Рішення № 109948550, 24.03.2023, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________ Справа № 299/3874/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.03.2023 м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого - судді Левка Т.Ю., секретар судового засідання Роман К.С., за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідачки ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Виноградів цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа: орган опіки та піклування Виноградівської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мохнюк Р.Г., звернувся до суду з позовною заявою до відповідачки ОСОБА_4 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 14.09.2018 року у Сихівському районному у місті Львові відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області було зареєстровано шлюб між відповідачкою ОСОБА_4 та позивачем ОСОБА_1 . В шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька ОСОБА_5 . Позивач був змушений на заробітки виїхати до Чехії з метою влаштування умов для проживання сім`єю. Постійно підтримуючи зв`язок, періодично приїжджав в Україну для спілкування з дружиною та дочкою. З листопада 2021 року відповідачка з дочкою переїхала до Чехії. З грудня 2021 року позивач більше доньки не бачив. Відповідачка без будь-яких пояснень забрала доньку та поїхала в Україну. Позивач декілька разів приїжджав в Україну та шукав відповідачку, але марно. Позивач не погоджується з тим, що відповідачка позбавила його можливості приймати участь у вихованні дочки звертається до суду з цим позовом з метою встановлення режиму побачень з дочкою, оскільки вважає, що спілкування з батьком відповідає її інтересам. Позивач не заперечує, щоб дочка проживала з відповідачкою там, де для неї це зручно, однак бажає та має право про це знати. Крім того, для позивача важливо знати інформацію про здоров`я його дочки. Позивач вживав всі можливі заходи для того, щоб бачитися з дочкою: подавав до поліції заяву про викрадення дитини в Україні, також звертався до поліції в Чеській Республіці, вів переговори з відповідачкою. Він постійно приймає участь в утриманні дочки та надсилає відповідачці грошові кошти. Шлюб між позивачем та відповідачкою вже розірвано і відповідачка продовжує не давати позивачу бачитися з дитиною. Позивач вважає, що побачення з дочкою відповідають інтересам відповідачки, оскільки вона потребує відпочинку для відновлення своїх сил та більш позитивного спілкування з дитиною. Вказує, що для того, щоб дочка мала здорові відносини з однолітками, могла адекватно відноситися до чоловіків та відчувати себе повноцінною жінкою, яку любить тато, кожній дочці потрібно надати можливість спілкуватися з татом, особливо, якщо батько має таке бажання та робить все можливе, щоб встановити емоційний зв`язок зі своєю донькою. Розлучення батьків жодним чином не повинно негативно впливати на психоемоційний розвиток дитини, адже дитина не винувата в тому, що у батьків не склалися стосунки. Дитина не може бути предметом шантажу між батьками (відповідачка шантажує позивача, не дозволяючи спілкування з дочкою). Не допустимим є нав`язуванння матір`ю негативного ставлення до батька дочці, оскільки це значно шкодить дитині та може стати причиною віктимної/девіантної поведінки в майбутньому. У зв`язку з наведеним позивач просить суд ухвалити рішення, яким: зобов`язати відповідачку не чинити перешкоди позивачу у вільному спілкуванні, вихованні та побаченні зі своєю донькою ОСОБА_5 та повідомляти позивача про місце проживання доньки, про стан її здоров`я з наданням медичних документів; встановити наступні способи участі позивача у вихованні своєї доньки ОСОБА_5 - надати можливість бачитися з дочкою кожен другий вікенд (вихідні) місяця з п`ятниці 17:00 до неділі 18:00 та мати спільний відпочинок з дочкою кожні 6 місяців по 10 днів, а також мати можливість спілкуватися з дочкою кожного дня відеозв`язком тривалістю 30 хв; судові витрати покласти на відповідачку.

Ухвалою суду від 27.10.2022 залучено до участі у розгляді справи орган опіки та піклування Виноградівської міської ради в якості третьої особи.

Відповідачка ОСОБА_4 , в інтересах якої діє адвокат Естінко Т.Е. подала до суду відзив на позов, за яким ОСОБА_4 з позовними вимогами не погоджується, вважає їх безпідставними та вказує, що через кілька місяців після одруження позивач ОСОБА_1 почав спричиняти відповідачці ОСОБА_4 тілесні ушкодження, чинити псхологічний тиск. Одного разу навіть наносив удари в живіт під час вагітності. Після цього ОСОБА_4 повідомила його про вагітність, ОСОБА_1 наносив тілесні ушкодження в інші частини тіла. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася дочка ОСОБА_6 . 29.12.2021 ОСОБА_4 звернулася до Виноградівського районного суду Закарпатської області з заявою про розірвання шлюбу. Після цього ОСОБА_1 неодноразово вчиняв кримінальні правопорушення щодо ОСОБА_4 та її рідних, зокрема, пошкодження майна, проникнення на території дворогосподарства за адресою АДРЕСА_1 . На п`ятому місяці вагітності ОСОБА_4 , фактично втекла від ОСОБА_1 і з того часу вони не проживали разом. Побоюючись за своє життя та життя своєї доньки, в грудні 2021 р. ОСОБА_4 змушена була переховуватися від ОСОБА_1 . В свою чергу ОСОБА_1 з метою встановлення місця проживання ОСОБА_4 подав заяву про встановлення графіку зустрічей, хоча раніше дитину і на руки не брав. Рішенням Виноградівської міської ради Закарпатської області від 22.02.2022 було відмовлено у встановленні графіка зустрічей. Станом на 29.11.2022 відділенням №1 Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області на виконання ухвал Виноградівського районною суду відкрито дві кримінальні провадження щодо протиправних дій ОСОБА_1 , а саме: за ч. 1 ст. 162 КК України та ст. 126-1 КК України. ОСОБА_1 був притягнутий до відповідальності в Чеській Республіці за нанесення тілесних ушкоджень сестрі ОСОБА_4 - ОСОБА_7 . Позивач вводить в оману суд вказуючи на те, що він після одруження з відповідачкою виїхав на заробітки, так як мав постійне місце проживання в Чеській Республіці вже на час знайомства з ОСОБА_4 . На даний час позивач проживає в США. Згідно характеристики №1 від 10.01.2022р. ОСОБА_4 має на утриманні одну дитину, доньку ОСОБА_5 , яку виховує та утримує сама. Вказує, що позивач продовжує вчиняти домашнє насилля щодо відповідачки, погрожує їй подачею заяви про втрату закордонною паспорта дочки, з метою унеможливлювання вільного пересування ОСОБА_4 з донькою. В січні 2022 року ОСОБА_1 створив групу у Viber, де погрожував ОСОБА_4 фізичним насиллям, у переписні він визнав, що до січня 2020 року наносив тілесні ушкодження ОСОБА_4 . У вищевказаній групі він погрожував публікацією фото ОСОБА_4 в соціальних мережах, які свого часу примушував її робити. Враховуючи вищезазначене, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному об`ємі, так як задоволення позову не буде відповідати інтересам дитини.

Представник позивача ОСОБА_2 , в інтересах позивача ОСОБА_1 , надіслала до суду відповідь на відзив, згідно якого позивач із положеннями, викладеними у відзиві не погоджується, вважає всі аргументи ОСОБА_4 неправдивими та безпідставними. Шлюб між сторонами було розірвано за заявою відповідачки 21.01.2022 року. До цього часу між подружжям відбувалися різні сварки та конфлікти, здебільшого щодо фінансів. Однак, позивач завжди шукав їх вирішення. В січні 2022 року позивач звернувся за юридичною допомогою для підготовки шлюбного договору та договору про утримання дитини, щоб мирно вирішили шлюбний конфлікт. Крім того, позивач подав апеляцію на рішення суду щодо розлучення. Протягом всього періоду з моменту укладення шлюбу і до сьогоднішнього дня, позивач постійно, систематично надсилав грошові кошти відповідачці для покриття її потреб та потреб дочки ОСОБА_6 . Всі зазначені дії позитивно характеризують позивача, як людину, яка прагнула і прагне до гарних стосунків з колишньою дружиною та дочкою. Відповідачка посилається на застосування до неї зі сторони позивача фізичної сили. Однак, такі твердження не мають жодних доказів і є лише позицією відповідачки, яка виправдовує свої незаконні дії погрозами та неправдивими твердженнями. Докази щодо нанесення шкоди сестрі відповідачки не можуть стосуватися справи, оскільки не містять інформації щодо предмета доказування, а тому є неналежними доказами у розумінні ст.. 77 ЦПК України. Відповідачка неправдиво зазначає про те, що позивач мав ПМЖ в Чехії до знайомства з нею. Згідно довідки про оформлення документів на виїзд закордон, що датована 30 березня 2021 року (більше 3 років після укладення шлюбу), до цієї дати позивач не мав ПМЖ у Чехії. Відповідачка зазначає, що вона має на утриманні дитину, однак в матеріалах справі відсутні будь-які докази наявності у відповідачки джерел для існування. Всі докази, додані до відзиву є неналежними доказами, оскільки не стосуються предмету справи, також вони є недостовірними та недопустимими доказами. Особисті образи подружжя не можуть бути підставою для порушення прав батьків.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали з мотивів, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, просили суд такі задоволити в повному обсязі.

Позивач ОСОБА_1 додатково пояснив, що вже 14 місяців позбавлений можливості спілкуватися з дочкою. Рішення Виноградівської міської ради від 22.02.2022 № 34 про відмову у встановленні графіка зустрічей з дитиною він не оскаржив, оскільки таке не отримував, на засіданні органу опіки і піклування присутнім не був.

Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не з"явилася. Справу розглянуто у відсутність відповідачки ОСОБА_4 за участю її представника ОСОБА_3 .

Представник відповідачки ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала з мотивів, викладених у відзиві на позов, додатково пояснила, що рішення органу опіки і піклування про відмову батьку бачитися з дочкою є дійсним та обов`язковим до виконання. У задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Виноградівської міської ради будучи належним чином, своєчасно повідомленим про день, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, однак надіслав до суду заяву згідно якої просить суд розглянути справу у його відсутність та врахувати позицію органу опіки і піклування, викладену у висновку від 28.11.2022 № 02-22/3283, за яким орган опіки та піклування Виноградівської міської ради вважає недоцільним встановлення графіку зустрічі ОСОБА_1 з малолітньою дочкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (Т.1 а.с.119-120).

Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява є підставною та підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 14.09.2018 року сторони уклали шлюб, зареєстрований у Сихівському районному у місті Львові відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області за актовим записом № 303 (Т.1 а.с. 160).

Від даного шлюбу у сторін народилася одна дитина дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 05.11.2019 (Т.1 а.с. 26).

Шлюбне життя у сторін не склалося і рішенням Виноградівського районного суду Закарпатської області від 21.01.2022 за позовною заявою ОСОБА_4 шлюб між сторонами розірвано.

На вказане судове рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.

Позивач ОСОБА_1 виїхав на заробітки за кордон до Чеської Республіки. На даний час він проживає в США.

Згідно наданої до суду довідки про рух коштів по банківській картці позивача від 01.02.2022 встановлено, що позивач бере участь в матеріальному утриманні дитини (Т.1 а.с. 8-18).

Між сторонами не досягнуто згоди щодо участі батька у спілкуванні та вихованні малолітньої дитини, яка проживає з матір`ю, відповідачкою по справі ОСОБА_4

28.03.2022 позивач звертався до Берегівського районого відділу поліції із заявою про викрадення відповідачкою ОСОБА_4 їх спільної дитини - дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (Т.1 а.с. 20-23).

Сторони перебувають у неприязних відносинах.

Відповідачка перешкоджає зустрічам та спілкуванню позивача з дочкою.

Відповідачка зверталася до відділення №1 Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області із заявами про вчинення позивачем ОСОБА_1 відносно неї кримінальних правопорушень.

На виконання ухвал Виноградівського районного суду Закарпатської області відділенням №1 Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області відкрито дві кримінальні провадження за ознаками ч. 1 ст. 162 КК України та ст. 126-1 КК України ( Т. 1 а.п. 127-128).

Разом з тим матеріали справи не містять даних, що позивач допускає негативну поведінку по відношенню до своєї дочки.

Позивач наголошує, що бажає приймати участь у вихованні дочки, а відповідачка забороняє йому спілкуватися з дитиною.

Згідно зіст. 157 СК Українипитання виховання дитини вирішується батьками спільно.

Позивач звернувся до Виноградівської міської ради 04.01.2022 із заявою про встановлення днів та годин зустрічей з дочкою (Т. 1 а.с.192).

25.01.2022 служба у справах дітей Виноградівської міської ради надала висновок за № 01-15/34, яким питання доцільності надання дозволу на визначення можливості участі ОСОБА_1 у вихованні малолітньої дочки ОСОБА_6 залишила на розгляд комісії з питань захисту прав дитини ( Т. 1 а.с.193).

27.01.2022 відбулося засідання комісії з питань захисту прав дитини, на якому батьки дитини присутні не були. Від імені відповідачки з`явилася її представник ОСОБА_3 . Комісія прийняла рішення відмовити ОСОБА_1 у визначенні способу участі у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( Т. 1 а.с.195-196).

22.02.2022 виконавчий комітет Виноградівської міської ради Закарпатської області враховуючи висновок служби у справах дітей від 25.01.2022 № 01-15/34 та рішення комісії з питань захисту прав дитини від 27.01.2022 прийняв рішення за № 34 , згідно якого ОСОБА_1 відмовлено у визначенні способу участі у вихованні малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( Т. 1 а.с.109).

Разом з цим з пояснень позивача ОСОБА_1 , даних ним в судовому засіданні, встановлено, що позивач вказане рішення виконавчого комітету міської ради не отримав і не мав змоги таке оскаржити ( Т.1 а.с. 240-241).

18.03.2022 позивач ОСОБА_1 повторно звернувся до служби у справах дітей із заявою про визначення графіку побачень з дочкою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( Т. 1 а.с.173-177).

Згідно висновку органу опіки та піклування Виноградівської міської ради від 28.11.2022 № 02-22/328, орган опіки та піклування розглянув позовну заяву ОСОБА_1 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та вважає недоцільним встановлення графіку зустрічей позивача з його дочкою (Т.1 а.с. 120).

Відповідно до ст. 159 Сімейного кодексу України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Нормами Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

За нормами ч.2 ст. 159 Сімейного кодексу України, під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Частиною 2 ст. 141 Сімейного Кодексу України встановлено, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

За нормами ст. 153 Сімейного кодексу України, мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Вирішення батьками питань щодо виховання дитини врегульовано ст. 157 Сімейного Кодексу України, нормами якої передбачено, що той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Нормами ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» встановлюється право дитини на контакт з батьками, які проживають окремо.

Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року, визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Частиною першою статті 3 Конвенції передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно статті 9 Конвенції держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У статті 7 Конвенції передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Суд відхиляє надані представником відповідачки письмові докази, зокрема рішення Чеської комісії з розгляду криінальних проступків Міської частини міста Прага-Петровіце від 27.1.2019 та скріншоти переписки, оскільки такі не характеризують позивача як батька, не містять інформацію щодо предмета доказування, а тому відповідно до положень ст. 77 ЦПК України є неналежними доказами.

Аналізуючи встановлені фактичні обставини справи та враховуючи вимоги норм сімейного законодавства, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 , як батько малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає окремо від дитини, має право на особисте спілкування з нею, а відповідачка ОСОБА_4 - мати малолітньої дитини не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, оскільки таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Також позивач має право отримувати від відповідачки інформацію про місце проживання та здоров`я його дочки.

За таких, встановлених в судовому засіданні обставин суд вважає доцільним за для гармонійного розвитку дитини сторін, позовні вимоги задоволити та визначити судовим рішенням запропоновані позивачем способи участі позивача у спілкуванні та виховані спільної з відповідачкою дочки.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що позивач сплатив 992,40 грн судового збору за звернення до суду з даним позовом та 338,14 грн судового збору за видачу в електронному вигляді технічного запису судових засідань і копій протоколів судових засідань, а відтак, з урахуванням вищенаведеного у зв`язку з задоволенням позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у виді сплаченого судового збору підлягають стягненню з відповідачки.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10, 12, 13, 18, 81,141, 223, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити повністю.

Зобов`язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , не чинити перешкоди ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вільному спілкуванні, вихованні та побаченні зі своєю донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та повідомляти ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про місце проживання доньки ОСОБА_5 та про стан здоров`я ОСОБА_5 з наданням медичних документів.

Встановити наступні способи участі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вихованні своєї доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 :

- шляхом встановлення систематичних зустрічей кожен другий вікенд (вихідні) місяця з п`ятниці 17:00 год до неділі 18:00 год;

- надання можливості спільного відпочинку тривалістю десять днів один раз на кожні шість місяців;

- надання можливості щоденного спілкування з використанням відеозв`язку тривалістю 30 хв.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме: 992,40 грн судового збору за звернення до суду з даним позовом та 338,14 грн судового збору за видачу в електронному вигляді технічного запису судових засідань і копій протоколів судових засідань.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03.04.2023.

ГоловуючийТ. Ю. Левко