Рішення № 10995946, 18.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.08.10 р.                     Справа № 2/176                               

Господарський суд Донецької області у складі судді господарського суду Донецької області Мартюхіної Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачевій А.О. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» м. Кривий Ріг

до відповідача 1: Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» м. Запоріжжя

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислово-фінансова компанія „Прометей”, м. Донецьк

про стягнення штрафу в розмірі 7651327,21грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Гашицька І.В. – за довіреністю

від відповідача 1: Барков С.Є., Абакумов В.М., Івахненко В.В., Ніколенко М.М – за довір.

від відповідача 2: Аксельрод М.І. – за довір.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» м. Кривий Ріг звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» м. Запоріжжя та Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислово-фінансова компанія „Прометей” м.Донецьк, про стягнення штрафу за неналежне виконання зобов’язань за договором поставки № 5940-20/20/2008/165 від 04.01.2008р. у загальному розмірі 7651327,21грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем 1 умов договору поставки № 5940-20/20/2008/165 від 04.01.2008р., а саме відмови останнього від прийняття обумовленого даним договором товару, внаслідок чого виникли підстави для нарахування штрафних санкцій. На підтвердження викладених у позовній заяві обставин позивач посилається на договір поставки № 5940-59/20/2008/165, специфікації та додаткові угоди до договору, акти прийому-передачі, залізничні квитанції про прийняття вантажу, листи про зменшення обсязі поставки, телеграми, вимоги, договір поруки № 4849-81 від 08.04.10р. Як на правові підстави позову позивач посилається на ст. 525, 526, 530, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.. 193 Господарського кодексу України.

Відповідач 1 у відзиві та доповненнях до відзиву проти задоволення позову заперечує, вказує на ті обставини, що:

-          між сторонами не були узгодженні об’єми, що підлягали поставці, які містяться у додатковій угоді № 27, специфікації № 24, оскільки вони сторонами не підписані;

-          не підписаний та не узгоджений сторонами графік постачання на червень 2010р.;

-          з боку ВАТ „Запоріжсталь” відсутня відмова від закупівлі узгодженого об’єму в розумінні пункту 7.2 договору;

-          позивачем не забезпечено 50% власних вагонів для постачання товару у порушення пункту 3.9 договору;

-          зменшення споживання залізорудного концентрату відповідачем 1 виникло внаслідок об’єктивних причин – зупинки на капітальний ремонт доменної та мартенівської печі;

-          якби позивач фактично здійснив поставку у червні 2010р. всього об’єму товару, обумовленого у додатковій угоді № 24, то відповідач 1 відповідно прийняв цей об’єм та сплатив кошти;

-          заявляючи вимоги про стягнення штрафу, при фактичній відсутності збитків у позивача як таких, дії позивача направлені на збагачення за рахунок відповідача 1.

Відповідач 2 проти задоволення позову заперечує у відзиві на позовну заяву вказує, що у позивача відсутнє право вимагати в судовому порядку стягнення штрафу, у зв’язку з тим з тим, що позивач скориставшись правом досудового врегулювання господарського спору, не надав відповідачу 1 встановленого строку для відповіді на вказану вимогу та для її задоволення.

04.08.2010р. та 11.08.2010р. через канцелярію суду та у судовому засіданні від відповідача 1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду господарським судом Дніпропетровської області справи № 9/207-10.

Також, 04.08.2010р. та 11.08.2010р. через канцелярію суду та у судовому засіданні відповідачем 1заявлено клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду господарським судом Донецької області справи № 19/117.

18.08.2010р. через канцелярію суду відповідачем 1 було надано клопотання про витребування доказів у позивача, а саме: письмову відмову відповідача 1 від закупівлі у червні 2010р. товару в об’ємі 228000 тонн; оригінали залізничних квитанцій про прийняття вантажу у червні 2010р. обсягом 228000 тонн.

За клопотання відповідача 1 розгляд справи здійснювався з допомогою звукозаписувального технічного запису у відповідно до приписів ст. 811 ГПК України.

Під час розгляду справи в ході судових засідань, сторони надавали усні та письмові пояснення стосовно суті спору.

Заслухавши пояснення представників сторін судового процесу, розглянувши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ :

04.01.2008р. між Відкритим акціонерним товариством «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством „Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» (Покупець) був укладений договір поставки №5940-59/20/2008/165.

Оцінивши зміст даного договору та додаткових угод до нього, із яких виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Таким чином, в силу статті 265 Господарського кодексу України, статей 712 і 655 Цивільного кодексу України та у відповідності до предмету договору пункту 1.1 - Постачальник зобов’язується передати у власність Відповідача 1 залізорудні концентрат, а Покупець зобов’язується прийняти зазначений товар та сплатити його на умовах, передбачених договором та специфікаціями до нього.

Пунктом 12.6 договору встановлено, що останній вступає в силу 06.01.2008р. та діє до 31.03.2011р.

Відповідно до п. 2.1. договору детальна інформація про кількість та якість товару міститься в Специфікаціях.

Згідно до приписів п. 3.2. договору поставка товару здійснюється на умовах «EXW loaded» - із складу виробника із завантаженням та доставкою товару до ст. Інгулець Придніпровська залізниця (ІНКОТЕРМС-2000).

Пунктом 3.4. договору визначено, що датою поставки вважається дата акту прийому-передачі на партію Товару.

15.03.2010р. між позивачем та відповідачем 1 було підписано додаткову угоду № 24. Вказаною додатковою угодою сторони дійшли згоди щодо поставки позивачем у червні 2010р. на адресу відповідача 1 залізорудного концентрату у кількості 240000тон.

Пунктом 2.3. договору визначено, що кількість фактично поставленого в рахунок виконання договору Товару може відрізнятися на +/-5% (толеранс) від об’єму поставки, що обумовлений в кожні Специфікації.

Тобто, з урахуванням зазначеного, у червні 2010р. позивач зобов’язаний був поставити, а відповідач 1 був зобов’язаний прийняти та оплатити на умовах передбачених договором Товар з урахуванням від’ємного толерансу у кількості не менше 228000,00 тон.

Відповідно до ст.11 ЦК України та ст.174 ГК України, договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно зі ст.509 ЦК України зобов’язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов’язку.

Відповідно до ст.ст. 525,526,530 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов –відповідно до звичаїв ділового обороту, при цьому одностороння відмова від виконання не допускається.

Стаття 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином у відповідності до закону, правових актів, договору, а також у разі відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов’язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, визначених законом або договором.

В силу статей 4-2, 4-3, 4-7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до вимог статей 32-33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також, інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Виходячи із матеріалів справи, судом встановлено, що на виконання умов договору поставки № №5940-59/20/2008/165 від 04.01.08р. та додаткової угоди від 15.03.2010р. № 24 до нього, у контрактний період з 01.06.2010р. по 30.06.2010р. позивач поставив на користь відповідача 1, а останній прийняв залізорудний концентрат в кількості 202739,32 тони.

Факт постачання та прийняття зазначеного обсягу концентрату підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи актами приймання-передачі за договором, які складалися у червні 2010р., копіями квитанцій про приймання вантажу, вантажоодержувачем за якими є ВАТ „Запоріжсталь”.

У судовому засіданні представники відповідача 1 підтвердили об'єм фактичної закупки залізорудного концентрату у обсязі 202739,32тони.

В свою чергу відповідачем 1 будь-яких доказів які б спростовували зазначених обставин закупівлі або прийняття зазначеного товару в іншій більшій кількості, ніж підтверджено позивачем за червень 2010р., суду не надано.

Проте, як було вище встановлено, сторонами було обумовлено обсяг товару що підлягав поставці у червні 2010р. згідно додаткової угоди від 15.03.2010р. № 24 до договору поставки у кількості 240000тон, що з урахуванням від’ємного толерансу 5 % (п. 2.3 договору) складає 228000,00 тон. Доказів зміни зазначеного об’єму поставки сторонами суду не надано.

Таким чином, обсяг не поставленого у червні 2010р. товару складає 25260,68 тонн (228000,00 тон - 202739,32 тон).

Як видно з матеріалів справи, специфікацією, що була підписана між сторонами є Специфікація № 23 у додатковій угоді № 26 від 31.05.2010р. Відповідно до вказаної специфікації базова ціна товару складає 671,34грн. за тону, без врахування податку на додану вартість.

Тобто, з урахуванням погодженого сторонами у додатковій угоді № 24 від 15.03.2010р. об’єму поставки залізорудного концентрату у червні 2010р., об’єм не закупленого відповідачем 1 товару з урахуванням толерансу складає 25260,68тон., а вартість не закупленого товару 16958504,91грн.

За приписами п.2 додаткової угоди № 1А від 01.06.2008р. до договору поставки №5940-59/20/2008/165 від 04.01.2008р. у відповідності до п.7.2 договору у випадку відмови Покупця від закупівлі узгоджених у даному договорі обсягів товару, Покупець зобов’язаний сплатити Постачальнику штраф у розмірі 45% від вартості не закупленого товару. При цьому для розрахунку штрафу, обумовленого сторонами у цьому пункті, повинна прийматися (базова) ціна, погоджена сторонами у останній підписаній специфікації.

Враховуючи зміст даного пункту договору, досягнутої домовленості сторін та загального характеру правовідносин, суд дійшов висновку, що відповідальність у вигляді штрафу за цією умовою правочину застосовується саме за відмову Покупця від закупівлі товару, постачання якого обумовлено договором поставки №5940-59/20/2008/165 від 04.01.2008р. з урахуванням доповнень та змін до нього. Обсяги поставок, які повинні відбутися у інші періоди постачання ніж у червні 2010р. не впливають на вирішення питання щодо застосування штрафних санкцій у цьому випадку.

Відповідно до зазначеного, позивач просить суд стягнути з відповідача 1 суму штрафних санкцій згідно п. 7.2 договору, яка становить 7631327,21грн. При цьому, розмір штрафних обчислюється позивачем наступним чином – 16958504,91 х 45% = 7631327,21 грн., де 16958504,91 грн. – вартість не закупленого у червні 2010р. відповідачем 1 об’єму 25260,68 тонн, 45% - розмір штрафної санкції визначеної п. 7.2 договору.

Позивач звертався до відповідача 1 з вимогою №81/11661 від 12.07.2010р. про сплату штрафу у визначеній сумі. Однак, вказана претензія зі сторони Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» залишена без відповіді та задоволення.

Таким чином, грошові вимоги позивача відповідачем 1 який є покупцем за договором поставки №5940-59/20/2008/165 від 04.01.2008р. у розмірі 7631327,21грн., на момент прийняття рішення суду не виконане.

Частина 2 ст.193 Господарського кодексу України регламентує, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 689 Цивільного кодексу України визначає обов'язок покупця прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

У відповідності до п.2 ст.20 Господарського кодексу кожен суб’єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси захищаються шляхом застосування штрафних санкцій.

Статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Частиною 4 ст.231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Дослідивши матеріали справи та надані докази, судом встановлено, що в матеріалах справи міститься телеграма від 28.05.2008р., де відповідач 1 у зв’язку з виробничою необхідністю просить планувати поставку на червень 2010р. на його адресу 210 тис.тон залізорудного концентрату.

Також, телеграмою від 03.06.2010р. відповідач 1 змінив телеграму від 28.05.2010р., та у зв’язку з виробничою необхідністю, просить поставити в червні 2010р. на його адресу 200 тис.тон залізорудного концентрату.

Тобто, із змісту вказаних телеграм видно, що відповідачем 1 свідомо змінюються об’єми залізорудного концентрату на червень 2010р. шляхом зменшення обумовлених сторонами двосторонньою угодою. Такі дії відповідача свідчить про наявність відмови з боку відповідача 1 від постачання залізорудного концентрату, обумовленого об’єму договором поставки №5940-59/20/2008/165 від 04.01.2008р. у червні 2010р.

Разом з цим, відповідачем не було надано будь-яких доказів в розумінні ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, які б свідчили протилежне. Зокрема, з доказів, які були надані відповідачем 1 не вбачається можливим встановити наявність дій відповідача 1 спрямованих на прийняття, забирання, витребування та інше решти спірного об’єму концентрату.

З рахуванням викладеного, не приймаються заперечення відповідача 1 стосовно відсутності відмови в закупівлі спірного об’єму, оскільки умовами договору поставки сторонами певно визначеної форми та порядку надання відмови від закупівлі товару з боку покупця не визначено.

За висновками суду з урахуванням змісту телеграм відбулась відмова Відповідача 1 від отримання обсягу товару, передбаченого умовами договору, що є підставою виникнення відповідальності відповідача 1, передбаченої п.7.2 зазначеного договору.

При цьому, дослідивши фактичні обставини справи, судом встановлено, що право позивача на стягнення штрафних санкцій за відмову від отримання конкретної партії товару у певний період не обмежено положеннями укладеного між позивачем та відповідачем 1 договору поставки, а також приписами діючого законодавства України. Внаслідок чого, Відкрите акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» має право звернутися до суду з вимогами про стягнення штрафу за відмову в отриманні товару певного обсягу товару, а не всього об’єму залізорудного концентрату, що підлягає постачанню позивачем відповідачу 1 на підставі договору №5940-59/20/2008/165 від 04.01.2008р.

Так, необхідними умовами застосування штрафних санкцій у відповідності до п.7.2 договору є відмова Відповідача 1 від здійснення поставки відповідного обсягу товару та волевиявлення Позивача щодо стягнення встановленого договором штрафу.

Також, як видно з матеріалів справи 08.04.2010р. між Відкритим акціонерним товариством «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» та Товариством з обмеженою відповідальністю „Промислово-фінансова компанія „Прометей” укладено договір поруки № 4849-81.

За приписами даного договору Відповідач 2 (Поручитель) зобов’язується солідарно відповідати перед Позивачем (Кредитор) за своєчасне та повне виконання зобов’язань Відповідача 1 (Боржник) за договором поставки №5940-59/20/2008/165 від 04.01.2008р., включаючи можливу відповідальність за несвоєчасну оплату коштів, сплату пені, процентів та штрафів, передбачених даним договором поставки.

Відповідно до п.4.1 договору поруки строк його дії визначений з моменту підписання сторонами і до повного виконання Боржником обов'язків за договором поставки та Поручителем за цим договором.

Стаття 631 Цивільного кодексу України визначає поняття строку договору. Згідно з нею строк договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до ч.1 ст.251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Частиною 2 ст.251 Цивільного кодексу України визначено, що терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

За приписами ст.252 Цивільного кодексу України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Проте, враховуючи зміст ст.631 Цивільного кодексу України строком є термін дії певного договору. Протягом строку дії договору сторони мають права і повинні виконувати свої обов'язки, які обумовлені предметом того чи іншого договору.

Тобто, з наведеного виходить, що строк дії договору припиняється у разі належного виконання умов договору поставки Відкритим акціонерним товариством «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», а саме своєчасного прийняття товару у обсягах обумовлених договором поставки та сплати за нього відповідних грошових коштів, а також штрафних санкцій у разі їх нарахування, оскільки сплата щодо них умовами договору (п.7.2) визначена як обов’язок зазначеної юридичної особи. У іншому випадку, договір поруки втрачає свою чинність в разі сплати Поручителем усіх сум у межах договору поставки № 5940-59/20/2008/165, розрахунок за котрі не здійснений Відповідачем 1.

Отже, як було вказано раніше, у правовідносинах між Позивачем та Відповідачем 1 є наявним порушення умов укладеного між даними сторонами правочину, у тому числі щодо сплати штрафних санкцій у відповідності до п.7.2 договору поставки № 5940-59/20/2008/165 від 04.01.2008р. Тобто, повне виконання Боржником обов'язків за договором поставки не відбулося. З наведеного вбачається, що припинення договору поставки у зв’язку з остаточним виконанням зазначеного договору не має місця.

В зв’язку з цим Поручитель за договором поруки мав виконати прийняті на себе зобов’язання.

Як видно з матеріалів справи, Позивач листом №81/11660 від 12.07.2010р. звернувся до Відповідача 2 з вимогою щодо сплати штрафних санкцій у розмірі 7631327,21 грн.

На зазначене звернення Товариством з обмеженою відповідальністю „Промислово-фінансова компанія „Прометей” надано відповідь (лист №1554/4 від 15.07.2010р.), за змістом якої останній не визнає вимог позивача у зв’язку з відсутністю належних підстав для їх виконання, передбачених чинним законодавством України та умовами договору поруки.

Проте, за змістом договору поруки №4849-81 від 08.04.2010р. не передбачено передумов щодо виконання основного зобов’язання за ним. Навпроти, п.2.1 даного договору чітко встановлює обов’язок Поручителя у разі невиконання Боржником своїх зобов’язань за договором поставки, та у випадку застосування заходів відповідальності згідно п.1.1 даного договору (пені, процентів, штрафів), на підставі письмового повідомлення Кредитора не пізніше двох робочих днів після одержання такого письмового повідомлення, погасити за рахунок власних коштів на рахунок Кредитора заборгованість за Боржника за договором поставки.

Отже, зобов’язання за договором поруки Відповідачем 2 не виконано.

Пунктом 2.3 вказаного договору поруки передбачена відповідальність Поручителя перед Кредитором за виконання зобов’язань у повному обсязі належним йому на праві власності майном, у тому числі коштами. Однак, відповідальність обмежується коштами у розмірі 20000,00 грн. за зобов’язаннями Боржника, та у будь-якому випадку не може перевищувати зазначену суму.

Враховуючи викладене вище та встановлення правомірності та обґрунтованості заявлених позовних вимог Відкритого акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», суд дійшов висновку про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислово-фінансова компанія „Прометей” суми штрафних санкцій у розмірі 20000,00грн.

Щодо вимог позивача до Відкритого акціонерного товариства „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь” про стягнення штрафу в розмірі 7631327,21грн., то вони підлягають частковому задоволенню в розмірі 7611327,21грн., тобто за мінусом 20000грн., які підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислово-фінансова компанія „Прометей” на підставі укладеного між позивачем та відповідачем 2 договору поруки № 4849-81.

Інші заперечення відповідача 1 судом до уваги не приймаються оскільки спростовуються вище викладеним.

Стосовно клопотання відповідача 1 про витребування доказів у позивача, а саме: письмову відмову відповідача 1 від закупівлі у червні 2010р. товару в об’ємі 228000 тонн; оригінали залізничних квитанцій про прийняття вантажу у червні 2010р. обсягом 228000 тонн, суд виходить з наступних підстав.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач доводить факт відмови невиконанням, зменшенням з боку відповідача 1 узгодженого об’єму концентрату. Судом встановлено, що факт відмови від закупівлі товару з боку покупця відбувся у спосіб зменшення погодженого обсягу товару, а ні шляхом направлення позивачеві письмового документу про відмову, що дає підстави залишити без задоволення клопотання відповідача 1 в цій частині, внаслідок його недоцільності.

Стосовно оригіналів квитанцій про прийняття вантажу у червні 2010р. обсягом 228000 тонн, то суд вважає також недоцільним таке витребування, оскільки в матеріалах справи містяться належним чином засвідчені позивачем копії таких залізничних квитанцій, а також акти приймання-передачи, які є належними та допустимимі доказами, згідно ст.ст. 32-34 ГПК України. Разом з цим, відповідачем 1 не надано будь-яких даних, які б дали підстави суду взяти під сумнів дійсність наданих позивачем залізничних квитанцій.

Щодо клопотання Відповідача 1 про зупинення провадження по справі до вирішення пов’язаною з нею справи №9/207-10 про визнання недійсним договору поруки № 4849-81 від 08.04.2010р., то суд виходить з наступного.

Приписами статті 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину – правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнанний судом недійсним.

          На час вирішення даної справи, відповідачем не надано судових рішень, що набрали законної сили, якими б були визнані недійсними оспорювані угоди. Отже, суд не вбачає наявності перешкод для приняття рішення на цей час.

          Разом з цим, суд зазначає, що відповідач не позбавлений права на звернення до суду з вимогами про визнання правочину недійсним та в разі отримання позитивних рішень по заявлених позовах на перегляд судового рішення по справі 2/176 за нововиявленими обставиними.

Клопотання відповідача 1 про зупинення провадження по справі до вирішення пов’язаною з нею справи № 19/117, то воно не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Як видно з доданих до клопотання документів, зокрема ухвали про порушення предметом спору у справі № 19/117 є вимоги Відкритого акціонерного товариства „Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” м. Кривий Ріг до Відкритого акціонерного товариства „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислово-фінансова компанія „Прометей” про стягнення з Відкритого акціонерного товариства „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь” м. Запоріжжя суми основного боргу за договором № 5940-59/20/2008/165 від 04.01.2008р. в розмірі 15876917,01грн., пені в сумі 12183342,69грн., 3% річних в сумі 1785855,01грн., інфляційних витрат в сумі 6636687,46грн. та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислово-фінансова компанія „Прометей” м. Донецьк пені в розмірі 20000грн.

Тобто, предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за поставлений у квітні 2010р. товар та штрафних санкцій за неналежне виконання договору в частині своєчасної оплати отриманого товару.

Проте, предметом спору у справі № 2/176 є вимоги позивача до відповідачів про стягнення штрафу за відмову від закупівлі товару.

Таким чином, відповідачем 1 не доведено, яким чином розгляд по суті справи 19/117 вплине на розгляд справи № 2/176 та взагалі унеможливлює вирішення справи № 2/176 по суті. Посилання позивача на обмеження за договором поруки відповідальності відповідача 2, судом до уваги не приймається, оскільки таке обмеження стосується прав та обов’язків саме Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислово-фінансова компанія „Прометей”, а не відповідача 1.

Щодо заперечень відповідача 2 про відсутність у позивача права на звернення до суду з вимогою про стягнення штрафу у зв’язку з вчиненням дій для досудового врегулювання спору, то вони судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.

За приписами ст. 222 Господарського кодексу України у разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб’єкт господарювання чи інші юридична особа – учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

Тобто, звернення до відповідачів з претензією є правом позивача та вказана стаття не містить заборони, щодо звернення позивача до суду з позовом одночасно з направлення претензії.

Крім того, суд виходить з того, що й на час розгляду справи відповідачем 1 відповіді на претензію позивача не надано та її задоволення не відбулось.

          Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу підлягають розподілу між сторонами пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4-2, 4-3, 22, 32-34, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд , -

В И Р І Ш И В:

Позов Відкритого акціонерного товариства „Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” м. Кривий Ріг до Відкритого акціонерного товариства „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь” м. Запоріжжя та Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислово-фінансова компанія „Прометей” м. Донецьк про стягнення штрафу в розмірі 7651327,21грн. задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Запорізький металургійний комбінат „Запоріжсталь” (69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, 72, ЄДРПОУ 00191230) на користь Відкритого акціонерного товариства „Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” (50064, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, 47, ЄДРПОУ 00190905) суму штрафу за неналежне виконання зобов’язань за договором поставки № 5940-59/20/2008/165 від 04.01.2008р. в розмірі 7611327,21грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 25366,68грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 234,76грн..

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Промислово-фінансова компанія „Прометей” (83037, м. Донецьк, вул. Газети „Комсомолець Донбасу”, 43А, ЄДРПОУ 24819472) суму штрафу за неналежне виконання зобов’язань за договором поставки № 5940-59/20/2008/165 від 04.01.2008р. в розмірі 20000грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 66,66грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 0,62грн.

          В задоволенні решти вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повний текст рішення складений та підписаний 20.08.2010р.

          Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня підписання рішення.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя