Рішення № 10995951, 26.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.08.10 р. Справа № 40/138

Господарський суд Донецької області у складі судді Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Гладковій К.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом Амвросіївської міської ради, м. Амвросіївка

до відповідача фізичної особи-підприємства ОСОБА_1, п. Володарського

про стягнення 947 грн. 03 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача: Шерстняков В.Л. юрисконсульт

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ: Амвросіївська міська рада звернулася до господарського суду Донецької області до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення збитків у вигляді неотриманої орендної плати в сумі 947 грн. 03 коп. згідно договору оренди об`єктів комунальної власності № 5 від 01.07.09р.

З метою встановлення сторонами фактичних обставин по справі, спір було вирішено у більш тривалий час ніж передбачено частиною першою статті 69 ГПК України, що знайшло своє відображення у процесуальних документах суду.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

До прийняття рішення по справі позивач змінив предмет позову, і просить стягнути з відповідача не збитки у вигляді неотриманої орендної плати в сумі 947 грн. 03 коп., а борг з орендних платежів в сумі 947 грн. 03 коп.

Зясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, приймаючи до уваги доводи представника позивача, письмові пояснення відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 01.07.09р. між Амвросіївською міською радою, далі Орендодавець, та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, далі Орендар, було укладено договір оренди обєктів комунальної власності №5.

На виконання умов пункту 2.1. договору Орендодавець згідно акту прийому передачі від 01.07.09р. передав Орендарю у строкове, платне користування обєкти комунальної власності, які розміщені за адресою: АДРЕСА_1, що знаходяться на балансі виконкому міської ради.

Відповідно до вимог законодавства та умов пункту 3.1 договору, сторони визначили орендну плату, яка дорівнює - 1397 грн. 99 коп., що відображено у Методиці розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням виконкому міської ради.

Порядок внесення орендних платежів знайшло своє відображення у пункті 3.3 договору. Так, Орендар до 15 числа поточного місяця зобовязаний здійснити оплату за користуванням майном, яке передано в оренду на користь місцевого бюджету. Приписи пункту 5.2. договору зобовязують Орендаря своєчасно та у повному обсязі вносити орендну плату.

22 липня 2009 року відповідач повернув орендоване майно позивачу, про що свідчить акт приймання передачі від 22.07.09р.

Під час дії договору за відповідачем за період з 01.07.09р. по 21.07.09р. утворився борг з орендної плати в сумі 947 грн. 03 коп., наявність котрого підтверджено розрахунком позивача та який підлягає стягненню.

07 серпня 2009 року на адресу відповідача позивачем була направлена претензія №09/01-401 про погашення боргу з орендної плати в сумі 947 грн. 03 коп. Відповідач отримав цю претензію 18.08.09р. про що свідчить поштове повідомлення №676987.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди. Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли всіх суттєвих умов передбачених законом для договорів даного типу: зокрема щодо його предмету, ціни та строку його дії, а тому він вважається укладеним згідно вимог п. п. 1, 2 ст. 180, п. 1 ст. 181 ГК України та п. 1 ст. 638, ст. 759 ЦК України. До уваги приймається те, що учасниками судового процесу в розумінні ст. 55 ГК України є - субєктами господарювання.

Пункт 1 ст. 759 ЦК України як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Стаття 283 ГК України як спеціальна норма передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. За приписами статті 286 ГК України орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки та умови внесення орендної плати визначаються в договорі.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст.193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Обовязки щодо своєчасного внесення орендних платежів за користування майном відповідачем не виконані.

За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення з до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 боргу з орендної плати в сумі 947 грн. 03 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход державного бюджету згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, якщо позивач звільнений від сплати державного мита.

Питання розподілу витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу не вирішується судом по даній справі, оскільки відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.02р. за №411 „Про визначення розміру витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу”, позивач, у встановленому порядку звільнений від сплати державного мита, а тому розмір витрат встановлений для нього на час подання позову за нульовою ставкою.

У судовому засіданні, яке відбулося 26.08.10р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 599, 625, 638, 759, 762 ЦК України, ст. ст. 55, 193, 202 ГК України, ст. ст. 42, 43, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги Амвросіївської міської ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1, свідоцтво про державну реєстрацію Серія НОМЕР_2 від 04.06.03р. ідентифікаційний номер платника податків та інших обовязкових платежів НОМЕР_1, АДРЕСА_2, на користь:

-Амвросіївської міської ради, 87302, Донецька область, м. Амвросіївка, вул. Леніна, 24, р/р 33211850700116 в ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, ід. код 04053080, борг з орендної плати в сумі 947 грн. 03 коп., видавши наказ.

-державного бюджету України держмито в сумі 102 грн., видавши наказ та надіславши його для виконання до Амвросіївської обєднаної державної податкової інспекції у Донецької області.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя