Постанова № 10994621, 12.08.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-966/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Серги С.М.,

при секретарі Пехоті М.О.,

за участю:

представника позивача - Чернухи Ю.В.,

представника відповідача - Біленко Н.О., Ринденко Т.Г.,

представника прокуратури - Савченка В.А.,

представника приватного підприємства "Фірма Ковіта", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно - будівельна компанія" Кремрембуд" - Швець Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосппродукт"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, треті особи - приватний підприємець ОСОБА_6, приватний підприємець ОСОБА_7, приватний підприємець ОСОБА_8, суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_9, приватне підприємство "Фірма Ковіта", приватне підприємство "Легіон-Агро", товариство з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-будівельна організація "Кремремпуть"про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

10 березня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільгосппродукт" (далі- позивач, ТОВ "Сільгосппродукт")звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі- відповідач, КОДПІ)про визнання протиправними та нечинними, скасування податкових повідомлень- рішень № 0005642301/0/4013, № 0005642301/0/4014 від 17.12.2009.

26.04.2010 надійшла заява про зміну позовних вимог, в якій позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0005642301/0/4013, № 0005642301/0/4014 від 17.12.2009.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.04.2010 в якості третіх осіб залучено приватного підприємця ОСОБА_6, приватного підприємця ОСОБА_7, приватного підприємця ОСОБА_8, суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_9, приватне підприємство "Фірма Ковіта", приватне підприємство "Легіон-Агро", товариство з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-будівельна організація "Кремремпуть".

В обгрунтування своїх вимог позивач вказував на помилковість висновків відповідача щодо відсутності документального підтвердження правильності визначення валових витрат та складу податкового кредиту, про що свідчать підписані сторонами акти виконання умов договорів, проведення розрахунків, накладні та податкові накладні. Також посилався на правомірність віднесення до складу валових витрат сум, сплачених за роумінг дзвінків за кордон, оскільки метою поїздки було встановлення та налагодження зв'язків з потенційними контрагентами ТОВ "Сільгосппродукт".

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, мотивуючи свою позицію нікчемністю договорів, укладених між позивачем та ПП "Легіон Агро", ПП ОСОБА_7, ПП ОСОБА_6, СПД ФО ОСОБА_9, ПП ОСОБА_8, ТОВ РБК "Кремремпуть", ПП "Фірма Ковіта". Зазначив, що позивачем до складу валових витрат безпідставно віднесено суми, сплачені за отримані транспортні послуги по перевезенню соєвої олії та соєвої макухи, надання яких фактично не підтверджується, та вартості міжнародних дзвінків та послуг роумінгу. Вказував також на неправильне формування податкового кредиту.

Представник третіх осіб приватного підприємства "Фірма Ковіта", Товариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтно - будівельна компанія" Кремрембуд" підтримав позицію позивача та наполягав на задоволенні позову.

Представники приватного підприємця ОСОБА_6, приватного підприємця ОСОБА_7, приватного підприємця ОСОБА_8, суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_9, приватного підприємства "Легіон-Агро" в судове засідання не з"явились, повідомлялись судом належним чином.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у період з 02.11.2009 по 27.11.2009 відповідачем на підставі направлення на перевірку № 3609/003609 від 02.11.2009 проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Сільгосппродукт" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 по 30.06.2009.

Направлення на перевірку вручено 02.11.20099 під розписку головному бухгалтеру ОСОБА_10. Перевірку проведено з відома директора ТОВ "Сільгосппродукт" Захарова О.Ю. та в присутності головного бухгалтера ОСОБА_10.

За результатами перевірки складено акт № 6228/23-209/13958710 від 04.12.2009, в якому відображено порушення пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України " Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 1775443,29 грн; підпункту 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо заниження податку на додану вартість на суму 13697728,32 грн.

На підставі акту перевірки винесені податкові повідомлення-рішення:

- № 0005642301/0/4013 від 17.12.2009, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 3214861,17 грн, в тому числі, за основним платежем 1775443,29 грн, за штрафними санкціями 1439417,88 грн;

- № 0005642301/0/4014 від 17.12.2009 яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2051592,48 грн, в тому числі, за основним платежем 1367728,32 грн, за штрафними санкціями 683864,16 грн.

Перевіряючи правомірність прийнятих спірних повідомлень рішень, суд виходить з наступного.

В акті перевірки відображено безпідставне віднесення позивачем до складу валових витрат сум, перерахованих ТОВ "Сільгоспопродукт" приватному підприємцю ОСОБА_6 за надані транспортні послуги по перевезенню соєвої олії та макухи, фактичне виконання яких не підтверджено.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV ( далі - Закон № 996-ХІV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Наказом Міністерства транспорту України "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" від 14.10.1997 № 363 визначено, що товарно-транспортна накладна єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Аналізом письмових доказів, представлених представником позивача на підтвердження реальності виконання усного договору з ПП ОСОБА_6, встановлено, що у товарно-транспортних накладних за період з 06.07.2008 по 28.10.2008 перевізником соєвої олії та соєвої макухи зазначена фізична особа-підприємець ОСОБА_12, проте акти виконаних робіт на суму 299354,33 грн підписані позивачем та ПП ОСОБА_6. Доводи представника позивача щодо укладення між ПП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_12 договору оренди транспортного засобу матеріалами справи не підтверджено, а тому суд не приймає їх до уваги. Крім того, представлені товарно-транспортні накладні не містять підпису перевізника та даних щодо фактичного отримання вантажу перевізником для перевезення.

Отже, в матеріалах справи відсутні належним чином складені товарно-транспортні накладні, які підтверджують правомірність віднесення ТОВ "Сільгосппродукт" до складу валових витрат видатків, пов'язаних з отриманням транспортних послуг від ПП ОСОБА_6.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 № 334/94 (далі - Закон № 334/94) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статт 5 Закону № 334/94 передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В порушення зазначених норм позивачем безпідставно віднесено до валових витрат за 3 квартал 2008 року суму 251754,33 грн, за 4 квартал 2008 року суму 47600,47 грн, в результаті чого занижено податок на прибуток за 3 квартал 2008 року у розмірі 62938,58 грн, за 4 квартал 2008 року у розмірі 11900,11 грн.

В акті перевірки також зафіксовано, що позивачем не представлено первинних документів, які б свідчили про правильність формування ТОВ "Сільгосппродукт" у перівіряємий період складу валових витрат від операцій з купівлі- продажу сої від ПП "Легіон Агро", ПП ОСОБА_7, СПД ФО ОСОБА_9, ПП ОСОБА_8, ПП "Фірма Ковіта".

Висновки відповідача суд вважає обгрунтованими з огляду на те, що представником позивача на підтвердження реальності виконання усних договорів з ПП ОСОБА_7, СПД ФО ОСОБА_9, ПП ОСОБА_8, надані лише копії накладних та податкових накладних, виданих ПП ОСОБА_7, ПП ОСОБА_8, СПД ФО ОСОБА_9. Інші документи, зокрема, договора, акти приймання продкуції, товарно-транспортні накладні в матеріалах справи відсутні.

Крім того, суд приймає до уваги, що при проведенні планових перевірок ПП ОСОБА_7, ПП ОСОБА_8, СПД ФО ОСОБА_9 встановлено, що своїми основними постачальниками приватний підприємець ОСОБА_7 визначав: ПП "Техноклімат" (свідоцтво платника ПДВ анульовано 05.08.2003), МПП "Альянс" (свідоцтво платника ПДВ анульовано 15.08.2008, з жовтня 2007 року подає звіти з нульовими показниками), ТОВ "Південне", яке згідно відповіді ДПІ у Бериславському районі не мало взаємовідносин з ПП ОСОБА_7; СПД ФО ОСОБА_9 до постачальників відносила - СК Іскра", ЗАТ "Украгротехніка", які її в базі контрагентів не віображали, ТОВ "ПСБМ-7" (свідоцтво платника ПДВ анульовано 27.12.2007), ТОВ "Нетекор СК" (свідоцтво платника ПДВ анульовано 27.12.2007); приватний підприємець ОСОБА_8 вказував постачальником ТОВ "Південне", яке згідно відповіді ДПІ у Бериславському районі не мало з ним взаємовідносин. Також у ПП ОСОБА_7, ПП ОСОБА_8, СПД ФО ОСОБА_9 не було найманих працівників, які б приймали участь у прийманні продукції від постачальника, складських приміщень для зберігання товару. Витрати, пов"язані з транспортуванням сої, ними не декларувалися; взаємовідносин з контрагентами, які б підпадали під визначення перевізників, перевіряючими не встановлено.

Надані представником позивача докази (накладні, податкові накладні, рахунки) на підтвердження реальності поставок сої, які проведені на виконання усної домовленості ПП "Фірма Ковіта" з ТОВ "Сільгосппродукт", оцінені судом критично з огляду на те, що придбання товару вказаним контрагентом у ПП "Стіларт" документально не підтверджено. ПП "Стіларт" за своєю юридичною адресою не знаходиться; основні фонди, транспортні засоби, складські приміщення на підприємстві відсутні.

При оцінці взаємовідносин позивача з ПП "Легіон Агро" суд виходив з того, що згідно з товарно-транспортними накладними послуги по перевезенню сої від зазначеного контрагента здійснювались ПП ОСОБА_13, а ознак, які б дозволили ідентифікувати представлені накладні з ПП "Легіон Агро", судом не встановлено. Викладене свідчить про порушення вимог частини 2 статті 9 Закону № 996-ХІV, де зазначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. У зв"язку з цим суд погоджується з висновком відповідача щодо безпідставного віднесення позивачем до складу валових витрат за 2 квартал 2009 року 3083593,10 грн, в результаті чого занижено податок на прибуток за 1 півріччя 2009 року, в т. ч. за 2 квартал 2009 року у розмірі 770898 грн.

При визначенні правильності формування валових витрат від операцій з ТОВ "Кремремпуть" судом досліджено договора підряду № 26/10 від 06.10.2008, № 27/12 від 02.12.2008, № 12/01 від 12.01.2009, акти приймання виконаних робіт, зі змісту яких не вбачається конкретної адреси об'єкта будівництва та місця проведення будівельно-можтажних робіт.

Крім того, відповідно до умов договорів ТОВ "Сільгосппродукт" зобов"язувався забезпечити підрядника механізмами та господарськими приміщеннями, однак позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, яке саме обладнання та побутові приміщення передавались ТОВ "Кремремпуть".

Також судом прийнято до уваги, що згідно дозволу на виконання будівельних робіт № 222Г-08 від 07.10.2008 підрядником визначено не ТОВ "Кремремпуть", а іншу юридичну особу - ТОВ "Градієнт".

Згідно з частиною 1 статті 877 Цивільного кодексу України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Докази складання проектної документації, специфікацій, кошторису в матеріалах справи відсутні.

З пояснень представників позивача та третьої особи ТОВ "Кремремпуть" вбачається, що будівельні роботи для ТОВ "Кремремпуть" виконувались ПП "Стіларт" та ПП "Італ-плюс", проте в матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували доводи відповідача про відсутність у вказаних приватних підприємств необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

На підставі викладеного, суд вважає правильними висновки відповідача в акті перевірки щодо цих обставин.

Твердження представника позивача щодо правомірності віднесення до валових витрат вартість міжнародних дзвінків та послуг роумінгу суд вважає безпідставними, оскільки відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті, проте доказів, які б підтверджували взаємозв"язок здійснення міжнародних дзвінків з господарською діяльністю позивачем на вимогу суду не надано. В ході судового засідання представник позивача зазначив також про відсутність звіту щодо використання коштів, наданих у відрядження.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94 передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У зв"язку з тим, що в матеріалах справи відсутні належним чином складені первинні бухгалтерські документи, які підтверджують правильність формування валових витрат від операцій з ПП "Легіон Агро", ПП ОСОБА_7, СПД ФО ОСОБА_9, ПП ОСОБА_8, ПП "Фірма Ковіта", ПП ОСОБА_6, ТОВ "Ремонтно-будівельна організація "Кремремпуть", суд приходить до висновку про обгрунтоване донарахування позивачеві сум податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 3214861,17 грн.

Вищеназвані порушення мали вплив на формування податкового кредиту, оскільки позивачем віднесено до вкладу валових витрат суми ПДВ, сплачені у звязку з придбанням послуг, які не відносяться до складу валових витрат, в результаті чого зайво віднесено до складу податкового кредиту 1476854,53 грн.

Так, за змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Наявність податкової накладної є обов"язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною.

Відповідно до порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 N 166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання", платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов"язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено пунктом 2 статті 3 Закону № 996 фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Дослідивши всі наявні докази у справі у їх сукупності, суд вважає, що наявність у позивача податкових накладних та видаткових накладних виписаних ПП "Легіон Агро", ПП ОСОБА_7, ПП ОСОБА_6, СПД ФО ОСОБА_9, ПП ОСОБА_8, ТОВ РБК "Кремремпуть", ПП "Фірма Ковіта", не є достатніми підставами для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту, оскільки наведені в них відомості не підтверджуються дослідженими в судовому засіданні первинними документами.

Таким чином, прийняті відповідачем спірні податкові повідомлення-рішення є правомірними, а позовні вимоги ТОВ "Сільгосппродукт" необгрунтованими.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільгосппродукт" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, треті особи - приватний підприємець ОСОБА_6, приватний підприємкць ОСОБА_7, приватний підприємець ОСОБА_8, суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_9, приватне підприємство "Фірма Ковіта", приватне підприємство "Легіон-Агро", товариство з обмеженою відповідальністю "Ремонтно-будівельна організація "Кремремпуть" до визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 17 серпня 2010 року.

Суддя С.М. Серга