Рішення № 10997317, 17.08.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" серпня 2010 р.Справа № 12/65-1120 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кар'єр Новосілка", с. Новосілка, Підволочиського району, Тернопільської області, 47874

до комунального підприємства Підволочиського підприємства "Ринок", вул. Галицького, 32, смт. Підволочиськ, Тернопільська область, 47800

про стягнення 4317,51грн.

За участю представників сторін від:

позивача: Бобров В.В. –представник (довіреність від 30.12.09);

відповідача: не з'явився.

В розпочатому судовому засіданні учаснику судового процесу роз’яснено права і обов’язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кар’єр Новосілка" звернулося до господарського суду Тернопільської області із позовом про стягнення з комунального підприємства Підволочиського підприємства "Ринок" 4317грн.51коп. боргу за поставлену продукцію згідно видаткових накладних.

В обґрунтування позовних вимог ТзОВ "Кар'єр Новосілка" у позовній заяві та поясненні від 30.07.2010р., посилається на несвоєчасну та неповну оплату відповідачем за поставлену згідно видаткових накладних №РН-0001135 від 18.05.2009р., №РН-0001272 від 29.05.2009р. та товарно –транспортних накладних №775 від 12.05.2009р., №877 від 19.05.2009р., №1037 від 29.05.2009р. продукцію та витрат по її транспортуванні.

Відповідач документально обґрунтованого відзиву на позов суду не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштових відправлень ухвал суду знаходиться в матеріалах справи), проте відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався, суд вважає, що ним виконано вимоги процесуального Закону щодо повідомлення сторін належним чином про дату, час та місце слухання справи і реалізовано право учасника судового процесу на судовий захист.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:

За приписами ч.1,2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі, сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом; правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

На підставі усної домовленості товариство з обмеженою відповідальністю "Кар'єр Новосілка" по видаткових накладних №РН-0001135 від 18.05.2009р., №РН-0001272 від 29.05.2009р., товарно –транспортних накладних №775 від 12.05.2009р., №877 від 19.05.2009р., №1037 від 29.05.2009р., які підписані представниками позивача та відповідача, поставив відповідачу товар (щебінь із карбонатних порід) та надав транспортні послуги на загальну суму 11820,45грн. з ПДВ.

Договір між сторонами у формі єдиного документу не укладався, проте суд вважає, що цивільні права та обов’язки сторін виникли в порядку ч. 1 ст. 11 ЦК України, ч.1 ст. 181 ГК України з дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують взаємні права та обов’язки.

На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт поставки відповідачу товару на спірну суму.

Відповідно до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини у результаті фактичних дій сторін.

Отже, угода укладена між сторонами шляхом підписання вищезазначених видаткових накладних.

Таким чином, прийнявши товар від позивача, у відповідача виникло зобов`язання щодо оплати отриманого товару та витрат по його транспортуванню.

Оскільки, сторони не обумовили строк оплати відповідачем отриманого згідно усної домовленості товару та послуг за його транспортування, то згідно ст.530 Цивільного кодексу України кредитор вправі вимагати оплати відпущеного товару у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги кредитором.

За приписом статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання, або одностороння зміна його умов не допускається.

Позивач стверджує, що відповідач свої зобов’язання щодо оплати за отриманий товар по вищезазначених накладних та оплати витрат за його транспортування виконав несвоєчасно і не в повному обсязі, і незважаючи на надіслану претензію №58 від 18.05.2010р. про сплату заборгованості у сумі 4317,51грн., яка згідно повідомлення про вручення поштового відправлення отримана відповідачем 26.05.2010р., станом на день подання позовної заяви заборгував 4317,51грн. Дну заборгованість відповідач визнав в акті звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2009р., копія якого є в матеріалах справи.

На день розгляду справи відповідач будь-яких доказів, які б свідчили про повну оплату за поставлену по видатковим накладним продукцію не надав, а тому згідно вимог ст.ст.33,34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується борг в сумі 4317,51грн.

При таких обставинах та у відповідності до вимог ст.ст.11, 509, 526, 530 ЦК України позов підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

          Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з комунального підприємства Підволочиського підприємства "Ринок", вул. Галицького, 32, смт. Підволочиськ, Тернопільська область, код 30418847, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кар'єр Новосілка", с. Новосілка, Підволочиського району, Тернопільської області, код 03575528, 4317,51грн. боргу, 102,00грн. витрат по сплаті державного мита, 236грн.00коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення 20 серпня 2010р. через місцевий господарський суд.

Суддя