Ухвала суду № 109947381, 03.04.2023, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Єдиний унікальний № 946/9159/22

Провадження № 1-кп/946/328/23

У К Р А Ї Н А

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________

УХВАЛА

Іменем України

про звільнення особи від кримінальної відповідальності

та про закриття кримінального провадження

03 квітня 2023 року м. Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

провів у місті Ізмаїл Одеської області відкрите підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022162150000712, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Сарата Одеської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК),

сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ,

сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 ,

інші учасники судового провадження: потерпілий та цивільний позивач ОСОБА_6 , представниця потерпілого ОСОБА_7 , цивільний відповідач - Приватне акціонерне товариство «СК «Український страховий стандарт» (далі - ПрАТ «СК «Український страховий стандарт»).

Представник цивільного відповідача ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» у підготовче судове засідання не з`явився, не був належним чином повідомлений про час та місце його проведення, але, враховуючи, що потерпілий та цивільний позивач ОСОБА_6 відмовився від цивільного позову, у зв`язку з відшкодуванням завданої йому шкоди у повному обсязі, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання без участі представника цивільного відповідача ПрАТ «СК «Український страховий стандарт».

Суть питання, що вирішується

1.Обвинувальний акт з додатками у цьому кримінальному провадженні надійшов до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області 28.12.2022, ухвалою від 29.12.2022 було призначено підготовче судове засідання, в якому підлягають вирішенню ряд питань відповідно до вимог ст. ст. 314 - 315 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

2.Захисник ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК та про закриття кримінального провадження, у зв`язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим, оскільки обвинувачений повністю відшкодував завдані ним збитки.

3.Крім того, від потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_6 до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області надійшла заява про задоволення клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням, про закриття кримінального провадження та про закриття провадження за його цивільним позовом про стягнення шкоди, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 відшкодував завдані ним збитки у повному обсязі, претензій матеріального та морального характеру у нього немає.

Встановлені судом обставини

4.03.08.2022 близько 16:30 години, точного часу не встановлено, в Ізмаїльському районі Одеської області водій ОСОБА_3 , керуючи технічно справним автомобілем марки «Man» реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки «Panav» реєстраційний номер НОМЕР_2 , і рухаючись по прилеглій території в напрямку автодороги М-15 «Одеса - Рені», в порушення вимог підп. «б» п. 2.3., п.п. 10.1., 10.2. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР), внаслідок кримінально протиправної самовпевненості, тобто передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, легковажно розрахував на їх відвернення, при виїзді з прилеглої території на автодорогу М-15 «Одеса - Рені» на 217 км + 800 м не надав перевагу в русі автомобілю марки «Honda» реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_6 , який здійснював рух по автодорозі М-15 «Одеса - Рені» з боку м. Одеса, в результаті чого скоїв з ним зіткнення.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди водію автомобіля марки «Honda» реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження, зокрема у виді закритого перелому нижнього полюсу правого наколінника без зміщення відламків, який не викликав загрозливих для життя явищ, але при звичайному своєму перебігу викликає розлад здоров`я строком понад 3 тижні (більш ніж 21 день), і відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

5.Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

6.У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання та просив звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК, у зв`язку з тим, що вони з потерпілими примирилися, він добровільно відшкодував завдані збитки, та просив суд закрити кримінальне провадження.

7.Потерпілий та цивільний позивач ОСОБА_6 і його представниця ОСОБА_7 також підтримали клопотання та просили суд звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності і закрити відносно нього кримінальне провадження, зазначивши, що потерпілий з обвинуваченим примирилися, обвинувачений ОСОБА_3 дійсно відшкодував завдані збитки у повному обсязі. Вони також підтримали заяву про закриття провадження за цивільним позовом про стягнення моральної та матеріальної шкоди, у зв`язку з відмовою потерпілого та цивільного позивача від позовних вимог.

8.Прокурор ОСОБА_4 у судовому засіданні не заперечував проти звільнення обвинуваченого ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК, у зв`язку з примиренням винного з потерпілим, та про закриття кримінального провадження, оскільки обвинувачений вперше вчинив необережний нетяжкий злочин, примирився з потерпілим та відшкодував завдані ним збитки у повному обсязі.

9. ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК, яке в силу ч. 4 ст.12, ст. 25 КК є необережним нетяжким злочином, та відповідно до примітки до ст. 45 КК не включене до переліку корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією. Крім того, вчинене ОСОБА_3 кримінальне правопорушення не відноситься і до порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

10.За поясненнями потерпілого ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_3 , останній відшкодував завдані ним збитки у повному обсязі.

11.З довідки про судимість вбачається, що ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, раніше кримінальних правопорушень не вчиняв.

Мотиви, з яких суд виходив при постановлені ухвали

12.Суд, заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт з додатками, а також надані документи, дійшов висновку про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, про закриття кримінального провадження та про залишення цивільного позову потерпілого без розгляду з таких підстав.

13.У відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, у тому числі, передбачених частиною другою статті 284 цього Кодексу.

14.Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК встановлено, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

15.Відповідно до ст. 46 КК особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

16.Таким чином, приймаючи до уваги те, що ОСОБА_3 вперше вчинив необережний нетяжкий злочин, який не є корупційним кримінальним правопорушенням та кримінальним правопорушення, пов`язаним з корупцією, а також не є порушенням правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керувала транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебувала під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, примирився з потерпілим та відшкодував завдані ним збитки, дав суду свою згоду на закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, суд вважає, що ОСОБА_3 необхідно звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК, у зв`язку з примиренням винного з потерпілим.

17.Оскільки суд дійшов висновку про звільнення ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, то кримінальне провадження відносно нього має бути закрите на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК.

18.Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК, якою врегульована засада кримінального провадження диспозитивності, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

19.Крім того, за змістом ч. 1 ст. 129 КПК, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому тільки лише у випадку ухвалення обвинувального вироку, постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Вказаною нормою також передбачена можливість залишення цивільного позову без розгляду, і не передбачена можливість закриття кримінального провадження за цивільним позовом. Крім того, це також суперечить завданням кримінального провадження та його загальним засадам.

20.Відповідно ж до ч. 5 ст. 128 КПК, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом; якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

21.Таким чином, враховуючи, що у цьому кримінальному провадженні перелічені у ч. 1 ст. 129 КПК судові рішення не ухвалюються, а постановляється ухвала про закриття кримінального провадження, а також те, що потерпілий та цивільний позивач відмовився від цивільного позову у зв`язку з відшкодуванням йому завданих збитків, те, що чинним КПК не передбачена можливість закривати кримінальне провадження за цивільним позовом і це суперечить завданням кримінального провадження та його загальним засадам, то цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 до обвинуваченого ОСОБА_3 та до ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» про стягнення матеріальної та моральної шкоди не може бути розглянутий судом, у зв`язку з чим він підлягає залишенню без розгляду.

22.Питання про арешт майна та про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до положень ч. 4 ст. 174, ч. 9 ст. 100 КПК.

23.Суд вважає, що процесуальні витрати, понесені стороною обвинувачення на залучення експертів для проведення під час досудового розслідування двох судових експертиз технічного стану транспортних засобів у сумі по 1 699,02 грн кожна, судової транспортно-трасологічної експертизи у сумі 1 699,02 грн та комплексної судової фототехнічної та автотехнічної експертизи у сумі 3 020,48 грн, а всього в загальному розмірі 8 117,54 грн, про що зазначено в обвинувальному акті, не можуть бути стягнуті з обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки за правилами ч. 2 ст. 124 КПК суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта тільки у разі ухвалення обвинувального вироку, а в даному випадку, у зв`язку зі звільненням обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриттям кримінального провадження, обвинувальний вирок відносно нього не ухвалюється. При цьому при вирішенні цього питання суд враховує висновок щодо застосування відповідних норм права, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2020 у справі №598/1781/17, згідно якому суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті, у тому числі й в ухвалі про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

24.Але слід зазначити, що положення ч. 1 ст. 126 КПК про те, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою, також не можуть бути підставою для стягнення процесуальних витрат при закритті провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, оскільки вказана норма лише регулює порядок вирішення питання щодо процесуальних витрат та не встановлює в яких саме випадках ці процесуальні витрати можуть бути стягнуті з обвинуваченого, тобто не встановлює підстави для такого стягнення. Однією з підстав для стягнення витрат на залучення експерта, які встановлені у ч. 2 ст. 124 КПК, є ухвалення обвинувального вироку. Згадування у ч. 1 ст. 126 КПК такого судового рішення як ухвала, пов`язане з можливістю вирішення питання щодо процесуальних витрат ухвалою вже після ухвалення обвинувального вироку, у якому це питання не було вирішено.

25.Вказаний висновок суду відповідає висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, що викладений у постанові від 12.09.2022 у справі №203/241/17, згідно якому якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту. У вказаній постанові Верховний Суд також зазначив, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.06.2020 (справа № 598/1781/17), вказано на необхідність вирішення питання щодо процесуальних витрат у різних за процесуальною формою судових рішеннях, однак не визначено які саме витрати необхідно стягувати з особи, кримінальне провадження відносно якої закрито у зв`язку зі звільненням її від кримінальної відповідальності, а які відносити на рахунок держави.

26.Хоча у вказаному висновку Об`єднаної палати йде мова про звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності, але він може бути застосований й у цьому провадженні при звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК у зв`язку з примиренням винного з потерпілим, адже при оцінці наявності підстав для стягнення процесуальних витрат на залучення експертів, що понесені стороною обвинувачення під час досудового розслідування, Верховний Суд виходив з того, що кримінальним процесуальним законом прямо не передбачено стягнення процесуальних витрат з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності. Саме тому підстава для звільнення особи від кримінальної відповідальності в даному випадку значення не має, а визначальним є саме закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Керуючись ст. ст. 284, 314, 370 - 372 КПК, суд -

постановив:

1.Клопотання захисника ОСОБА_5 задовольнити.

2.Звільнити ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК, від кримінальної відповідальності у зв`язку з примиренням винного з потерпілим на підставі ст. 46 КК.

3.Кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.08.2022 за № 12022162150000712, відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 286 КК закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК, у зв`язку з його звільненням від кримінальної відповідальності.

4.Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_3 та ПрАТ «СК «Український страховий стандарт» про стягнення матеріальної та моральної шкоди залишити без розгляду.

5.З набранням ухвалою законної сили скасувати накладені на підставі ухвал слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 15.08.2022 та від 05.08.2022 арешти, що змінені ухвалами від 22.09.2022 та від 30.09.2022, і:

- автомобіль марки «Man» реєстраційний номер НОМЕР_1 , - вважати повернутим власнику ОСОБА_8 , поновивши у нього право розпорядження цим майном;

- автомобіль марки «Honda» реєстраційний номер НОМЕР_3 , відеореєстратор УІ Smart Dash Camera, флеш носій «Mibrand» об`ємом 8 Гб з відеозаписом моменту ДТП, - повернути потерпілому ОСОБА_6 , поновивши у нього право розпорядження цим майном.

6.Процесуальні витрати на залучення експертів для проведення двох судових експертиз технічного стану транспортних засобів у сумі по 1 699,02 грн кожна, судової транспортно-трасологічної експертизи у сумі 1 699,02 грн та комплексної судової фототехнічної та автотехнічної експертизи у сумі 3 020,48 грн, а всього в загальному розмірі 8 117,54 грн, віднести на рахунок держави.

7.Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом семи днів з дня її оголошення.

8.Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

СУДДЯ

Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1