Рішення № 10997321, 10.08.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" серпня 2010 р.Справа № 12/68-1190 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", вул. Госпітальна, 12 г, м. Київ, в особі Хмельницького обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк ", вул. Кам'янецька, 46, м. Хмельницький, 29000

до приватного підприємства "Стожари", вул. Подільська, 6, м. Чортків, Тернопільської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Транс", вул. Гагаріна, 35, м. Хмельницький,

про звернення стягнення на заставне майно відповідача на суму 1 278 450,13 грн.

За участю представників від:

позивача: Ковальчук Л.М. –начальник юридичного відділу (довіреність №2505 від 25.11.2009р.);

відповідача: Колодовський О.В. –представник (довіреність № 02-08/01-02 від 02.08.2010р.);

третьої особи: Колодовський О.В. –представник (довіреність № 17 від 10.08.2010р.).

В розпочатому судовому засіданні учаснику судового процесу роз’яснено права і обов’язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22, 27, 81-1 ГПК України.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Суть справи:

Відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", м. Київ, в особі Хмельницького обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк", м. Хмельницьк звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до приватного підприємства "Стожари", Чортків, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Транс", м. Хмельницький, про звернення стягнення на заставлене згідно договору застави майно, а саме: кран КС-5363 В заводський №360; кран баштовий КБ 403Б заводський №330, кран баштовий КБ-308 заводський №36 та три бетономішалки, на суму 1 278 450,13 грн.. в тому числі 1000000,00грн. боргу по кредиту, 129832,73грн. боргу по відсотках за користування кредитом, 148617,40грн. пені (146000,00грн. пені за прострочення сплати кредиту за період з 16.06.2009р. по 15.06.2010р. та 2617,40грн. пені за прострочення сплати відсотків –за період з 16.04.2010р. по 15.06.2010р.)

В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання товариством з обмеженою відповідальністю "Євро-Транс" умов договору відновлювальної кредитної лінії №38 від 27.12.2007р., у зв'язку з чим станом на 15.06.2010р. його заборгованість перед позивачем становить 1 278 450,13 грн., з них: 1 000 000,00 грн. –боргу по кредиту, 129 832,73 грн. несплачених відсотків за користування кредитними коштами, 146 000,00 грн. пені за невиконання зобов'язань по поверненню кредиту за період з 16.06.2009р. по 15.06.2010р. та 2617,40 грн. пені за невиконання зобов'язань по сплаті відсотків за період з 16.04.2010р. по 15.06.2010р., а з огляду на те, що в забезпечення виконання третьою особою зобов'язань за вищевказаним кредитним договором, майновим поручителем –приватним підприємством "Стожари" згідно договору застави №38/1 від 27.12.2007р. передано майно в заставу, відтак вважає за необхідне звернути стягнення на заставне майно на спірну суму.

В порядку ст. 77 ГПК України в судовому засідання 02.08.2010р. за згодою учасників судового процесу оголошувалась перерва до 11год.40хв. 10.08.2010р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №10-08/01-02 від 10.08.2010р. та його повноважний представник в судовому засіданні зазначив, що позивач не визнає позовні вимоги щодо стягнення пені за невиконання зобов'язань щодо терміну повернення кредиту в розмірі 146000,00грн. та пені за порушення термінів сплати процентів за користування кредитом у розмірі 2617,40грн., оскільки Банк мав право вимагати сплати штрафних санкцій (пені), починаючи із 27 грудня 2008 року (остаточний термін погашення кредиту), а з врахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання повинно було бути припинено через 6 місяців, а саме: 27 червня 2009 року, оскільки п. 6.1.1. Договору не передбачено іншого строку нарахування пені, а також відповідно до ст. 258 ЦК України скорочена позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), тому вимога Банку про стягнення пені, із врахуванням строку позовної давності, могла бути заявлена до 27 червня 2010 року, позовна заява ВАТ «Ощадбанк»№ 19-10-37/2795 від 21 червня 2010 року надійшла до господарського суду Тернопільської області лише 13 липня 2010 року. Також зазначає, що нарахування позивачем відсотків із 27 грудня 2008 року по 30 червня 2010 року є неправомірним у зв'язку із закінченням строку дії договору, так як пунктом 1.2. кредитного договору строком виконання зобов'язання визначено 26 грудня 2008 року. Вважає, що із врахуванням вимог ч. 4 ст. 20 Закону України «Про заставу» Банк має право звернути стягнення на частину речей, що складають предмет договору застави відповідно до розміру суми заборгованості, а не на все майно. Крім того, в даному відзиві на позов, відповідач просить суд при прийнятті рішення відстрочити його виконання на 3 місяці для надання Підприємству змоги поповнити до належного рівня обігові кошти та з метою недопущення повної зупинки діяльності Підприємства, оскільки на даний час воно опинилося у важкому фінансово-економічному становищі, основна виробнича діяльність не здійснюється у зв'язку із відсутністю вільних обігових коштів та платоспроможного попиту на продукцію підприємства.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового засідання, судом встановлено наступне:

В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

27 грудня 2007 року між відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі начальника філії Хмельницького облуправління Гаєцького Миколи Васильовича (надалі банк) та товариством з обмеженою відповідальністю "Євро-Транс" в особі директора - Івашків Ігоря Степановича (надалі Позичальник) укладено договір відновлювальної кредитної лінії №38 (надалі кредитний договір), згідно умов якого (п.п. 1.1-.1.3.) банк зобов'язався надати позичальнику кредит в розмірі 1 000 000,00 грн., у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з позичкового рахунку в безготівковому порядку на поповнення обігових коштів для здійснення господарської діяльності, а позичальник зобов'язався отримувати, належним чином використовувати, повернути згідно графіку, а саме: листопада 2008р. –500 000,00 грн. та до 26.12.2008р., дати остаточного терміну повернення, 500 000,00грн. та сплатити відсотки за користування кредитом.

У п.п. 1.6., 1.6.1.1.-1.6.1.3. кредитного договору сторони погодили, що за користування кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати Банку відповідну плату (відсотки, в порядку та розмірах, визначених цим Договором), відсотки за користування Кредитом розраховуються Банком на основі процентної ставки в розмірі 16,5 відсотків річних, яка може бути змінена в порядку визначеному цим Договором; відсотки нараховуються методом факт/факт на фактичну суму заборгованості Позичальника за Кредитом та за термін фактичного користування ним, починаючи з першого дня видачі Кредиту включно, та до настання терміну, зазначеного в п.1.2. цього Договору. При нарахуванні відсотків день видачі Кредиту приймається до розрахунку як 1 повний день користування Кредитом, а день повернення Кредиту (його частини) до розрахунку відсотків не включається. Нараховані за період з першого дня видачі Кредиту або з першого числа звітного місяця по останнє число звітного місяця або по останній день повернення Позичальником Кредиту (або його частинні відсотки (з урахуванням положень п. 1.6.1.2 цього Договору) повинні бути сплачені Позичальником не пізніше останнього робочою дня звітного місяця, а в разі дострокового погашення Кредиту –одночасно з погашенням Кредиту. Перший раз Позичальник сплачує відсотки не пізніше 28 грудня 2007 року.

Згідно з умовами п. 3.1. кредитного договору виконання позичальником зобов'язання за цим договором ( в тому числі і додатковими угодами до нього) забезпечується договором застави майна поручителя, а саме: кран КС-5363, кран баштовий КБ-308, кран баштовий КБ-403Б та три бетономішалки загальною оціночною вартістю 1 995 000,00грн.

Позичальник згідно умов кредитного договору прийняв на себе зобов’язання (п.п. 4.3.1., 4.3.3., 6.1.1.) належним чином виконувати всі умови цього Договору та взяті на себе цим Договором обов'язки, точно з строки, обумовлені цим Договором, погашати Кредит та своєчасно у визначені цим Договором строки сплачувати плату (відсотки) за користування Кредитом, а у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань по цьому Договору на першу вимогу Банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено в Договорі, а також в повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати спричинені збитки. За порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню суми Кредиту та своєчасній сплаті відсотків за користування Кредитом Позичальник зобов'язується сплатити на користь Банку пеню в розмірі 0,04% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Пунктом 9.1. кредитного договору сторони встановили, що він набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань по цьому договору.

01 жовтня 2008 року Банк та Позичальник уклали додатковий договір №1 до договору відновлювальної кредитної лінії №38 від 27 грудня 2007 року, згідно якого, зокрема, встановили, що відсотки за користування Кредитом розраховуються Банком на основі процентної ставки в розмірі 18,0 % річних, яка може бути змінена в порядку, визначеному цим Договором.

20 жовтня 2008 року Банк та Позичальник підписали додатковий договір №2 до договору відновлювальної кредитної лінії №38 від 27 грудня 2007 року, яким виклали п. 1.9 розділу 1 "Предмет договору" в наступній редакції: "Погашення Зобов'язань Позичальником здійснюється в такій послідовності: прострочені проценти за користування Кредитом (у випадках, якщо прострочення буде мати місце); прострочена Основна сума боргу за Кредитом (у випадках, якщо прострочення буде мати місце); сплата прострочених комісійних винагород, які не надійшли у строки, визначені цим Договором (якщо прострочення буде мати місце); строкові нараховані проценти за користування Кредитом; комісійні винагороди за Кредитом, визначені цим Договором; пеня за непогашення у строк Основної суми боргу за Кредитом (якщо непогашення буде мати місце); пеня за непогашення у строк процентів (якщо непогашення буде мати місце); інші платежі та/або штрафні санкції, що будуть належати до сплати відповідно до умов цього Договору; строкова Основна сума боргу за Кредитом.

Взаємовідносини, що склалися між позивачем та третьою особою у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із кредитного договору, згідно якого та в силу ст. 1054 Цивільного кодексу України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч.3 ст.346 ГК України кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах; надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Надання банком кредиту підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими платіжними дорученнями від 28.12.2007р. №1 на суму 510 000,00грн., №2 на суму 225 000,00грн. та №3 на суму 265 000,00грн.

Позивач стверджує, що третя особа свої зобов’язання щодо повернення кредиту та погашення відсотків за користування кредитом в сумах та в строки, обумовлені кредитним договором, виконувала несвоєчасно і не в повному обсязі, і не зважаючи на вручені представнику останньої Баланді І.І. претензій 31.01.2009р., 31.03.2009р. та 30.04.2009р., станом на 15.06.2010р. ТОВ "Євро-Транс" не повернуло позивачу кредиту в сумі 1000000,00грн. та частково не сплатило нараховані відсотки за користування кредитними коштами (згідно поданого позивачем розрахунку) за період з 30.06.2009р. по 15.06.2010р. в сумі 129832,73грн.

Посилання відповідача на те, що нарахування позивачем відсотків із 27 грудня 2008 року по 30 червня 2010 року є неправомірним у зв'язку із закінченням строку дії договору, так як пунктом 1.2. кредитного договору строком виконання зобов'язання визначено 26 грудня 2008 року, судом до уваги не приймаються оскільки, згідно п. 9.1. кредитного договору даний договір діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань по цьому договору, при цьому позичальник користувався кредитними коштами після терміну остаточного погашення кредиту, окрім того згідно поданої позивачем відомості операцій за кредитним договором від 27.12.2007р. позичальник –ТОВ "Євро-Транс" погашав проценти за користування кредитними коштами і після 26 грудня 2008 року.

У відповідності до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання, або одностороння зміна його умов не допускається.

У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Представник відповідача і третьої особи в судовому засіданні підтверджують факт невиконання ТОВ "Євто-Транс" умов кредитного договору щодо повернення кредиту та сплати відсотків у строки, передбачені умовами кредитного договору.

У зв'язку із невиконанням ТОВ "Євто-Транс" умов кредитного договору щодо повернення кредиту та сплати відсотків, позивачем нараховано пеню в розмірі 0,04% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення по поверненню тіла кредиту за період з 16.06.2009р. по 15.06.2010р. в сумі 146 000,00грн. та за прострочення відсотків за період з 16.04.2010р. по 15.06.2010р. в сумі 2617,40грн.

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 3 Закону України „Про заставу” заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо.

27 грудня 2007 року між відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі начальника філії Хмельницького облуправління Гаєцького Миколи Васильовича (надалі Заставодержатель) та приватним підприємством "Стожари" в особі директора Балайди Ігоря Івановича (надалі Заставодавець) укладено договір застави майна (технологічних засобів) №38/1 (надалі договір застави) згідно умов якого (п.п. 1.1.1.-1.2., 1.4.) Заставодавець, як майновий поручитель Боржника (ТОВ "Євро-Транс"),з метою забезпечення належного виконання зобов'язань, згідно Кредитного договору (договору відновлювальної кредитної лінії №38 від 27 грудня 2007 року), передає в заставу, а заставодержатель приймає в заставу в порядку і на умовах визначених у цьому договорі предмет застави, що належить заставодавцю на праві власності, а саме: кран КС-5363 вартістю 407 000,00грн., місцезнаходження якого: Тернопільська область, Тернопільський район, с. В. Березовиця, вул. Микулинецька, 42в; кран баштовий КБ-308 вартістю 412 000,00грн., місцезнаходження якого: Тернопільська область, Тернопільський район, с. В. Березовиця, вул. Микулинецька, 42б; кран баштовий КБ-403Б вартістю 528 000,00грн., що знаходиться у м. Тернополі, вул. Галицька, 7; бетономішалка, вартістю 216 000,00грн., місцезнаходження якої: Тернопільська область, Тернопільський район, с. В. Березовиця, вул. Микулинецька, 42б; ; бетономішалка, вартістю 216 000,00грн., місцезнаходження якої: Тернопільська область, Тернопільський район, с. В. Березовиця, вул. Микулинецька, 42в та бетономішалка вартістю 216 000,00грн що знаходиться у м. Тернополі, вул. Галицька, 7, загальною оціночною вартістю 1 995 000,00грн.

У п.п. 3.1.3., 4.2.-4.3. договору застави сторони передбачили, що заставодержатель має право звернути стягнення на Предмет застави та реалізувати його в порядку, передбаченому цим Договором, у випадку невиконання або неналежного виконання Зобов'язання за Кредитним договором, а саме: при несплаті або частковій сплаті у встановлені відповідно до Кредитного договору строки суми кредиту, та/або при несплаті або частковій сплаті суми відсотків, та/або при несплаті або частковій сплаті суми комісійних винагород, та/або при несплаті або частковій сплаті штрафних санкцій. Заставодержатель вправі задовольнити за рахунок Предмету застави свої вимоги у повному обсязі який визначається Заставодержателем самостійно на момент реалізації Права застави, у тому числі, але виключно, вимагати до сплати на користь Заставодержателя основну суму кредиту; комісійні винагороди Банку, сплата яких передбачена Кредитним договором; проценти за користування кредитом; нараховані та несплачені на момент реалізації Права застави штрафні санкції за порушення Зобов'язання за Кредитним договором (пеня, штраф); витрати, понесені Заставодержателем у зв'язку із зверненням стягнення на Предмет застави та його реалізацією, у тому числі витрати на оплату послуг аудиторів, адвокатів та інші документально підтверджені витрати Заставодержателя, якщо вони будуть мати місце; спричинені Заставодержателю збитки в повному обсязі.

Згідно з пунктом 6.1. договору застави Заставодержатель набуває право звернення стягнення на Предмет застави у випадку, якщо у момент настання Строку платежу Зобов'язання (або відповідна його частина) не буде виконано, а також у будь-який час незалежно від настання Строку платежу у випадку невиконання Заставодавцем та/або Боржником будь-якого з своїх обов’язків, передбачених цим Договором та/або Кредитним договором, а рівно у випадках, як будь-яка з гарантій або завірень, наданих Заставодавцем у відповідності з цим Договором, виявиться недійсною.

Пунктом 9.1. договору застави сторони встановили, що він набуває чинності з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення і діє до виконання зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі.

01.06.2010р. майновому поручителю товариства з обмеженою відповідальністю "Євро-Транс" приватному підприємству "Стожари" позивачем було надіслано вимогу про усунення порушень №25-22/1921/1, в якій зазначалось, що станом на 01.06.2010р. заборгованість ТОВ "Євро-Транс" перед банком згідно договору відновлювальної кредитної лінії №38 від 27.12.2007р. становить 1 122 435,47 грн., з них 1 000 000,00 грн. прострочена заборгованість за тілом кредиту та 122 435,47 грн. прострочена заборгованість за відсотками за користування кредитом, а оскільки згідно договору застави майна (технологічних засобів) №30/1 від 27.12.2007р. ПП "Стожари" є майновим поручителем ТОВ "Євро-Транс" по виконанню останнім вищевказаного кредитного договору, тому просить підприємство до 14.06.2010р. виконати кредитні зобов'язання позичальника.

Як слідує з матеріалів справи та пояснень повноважних представників сторін в судовому засіданні, між позивачем та відповідачем жодного іншого договору застави, окрім договору застави майна (технологічних засобів) №38/1 від 27.12.2007р. не укладалось, а відтак слід вважати, що у вимозі про усунення порушень помилково вказано, що ПП "Стожари" має виконати свої зобов'язання згідно договору застави №30/1 від 27.12.2007р.

Відповідно до ст.20. Закону України "Про заставу" Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано.

У відповідності до ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Пунктом 6 статті 232 господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Таким чином, враховуючи, що строк виконання обов’язку позичальника з повернення грошових коштів визначено 26.12.2008р., нарахування пені за несвоєчасне повернення кредиту повинно було початися 27.12.2008р., а завершитися 27.06.2009р.

Відповідно до частини 5 статті 261 ЦК України, за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до положень ст. ст. 256, 258 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно частин 3-4 статті 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З огляду на те, що позовна заява відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" особі Хмельницького обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк " №19-10-37/2795 від 21.06.2010р. та додані до неї матеріали, згідно печатки поштового відділення м. Хмельницький на конверті (в якому подавались позовні матеріали), надіслані на адресу господарського суду Тернопільської області 09.07.2010р., відтак слід вважати що позов поданий до суду 09.07.2010р.

Як вбачається із доданого до позовної заяви розрахунку нарахування пені за прострочення повернення кредиту, позивачем нараховано пеню за період з 16.06.2009р. по 15.06.2010р., однак як встановлено вище, термін нарахування пені з врахуванням вимог ст. 232 ГК України мав закінчуватися 27.06.2009р. Таким чином, період нарахування пені з врахуванням поданого позивачем розрахунку та вимог закону має бути з 16.06.2009р. по 27.06.2009р., а позовні вимоги щодо звернення стягнення на заставлене майно в частині пені за прострочення сплати кредиту за період з 28.06.2009р. по 15.06.2010р. є безпідставними.

Разом з тим, з огляду на заяву відповідача про застосування позовної давності до вимог позивача щодо пені, позовні вимоги щодо звернення стягнення на заставлене майно в частині пені за прострочення сплати кредиту за період з 16.06.2009р. по 27.06.2009р слід відмовити у зв’язку зі спливом позовної давності.

Таким чином, позов в частині звернення стягнення на заставлене майно в розмірі 146000,00грн. пені, нарахованої у зв'язку із невиконанням ТОВ "Євто-Транс" умов кредитного договору щодо повернення кредиту, задоволенню не підлягають.

Щодо пені за прострочення відсотків за період з 16.04.2010р. по 15.06.2010р. в сумі 2617,40грн., то така нарахована правомірно, її розмір відповідає умовам договору.

Положеннями ст.20 Закону України "Про заставу" передбачено, що звернення стягнення на заставне майно здійснюється на підставі рішення суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Приймаючи до уваги, що позичальник: товариство з обмеженою відповідальністю "Євро-Транс” належним чином не виконало взяті на себе згідно з кредитним договором зобов’язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами, не сплатив нарахованих штрафних санкцій, позивач, враховуючи вищенаведене, набув право задовольнити свої майнові вимоги шляхом звернення стягнення на предмет застави, зазначене у п. 3.1. кредитного договору та 1.2. договору застави.

Згідно акту перевірки заставленого майна від 11.06.2010р., підписаного повноважними представниками та засвідченого печатками Заставодержателя та Заставодавця (належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи), адреса місцезнаходження крану КС-5363 В, 1990р.в., заводський №360, реєстраційний №1958Т, вартістю 407 000,00грн.; крану баштового КБ-403Б, 1988р.в., заводський №330, реєстраційний №1923, вартістю 528 000,00грн.; 2 бетономішалок, вартістю 216 000,00грн. - вул. Пр. Миру, 94/1В, м. Хмельницький; кран баштовий КБ-308 1980 р.в., заводський №36, реєстраційний №1939Т, вартістю 412 000,00грн., знаходиться за адресою: вул. Микулинецька, 42, смт. Велика Березовиця, Тернопільської області і місцезнаходження 1 бетономішалки, вартістю 216 000,00грн. –вул. Галицька, 7, м. Тернопіль.

Положеннями ч.5 ст. 590 ЦК України, ч. 4 ст. 20 Закону України “Про заставу” визначено, що якщо предмет одного договору застави складають дві або більше речей (два чи більше прав), стягнення може бути звернено на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) за вибором заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (право), він зберігає право наступного стягнення на інші речі (права), що складають предмет застави.

Приймаючи до уваги, що згідно договору застави та акту перевірки заставленого майна від 11.06.2010р. загальна оціночна вартість предмету застави становить 1 995 000,00грн., а до задоволення підлягають позовні вимоги в частині стягнення 1 132 450,13грн., то суд, керуючись ч.5 ст. 590 ЦК України та ч. 4 ст. 20 ЗУ “Про заставу”, вважає за необхідне звернути стягнення на частину заставного майна загальною вартістю 1 347 000,00грн., а саме: кран КС-5363 В, 1990р.в., заводський №360, реєстраційний №1958Т, вартістю 407 000,00грн. та кран баштовий КБ-403Б, 1988р.в., заводський №330, реєстраційний №1923, вартістю 528 000,00грн., місцезнаходження яких: вул. Пр. Миру, 94/1В, м. Хмельницький, а також кран баштовий КБ-308 1980 р.в., заводський №36, реєстраційний №1939Т, вартістю 412 000,00грн., що знаходиться за адресою: вул. Микулинецька, 42, смт. Велика Березовиця, Тернопільської області.

При таких обставинах, позовні вимоги відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", вул. Госпітальна, 12 г, м. Київ, в особі Хмельницького обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк ", вул. Кам'янецька, 46, м. Хмельницький в частині звернення стягнення 1 132 450,13грн. (в тому числі 1 000 000,00грн. –боргу по кредиту, 129 832,73 грн. несплачених відсотків за користування кредитними коштами та 2617,40грн. пені за невиконання зобов'язань по сплаті відсотків) на заставлене майно приватного підприємства "Стожари", вул. Подільська, 6, м. Чортків, Тернопільської області, грн., яке є предметом застави згідно договору застави майна (технологічних засобів) №38/1 від 27.12.2007р., а саме: кран КС-5363 В, 1990р.в., заводський №360, реєстраційний №1958Т, вартістю 407 000,00грн. та кран баштовий КБ-403Б, 1988р.в., заводський №330, реєстраційний №1923, вартістю 528 000,00грн., місцезнаходження яких: вул. Пр. Миру, 94/1В, м. Хмельницький, а також кран баштовий КБ-308 1980 р.в., заводський №36, реєстраційний №1939Т, вартістю 412 000,00грн., що знаходиться за адресою: вул. Микулинецька, 42, смт. Велика Березовиця, Тернопільської області, є такими, що підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені.

Розглянувши клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення, враховуючи ступінь вини відповідача у виникненні спору, характер господарських правовідносин, що виникли між сторонами, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан та можливість настання негативних наслідків в першу чергу для стягувача при затримці виконання рішення господарського суду, беручи до уваги, що відповідачем не надано жодних документальних доказів в підтвердження наявності обставин, що можуть ускладнити виконання ним рішення в установлений законом строк, а тому суд не вбачає достатніх підстав для задоволення клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення суду.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд                                        

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.          

2.          Звернути стягнення 1 132 450,13грн. (в тому числі 1 000 000,00грн. –боргу по кредиту, 129 832,73 грн. несплачених відсотків за користування кредитними коштами та 2617,40грн. пені за невиконання зобов'язань по сплаті відсотків) на заставлене майно приватного підприємства "Стожари", вул. Подільська, 6, м. Чортків, Тернопільської області, грн., яке є предметом застави згідно договору застави майна (технологічних засобів) №38/1 від 27.12.2007р., а саме: кран КС-5363 В, 1990р.в., заводський №360, реєстраційний №1958Т, вартістю 407 000,00грн. та кран баштовий КБ-403Б, 1988р.в., заводський №330, реєстраційний №1923, вартістю 528 000,00грн., місцезнаходження яких: вул. Пр. Миру, 94/1В, м. Хмельницький, а також кран баштовий КБ-308 1980 р.в., заводський №36, реєстраційний №1939Т, вартістю 412 000,00грн., що знаходиться за адресою: вул. Микулинецька, 42, смт. Велика Березовиця, Тернопільської області, на користь відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", вул. Госпітальна, 12 г, м. Київ, в особі Хмельницького обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк ", вул. Кам'янецька, 46, м. Хмельницький, ідентифікаційний код 09315357.

3.          Стягнути з приватного підприємства "Стожари", вул. Подільська, 6, м. Чортків, Тернопільської області, ідентифікаційний код 31104646, на користь відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", вул. Госпітальна, 12 г, м. Київ, в особі Хмельницького обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк ", вул. Кам'янецька, 46, м. Хмельницький, ідентифікаційний код 09315357, - 11324,50грн. витрат по сплаті державного мита, 209,15грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

5.          В решті позову –відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 18 серпня 2010р. через місцевий господарський суд.

Суддя