Постанова № 10994700, 16.08.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-2907/10/1770

16 серпня 2010 року 10год. 55хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шарапи В.М. за участю секретаря судового засідання Пилипчук В.Є. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Василенко Т.В.,

відповідача: представник не з'явився третьої особи відповідача: представник <Текст >

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Клуб ДБК" <Список ><в особі >третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача< 3-тя особа >

доКостопільська міжрайонна державна податкова інспекція третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача <3-тя особа >

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень , -

ВСТАНОВИВ :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Клуб ДБК» звернулося до суду з позовом про визнання нечинними та скасування податкового повідомлення-рішення Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції від 18 грудня 2009 року № 0000882341/0 (від 28 січня 2010 року № 0000882341/1, від 1 квітня 2010 року № 0000262341/2, від 10 червня 2010 року № 0000262341/3) в частині сплати донарахованих 19125 грн. податку на прибуток та штрафних санкцій у розмірі 8125 грн., та податкового повідомлення-рішення Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції від 18 грудня 2009 року № 0000892341/0 (від 28 січня 2010 року № 0000892341/1, від 1 квітня 2010 року № 0000892341/2, від 10 червня 2010 року № 0000892341/3).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, пояснив суду, що між ТОВ «ЕСЕМ Медіа Україна» та ТОВ «Клуб ДБК» був укладений Договір № КД/СМ-01 надання консультаційних послуг від 01 квітня 2008 року.

У п. 1.1. Договору чітко визначений перелік консультаційних послуг, які повязані з господарською діяльністю ТОВ «Клуб ДБК». А саме: підбір постачальників продуктів харчування, напоїв, дослідження доцільності укладення договорів, консультації щодо ведення бухгалтерського обліку, консультаційні послуги у сфері фінансово-господарської діяльності ТОВ «Клуб ДБК», послуги по представленню інтересів ТОВ «Клуб ДБК» в підприємствах, установах організаціях усіх форм власності з поточних питань діяльності ТОВ «Клуб ДБК» і т.д.. в договорі зазначено, що консультаційні послуги надаються в сфері організації діяльності закладу громадського харчування.

За результатами перевірки відповідачем зроблено висновок, що надання послуг громадського харчування не є видом діяльності ТОВ «Клуб ДБК». Однак, на думку позивача, такий висновок не відповідає дійсності, адже відповідно до п. 1.5. Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, що затверджені Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24 липня 2002 року № 219, закладом громадського харчування є, в тому числі, бар. Фактично свою діяльність, щодо роздрібної торгівлі тютюновими та алкогольними виробами, ТОВ «Клуб ДБК» здійснює через власний заклад громадського харчування бар.

Крім того, Законом України «Про державне регулювання і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», вставлено, що роздрібна торгівля тютюновими виробами та алкогольними виробами, яка і є основними видом діяльності ТОВ «Клуб ДБК», може здійснюватись через підприємства громадського харчування бари.

Також Листом № 15-03/29-577а від 09 вересня 1998 р. Міністерства зовнішніх економічних звязків і торгівлі України (на сьогодні Міністерство економіки України) «Щодо характеристик підприємств громадського харчування за типами і класами», надані рекомендації та зазначені єдині вимоги для всіх підприємств громадського харчування. Зокрема, зазначеним нормативним актом, визначено, що підприємства громадського харчування за типами та спеціалізацією підрозділяються на ресторани, бари, кафе і т. д. Також цими рекомендаціями визначено, що бар є одним із основних типів підприємств громадського харчування та надано визначення бару, як підприємства громадського харчування з барною стійкою, що реалізує алкогольні безалкогольні напої і т.д. Зазначеними нормами законодавчих актів України, бар визнається закладом громадського харчування, а отже послуги, що надаються закладом харчування, яким є бар це і є послуги громадського харчування.

Тому, як зазначив представник позивача, послуги за Договором № КД/СМ-01 надання послуг від 01 квітня 2008 року в повній мірі стосуються господарської діяльності ТОВ «Клуб ДБК», отримані послуги ТОВ «Клуб ДБК» повністю використовувало у своїй господарській діяльності.

Первинними бухгалтерськими документами по даній господарській операції (отримання та оплата консультаційних послуг) є договір та відповідні акти здачі-приймання наданих послуг, які мають всі обовязкові реквізити первинних документів, які визначені ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік». Також, вказані первинні документи, не визнані такими, що не мають юридичної сили або взагалі не визнані недійсними.

Отже, позивач вважає, що ТОВ «Клуб ДБК» було повністю обґрунтовано віднесло до складу валових витрат по податковому законодавству вартості послуг отриманих від ТОВ «ЕСЕМ Медіа Україна» на загальну суму 80000,00 грн., а відтак ТОВ «Клуб ДБК» не здійснювало заниження податку на прибуток на суму 20000,00 грн. (2 квартал 2008 р. на загальну суму 3750.00 грн.; 3 квартал 2008 р. на загальну суму 5000,00 грн.: 1 квартал 2009 р. на загальну суму 11250,00 грн. у період за який здійснювалась перевірка. З урахуванням відємного значення обєкту оподаткування зазначеного ТОВ «Клуб ДБК» в податковій Декларації за 1 півріччя 2009 року від 10.08.2009 року № 14545, що становить 3500 грн., сума на яку ТОВ «Клуб ДБК» не здійснювало заниження податку на прибуток у період за який здійснювалась перевірка, з урахуванням вищевикладених обставин, становить 19125,00 грн., а отже і відсутні підстави для застосування штрафних санкцій на дану суму донарахування у розмірі 8125 грн.

Крім того, у періоді за який проводилась перевірка, підприємство ТОВ «Клуб ДБК» правомірно віднесло до податкового кредиту суму 16000 грн., по послугах отриманих від ТОВ «ЕСЕМ Медіа Україна», а відтак, не здійснювало порушення п.п.7.4.4 п 7.4. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», шляхом завищення податкового кредиту на загальну суму 16000 гри., а отже, відсутні підстави для застосування підпункту б) п. 4.2.2. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а також відсутні підстави для нарахування штрафних санкцій за підпунктом 17.1.3., пункту 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Тому, представник позивача просить суд позов задоволити: визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Костопільська міжрайонна державна податкова інспекція письмових заперечень проти позову не подала. В судове засідання 16 серпня 2010 року представник відповідача не зявився, не повідомив суд про причини неявки. Відповідно до ст. 128 КАС України неприбуття відповідача-субєкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи без участі представника субєкта владних повноважень.

Заслухавши пояснення позивача, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Судом встановлено, що за результатами комплексної планової перевірки з питань дотримання товариством з обмеженою відповідальністю «Клуб ДБК» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 06.07.07 року по 30.06.09 року Костопільською міжрайонною державною податковою інспекції складений Акт перевірки № 1093/23/35280130 від 08.12.2009 року (а.с.90-184).

На підставі Акту перевірки Костопільською МДПІ прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від «18» грудня 2009 року № 0000882341/0, яким визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на прибуток у розмірі 21838 грн. основного платежу та 12410 грн. 90 коп. штрафних санкцій, застосованих за порушення п.5.1., підпункту 5.2.1, 5.2.5. пункту 5.2 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2. статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (а.с.10);

- податкове повідомлення-рішення від «18» грудня 2009 року № 0000892341/0, яким визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість у розмірі основного платежу - 16000 грн. та штрафних санкцій у розмірі 8000 грн., застосованих за порушення підпункту 7.4.4. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (а.с.14).

В порядку апеляційного узгодження податкових зобов'язань, ТОВ «Клуб ДБК» подало первинну скаргу до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування частково податкового повідомлення-рішення Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції від «18» грудня 2009 року № 0000882341/0 в частині сплати донарахованих 19125,00 грн. податку на прибуток та штрафних санкцій у розмірі 8125,00 грн. за порушення п.5.1., підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; повністю податкового повідомлення-рішення Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції від «18» грудня 2009 року N 0000892341/0 (а.с.67-71).

За результати розгляду первинної скарги відповідачем прийнято рішення від 28.01.2010 року № 685/10/23-28 про результати розгляду первинної скарги, яким зазначені податкові повідомлення від «18» грудня 2009 року № 0000882341/0 та № 0000892341/0 залишено без змін, а первинну скаргу ТОВ «Клуб ДБК» без задоволення (а.с.72-77). Як наслідок, Костопільською МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.01.2010 року № 0000882341/1 та податкове повідомлення-рішення від 28.01.2010 р. № 0000892341/1 (а.с.11,15).

За результатами розгляду повторної скарги ТОВ «Клуб ДБК» ДПА в Рівненській області скасувала податкове повідомлення-рішення від «18» грудня 2009 року N 0000882341/0 (від 28.01.2010 року № 0000882341/1) в частині донарахування штрафних санкцій у сумі 1817,40 грн., та залишила без змін винесене Костопільською МДПІ податкове повідомлення-рішення від 18 грудня 2009 року № 0000892341/0 (від 28 січня 2010 року № 0000892341/1) (а.с.18-22). Прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000262341/2 від 01.04.2010 року, яким визначено податкове зобов'язання по податку на прибуток в сумі 21838 грн. за основним платежем та в сумі 10593,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та №0000892341/2 від 01.04.2010 року, яким визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість у розмірі основного платежу - 16000 грн. та штрафних санкцій у розмірі 8000 грн. (а.с.12,16).

ТОВ «Клуб ДБК» не погоджуючись із прийнятим рішенням ДПА в Рівненській області, подало скаргу до ДПА України. Рішенням Державної податкової адміністрації України залишено без змін винесені податкові повідомлення-рішення Костопільської МДПІ з урахуванням рішення прийнятого ДПА Рівненській області (а.с.23-25). За наслідками прийнятого ДПА України рішення про результати розгляду скарги Костопільською МДПІ прийняті податкові повідомлення рішення від 10 червня 2010 року № 00002623341/3 та від 10 червня 2010 року № 0000892341/3 (а.с.13,17).

При прийнятті податкових повідомлень-рішень, Костопільською МДПІ зроблений висновок про порушення ТОВ «Клуб ДБК» вимог законодавства, зокрема:

п. 5.1, підпункту 5.2.1, пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: безпідставне віднесення до складу валових витрат вартості послуг отриманих від ТОВ «ЕСЕМ Медіа Україна», які не повязані з господарською діяльністю на загальну суму 80000,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за період, що перевірявся податковими органами, на суму 20000,00 грн. та підпункту 7.4.4. пункту 7.4, статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: завищено податковий кредит на загальну суму 16000 грн., так як, підприємство віднесло до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 16000 грн., по послугах, що не повязані з господарською діяльністю та отримані від ТОВ «ЕСЕМ Медіа Україна».

Перевіривши законність та обґрунтованість висновків податкової інспекції, викладених в акті перевірки, які стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000882341/0 (від 28 січня 2010 року № 0000882341/1, від 1 квітня 2010 року № 0000262341/2, від 10 червня 2010 року № 0000262341/3) в частині сплати донарахованих 19125 грн. податку на прибуток та штрафних санкцій у розмірі 8125 грн., та податкового повідомлення-рішення від 18 грудня 2009 року № 0000892341/0 (від 28 січня 2010 року № 0000892341/1, від 1 квітня 2010 року № 0000892341/2, від 10 червня 2010 року № 0000892341/3), суд прийшов до висновку про їх відповідність встановленим нормам законодавства та фактичним обставинам справи.

Відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 року, валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 зазначеної статті до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. А згідно з абз.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994 року, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Податковий кредит згідно п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року - це сума, на яку платник податків має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Відповідно до пп.7.4.1. п.7.4 ст.7 цього Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Згідно з пп.7.4.5 п.7.4 цієї ж статті, не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними.

Наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати та податковий кредит при виконанні, зокрема, таких двох умов:

- підтвердження належним чином оформленими первинними документами, які містять відомості про господарську операцію та посвідчують факт її здійснення;

- спрямування результату таких операцій на подальше використання у господарській діяльності платника податків.

Судом встановлено, що до складу валових витрат позивача у ІІ та ІІ кварталах 2008 року, І кварталі 2009 року включено суми коштів сплачених на користь ТОВ «ЕСЕМ Медіа Україна» в загальному розмірі 80000 грн., а податковий кредит позивача за червень, серпень 2008 року та січень 2009 року на загальну суму 16000 грн. сформовано на підставі виписаних ТОВ «ЕСЕМ Медіа Україна» податкових накладних.

Між ТОВ «ЕСЕМ Медіа Україна» та ТОВ «Клуб ДБК» був укладений Договір № КД/СМ-01 від 01 квітня 2008 року надання послуг (а.с.27-33). У п. 1.1. Договору визначений перелік консультаційних послуг, які має отримати ТОВ «Клуб ДБК», а саме: підбір постачальників продуктів харчування, напоїв, дослідження доцільності укладення договорів, консультації щодо ведення бухгалтерського обліку, консультаційні послуги у сфері фінансово-господарської діяльності ТОВ «Клуб ДБК», послуги по представленню інтересів ТОВ «Клуб ДБК» в підприємствах, установах організаціях, розробка посадових інструкцій для персоналу, проведення переговорів і т.д.

На підтвердження задекларованих спірних валових витрат, ТОВ «Клуб ДБК» надало акт про надання послуг №б/н від 30.06.2008 року на суму 18000 грн., акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000002 від 29.08.2008 року на суму 24000 грн., № ОУ-0000001 від 02.01.2009 року на суму 40500 грн., № ОУ-0000002 від 30.01.2009 року на суму 13500 грн., платіжні доручення про сплату коштів ТОВ «ЕСЕМ Медіа Україна» згідно рахунків в сумі 80000 грн. (а.с.34-44)

Крім того, на підтвердження задекларованої суми податкового кредиту, позивач надав податкові накладні №1 від 30.06.2008 року на суму ПДВ 3000 грн., № 2 від 29.08.2008 року на суму ПДВ 4000 грн., № 5 від 02.01.2009 року на суму ПДВ 6750 грн., № 6 від 30.01.2009 року на суму ПДВ 2250 грн. (а.с.45-48).

Досліджуючи надані первинні бухгалтерські документи, суд приходить до висновку, що зі змісту даних доказів неможливо встановити, яким чином отримані підприємством послуги вплинули на одержання доходу від господарської діяльності.

Зміст представлених доказів не дає можливості встановити причинний звязок між придбанням цих послуг (понесеними витратами) та господарською діяльністю (одержанням доходу) ТОВ «Клуб ДБК», тобто отриманням економічної вигоди від цього придбання.

Будь-яких доказів про використання у своїй господарській діяльності визначених Договором № КД/СМ-01 від 01.04.2008 року консультаційних послуг ТОВ «Клуб ДБК» при перевірці та на вимогу суду не надало.

Враховуючи відсутність документального підтвердження того, яким чином послуги, надані ТОВ «ЕСЕМ Медіа Україна» позивачу по вказаному договору, а саме консультації, аналіз, рекомендації, підбір постачальників продуктів харчування, сировини, напівфабрикатів, навчання персоналу, проведення тренінгів та семінарів і т.д., були використані у господарській діяльності позивача, і як це вплинуло на отримання доходу ТОВ «Клуб ДБК», тобто у зв'язку з неможливістю встановлення форми, змісту, виду, обсягу використання наданих послуг, суд приходить до висновку, що у позивача не було підстав для включення до валових витрат та до податкового кредиту сум витрат та податку на додану вартість, понесених ТОВ «Клуб ДБК» відповідно до Договору, укладеного з ТОВ «ЕСЕМ Медіа Україна».

В той же час, сама по собі наявність у позивача актів виконаних робіт (наданих послуг), податкових накладних не є безумовним підтвердженням реальності і відповідності дійсному економічному змісту даних господарських операцій та підставою для віднесення зазначених у них сум до складу валових витрат та податкового кредиту.

Дослідженими судом матеріалами справи, доведено обґрунтованість та правомірність прийнятих оспорюваних податкових повідомлень-рішень в частині, в якій вони оскаржуються, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

Тому в задоволенні адміністративного позову позивачеві слід відмовити повністю.

Посилання представника позивача на факт віднесення бару, в якому позивач здійснює господарську діяльність, до закладів громадського харчування, та здійснення оплати ТОВ «Клуб ДБК» послуг за вказаним Договором, є нічим іншим, як витратами у звязку з підготовкою, організацією, веденням власної діяльності, а саме здійснення роздрібної торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами через заклад громадського харчування бар, на увагу суду не заслуговує, оскільки не є належним та допустимим доказом в розумінні статті 70 КАС України на підтвердження факту отримання консультаційних послуг, факту використання ТОВ «Клуб ДБК» в господарській одиниці барі визначених договором послуг.

Відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Товариству з обмеженою відповідальністю "Клуб ДБК" в задоволенні позову про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції: від 18 грудня 2009 року № 0000882341/0 (від 28 січня 2010 року № 0000882341/1, від 1 квітня 2010 року № 0000262341/2, від 10 червня 2010 року № 0000262341/3) в частині визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств в сумі 19125 грн. основного платежу та 8125 грн. штрафних санкцій; від 18 грудня 2009 року № 0000892341/0 (від 28 січня 2010 року № 0000892341/1, від 01 квітня 2010 року № 0000892341/2, від 10 червня 2010 року № 0000892341/3) - відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова складена в повному обсязі 25 серпня 2010 року

Суддя <Підпис >Шарапа В.М.