Ухвала суду № 109932035, 31.03.2023, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"31" березня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/1335/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Літвінова С.В., розглянув заяву (вх.№4-15/23 від 31.03.2023р.) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДЛІМ" (вул. Нова, буд.31 Б, оф.126,Бориспіль,Київська область,08301) про забезпечення морської вимоги у вигляді арешту морського судна «SES 1» (ІМО 9119464, прапор - Панама) до Компанії SEA EAGLE NAVIGATION S.A. (Trust Company Complex Ajeltake Road Ajeltake Island, Majuro Marshall Islands MH 96960 (Траст Компані Комплекс, Еджелтейк Роуд, острів Еджелтейк, Маджуро, Маршаллові Острови, МН96960)

ВСТАНОВИВ:

31 березня Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДЛІМ" звернулось до Господарського суду Одеської області з заявою до подання позовної заяви до Компанії SEA EAGLE NAVIGATION S.A., відповідно до якої заявник просить накласти арешт на судно «SES 1» (ІМО 9119464, прапор - Панама), яке знаходиться в акваторії морського порту Рені, Ренійської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» шляхом його затримання та заборони виходу з акваторії морського порту Рені, Ренійської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України».

В обґрунтування заяви про арешт судна Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДЛІМ" зазначає, що у останньої наявна морська вимога до Компанії SEA EAGLE NAVIGATION S.A. на суму 1175937,40 доларів США, яка виникла у зв`язку із заподіянням відповідного збитку майну заявника.

Так, заявник зазначає, що ТОВ "ТРЕЙДЛІМ" є кінцевим вантажоотримувачем, що підтверджується коносаментом від 16.03.2023, за яким вантажоотримувачем є компанія «OPEN MINERAL AG», Гарантійним листом компанії «OPEN MINERAL AG» до Судновласника від 17.03.2023, за яким доручено передати вантаж ТОВ "ТРЕЙДЛІМ".

Також, ТОВ "ТРЕЙДЛІМ" є власником вантажу, що підтверджується пунктом 14.3. Договору №TL-BF007-22-1 від 12.12.2022, отже шкода завдана саме Заявнику.

Під час розвантаження вантажу, яке розпочалось 27.03.2023, було виявлено залишки води у вантажному трубопроводі судна і в танках, внаслідок контакту із водою вантаж пошкоджено. Пошкодження вантажу підтверджується Листом-протестом компанії «Quality Testing&lnspection LLC» (надає широкий спектр інспекційних послуг вантажів та проводить лабораторні випробування для всіх видів вантажів) від 27.03.2023, у якому зазначається, що «під час вивантаження вантаж мав нестандартний мутний колір».

Листом-протестом компанії «Quality Testing&lnspection LLC» від 28.03.2023 також підтверджується, що «вантаж у вантажному трубопроводі судна (зразки з колектора) набув нестандартного мутного кольору. Такий самий стан вантажу спостерігався в автоцистернах».

Листом-протестом компанії «Quality Testing&lnspection LLC» від 29.03.2023 також підтверджується, що «близько 1340 літрів вільної води було злито з вантажного трубопроводу судна та льяльного отвору вантажних танків».

Додатково, дана обставина підтверджується окремим Листам-протестами другого незалежного сюрвеєра - компанії «Saybolt».

Листом від 27.03.2023, у якому зазначено, що «Зовнішній вигляд 1-го зразка мутний. Зразки, взяті через 10, 20, ЗО, 40 та 60 хвилин після початку розвантаження, також візуально нечіткі. Зовнішній вигляд усіх зразків не відповідає параметру «Яскравий та чистий».

Листом-протестом компанії «Saybolt» від 29.03.2023 підтверджується, що «з 23:20 28.03.2023 до 05:30 29.03.2023 з вантажної лінії та з кріплення мосту вантажних цистерн злито 1340 літрів лляльних вод». Під час зливу лляльних вод інспектор «Saybolt» у присутності сюрвеєра Р&І Club відібрав зразки води з вантажної лінії та льяльного отвору вантажних танків».

Як зазначає заявник, ТОВ "ТРЕЙДЛІМ" намагався провести с Боржником переговори щодо комерційного та мирного врегулювання спору, для відібрання проб було залучено дві незалежні сюрвейерські організації, був залучений представник Р&І клубу Боржника, однак як вбачається з усіх наданих листів протестів (які складались протягом 3 днів), на кожному з них зазначається відмова капітана Судна від підпису.

Таким чином, відмова капітана від підпису висновків двох незалежних сюрвейерських організацій - є відмовою Боржника від комерційного врегулювання та свідчить про неможливість врегулювання спору комерційним шляхом.

Крім того, заявник стверджує, що станом на 30.03.2023 грошові кошти за пошкодження та фактичну втрату вантажу не отримані Заявником.

Отже, Заявник вважає необхідним вжиття заходів судового забезпечення своєї майнової вимоги до Боржника.

Згідно з інформацією, наявною у Заявника, єдиним майном, належним Боржнику, яке знаходиться на території України, є вантажне судно «SES 1» (ІМО 9119464. прапор - Панама), що підтверджується договором перевезення вантажу та роздруківкою з сайту www.equasis.org .

На підставі існування чинної морської вимоги, зважаючи на те, що судно «SES 1» (ІМО 9119464. прапор - Панама) знаходиться в акваторії Ренійського порту, що підтверджується відомостями, які містяться в міжнародній електронній базі даних географічних місцезнаходжень морських суден MarineTraffic, доступних на однойменному веб-сайті http://www.marinetraffic.com та розпорядження начальника ВП «Ренійський морський порт» №7 від 30.03.2023р., та може вийти з акваторії порту, здійснивши відповідні дії, Компанія ТОВ "ТРЕЙДЛІМ" вважає, що існує загроза того, що Компанія SEA EAGLE NAVIGATION S.A. не виконає рішення компетентного судового органу (Господарського суду Одеської області) щодо компенсації збитків у разі, якщо його вимоги не будуть належним чином забезпечені на момент подачі відповідного позову.

Заявник стверджує, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладання арешту на судно «SES 1» ускладнить або зробить неможливим виконання рішення Господарського суду Одеської області, оскільки відповідно до ч.9 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України - позови про відшкодування шкоди, заподіяної зіткненням суден, можуть пред`являтися також за місцезнаходженням судна відповідача або порту реєстрації судна.

Заявник також зазначає, що відповідно до ч.2 ст.30 ГПК справи про арешт судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням морського порту України, в якому перебуває або до якого прямує судно, або порту реєстрації судна.

На підставі вищенаведеного, посилаючись на положення ст.ст. 296, 297, 299 Кодексу торговельного мореплавства України, ст.ст. 136-140 ГПК України, ст.ст. 1-4 Міжнародної конвенції з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна, ратифікованої Законом України від 07.09.2011р. №3702-VI, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДЛІМ" звернулось з даною заявою до Господарського суду Одеської області та просить її задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, заяву про арешт морського судна, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно ч. 2 ст. 30 ГПК України справи про арешт судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням морського порту України, в якому перебуває або до якого прямує судно, або порту реєстрації судна.

За приписами ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За положеннями п.9 ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги.

Частиною 4 ст. 137 ГПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Положеннями ч. 2 ст. 138 ГПК України встановлено, що заява про арешт морського судна подається за місцезнаходженням порту реєстрації судна або за місцезнаходженням морського порту, в якому судно знаходиться або до якого прямує, незалежно від того, чи має такий суд юрисдикцію щодо розгляду по суті справи щодо морської вимоги, яка є підставою для арешту.

Як з`ясовано судом, на час подання заяви судно «SES 1» (ІМО 9119464. прапор - Панама) затримано в акваторії морського порту Рені на підставі розпорядження начальника ВП «Ренійський морський порт» №7 від 30.03.2023р.

Крім того, на час подання заяви, судно «SES 1» (ІМО 9119464. прапор - Панама) станом на 31.03.2023р. перебуває в акваторії морського порту Рені, про що, зокрема, свідчать дані, які містяться в міжнародній електронній базі даних географічних місцезнаходжень морських суден MarineTraffic, на веб-сайті - http://www.marinetraffic.com, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку про подання заяви про арешт судна за належною підсудністю до Господарського суду Одеської області.

Приписами ч. 3 ст. 139 ГПК України встановлено, що заява про забезпечення позову у вигляді арешту морського судна подається в письмовій формі і повинна містити: найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичної особи) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові для фізичної особи), що є відповідальною за морською вимогою, її місцезнаходження (для юридичної особи) або місце проживання чи перебування (для фізичної особи), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичної особи) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; розмір та суть морської вимоги, що є підставою для арешту судна; найменування судна, щодо якого подається заява про арешт, інші відомості про судно, якщо вони відомі заявнику.

Відтак, обґрунтування заявником належним чином необхідності забезпечення позову не є обов`язковою умовою для задоволення відповідної заяви в силу п. 3 ч. 3 ст. 139 ГПК України, про що зауважив Верховний Суд, зокрема у своїй постанові від 18.10.2019р. у справі №915/1301/19.

Положеннями ч.2 ст.140 ГПК України визначено, що заява про забезпечення позову у вигляді арешту на морське судно розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження після її подання без повідомлення особи, яка подала заяву, та особи, яка є відповідальною за морською вимогою.

Суд зазначає, що порядок накладення арешту на морські судна врегульовано Міжнародною конвенцією з уніфікації деяких правил щодо накладення арешту на морські судна від 10.05.1952р., до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України №3702-VI від 07.09.2011р. та яка набула чинності для України 16.05.2012р. (далі - Конвенція 1952 року), а також главою 4 Кодексу торговельного мореплавства України Арешт суден (даті - КТМ).

За положеннями п.1 ч.1 ст.1 - Конвенції 1952 року морська вимога означає вимогу, що виникає на підставі збитку, завданого будь-яким судном у результаті зіткнення або в інший спосіб; загибелі людей або тілесного ушкодження, що заподіяні будь-яким судном або пов`язані з його експлуатацією; рятування судна або вантажу; договору, що стосується використання або здачі будь-якого судна в наймання за договором про фрахтування або інакше; договору, що стосується перевезення вантажів будь-яким судном за договором про фрахтування або інакше; втрати вантажу або шкоди, завданої вантажу, в тому числі багажу, який перевозиться будь-яким судном; загальної аварії; морської позики; буксирування; лоцманства; поставок товарів або матеріалів, що здійснюються для судна з метою його експлуатації або технічного обслуговування, незалежно від того, де ці поставки здійснюються; будування, ремонту або спорядження судна чи докових зборів; заробітної плати капітанів, офіцерів чи екіпажу; витрат капітана, у тому числі витрат вантажовідправників, фрахтувальників чи агентів, що здійснені за дорученням судна або його власника; спорів, що стосуються права власності на морське судно; спорів між співвласниками будь-якого судна стосовно права власності на це судно, його експлуатації або доходів від його експлуатації; іпотеки або морської застави будь-якого судна.

У відповідності до ст.42 Кодексу торговельного мореплавства України судно може бути арештоване тільки на морські вимоги. Морська вимога - це вимога, що виникає з права власності та інших майнових прав на судно, будівництво судна, управління, експлуатацію або комерційне використання судна, заставу судна чи здійснення заходів, пов`язаних з рятуванням судна, а саме вимога у зв`язку з: 1) заподіянням шкоди в результаті втрати або пошкодження майна у зв`язку з експлуатацією судна; 2) заподіянням шкоди в результаті позбавлення життя або ушкодження здоров`я на суші або на воді у прямому зв`язку з експлуатацією судна; 3) заподіянням шкоди навколишньому природному середовищу; 4) винагородою, що належить за здійснення рятувальних заходів або виконання вимог будь-яких договорів про рятування; 5) компенсацією та іншими сумами, що належать за усунення або спробу усунення загрози заподіяння шкоди, за вжиття запобіжних заходів чи здійснення аналогічних операцій; 6) підняттям, віддаленням або знищенням судна, що стало уламками, чи його вантажу та викликаними цим витратами; 7) будь-яким договором використання або фрахтування судна; 8) будь-яким договором перевезення вантажу або пасажирів на судні; 9) втратою чи пошкодженням вантажу, включаючи багаж, під час перевезення або у зв`язку з ним; 10) загальною аварією; 11) лоцманським проведенням та сплатою лоцманських зборів; 12) буксируванням; 13) постачанням продуктів харчування, матеріалів, палива, запасів, обладнання, включаючи контейнери, для експлуатації судна або утримання його; 14) будівництвом, ремонтом, перебудовою або переобладнанням судна; 15) зборами в порту, каналі та інших судноплавних водах, а також у доці; 16) заробітною платою та іншими коштами, що належать капітану, членам командного складу та іншим членам екіпажу у зв`язку з виконанням ними своїх службових обов`язків на борту судна, включаючи витрати на репатріацію і внески за соціальним страхуванням, що сплачуються від їх імені; 17) дисбурсменськими витратами, які здійснюються щодо судна капітаном, власником, фрахтувальником або агентом; 18) страховою премією, включаючи внески за взаємне страхування, що сплачуються стосовно судна його власником або фрахтувальником за бербоут-чартером; 19) будь-якою комісійною, брокерською або агентською винагородою, що сплачується стосовно судна його власником або фрахтувальником за бербоут-чартером; 20) будь-яким спором про право власності на судно або володіння ним; 21) будь-яким спором між двома або кількома власниками судна щодо використання судна і розподілу прибутку; 22) заставою судна; 23) будь-яким спором, що виникає з договору купівлі-продажу судна.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Конвенції арешт означає затримання судна за ухвалою суду для забезпечення морської вимоги, але не включає конфіскацію судна на виконання судового рішення.

Згідно зі ст.2 Конвенції судно, яке ходить під прапором однієї з Договірних Держав, може бути заарештоване в межах юрисдикції будь-якої з Договірних Держав лише стосовно морської вимоги й жодної іншої, але ніщо в цій Конвенції не може розглядатися як розширення чи обмеження прав і повноважень, якими наділені уряди чи їхні установи, органи державної влади чи портові або докові власті згідно з їхніми чинними внутрішніми законами або правилами щодо арешту, затримання або іншого способу перешкоджання відходу суден, які перебувають у межах їхньої юрисдикції.

Статтею 4 Конвенції визначено, що на судно може бути накладений арешт не інакше, як з дозволу суду або відповідного судового органу Договірної Держави, в якій здійснено арешт.

Частиною 2 ст. 6 Конвенції передбачено, що процесуальні норми, що стосуються арешту судна, клопотання про одержання дозволу, згаданого в статті 4, та всіх інших процесуальних питань, що можуть виникнути в зв`язку з арештом, визначаються правом Договірної Держави, в якій арешт був здійснений чи було подано клопотання щодо його здійснення.

При цьому, згідно ст. 8 Брюссельської конвенції судно, що ходить під прапором Держави, яка не є Договірною Державою Конвенції, може бути заарештоване в межах юрисдикції будь-якої з Договірних Держав щодо будь-якої з морських вимог, що перераховані у статті 1, чи будь-якої іншої вимоги, щодо якої закон цієї Договірної Держави дозволяє арешт.

З матеріалів справи вбачається, що під час розвантаження вантажу, яке розпочалось 27.03.2023, було виявлено залишки води у вантажному трубопроводі судна і в танках, внаслідок контакту із водою вантаж пошкоджено. Пошкодження вантажу підтверджується Листом-протестом компанії «Quality Testing&lnspection LLC» (надає широкий спектр інспекційних послуг вантажів та проводить лабораторні випробування для всіх видів вантажів) від 27.03.2023, у якому зазначається, що «під час вивантаження вантаж мав нестандартний мутний колір».

Як зазначає заявник, ТОВ "ТРЕЙДЛІМ" намагався провести с Боржником переговори щодо комерційного та мирного врегулювання спору, для відібрання проб було залучено дві незалежні сюрвейерські організації, був залучений представник Р&І клубу Боржника, однак як вбачається з усіх наданих листів протестів (які складались протягом 3 днів), на кожному з них зазначається відмова капітана Судна від підпису.

Таким чином, відмова капітана від підпису висновків двох незалежних сюрвейерських організацій - є відмовою Боржника від комерційного врегулювання та свідчить про неможливість врегулювання спору комерційним шляхом.

Крім того, станом на 31.03.2023 грошові кошти за пошкодження та фактичну втрату вантажу не отримані Заявником.

Відповідно до статті 365 ГПК України іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов`язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Таким чином, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. При цьому види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.

На підставі всього вищевикладеного, судом встановлено наявність обставин, які свідчать про виникнення у заявника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДЛІМ" права морської вимоги до до Компанії SEA EAGLE NAVIGATION S.A. на підставі спричинення шкоди на загальну суму 1175937,40 доларів США., у зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДЛІМ" про забезпечення морської вимоги у вигляді арешту морського судна.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідачів, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Суд зазначає, що особи, які є відповідальними за морською вимогою, жодним чином не позбавлені права на підставі ст. 141 ГПК України звернутися до суду з клопотанням про здійснення зустрічного забезпечення.

Згідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 144 ГПК України, примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів. Ухвала про арешт морського судна є підставою для затримання судна або обмеження в його пересуванні в порту, де знаходиться або до якого прямує таке судно, до моменту скасування заходів із забезпечення позову у вигляді арешту морського судна. Після вручення копії ухвали про арешт судна капітан морського порту, де знаходиться судно, філія Адміністрації морських портів України в морському порту, де знаходиться судно, відповідні органи Державної прикордонної служби та митні органи зобов`язані вжити заходів, що унеможливлюють вихід арештованого судна з порту.

Керуючись ст. 136, п. 9 ч.1 ст. 137, ст.ст.140, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДЛІМ" (вх.№4-15/23 від 31.03.2023р.) про забезпечення морської вимоги у вигляді арешту морського судна NAVITAS (ENI:2328781, прапор держави Румунія) задовольнити.

2. Накласти арешт на судно «SES 1» (ІМО 9119464, прапор - Панама) власником якого є іноземна компанія SEA EAGLE NAVIGATION S.A. (Місцезнаходження: Trust Company Complex Ajeltake Road Ajeltake Island, Majuro Marshall Islands MH 96960 (Траст Компані Комплекс, Еджелтейк Роуд, острів Еджелтейк, Маджуро, Маршаллові Острови, МН96960), яке знаходиться в акваторії морського порту Рені Ренійської філії ДП "АМПУ" (68802, вул. Дунайська, 188, м. Рені, Одеська область, Україна) шляхом його затримання та заборони виходу з акваторії морського порту Рені Ренійської філії ДП "АМПУ" (68802, вул. Дунайська, 188, м. Рені, Одеська область, Україна).

3. Заборонити капітану морського порту Рені, Ренійської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (68802, Одеська обл., м. Рені, вул. Дунайська, 188, електронна адреса: harbor_master@rni.uspa.gov.ua) оформлювати і надавати дозвіл на вихід судна «SES 1» (ІМО 9119464, прапор - Панама) з акваторії морського порту Рені.

4. На виконання вимог ст. 144 ГПК України копію ухвали для виконання направити:

- капітану морського порту Рені, Ренійської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (68802, Одеська обл., м. Рені, вул. Дунайська, 188, електронна адреса: harbor_master@rni.uspa.gov.ua);

- Ренійській філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (68802, Одеська обл., м. Рені, вул. Дунайська, 188, електронна адреса: referent.chief@rni.uspa.gov.ua);

- Південному регіональному управлінню Державної прикордонної служби України на адресу (65014, м. Одеса, вул. Жуковського, буд. 1, електронна адреса: pdru@dpsu.gov.ua).

- Одеському прикордонному загону (вул. Левітана, 113, м. Одеса, 65121 електронна адреса: odesa_zagin@dpsu.gov.ua).

Стягувачем за ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДЛІМ" (вул. Нова, буд.31 Б, оф.126,Бориспіль,Київська область,08301, код ЄДРПОУ 44424253)

Боржником за ухвалою є Компанія SEA EAGLE NAVIGATION S.A. (Trust Company Complex Ajeltake Road Ajeltake Island, Majuro Marshall Islands MH 96960 (Траст Компані Комплекс, Еджелтейк Роуд, острів Еджелтейк, Маджуро, Маршаллові Острови, МН96960)

Ухвала набирає законної сили 31.03.2023р. та підлягає негайному виконанню.

Ухвала дійсна для пред`явлення у строк, передбачений ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.

Суддя Літвінов Сергій Володимирович