади знаходилися у справному стані. Після зупинки транспортного засобу та огляду автомобіля було видно, що ліва фара працює, інспектор поліції не надав доказів протилежного.

Згідно ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Незважаючи на зазначений обов`язок відповідачем не надано суду необхідних доказів у справі про адміністративне правопорушення, на підставі яких винесено оскаржувану постанову.

Як зазначено в оскаржуваній постанові, підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності є вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Згідно ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до п .3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, враховуючи, що відповідачем не наведено доказів, на яких ґрунтується висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, будь-які докази, які б підтвердили порушення позивачем ПДР, фото, відеофіксація зазначеного порушення відсутні, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з підстав недоведеності суб`єктом владних повноважень факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.121 КУпАП, відтак справу про адміністративне правопорушення слід закрити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України із Головного управління Національної поліції в Київській областіслід стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 536,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань вказаного суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 121 ч. 1, ст. ст. 245, 280, 283 - 285, 287, 293 КУпАП, ст. ст. 2, 6, 19, 77, 132, 139, 242-246, 250, 268, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД №333388 від 16 березня 2023 рокупро притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Головного управління Національної поліції в Київській області Національної поліції України (код ЄДРПОУ 40108616).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Р. В. Гуртовенко