Рішення № 109927005, 29.03.2023, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/892/23

2/212/780/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2023 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді - Колочко О.В., за участі секретаря судового засідання - Ігнатьєвої А.А., за участю: представника позивача - ОСОБА_1 , представника відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послугу з централізованого опалення,

В С Т А Н О В И В:

08 лютого 2023 року позивач Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» (далі - позивач, АТ «Криворізька теплоцентраль») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (далі - відповідачі, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) про стягнення заборгованості за послугу з централізованого опалення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги АТ «Криворізька теплоцентраль» посилалося на те, що відповідачі у період з 22.06.2011 по 28.11.2020 були власниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яку згодом, на підставі договору дарування відчужили ОСОБА_5 . Зазначив, що у період з 22.06.2011 по 28.11.2020 відповідачі були споживачами послуг з теплопостачання, які надавались підприємством за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачі своїх зобов`язань щодо оплати за централізоване опалення не виконували, у зв`язку з чим за період з 01.10.2013 року по 30.11.2020 року у відповідачів утворилася заборгованість в сумі 40143,25 грн. Позивач просить суд стягнути з відповідачів солідарно зазначену суму заборгованості, а також інфляційні втрати в сумі 11145,10 грн., 3% річних в сумі 3675,51 грн. та судовий збір за подачу позову в сумі 2684 грн.

Ухвалою судді від 20 лютого 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

13 березня 2023 року від відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просили застосувати до позовних вимог за період з жовтня 2013 по лютий 2020 року строк позовної давності, посилаючись на те, що позивач звернувся до суду із позовом лише 08 лютого 2023 року.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити, з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідачів ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував проти наявності заборгованості у відповідачів, у розмірі зазначеному в позові, погодився із розрахунком заборгованості доданим позивачем до позову, просив застосувати до позовних вимог за період до лютого 2020 року строк позовної давності.

Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідачів, дослідивши письмові матеріали цивільної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що АТ «Криворізька теплоцентраль» відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (далі - Правила). Надає населенню м. Кривого Рогу теплову енергію для потреб опалення, у тому числі за місцем проживання відповідачів.

АТ «Криворізька теплоцентраль» надавалась теплова енергія для потреб опалення за адресою: АДРЕСА_1 , на яку відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у період з 01 жовтня 2013 року по 28 листопада 2020 року були власниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 , за якою позивач просить стягнути заборгованість, що підтверджується копією договору дарування квартири (а.с. 5-6).

Відповідно до детального розрахунку заборгованості за період з жовтня 2013 року по листопад 2020 року, наданого позивачем, та який не оспорюється відповідачами, вбачається, що заборгованість за адресою АДРЕСА_1 за централізоване опалення за період з жовтня 2013 року по листопад 2020 складає - 40143,22 грн. (а.с. 7).

Згідно статті 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до положень статті 68 ЖК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» по специфіці своєї виробничої діяльності здійснює постачання теплової енергії для потреби опалення і гарячого водопостачання населенню, яке відповідно зі ст. 67, 68, 162 Житлового Кодексу України зобов`язане робити оплату за отриману теплову енергію, згідно особового рахунка і встановлених тарифів.

Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про теплопостачання», Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені Постановою КМУ України № 630 від 21.07.2005 року - між позивачем та відповідачами виникли правовідносини по наданню, з одного боку та споживанню, з іншого боку, комунальних послуг по центральному опаленню.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать, в тому числі, послуги з постачання теплової енергії.

Споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом (пункт 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року).

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (частина перша статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року ).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 ЦК України, передбачає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями частини четвертої статті 319 ЦК України визначено, що власність зобов`язує. Тобто тягар утримання майна покладається на його власника.

Відповідно до положень статті 162 ЖК України власник зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Крім того, відповідно до статті 322 ЦК України на власника покладається тягар утримання майна.

Дослідивши розрахунок заборгованості, розрахунки сум компенсації за інфляцію та 3% річних (а.с. 7-9), які не оспорювались відповідачами, суд дійшов висновку про підтвердження факту наявності заборгованості відповідачів по оплаті послуг з централізованого опалення за період з жовтня 2013 року по листопад 2020 року в сумі 40143,22 грн., а також погоджується із розрахунком інфляційних втрат в сумі 11145,10 грн. та 3% річних в сумі 3675,51 грн.

Отже, на думку суду, обставини порушення відповідачами оплати за спожиту теплову енергію є доведеними у межах суми заборгованості у розмірі 40143,22 грн. за період з жовтня 2013 року по листопад 2020 року.

У судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - ОСОБА_4 просив застосувати позовну давність.

За нормами ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права.

Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що заборгованість повинна бути стягнута в межах трирічного строку, що передував зверненню до суду із позовною заявою, тобто з лютого 2020 року по листопад 2020 року, що становить 3655,33 грн.

Згідно з частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18).

Отже, наявні правові підстави для стягнення з відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь позивача АТ «Криворізька теплоцентраль» інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

Однак, оскільки судом визначена до стягнення заборгованість за період з лютого 2020 року по листопада 2020 року, та в межах трирічного строку позовної давності у розмірі 3655,33 грн., то і суми інфляційних витрат та 3% річних підлягають стягненню за цей же період у розмірі 64,32 грн. та 79,54 грн. відповідно.

Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача суму заборгованості по оплаті послуг з централізованого опалення у розмірі 3655,33 грн., інфляційні витрати у розмірі 64,32 грн., 3 % річних у розмірі 79,54 грн.

У відповідності до вимог ст. ст. 141, 142 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 50 відсотків, сплаченого при поданні позову, 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 142, 206, 263-265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послугу з централізованого опалення, - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» заборгованість за послуги з централізованого опалення у розмірі 3655,33 гривень, суму індексу інфляції в розмірі 64,32 гривень, 3% річних у розмірі 79,54 гривень, всього 3 799 (три тисячі сімсот дев`яносто дев`ять) гривень 19 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» судовий збір в розмірі 671 (шістсот сімдесят одна) гривня.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» судовий збір в розмірі 671 (шістсот сімдесят одна) гривня.

Повернути Акціонерному товариству «Криворізька теплоцентраль» з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при подачі даного позову на підставі платіжного доручення № 589 від 01 лютого 2023 року, що становить 1342 (одна тисяча триста сорок дві) гривні.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів після проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль», ЄДРПОУ 00130850, місцезнаходження юридичної особи: 50014, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1.

Відповідачі:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено 31 березня 2023 року.

Суддя: О. В. Колочко