Постанова № 10994865, 29.07.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29.07.2010 р. справа № 2а- 7022/10/2070 Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

при секретарі Міхно А.О.,

за участі представників:

позивача - Шийка М.С.,

відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України в особі Харківського міського центру зайнятості

до гр.ОСОБА_2

простягнення, -

встановив:

Позивач, Фонд загальнообовязкового державного страхування України на випадок безробіття в особі Харківського міського центру зайнятості звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з відповідача, гр. ОСОБА_2 заборгованості по поверненню виплаченої допомоги по безробіттю в сумі 983,88грн., допомоги за профнавчання в сумі 1.124,67 грн., стипендії в сумі 774,19 грн..

В обґрунтування заявлених вимог позивач указав, що при отриманні перелічених виплат гр.ОСОБА_2 приховала факт реєстрації як фізичної особи-підприємця, а відтак, приховала факт того, що є зайнятою особою в розумінні чинного законодавства і незаконно отримала 983,88грн. допомоги по безробіттю за період з 27.10.2008р. по 11.03.2009р., матеріальну допомогу в період профнавчання у розмірі 1.124,67 грн. та стипендію в сумі 774,19грн.. Відповідно до вимог ст.36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»отримана відповідачем сума коштів підлягає поверненню, однак добровільно повернута не була. У звязку з цим позивач просив стягнути спірну суму заборгованості в судовому порядку. В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи і вимоги поданого позову, просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач, гр..ОСОБА_2 до судового засідання не прибув, заперечень на даний адміністративний позов не надав, до судового засідання свого уповноваженого представника не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Оскільки судом зібрані докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, визначене ч.1 ст.2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом субєкта владних повноважень і дотримання вказаного завдання є обовязковим в силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України, то суд доходить висновку, що справа має бути розглянута і вирішена на підставі наявних в ній доказів, позаяк з огляду на приписи ст.8 Конституції України недобросовісна поведінка відповідача не може бути перешкодою для відправлення правосуддя.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" до функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, до яких належить і позивач, віднесено, зокрема, здійснення контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення (п.5 ч.2 ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття").

За своїми правовими наслідками наділення законодавцем суб'єкта права функцією контролю одночасно означає і наявність у цього суб'єкта певних правомочностей на звернення до суду з метою забезпечення можливості реалізації означеної функції.

При цьому, суд бере до уваги, що оскільки положеннями ст..41 Конституції України запроваджено припис щодо непорушності права власності, то розв'язання питання про примусове відчуження будь-яких активів (майна), що охоплюється вимогою про стягнення, згідно з ст..124 Конституції України належить до юрисдикції судових органів і підлягає вирішенню саме судом безвідносно до наявності в актах законодавства прямого права суб'єкта владних повноважень на звернення до суду.

Відтак, даний спір за своїми ознаками є справою адміністративною юрисдикції, а тому підлягає розгляду та вирішенню Харківським окружним адміністративним судом за правилами КАС України.

Згідно з ст. 2 Закону України „Про зайнятість населення” безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Підпунктом "в" ч.1 ст.25 Закону України "Про зайнятість населення" передбачено, що держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (ч.2 ст.25 Закону України "Про зайнятість населення").

Як з'ясовано судом наказом Жовтневого районного центру зайнятості від 27.10.2008р. № НТО81027 відповідачу, гр.ОСОБА_2 було надано статус безробітного і цим же наказом призначено допомогу по безробіттю. Виплата допомоги була розпочата 27.10.2008р. та тривала до 11.03.2009р.

Згідно з договором №230/08 від 15.12.2008р., укладеним між Харківським обласним центром зайнятості та Акціонерним товариством відкритого типу "Харків-Онлайн", відповідача, гр.ОСОБА_2 було направлено на навчання за навчальною програмою "Сучасний бухгалтерський фінансовий та управлінський облік" та наказом № 356-У від 26.12.2008р. з 26 грудня 2008 року зараховано на навчання.

Наказом № 405 від 25.03.2009р. відповідача, гр.ОСОБА_2 було відраховано з навчання з 12.03.2009 р. за самостійне припинення навчання без поважних причин.

Згідно довідки наявної в матеріалах справи, вартість профнавчання склала 1.124,67 грн., розмір стипендії, нарахованої у період профнавчання, склав - 774,19 грн.

Матеріалами справи доведено, що відповідач отримав від Жовтневого районного центру зайнятості коштів на суму 983,88грн., а також Жовтневим районним центром зайнятості була оплачена вартість навчання відповідача в АТВТ "Харків Онлайн" в сумі 1124,67 грн. та виплачена стипендія в розмірі 774,19 грн.

Отже, в даному випадку правовідносини з приводу загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття склались між Жовтневим районним центром зайнятості і відповідачем, гр. ОСОБА_2.

Згідно з ч.ч. 2 та 3 ст. 36 Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

У разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації.

З матеріалів справи вбачається, що Жовтневим районним центром зайнятості була проведена перевірка обґрунтованості виплат матеріального забезпечення на адресу відповідача, гр.ОСОБА_2, результати якої оформлені актом від 12.03.2009р. №172. Цим актом зазначено, що гр.ОСОБА_2 на момент отримання статусу безробітної приховала факт реєстрації її як суб"єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до наявної в матеріалах справи Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців 10.01.2007р. до реєстру було внесено запис про включення відомостей про фізичну особу - підприємця ОСОБА_2. Запису про припинення Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 дана довідка не містить. Отже, на дату набуття відповідачем статусу безробітного підприємницька діяльність Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 не припинялась.

З посиланням на вказаний акт перевірки, а також на ст.12 та ст.35 Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” Жовтневим РЦЗ видано наказ №10 від 13.03.2009р. про повернення відповідачем, гр.ОСОБА_2, коштів одержаних як допомога по безробіттю, витрати на навчання тощо.

13.03.2009р. відповідач, гр.ОСОБА_2 отримав лист Жовтневого РЦЗ № 298 від 13.03.2009р. з вимогою про повернення коштів, про що свідчить власноручний підпис відповідача на цьому листі.

Доказів оскарження вказаного наказу, а також повідомлення Жовтневого РЦЗ про наявність статусу фізичної особи-підприємця, доказів недостовірності відомостей про наявність статусу підприємця на час набуття правового статусу безробітного, доказів повернення отриманої суми грошової допомоги по безробіттю, вартості навчання та отриманої стипендії відповідач до суду не подав, фактичних даних, які б спростовували наявність у нього такого обов'язку, суду не навів, а суд самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України в частині офіційного зясування всіх обставин по справі не виявив.

Отже, відповідач допустив порушення ч.2 ст.36 Закону України „Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, бо як підприємець згідно з Законом України "Про зайнятість населення" належав до категорії зайнятого населення, однак при набутті статусу безробітного не сповістив про це відповідний орган державної служби зайнятості населення.

Долученими до справи Положенням про Харківський міський центр зайнятості та Положенням про Харківський міськрайонний центр зайнятості підтверджено, що Харківський міський центр зайнятості є правонаступником Харківського міськрайонного центру зайнятості, який в свою чергу є правонаступником Жовтневого районного центру зайнятості. Отже, позивачу, як правонаступнику Жовтневого районного центу зайнятості, належить право вимоги до відповідача, який не виконав владних вимог наказу Жовтневого РЦЗ від 13.03.2009р. №10 в частині повернення спірної суми заборгованості.

Доказів припинення існування обовязку відповідача гр..ОСОБА_2 по виконанню вимог наказу Жовтневого РЦЗ від 13.03.2009р. №10 судом в ході розгляду справи не встановлено.

Оскільки положеннями ст..41 Конституції України запроваджено припис щодо непорушності права власності, то суд вважає, що вирішення питання про примусове відчуження будь-яких активів (майна), що охоплюється вимогою про стягнення, згідно з ст..124 Конституції України належить до юрисдикції судових органів і підлягає вирішенню безвідносно до інших дій, які були вчинені суб'єктом права з метою відновлення порушеного права і інтересу на отримання належних платежів.

За таких обставин, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення спірної суми заборгованості підлягає задоволенню, так як доведена матеріалами справи.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов Харківського міського центру зайнятості до гр.ОСОБА_2 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю задовольнити.

Стягнути з гр. ОСОБА_2 (місцезнаходження - 61039, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код - НОМЕР_1) на користь Харківського міського центру зайнятості (місцезнаходження - 61013, місто Харків, вул.Шевченка, буд.137-А; ідентифікаційний код - 36224721; р/р - 37177300802007 в ГУ ДКУ в Харківській області МФО 581011) заборгованість в сумі 2882 (дві тисячі вісімсот вісімдесят дві) грн. 74 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі (у разі проголошення постанови у відсутність особи, яка бере участь у справі, - з дня отримання нею копії постанови) заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Постанова у повному обсязі складена 03.08.2010р.

Суддя Сліденко А.В.