Рішення № 10995921, 30.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.08.10 р.                     Справа № 20/219                               

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „СХІДЕНЕРГО”, м.Донецьк

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРІС”, м.Краматорськ

про стягнення 447499,50 грн.

За участю представників:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю „СХІДЕНЕРГО”, м.Донецьк, із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРІС”, м.Краматорськ, про стягнення 447499,50 грн. – суми неустойки у вигляді штрафу.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на факт порушення відповідачем умов договору № ВЭ-163/1 від 31.03.10 р. та Специфікації до зазначеного договору, на приписи Господарського та Цивільного кодексів України та на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Відповідач до судового засідання не з’явився, обставин, викладених у позові не спростував, незважаючи на те, що про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у зв’язку з чим справу розглянуто в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу за наявними в ній матеріалами, які є достатніми для вирішення спору по суті.

При цьому в матеріалах справи наявне повідомлення про вручення поштового відправлення, яке свідчить про отримання відповідачем процесуальних документів по справі № 20/219.

           Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

31 березня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „СХІДЕНЕРГО” (далі-Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ТРІС” (далі-Постачальник) було укладено договір № ВЭ-163/1 (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобов’язався поставити у власність Покупця мазут топковий в асортименті, кількості, в строки, за ціною та якісними характеристиками, узгодженими сторонами у Договорі та Специфікаціях, які є невід’ємними частинами Договору.

Згідно із п.1.2 Договору, Покупець зобов’язався прийняти продукцію та своєчасно оплатити її вартість відповідно до умов Договору та Специфікацій, які є невід’ємними частинами Договору.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що поставка продукції буде здійснюватись на умовах DDP, згідно „Інкотермс-2000”, якщо інше не буде обумовлено у відповідних специфікаціях до Договору у наступні пункти призначення поставки продукції:

-          Залізнична станція „Сороче” Донецької залізниці, код залізничної станції 489304, вантажоотримувач: СО „Зуївська ТЕС” ТОВ „СХІДЕНЕРГО”, адреса вантажоодержувача: 86783, Донецька область, м.Зугрес, вул.60 років Жовтня, 100, код підприємства 21/49; та/або

-          Залізнична станція „Роя” Донецької залізниці, код залізничної станції 481001, вантажоодержувач: СО „Курахівська ТЕС” ТОВ „СХІДЕНЕРГО”, адреса: 85612, Донецька область, м.Курахове, вул.Плеханова, 34, код підприємства 2749; та/або

-          Залізнична станція „Городній” Донецької залізниці, код залізничної станції 507704, вантажоодержувач: СО „Луганська ТЕС” ТОВ „СХІДЕНЕРГО”, адреса вантажоодержувача: 91480, Луганська область, м.Щастя, вул.Гагаріна, 1, „О”, код підприємства 2249.

Вантажовідправники, залізничні станції відправлення та отримання визначеної партії Продукції, а також вантажоотримувачі конкретної партії продукції зазначаються сторонами у відповідних Специфікаціях до Договору.

Відповідно до п.6.2 Договору, у випадку не поставки (недопоставки) продукції у строки, передбачені відповідною Специфікацією до Договору, Постачальник сплачує Покупцю неустойку у вигляді штрафу у розмірі 5% від вартості непоставленої продукції, при цьому, відшкодовує всі понесені покупцем збитки, спричинені затримкою виконання Постачальником зобов’язань за Договором.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору, сторонами була укладена Специфікація від 06 квітня 2010 року до Договору, відповідно до якої, Постачальник взяв на себе обов’язок поставити мазут топковий 100, з якісними показниками: волога не більше ніж 1%, сірка не більше ніж 2,5%, t спалаху не більше ніж 180 С, виробник ВАТ „Ново куйбишевський НПЗ”, ДСТУ 4058-2001 ГОСТ 10585-99, у кількості: 2500 тон за ціною за тону без ПДВ 2983,33 грн. (вартістю за тону з ПДВ – 3580,00 грн.), загальною вартістю за партію без ПДВ 7458325,00 грн. (загальною вартістю за партію з ПДВ – 8949990,00 грн.), на умовах поставки СРТ (Інкотермс-2000), в пункт призначення поставки: 85612, м.Курахове, Донецька область, вул.Плеханова, 34, станція „роя” Донецької залізниці, 481001, СО „Курахівська ТЕС” ТОВ „СХІДЕНЕРГО” у строк до 15 травня 2010 року.

Посилаючись на те, що в порушення умов Договору та Специфікації до Договору, Постачальник продукцію по вказаній Специфікації у встановлений строк у кількості 2500 тон загальною вартістю за партію з ПДВ 949990,00 грн. не поставив до цього часу, позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 447499,50 грн. – суму неустойки у вигляді штрафу.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із ст.216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.217 зазначеного кодексу, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно із ст.218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

В силу ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

зміна умов зобов'язання;

сплата неустойки;

відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст.549 зазначеного кодексу, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Свої позовні вимоги позивач підтверджує наявними в матеріалах справи документами, а саме – договором № ВЭ-163/1 від 31.03.10 р., Специфікацією до Договору.

Відповідно до п.6.2 Договору, у випадку не поставки (недопоставки) продукції у строки, передбачені відповідною Специфікацією до Договору, Постачальник сплачує Покупцю неустойку у вигляді штрафу у розмірі 5% від вартості непоставленої продукції, при цьому, відшкодовує всі понесені покупцем збитки, спричинені затримкою виконання Постачальником зобов’язань за Договором.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 447499,50 грн. – суми неустойки у вигляді штрафу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідач до судового засідання не з’явився, заперечень проти позову суду не надав, обставин, викладених у позові не спростував.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.193, 216, 217, 218 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 549, 611 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „СХІДЕНЕРГО”, м.Донецьк, до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРІС”, м.Краматорськ, - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТРІС” (юридична адреса: 84300, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Магаданська, 42; фактична адреса: 84300, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Магнітогорська, буд.9, офіс 7; поточний рахунок 26009265070400 в АКІБ „УкрСіббанк”, від. № 277 м.Краматорська, МФО 351005, ЄДРПОУ 32788581, ІПН 327885805154) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „СХІДЕНЕРГО” (83001, м.Донецька, б.Шевченка, 11; поточний рахунок 26004179800 в ПАТ „Донгорбанк”, м.Донецьк, МФО 334970, код ЄДРПОУ 31831942, ІПН 318319405097) 447499,50 грн. – суму неустойки у вигляді штрафу, 4475,00 – суму витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ у встановленому порядку.

Суддя                               

Надруковано 3 примірники:

1-          позивачеві;

1 – відповідачеві;

1 – у справу

Вик.Канаховська В.В.