Рішення № 10996504, 26.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 24/6026.07.10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр Голосіївський»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія»

про стягнення 3359,72 грн.

суддя Котков О.В.

секретар судового засідання Божук Д.А.

Представники сторін:

від позивача: Крупка М.П. –представник (дов. від 10.06.2010р.)

від відповідача: не з’явились

В судовому засіданні 26.07.2010р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр Голосіївський»(надалі ТОВ «Автомобільний центр Голосіївський», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія»(надалі ТОВ «Вікторія», відповідач) 2721,96 грн. заборгованості за виконані роботи, інфляційні втрати –517,17 грн. 3% річних –120,59 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач виконав роботи за замовленням відповідача з технічного обслуговування автомобіля Daewoo lanos (державний номер АІ3218АІ) на суму 2721,96 грн., що підтверджується актом виконаних робіт №221739 від 09.07.2008р. Відповідач виконані роботи не оплатив, що стало причиною звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості у розмірі 2721,96 грн.

Згідно розрахунку поданого позивачем 26.07.2010р. останній перерахував штрафні санкції та просить суд стягнути інфляційні втрати у розмірі 51,72 грн. та 3% річних –36,24 грн.

Вказана заява судом розцінюється як заява про уточнення позовних вимог в частині розміру інфляційних втрат та 3% річних у зв’язку з чим зменшенню підлягає сума заборгованості заявлена до стягнення за поданим позовом, що відповідає позиції Вищого господарського суду України викладеній у п. 5 Інформаційного листа від 14.08.2007р. № 01-8/675.           

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка станом на 18.05.2010р. наявна у матеріалах справи).

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала суду, якою відповідача повідомлено про розгляд справи, що надсилалась за адресою вказаною у довідці була повернута поштовим відділенням з відміткою «за вказаною адресою не знаходиться».

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до Розпорядження Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 09.06.2010р. справа 24/60 передана на розгляд судді Коткову О.В.

Ухвалою від 14.06.2010р. суддя Котков О.В. прийняв справу до свого провадження, розгляд справи призначено на 12.07.2010р.

Ухвалою від 12.07.2010р. розгляд справи відкладено на 26.07.2010р.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вікторія»замовило у Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр Голосіївський»роботи з технічного обслуговування автомобіля Daewoo lanos (державний номер АІ3218АІ), що підтверджується замовленням-нарядом № 221739 від 08.08.2008р.

Роботи згідно замовлення-наряду від 08.08.2008р. були виконані позивачем, що підтверджується актом виконаних робіт по технічному обслуговуванню (ремонту) автомобіля № 221739 від 09 липня 2008р., що підписаний замовником.

Як вбачається з акту виконаних робіт по технічному обслуговуванню (ремонту) автомобіля № 221739 від 09 липня 2008р. роботи виконані на суму 2721,96 грн.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Надані до матеріалів справи замовлення –наряд № 221739 від 08.08.2008р. та акт виконаних робіт № 221739 від 09 липня 2008р., підтверджують виникнення між сторонами відносин, регулювання яких передбачено параграфом 3 глави 54 розділу 3 ЦК України, параграфом 1 глави 30 ГК України.

Відповідач надіслав на адресу позивача гарантійний лист № 34 від 07.07.2008р., яким гарантував сплатити кошти протягом 5 днів, за технічне обслуговування автомобіля Daewoo lanos (державний номер АІ3218АІ) та запчастини, копія якої додана до матеріалів справи.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У зв’язку з неотриманням коштів за поставлений товар, позивач звернувся до відповідача з листом-вимогою вих. 56 від 04.02.2010р. у якій пропонував перерахувати в найкоротший термін заборгованість у розмірі 2721,96 грн., докази направлення наявні у матеріалах справи (поштовий чек № 0832 від 05.02.2010р., опис-вкладення до цінного листа). Строк виконання зобов’язань по оплаті поставленого товару є таким, що настав 11.02.2010р.

За таких обставин, враховуючи відсутність доказів перерахування коштів за виконані роботи в розмірі 2721,96 грн., обов’язок по оплаті якої виник у відповідача згідно надісланої листа-вимоги, позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначене змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків за період з 15.02.2010р. –26.07.2010р. в розмірі 51,72 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим. Сума 3% річних розрахована позивачем за період прострочення та складає 36,24 грн. та підлягає стягненню з відповідача в силу положень закону.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача про стягнення грошових коштів в розмірі 2809,92 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита сплачені позивачем в розмірі 85,30 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача в порядку розподілу здійснених судових витрат, в іншій частині витрати по сплаті державного мита покладаються на позивача, оскільки зменшення позовних вимог у зв’язку з невірністю заявлених сум штрафних санкцій не пов’язане з діями відповідача.

Відповідно до ч. 2 п. 4.2 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія»(01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 29, код 16293139, з будь-якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільний центр Голосіївський»(03127, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 4, код 14333225, на будь-який його рахунок виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) 2721,96 грн. (дві тисячі сімсот двадцять одна гривня 96 копійок) суму основного боргу, 51,72 грн. (п’ятдесят одна гривня 72 копійки) –інфляційні втрати, 36,24 грн. (тридцять шість гривень 24 копійки) –3% річних, державне мито –85,30 грн. (вісімдесят п’ять гривень 30 копійок), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –236 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.В.Котков

дата підписання повного тексту рішення 30.08.2010р.