Рішення № 10995546, 19.08.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

19.08.2010Справа №2-7/3773-2009

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промфес» (98112, м. Феодосія, вул.. Кримська, 1; 98100, м. Феодосія, а/с № 48, ідентифікаційний код 13772684)

До відповідачів: 1) Феодосійської міської ради (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Земська, 4); 2) Виконавчого комітету Феодосійської міської ради (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Земська,4)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління освіти Феодосійської міської ради (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Галерейна,7)

Про визнання протиправним та скасування рішення.

Суддя І. І. Дворний

представники:

Від позивача Ключник О. С., предст., дов. від 06.08.2009 р.; Фомін В. О., директор; Фомін С. В., заступник директор, наказ №8 від 29.05.2009 р.

Від відповідачів 1) Калашников О. О., предст., посв. №307 від 24.01.2009 р.

2) Калашников О. О., предст., посв. №307 від 24.01.2009 р.

Від третьої особи не зявився.

Сутьспору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Промфес» звернулось до Господарського суду АР Крим з позовом до Феодосійської міської ради та Виконавчого комітету Феодосійської міської ради, в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Феодосійської міської ради від 26.02.2009 р. № 185 «Про розірвання договору оренди нежилих приміщень дитячого садку № 19»;

-визнати недійсним додатковий договір до договору від 06.10.1992 р. № 02-30-610 від 03.04.2009 р., укладений між Виконавчим комітетом Феодосійської міської ради та ТОВ «Промфес»;

-визнати протиправним та скасувати п.1 рішення Феодосійської міської ради від 30.04.2009р. № 2159 «Про визнання такими, що втратили силу, рішень міської ради».

Вимоги позивача про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування мотивовані тим, що вони були прийняті на підставі документів, які були підписані з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Промфес» неповноважною особою, а саме: віце-президентом Олександром Володимировичем Фоміним, яким був звільнений з цієї посади наказом президента Товариства з обмеженою відповідальністю «Промфес» ОСОБА_6 №506 від 11.09.2007 р. При цьому позивач посилається на те, статутом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промфес» не передбачений такий орган управління товариством як віце-президент. Позивач зазначає, що на підставі рішення Виконавчого комітету Феодосійської міської ради від 26.02.2009 р. № 185 між Виконкомом та ОСОБА_6 03.04.2009 р. був підписаний додатковий договір до договору від 06.10.1992 р. №02-30-610, хоча повноваження у ОСОБА_6 на підписання цього договору були відсутні, що є підставою для визнання договору недійсним.

Ухвалою ГС АР Крим від 17.07.2009 р. позовна заява була прийнята до розгляду суддею Ю. Ю. Ловягіною та порушено провадження у справі № 2-30/3773-2009.

Ухвалою ГС АР Крим від 29.07.2009 р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено Управління освіти Феодосійської міської ради.

16.10.2009 р. віце-президентом ТОВ «Промфес» А.В.Фоміним була подана заява про відвід судді у справі, яка ухвалою Голови Господарського суду АР Крим від 16.10.2009 р. була залишена без задоволення.

12.11.2009 р. віце-президентом ТОВ «Промфес» А.В. Фоміним вдруге заявлено про відвід судді Ловягіної Ю.Ю.

Ухвалою ГС АР Крим від 16.11.2009 р. вказана заява була залишена без задоволення.

Розпорядженням Заступника Голови ГС АР Крим Тітковим С.Я. від 16.11.2009 р. справа № 2-30/3773-2009 була передана на розгляд судді Дворному І.І. з привласненням справі номеру № 2-7/3773-2009 та ухвалою від 18.11.2009 р. прийнята до провадження.

Ухвалою ГС АР Крим від 21.12.2009 р. провадження у справі було зупинено через призначення комплексної судової почеркознавчої та технічної експертизи документа.

Не погодившись зі вказаної ухвалою, Товариством з обмеженою відповідальністю «Промфес» була подана апеляційна скарга, але ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.03.2010 р. була прийнята відмова від апеляційної скарги та апеляційне провадження було припинено.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.06.2010 р. було відмовлено в прийнятті касаційної скарги на вищевказану ухвалу апеляційного господарського суду.

Третя особа у судове засідання не зявилася, про причини неявки суд не повідомила, про час та місце слухання справи була проінформована належним чином рекомендованою кореспонденцією.

19.08.2010 р. до ГС АР Крим від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Промфес» за довіреністю ОСОБА_6 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на більш пізніший строк у звязку з неможливістю забезпечити явку у судове засідання через зайнятість в іншому процесі.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а також приймаючи до уваги те, що заявником не надані суду докази, що підтверджують викладені в клопотанні обставини, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.

При цьому суд не може погодитися з твердженням ОСОБА_6 про те, що він є єдиним представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Промфес», оскільки у судовому засіданні присутні директор товариства Фомін В. О., заступник директора Фомін С. В., повноваження яких підтверджуються установчими документами, а також представник позивача за довіреністю Ключник О. С., яка була видана директором товариства та не відкликана ним. Отже, наявність у вказаних осіб повноважень на здійснення представництва інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Промфес» підтверджується відповідними документами згідно з положеннями статті 28 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, вказані представники позивача у судовому засіданні заперечували проти відкладення розгляду справи.

Також, 19.08.2010 р. до ГС АР Крим від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Промфес» за довіреністю ОСОБА_6 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення господарської справи №5002-1/3828-2010.

Проте, у судовому засіданні представники позивача на підставі установчих документів Фомін В. О. та Фомін С. В., а також представник за довіреністю Ключник О. С. заперечували проти цього клопотання та просили суд його відхилити як таке, що суперечить інтересам ТОВ «Промфес», тобто позивача у справі.

Розглянувши вказане клопотання, приймаючи до уваги те, що вказане клопотання підписано з боку ТОВ «Промфес» його представником за довіреністю, враховуючи що директор та заступник директора товариства (тобто представники на підставі установчих документів, засновники) заперечували проти вказаного клопотання, а дії представника не можуть суперечити інтересам довірителя та дії останнього мають перевагу над правочинами представника, суд дійшов висновку, що клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Промфес» за довіреністю ОСОБА_6 про зупинення провадження у справі підлягає відхиленню. При цьому суд звертає увагу на те, що до вказаного клопотання не доданий примірник відповідного позову, що розглядається в рамках справи №5002-1/3828-2010, у звязку з чим неможливо стверджувати, що справа №5002-1/3828-2010 повязана з даною справою.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Судове засідання здійснювалося за допомогою технічних засобів звукозапису у порядку статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

06.10.1992 р. між Виконавчим комітетом Феодосійської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промфес» був укладений договір №02-30-610, преамбулою якого було визначено, що враховуючи критичну ситуацію, повязану з відсутністю тепла в дитячому садку №19 на осінньо-зимовий період, коштів на виконання ремонтно-будівельних робіт та обладнання для цих цілей, Виконком та ТОВ «Промфес» уклали договір про передачу в оренду приміщення дитсадку №19 з прилеглою територією.

За умовами вказаного договору Виконавчий комітет зобовязується, зокрема, передати будівлю дитячого садка №19 та земельну ділянку під ним в оренду без оплати.

В свою чергу, ТОВ «Промфес» зобовязується:

- утримувати дітей, батьки яких працюють в бюджетних організаціях, по оплаті на рівні нормативу дитсадків міськвідділу освіти;

- оплату працівників дитсадку здійснювати не нижче тарифікації міськвідділу освіти;

- забезпечити дитячий садок теплом з 1 листопада 1992 року;

- організувати центр реабілітації зору для дітей дошкільного віку на базі дитсадку.

Вказаним договором передбачено, що його укладено на строк до 2091 року.

31.10.2003 р. між Феодосійською міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промфес» (Орендар) був укладений договір оренди землі, за яким Феодосійська міська рада надає в оренду, а Орендар приймає в оренду земельну ділянку, що знаходиться за адресою: м. Феодосія, вул. Кримська, 1, зона «Сімферопольська» №71, код цільового призначення 1.12.9, кадастровий номер 0111600000000100128, площею 0,9499 га, для обслуговування будинків та території дитячого садочка №19 та шкоди «Класика», згідно з планом (схемою) меж землекористування, що є невідємною частиною договору.

Відповідно до пункту 1.2 Договору земельна ділянка передається в оренду строком до 25 липня 2013 року.

Вказаний договір оренди був зареєстрований в Книзі записів Державної реєстрації договорів оренди землі 06.11.2003 р. за №000301900652

Як свідчать матеріали справи, 26.02.2009 р. Виконавчим комітетом Феодосійської міської ради було прийнято рішення №185 «Про розірвання договору оренди нежилих приміщень дитячого садку №19», пунктом 1 якого передбачено розірвати договір оренди нежилих приміщень дитячого садку №19 по вул. Кримська, 1 в м. Феодосія, укладений з ТОВ «Промфес» (протокол засідання комісії з розгляду питань здачі в оренду нежилих приміщень та надходження платежів за оренду нежилих приміщень, обладнання та цілісних майнових комплексів від 10.02.2009 р. №02).

Цим рішенням Управлінню освіти міської ради приписано оформити додатковий договір про розірвання договору оренди від 06.10.1992 р. №02-30-610 протягом одного місяця.

На виконання цього рішення 03.04.2009 р. між Виконавчим комітетом Феодосійської міської ради в особі міського голови Бартнева Олександра Володимировича та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промфес» в особі віце-президента ОСОБА_6 був підписаний додатковий договір до договору від 06.10.1992 р. №02-30-310, яким зазначений договір оренди нежилих приміщень дитячого садку №19 по вул. Кримській, 1 в м. Феодосія був розірваний за взаємною згодою сторін.

30.04.2009 р. Феодосійською міською радою було прийнято рішення №2159, пунктом 1 якого передбачено вилучити у Товариства з обмеженою відповідальністю «Промфес» земельну ділянку, розташовану за адресою: м. Феодосія, вул. Кримська, 1, площею 0,9499 га та зарахувати в землі, не передані у власність або постійне користування, що входять в категорію земель жилої та громадської забудови. Вирішено вважати розірваним за згодою сторін договір оренди реєстр. номер 0000301900652 від 06.11.2003 р., для чого укласти угоду про розірвання договору оренди. Визнано таким, що втратило силу, рішення міської ради №879 від 25.07.2003 р. «Про надання земельної ділянки ТОВ «Промфес».

Вважаючи, що вказані рішення органу місцевого самоврядування були прийняті, а договір укладений, всупереч положенням чинного законодавства, за відсутністю згоди Товариства з обмеженою відповідальністю «Промфес» на відмову від оренди приміщень дитячого садку №19 та земельної ділянки під ним, позивач звернувся до суду з заявою про визнання вказаних рішень та додаткового договору недійсними.

Суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.

Так, як вбачається з тексту рішення Виконавчого комітету Феодосійської міської ради від 26.02.2009 р. № 185 «Про розірвання договору оренди нежилих приміщень дитячого садку № 19» та було зясовано судом під час розгляду цієї справи, вказане рішення було прийнято на підставі «документів, наданих управлінням освіти міської ради».

В матеріалах справи наявний лист Управління освіти Феодосійської міської ради №246/01-07 від 12.02.2009 р. (т. І, а. с. 11), яким управління звернулося до Феодосійської міськради з проханням включити до порядку денного засідання виконавчого комітету міської ради питання про розірвання договору від 06.10.1992 р. №02-30-610 «Про передачу в оренду приміщень дитячого садку №19 з прилеглою територією», укладеного з ТОВ «Промфес».

До заяви були додані наступні документи: клопотання віце-президента ТОВ «Промфес» ОСОБА_6, протокол засідання комісії з розгляду питань здачі в оренду нежилих приміщень та надходжень платежів за оренду нежилих приміщень, обладнання та цілісних майнових комплексів від 10.02.2009 р. №02; договір від 06.10.1992 р. №02-03-610 «Про передачу в оренду приміщень дитячого садку №19 з прилеглою територією».

Як свідчать матеріали справи, клопотанням №01 від 12.01.2009 р. (т. І, а. с. 13) віце-президент ТОВ «Промфес» ОСОБА_6 звернувся до міського голови м. Феодосії та повідомив, що не заперечує проти розірвання договору оренди дитячого садку №19 за адресою: вул. Кримська, 1, №02-30-610 від 06.10.1992 р. та передачі вказаного обєкта на баланс Управління освіти Феодосійської міської ради.

На засіданні комісії з розгляду питань здачі в оренду нежилих приміщень та надходжень платежів за оренду нежилих приміщень, обладнання та цілісних майнових комплексів, що відбулося 10.02.2009 р., було заслухано звернення віце-президента ТОВ «Промфес» ОСОБА_6 про відмову від оренди нежилого приміщення дитячого садку №19 по вул. Кримській, 1 та передачі даних приміщень з майном на баланс управління освіти Феодосійської міської ради. За результатом засідання було прийнято рішення про прийняття відмови ТОВ „Промфес” від оренди нежилих приміщень дитячого садку №19 по вул. Кримській, 1, з моменту прийняття рішення виконавчого комітету, та необхідність управлінню освіти Феодосійської міськради підготовити документи по прийняттю на свій баланс цих приміщень з майном від ТОВ „Промфес”. Рішення комісії було оформлено протоколом №02 від 10.02.2009 р. (т. І, а. с. 16).

Отже, матеріали справи свідчать, що рішення Виконавчого комітету Феодосійської міської ради від 26.02.2009 р. № 185 «Про розірвання договору оренди нежилих приміщень дитячого садку № 19» було прийнято на підставі листа №01 від 12.01.2009 р. про відмову від оренди нежилого приміщення дитячого садку №19 по вул. Кримській, 1 в м. Феодосії, підписаного з боку ТОВ „Промфес” віце-президентом ОСОБА_6. Даний факт не заперечується сторонами по суті та безпосередньо зазначений відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Проте, з цього приводу суд зазначає, що відповідно до частин 1, 2 статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників.

Згідно зі статтею 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Частинами 1, 2 статті 145 ЦК України передбачено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Виконавчий орган товариства може бути обраний також і не зі складу учасників товариства.

Органи управління Товариством з обмеженою відповідальністю «Промфес» та їх посадові особи визначені Розділом 9 Статуту товариства в редакції 2008 року.

Так, пунктом 9.1 Статуту визначено, що вищим органом Товариства є Загальні збори Учасників, які обирають Голову Товариства.

Відповідно до пункту 9.6 Статуту Виконавчим органом Товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю, є Директор.

Таким чином, суд звертає увагу на те, що Статутом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промфес» взагалі не передбачена така посада (орган управління товариством) як віце-президент.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_6 був звільнений з посади віце-президента Товариства з обмеженою відповідальністю «Промфес» з 11.09.2007 р. на підставі наказу №506 (т. І, а. с. 25).

Після цього, на загальних зборах Товариства з обмеженою відповідальністю «Промфес», що відбулися 25.10.2007 р. та результати яких були оформлені Протоколом №31 (т. І, а. с. 40-41), було прийнято рішення, зокрема, про виключення ОСОБА_6 зі складу учасників ТОВ „Промфес” у звязку з діями, які перешкоджають досягненню цілей ТОВ „Промфес”.

На вказаних зборах також вирішено затвердити статут ТОВ „Промфес” у новій редакції, скасувати посаду президента ТОВ „Промфес” та обрати директором ТОВ „Промфес” Фоміна Володимира Олександровича.

На підставі цього рішення Виконавчим комітетом Феодосійської міської ради була проведена державна реєстрація нової редакції Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Промфес» (т. І, а. с. 30-39).

Згідно з пунктом 1.2 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Промфес» його учасниками є Фомін Володимир Олександрович та Фомін Сергій Володимирович.

Таким чином, на момент прийняття Виконавчим комітетом Феодосійської міської ради рішення № 185 «Про розірвання договору оренди нежилих приміщень дитячого садку № 19», тобто на 26.02.2009 р., ОСОБА_6, яким була підписана заява №01 від 12.01.2009 р. про відмову від оренди нежилих приміщень дитячого садку №19, не був учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Промфес» та не обіймав будь-яку посаду в органах управління вказаним товариством, тобто вказана заява була підписана неповноважною особою.

Суд не може прийняти до уваги твердження представника Виконавчого комітету Феодосійської міської ради у відзиві на позовну заяву про те, що повноваження ОСОБА_6 на вчинення будь-яких дій від імені товариства (в тому числі на укладення та розірвання договорів) також підтверджувалися довіреністю від 22.12.2008 р., оскільки, як вже було зазначено вище, заява №01 від 12.01.2009 р. про відмову від оренди нежилих приміщень дитячого садку №19 була підписана з боку ТОВ „Промфес” саме віце-президентом ОСОБА_6, а не представником за довіреністю.

При цьому саме звернення віце-президента ТОВ „Промфес” ОСОБА_6, а не представника за довіреністю, покладено в основу спірного рішення Виконкому Феодосійської міськради №185 від 26.02.2009 р., про що свідчить виписка з протоколу №02 від 10.02.2009 р. засідання комісії та звернення Управління освіти Феодосійської міської ради №246/01-07 від 12.02.2009 р.

Крім того, суд вважає, що довіреність від 22.12.2008 р. не надавала ОСОБА_6, навіть як представникові, права на відмову від оренди нежилих приміщень дитячого садку №19.

Так, відповідно до частини 1 статті 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Частиною 1 статті 238 ЦК України обумовлено, що представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

Однак, пунктом 9.6.4 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Промфес» визначено, що Директор має право, зокрема, укладати угоди від імені Товариства, окрім угод, для яких потрібна згода Учасників Товариства, а саме: угод з купівлі та відчуження майна Товариства, кредитних угод з банківськими установами і іншими небанківськими установами, організаціями та підприємствами, угод, спрямованих на передачу майна Товариства в оренду, заставу та/або в іпотеку і забезпечення яких би то не було фінансових зобовязань.

Згідно зі статтею 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

В ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12 липня 2001 р. майновими правами визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Суд зазначає, що право володіння і право користування річчю виступають самостійними об'єктами цивільного обороту у правовідносинах, які виникають на підставі договору оренди, а також у випадку внесення право користування як вкладу до статутного капіталу і внеску до спільної діяльності.

Безумовно, що право Товариства з обмеженою відповідальністю «Промфес» на оренду нежилих приміщень дитячого садку №19 за договором №02-30-610 від 06.10.1992 р. строком до 2091 року є майновим правом позивача, відмова від якого на користь Управління освіти Феодосійської міської ради (тобто відчуження цього права) можлива виключно за згодою всіх учасників товариства Фоміна Володимира Олександровича та Фоміна Сергія Володимировича.

Враховуючи, що згода всіх учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Промфес» на відчуження майнового права оренди приміщень дитячого садку №19 була відсутня, суд вважає, що довіреність від 22.12.2008 р. також не надавала ОСОБА_6, як представникові, права на подання заяви №01 від 12.01.2009 р. про відмову від договору оренди №02-30-610 від 06.10.1992 р.

Відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частинами 1, 3 статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Таким чином, оскільки сторонами договору оренди №02-30-610 від 06.10.1992 р. є Виконавчий комітет Феодосійської міської ради та Товариство з обмеженою відповідальністю «Промфес», відмова від договору з боку орендаря, як підстава для його розірвання, має бути вчинена виключно уповноваженою на цю дію особою.

Проте, як вже було вказано вище, заява №01 від 12.01.2009 р. про відмову від оренди нежилих приміщень дитячого садку №19 була підписана з боку ТОВ „Промфес” неповноважною особою - віце-президентом ОСОБА_6, у звязку з чим не може бути підставою для розірвання договору оренди.

Однак, наведені факти не були зясовані Виконавчим комітетом Феодосійської міської ради належним чином, що призвело до ухвалення неправомірного рішення від 26.02.2009 р. № 185 «Про розірвання договору оренди нежилих приміщень дитячого садку № 19».

Суд зазначає, що ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» серед основних принципів здійснення місцевого самоврядування передбачає, зокрема, принцип законності. Принцип законності відповідає статтям 1 і 8 Конституції України, які визначають Україну як правову державу та закріплюють державний принцип верховенства права. Крім того, ст. 19 Конституції України встановлює, що органи місцевого самоврядування діють на підставі діючого законодавства та у межах повноважень й шляхом, передбаченим Конституцією України та нормативно-правовими актами. Додержання принципу законності направлене на недопущення свавілля в органах державної влади та місцевого самоврядування та передбачає, перш за все, прийняття субєктами владних повноважень законних актів, тобто певної форми актів, виданих у визначеному порядку компетентними органами в межах їх повноважень.

Відповідно до Розяснень Президії Вищого Арбітражного суду України N 02-5/35 від 26.01.2000 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

У Конституції України зазначено, що рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду (частина друга статті 144). Цьому конституційному положенню відповідають Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», у частині десятій статті 59 якого визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Конституційний суд України в Рішенні від 01.12.2004 р. у справі №1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Серед способів захисту цивільного права та інтересу, передбачених статтею 16 Цивільного кодексу України, встановлений, зокрема, й такий, як визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Статтею 393 Цивільного кодексу України передбачено, що правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Таким чином, враховуючи, що спірне рішення виконавчого комітету Феодосійської міської ради від 26.02.2009 р. № 185 «Про розірвання договору оренди нежилих приміщень дитячого садку № 19» було прийнято всупереч положенням чинного законодавства України та призвело до безпідставного позбавлення позивача майнового права оренди, воно підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Матеріали справи свідчать, що на підставі рішення виконавчого комітету Феодосійської міської ради від 26.02.2009 р. № 185 між Виконкомом та віце-президентом ТОВ „Промфес” ОСОБА_6 03.04.2009 р. був підписаний додатковий договір до договору оренди від 06.10.1992 р. №02-30-610 про його розірвання.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

При цьому, статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Враховуючи те, що згода ТОВ «Промфес», тобто орендаря, на розірвання договору від 06.10.1992 р. №02-30-610 була відсутня, а лист про відмову від цього договору №01 від 12.01.2009 р. був підписаний неповноважною особою, суд вважає, що порушену права позивача підлягають захисту також шляхом визнання недійсним недійсним додаткового договору від 03.04.2009 р. до договору від 06.10.1992 р. № 02-30-610, укладеного між Виконавчим комітетом Феодосійської міської ради та ТОВ «Промфес».

Стосовно вимог позивача про визнання недійсним п.1 рішення Феодосійської міської ради від 30.04.2009р. № 2159 «Про визнання такими, що втратили силу, рішень міської ради» суд зазначає наступне.

Так, вказане рішення було прийнято Феодосійською міськрадою на підставі заяви №30 від 07.04.2009 р. (т. І, а. с. 20) з проханням розірвати договір оренди землі, підписаної з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Промфес» знов-таки віце-президентом ОСОБА_6, тобто неповноважною особою.

В пункті 5.1 укладеного між сторонами договору оренди землі передбачено, що дія договору припиняється, зокрема, у випадку розірвання договору згідно Закону України «Про оренду землі».

Частиною 3 статті 31 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін.

Однак, враховуючи, що згода сторони Товариства з обмеженою відповідальністю «Промфес» (Орендаря) на розірвання договору оренди була відсутня, суд вважає, що рішення від 30.04.2009р. № 2159 про вилучення у позивача земельної ділянки було прийнято Феодосійською міською радою без наявності на це правових підстав, у звязку з чим позовні вимоги про визнання вказаного рішення органу місцевого самоврядування протиправним та скасування також підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Феодосійської міської ради від 26.02.2009 р. № 185 «Про розірвання договору оренди нежилих приміщень дитячого садку № 19».

3.Визнати недійсним укладений 03.04.2009 р. між Виконавчим комітетом Феодосійської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Промфес» в особі віце-президента ОСОБА_6 додатковий договір до договору оренди від 06.10.1992 р. № 02-30-610.

4.Визнати протиправним та скасувати пункт 1 рішення Феодосійської міської ради від 30.04.2009р. № 2159 «Про визнання такими, що втратили силу, рішень міської ради».

Суддя господарського суду

Автономної Республіки Крим (підпис) І. І. Дворний

Рішення підписано 25.08.2010 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримДворний І.І.