Рішення № 10997126, 19.08.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

19.08.10                                                                                           Справа№ 25/118

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи :

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “ЗЕСТ “Лтд. (м.Львів)

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Міськбудмоноліт»(м.Львів)

про :стягнення заборгованості в сумі 8 744,47 грн.

суддя: Пазичев В.М.

секретар: Башак І.Є. Представники:

позивача: Козловський А.В.-представник, довіреність №Д-ЗС-0003

відповідача:Оприск І.С.-представник, довіреність від 02.07.2010 року

Сторонам, які беруть участь у справі, роз’яснено зміст ст.ст. 20, 22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов’язки, зокрема, права заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗЕСТ “Лтд. (м.Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міськбудмоноліт»(м.Львів) про стягнення заборгованості в сумі 8 744,47 грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 23.06.2010 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 29.06.2010 року. У зв’язку з відсутністю представників сторін, ухвалою суду від 29.06.2010 року розгляд справи відкладено до 02.07.2010 року. Ухвалою від 02.07.2010 року розгляд справи відкладено до 29.07.2010 року, для надання додаткових доказів до матеріалів справи. Ухвалою від 29.07.2010 року розгляд справи відкладено до 05.08.2010 року, для надання доказів по справі. Ухвалою від 05.08.2010 року розгляд справи відкладено до 11.08.2010 року, за клопотанням позивача. Ухвалою від 11.08.2010 року в судовому засіданні оголошено перерву до 12.08.2010 року, за клопотанням сторін. Ухвалою від 12.08.2010 року розгляд справи відкладено до 19.08.2010 року, у зв”язку з неявкою представника позивача.

Позивач вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 23.06.2010 року, про відкладення від 29.06.2010 року, від 02.07.2010 року, від 29.07.2010 року, від 05.08.2010 року, від 12.08.2010 року, про оголошення переви від 11.08.2010 року в повному обсязі не виконав, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

27.07.2010 року за вх.№14220 позивач надав пояснення по справі.

В судовому засіданні 05.08.2010 року позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

10.08.2010 року за вх.№15160 позивач подав пояснення по справі.

В судовому засіданні 11.08.2010 року позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи та продовження терміну розгляду справи. Відповідач проти заявленого клопотання не заперечив.

Представник позивача позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 23.06.2010 року, про відкладення від 29.06.2010 року, від 02.07.2010 року, від 29.07.2010 року, від 05.08.2010 року, від 12.08.2010 року, про оголошення переви від 11.08.2010 року в повному обсязі не виконав, відзив на позов представив, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

27.07.2010 року за вх.№14147 відповідач подав відзив на позов, в якому просить суд припинити провадження у справі.

03.08.2010 року за вх.№14702 відповідач подав доповнення до відзиву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, в присутності представників сторін.

Рішення виготовлено, підписано та оголошено 19.08.2010 року.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами, заслухавши пояснення осіб, які були присутніми в судових засіданнях, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Товариством з обмеженою відповідальністю фірма “ЗЕСТ “Лтд. (надалі - позивач) поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Міськбудмоноліт» (надалі –відповідач) товар на суму 24 827,22 грн.

Однак, відповідач, за твердженням позивача, оплатив лише борг в розмірі 16 082,75 грн.

Отже, загальна сума заборгованості станом на момент пред”явлення позову становить 8 744,47 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача направлено вимогу про виконання грошового зобов”язання №0329-1 від 29.03.2010 року.

Проте, відповідач залишив вказану претензію без належного реагування, зобов”язання щодо погашення заборгованості у встановлені строки –не виконав.

Відповідач проти позову заперечив, оскільки стверджує, що після попередньої домовленості між керівниками підприємств, відповідачем було повернуто позивачу товар на загальну суму 12711,60 грн., що підтверджується прибутковою накладною від 03.02.2010 року та довіреністю на отримання матеріальних цінностей, що засвідчується підписом уповноваженої особи позивача та відтиском печатки. За свідченням відповідача, цей факт не був належним чином зафіксований при проведенні бухгалтерського обліку ТзОВ “ЗЕСТ” та не врахований під час проведення звірки взаєморозрахунків.

Як стверджує позивач, відповідач свої зобов”язання належним чином не виконав, докази, що підтверджують погашення боргу не подав.

При винесені рішення суд керувався наступним:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов”язання, що виникає між суб”єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб”єкт (зобов”язана сторона, в тому числі боржник) зобов”язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб”єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб”єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов”язаної сторони виконання її обов”язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов”язання, які виникають між суб”єктами господарювання або між суб”єктами господарювання і негосподарюючими суб”єктами –юридичними особами на підставі господарський договорів, є господарсько-договірними зобов”язаннями.

У відповідності до ч.7 ст.179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст.193 ГК України, суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов’язань.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов”язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.3 ст.22 ГПК україни, сторони зобов”язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і хоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об”єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Сторонами подано суду акт звірки взаєморозрахунків, в якому зазначено, що з врахуванням розхідної накладної №РК-0000066 від 03.02.2010 року, має місце заборгованість позивача перед відповідачем в сумі 3 967,13 грн.

Однак, в ході судового розгляду справи, відповідачем визнано, що на час судового розгляду справи ним не набуто права вимоги за цією накладною, оскільки в ній не зазначено ні термін оплати, ні договір, яким би було врегульовано цей термін, а також, що відповідачем не направлено вимоги, згідно якої у відповідності до ст.530 ЦК України, відповідач набув право вимоги.

Тому, згідно розрахунків, поданих позивачем та не спростованих відповідачем, сума боргу становить 8 744,47 грн.

Виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені сторонами докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, згідно роз”яснень Пленуму Верховного Суду України, вказаних у пункті 1 Постанови від 29 грудня 1976 року № 11 “Про судові рішення”, суд прийшов до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗЕСТ “Лтд. (м.Львів) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міськбудмоноліт»(м.Львів) про стягнення заборгованості в сумі 8 744,47 грн. є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п.”а” ч.2 ст.з Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжні доручення №145 від 04.06.2010 року на суму 102,00 грн. та №146 від 04.06.2010 року на суму 236,00 грн. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 179, 193, ГК України, ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Міськбудмоноліт» (м.Львів, вул.Городоцька,367/2; код ЄДРПОУ 32970122, р/р 2600838613 у ВАТ СКБ «Дністер», МФО 325569) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “ЗЕСТ” Лтд. (79066, м.Львів, вул.Зелена,309, код ЄДРПОУ 20771805; інші реквізити в матеріалах справи відсутні) - борг у розмірі 8 744 (вісім тисяч сімсот сорок чотири) грн. 47 коп., а також судові витрати, пов”язані із сплатою державного мита у розмірі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3.          Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя