Постанова № 109920077, 31.03.2023, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 171/69/23

Провадження № 3/177/446/23

П О С Т А Н О В А

Іменем України

31 березня 2023 року

Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Березюк М. В. за участю секретаря судового засідання Баля А.І.,прокурора Чумак О.М., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,захисника Шпакової Т.С., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області та передані на розгляд суду на підставі постанови Дніпровського апеляційного суду від 02.03.2023 року,про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

який народився в м. Апостолове Дніпропетровської області,

депутат Апостолівської міської ради,

працює ФОП, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

паспорт серії НОМЕР_1 виданий 05.09.2001 Апостолівським РВ УМВС України в Дніпропетровській області

інвалідності не має,

РНОКПП: НОМЕР_2

зач.2 ст. 172-7КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , будучи депутатом Апостолівської міської ради VIII скликання, повноваження якого визнано відповідно до рішення І сесії Апостолівської міської ради VIII скликання № 1 від 10.01.2020 року, відповідно до п.п. «б» п. 1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом відповідальності за вчинення корупційних правопорушень та правопорушень пов`язаних з корупцією.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені упунктах 1,2частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

23.12.2021, ОСОБА_1 , будучи депутатом Апостолівської міської ради VIII скликання, маючи приватний немайновий інтерес, зумовлений позаслужбовими особистими стосунками з Апостолівським міським головою ОСОБА_2 , відповідно маючи реальний конфлікт інтересів (суперечність між приватним інтересом та здійсненням представницьких повноважень, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень), в приміщенні Апостолівської міської ради за адресою: Дніпропетровська область, Криворізький район, м. Апостолове, вул. Центральна, буд. 65, під час пленарного засідання 28 сесії Апостолівської міської ради VIII скликання, в ході якого під номером 23 порядку денного розглядалося питання «Про оплату праці міського голови на 2022 рік», після доповіді з вказаного питання та поставлення його на голосування, ОСОБА_1 , в порушення вимог ч.1 ст. 28, ч.1 ст. 35-1 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» публічно не повідомив колегіальний орган в особі Апостолівської міської ради про наявність у нього реального конфлікту інтересів на пленарному засіданні сесії та реалізуючи дискреційні повноваження (оскільки розмір надбавки за високі досягнення у праці не є фіксованим та обов`язковим і визначається індивідуально), взяв участь в розгляді питання, голосуванні та прогосував «за». За результатами голосування прийнято рішення Апостолівської міської ради VIII скликання № 1073 від 23.12.2021 «Про оплату праці міського голови на 2022 рік», згідно з яким Апостолівському міському голові ОСОБА_3 встановлено надбавку за високі досягнення в праці в розмірі 50 % посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг посадової особи місцевого самоврядування.

При цьому, між депутатом Апостолівської міської ради VIII скликання ОСОБА_1 та Апостолівським міським головою ОСОБА_2 існували позаслужбові особисті стосунки, які свідчать про наявність у ОСОБА_1 приватного інтересу немайнового характеру, зумовленого їх позаслужбовими особистими стосунками, що впливав на об`єктивність або неупередженість під час розгляду вказаних питань.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано як правопорушення пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст. 172-7 КУпАП, за ознаками вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів.

ОСОБА_1 у ході судового засідання вину у вчиненні вказаного правопорушення не визнав. Суду пояснив, що дійсно знає ОСОБА_4 з дитинства, як успішного підприємця. Пояснював, що є депутатом Апостолівської міської ради, головою земельної комісії, відповідно має певне спілкування з міським головою в сфері робочих питань, як міського голови та депутата відповідно. Жодних дружніх чи сімейних стосунків з ОСОБА_2 не має. Вважав відсутнім у нього реальний конфлікт інтересів при голосуванні за рішення про матеріальне заохочення міського голови ОСОБА_5 , оскільки ні матеріальної, ні нематеріальної вигоди він від цього не отримував. На питання прокурора зазначав, що вимоги антикорупційного законодавства йому добре відомі, про конфлікт інтересів перед голосування він не повідомляв, оскільки вважав відсутнім у нього реальний конфлікт інтересів.

Захисником Шпаковою Т.С. подано клопотання про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю події та складу правопорушення (а.с. 98-107).

Так, в обґрунтування клопотання захисник вказувала, що обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності. Зазначала, що волевиявлення ОСОБА_1 як депутата не може бути підставою для встановлення в його діях конфлікту інтересів. Вказувала на недоведеність існування у ОСОБА_1 приватного інтересу, суперечності між таким інтересом та його повноваженнями, а також зазначала, що волевиявлення депутата щодо прийняття рішення у складі колегіального органу міської ради не може бути підставою для встановлення наявності в його діях конфлікту інтересів.

Крім цього ОСОБА_6 зазначала, що при складені протоколу про адміністративне порушення були допущені суттєві порушення норм законодавства, зокрема протокол складено з порушенням визначеного ст. 254 КУпАП строку, поза межами строку визначеного ст. 38 КУпАП, що вважала перешкодою для розгляду справи та самостійною підставою для закриття провадження по справі.

Також захисник зазначала про вільне тлумачення поняття позаслужбових стосунків між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , до якого на переконання адвоката не може відноситися доброзичливе ставлення до оточуючих та вступ у спілкування. Вважала недоведеними наявність тісних соціальних зв`язків між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , особистої зацікавленості та будь-яких особистих стосунків. Надані до протоколу докази вважала недопустимими, через їх отримання в рамках кримінального провадження що не стосується ОСОБА_1 , а також за відсутності ухвали слідчого судді про надання дозволу на використання даних НСРД в іншому провадженні. Докази отримані уповноваженим суб`єктом з порушенням таємниці спілкування.

При розгляді даної справи про адміністративне правопорушення суд виходить з наступного.

Відповідно до рішення І сесії Апостолівської міської ради VIII скликання № 1 від 10.11.2020 визнано повноваження депутатів Апостолівської міської ради VIII скликання, в тому числі депутата ОСОБА_1 (а.с. 24-29, 36-37).

За змістом ч.1 ст. 49 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», повноваження депутата ради починаються з моменту офіційного оголошення відповідною територіальною виборчою комісією на сесії ради рішення про підсумки виборів та визнання повноважень депутатів і закінчуються в день першої сесії ради нового скликання.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», депутат місцевої ради зобов`язаний , серед іншого, додержуватися Конституціїта законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, регламенту ради та інших нормативно-правових актів, що визначають порядок діяльності ради та її органів.

Згідно ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», правопорушення, пов`язане з корупцією діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч.1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Відповідно до п.п. «б» п. 1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені упунктах 1,2частини першоїстатті 3цього Закону,зобов`язані: 1)вживати заходівщодо недопущеннявиникнення реального,потенційного конфліктуінтересів; 2)повідомляти непізніше наступногоробочого дняз моменту,коли особадізналася чиповинна буладізнатися пронаявність унеї реальногочи потенційногоконфлікту інтересівбезпосереднього керівника,а увипадку перебуванняособи напосаді,яка непередбачає наявностіу неїбезпосереднього керівника,або вколегіальному органі-Національне агентствочи іншийвизначений закономорган абоколегіальний орган,під часвиконання повноваженьу якомувиник конфліктінтересів,відповідно; 3)не вчинятидій тане прийматирішень вумовах реальногоконфлікту інтересів; 4)вжити заходівщодо врегулюванняреального чипотенційного конфліктуінтересів. Національне агентство у випадку одержання від особи повідомлення про наявність у неї реального, потенційного конфлікту інтересів упродовж семи робочих днів роз`яснює такій особі порядок її дій щодо врегулювання конфлікту інтересів. При цьому, у разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона має право звернутися за роз`ясненням до Національного агентства.

Відповідно до ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільський,селищний,міський голова,секретар,депутат сільської,селищної,міської ради,голова,заступник голови,депутат районної,обласної,районної умісті радипублічно повідомляєпро конфліктінтересів,який виникпід часучасті узасіданні ради,іншого колегіальногооргану (комісії,комітету,колегії тощо),відповідному колегіальномуоргану тане береучасті урозгляді,підготовці таприйнятті рішеньвідповідним колегіальниморганом.Якщо неучастьосіб,зазначених участині першійцієї статті,у прийняттірішення призведедо втратиповноважності відповідноїради,іншого колегіальногооргану,особи,у якихнаявний конфліктінтересів,беруть участьу прийняттірадою,іншим колегіальниморганом рішення,за умовипублічного самостійногоповідомлення проконфлікт інтересівпід часзасідання колегіальногооргану. Якщо повідомлення про конфлікт інтересів здійснено на засіданні ради, іншого колегіального органу, інформація про таке повідомлення обов`язково вноситься до протоколу засідання ради, іншого колегіального органу.

Отже, на законодавчому рівні визначено обов`язок суб`єктів на яких поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в тому числі депутатів місцевих рад, повідомляти про наявність у них реального чи потенційного конфлікту інтересів колегіальний орган, в даному випадку відповідну міську раду, а також не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

При цьому, відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;

Отже, закон допускає необмежене коло обставин та ситуацій, що можуть свідчити про наявність приватного інтересу чи зумовлювати його виникнення за певних умов.

Приблизний перелік позаслужбових стосунків із фізичними чи юридичними особами, що можуть зумовлювати виникнення приватного інтересу: сімейні стосунки, особисті стосунки, дружні стосунки, стосунки, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.При вирішенні питання щодо наявності приватного інтересу у сфері службових повноважень як складової конфлікту інтересів слід у кожному випадку враховувати конкретні обставини, відносини та зв`язки особи, обсяг її службових /представницьких повноважень під час прийняття того чи іншого рішення.

Суперечність полягає в тому, що, з одного боку, в особи наявний приватний інтерес (майновий або немайновий), а з іншого, особа, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, має виконувати свої службові обов`язки в інтересах держави, територіальної громади, виключаючи можливість будь-якого впливу приватного інтересу.

Таким чином, особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, приймаючи те чи інше рішення (вчиняючи ту чи іншу дію) по суті стоїть перед вибором задоволення публічного інтересу (на користь держави, територіальної громади) або приватного інтересу (власних інтересів, інтересів близьких осіб).

Однак, навіть за умови, що особа, маючи приватний інтерес, приймає об`єктивні та неупереджені рішення, вона вчиняє дії в умовах реального конфлікту інтересів.

Відповідні роз`яснення містять Методичні рекомендації НАЗК стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, дотримання обмежень щодо запобігання корупції.

Санкція ч.2 ст. 172-7 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.2 ст. 172-7 КУпАП, за обставин викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується наступними доказами по справі.

Так, в протоколі про адміністративне правопорушення № 32 від 12.01.2023 розкрито час, місце та обставини вчинення інкримінованого правопорушення, а саме визначено, що ОСОБА_1 будучи депутатом Апостолівської міської ради, в приміщенні вказаної ради, приймав участь у розгляді питання, голосуванні за прийняття рішення щодо преміювання та встановлення надбавок Апостолівському міському голові ОСОБА_3 , будучи його наближеною особою, оскільки зафіксоване між ними спілкування свідчить про існування позаслужбових особистих стосунків, які в свою чергу свідчили про наявність у ОСОБА_1 приватного інтересу, як складової реального конфлікту інтересів. При цьому, ОСОБА_1 , виконуючи обов`язки депутата міської ради, перебуваючи в умовах реального конфлікту інтересу, викликаного суперечністю між його дискреційними представницькими повноваженнями та приватним інтересом, зумовленим позаслужбовими стосунками з ОСОБА_2 , під час поставлення на обговорення питань щодо встановлення премій та надбавок ОСОБА_3 , порушив вимоги ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», а саме вчинив дії в умовах реального конфлікту інтересів, проголосувавши за прийняття рішення щодо матеріального забезпечення міського голови ОСОБА_5 (а.с. 2-11). Вказаний протокол про адміністративне правопорушення містить пояснення ОСОБА_1 про не визнання вини, що узгоджується з його позицією в судовому засіданні.

Повноваження ОСОБА_1 , як депутата Апостолівської міської ради 8 скликання підтверджені рішенням № 1 сесії 8 скликання Апостолівської міської ради від 10.11.2020 з додатком «Переліком депутатів Апостолівської міської ради восьмого скликання» (а.с. 36-37).

Випискою з протоколу 28 сесії Апостолівської міської ради VIII скликання від 23.12.2021 підтверджується, що 23.12.2021 при розгляді питання № 23 «Про оплату праці міського голови на 2022рік», про конфлікт інтересів при вирішенні даних питань заявив лише міський голова ОСОБА_8 та депутат ОСОБА_9 , які не приймали участь у голосуванні з цих питань. Решта депутатів, в тому числі ОСОБА_1 про конфлікт інтересів не заявляли та проголосували «за», що підтверджено копією рішення № 1073 від 23.12.2021 з результатами поіменних голосувань по питанню 23 (а.с. 42-44). За наслідками розгляду вказаних питань Апостолівська міська рада прийняла рішення про встановлення ОСОБА_3 на 2022 рік надбавки за високі досягнення в праці у розмірі 50% посадового окладу з урахуванням надбавки за ранг посадової особи місцевого самоврядування (а.с. 42).

Відповідно до абз 2 п. 6 Постанови КМ України № 268 від 09.03.2006 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів», преміювання голів обласних, районних і районних у містах рад, їх заступників, сільських, селищних і міських голів, установлення їм надбавок, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірах, визначених цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці. Рішення про зазначені виплати приймається відповідною радою. При цьому, зі змісту вказаної постанови слідує, що як надбавка, так і премія не є обов`язковими виплатами, їх розмір не є фіксованим, що свідчить про те, що повноваження депутатів при голосуванні за встановлення таких доплат міському голові, є їх дискреційними повноваженнями, тобто повноваженнями, які можуть здійснюватися з певною свободою розсуду, тобто коли особа (в даному випадку депутат) може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за таких обставин.

Доводи захисника Шпакової Т. про те, що голосування на сесії є обов`язком депутата, а неучасть у голосуванні порушенням законодавства про місцеве самоврядування, суд розцінює критично, оскільки ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування» та Закон України «Про запобігання корупції», чітко визначають порядок дій депутата в умовах реального конфлікту інтересів, зокрема обов`язкового публічного повідомлення про конфлікт інтересів, який виник під час участі у засіданні ради, іншого колегіального органу (комісії, комітету, колегії тощо), відповідному колегіальному органу та неприйняття участі у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідним колегіальним органом. Лише, якщо неучасть осіб, зазначених у частині першій цієї статті, у прийнятті рішення призведе до втрати повноважності відповідної ради, іншого колегіального органу, особи, у яких наявний конфлікт інтересів (зокрема депутати) беруть участь у прийнятті радою, іншим колегіальним органом рішення, за умови публічного самостійного повідомлення про конфлікт інтересів під час засідання колегіального органу.

Саме недотримання ОСОБА_1 обов`язку не вчиняти дій в умовах реального конфлікту інтересів, а саме не прийняття участі у прийнятті рішення колегіальним органом (голосуванні) за наявності реального конфлікту інтересів є предметом розгляду в даній справі про адміністративне правопорушення.

Доводи захисника про те, що рішення приймається колегіальним органом, а голос одного депутата, в даному випадку ОСОБА_1 , не є вирішальним, суд до уваги не приймає, адже участь у прийнятті рішення колегіальним органом, не звільняє депутата від обов`язку діяти відповідно до норм чинного антикорупційного законодавства, зокрема публічно повідомляти про конфлікт інтересів, не вчиняти дій в умовах реального конфлікту інтересів, та не виключає суперечності між його представницькими повноваженнями діяти в найкращих інтересах територіальної громади та приватним немайновим інтересом зумовленим особистими позаслужбовими стосунками з ОСОБА_2 , при розгляді питань щодо його матеріального забезпечення.

В даній ситуації, ОСОБА_1 мав перед поставленням даних питань на голосування, повідомити колегіальний орган Апостолівські міську раду про наявність конфлікту інтересів у даному питанні та не приймати участь у голосуванні, що було здійснено самим ОСОБА_2 та іншим депутатом ради, однак ОСОБА_1 не повідомив міську раду про наявність у нього реального конфлікту інтересів та прийняв участь у голосуванні, що має наслідком відповідальність встановлену законом.

Той факт, що депутат Апостолівської міської ради ОСОБА_1 на час прийняття рішення № 1073 від 23.12.2021, мав певні позаслужбові стосунки з Апостолівським міським головою ОСОБА_2 , підтверджується протоколом огляду від 15.12.2022 в ході якого здійснено огляд оптичного диску DVD-R з файлами отриманими в ході проведення НСРД в рамках кримінального провадження № 42021040000000569 від 01.10.2021, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, згідно якого в період з 08.11.2021 по 22.12.2021 виявлено 16 абонентських з`єднань між абонентом ОСОБА_1 та абонентом ОСОБА_8 , в ході яких між останніми велися розмови особистого позаслужбового характеру, зокрема останні віталися «Привіт», ОСОБА_8 вказував ОСОБА_1 в приватній розмові на наявність у нього перед входом купи сміття, яке варто прибрати до свята.

Крім цього, факт наявності між останніми позаслужбових стосунків підтверджує протокол за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 20.01.2022 проведених в рамках вищевказаного кримінального провадження (аудіо контроль особи в приміщенні службових кабінетів № 3-5 за адресою: Дніпропетровська область, м. Апостолове, вул. Центральна, 65), згідно якого зафіксовано спілкування між ОСОБА_2 , ОСОБА_10 та ОСОБА_1 , в ході якого 16.11.2021 останні обговорювали не питання пов`язані з їх діяльністю як міського голови та депутата, а особисті питання приватного ділового характеру, в ході якого ОСОБА_8 висував прохання щоб ОСОБА_1 допоміг їм з адресами для перереєстрації фізичних осіб підприємців та юридичних осіб на території Апостолівської громади, при цьому ОСОБА_1 зазначав, що все потрібне від нього надасть, зазначає про можливість брати належні йому об`єкти для цієї мети, та вказує, що для них може підписати будь-який договір.

Вищевказані обставини, зміст розмов між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , в своїй сукупності свідчать про наявність між ними позаслужбових особистих стосунків, що зумовлюють існування у ОСОБА_1 приватного інтересу немайнового характеру, та свідчить про те, що під час голосування за встановлення матеріального забезпечення (премій, надбавок) Апостолівському міському голові ОСОБА_3 в грудні 2021, він діях в умовах реального конфлікту інтересу, що полягав у суперечності між його повноваженнями як депутата міської ради, який має відстоювати найкращі інтереси громади, та його приватним інтересом немайнового характеру, зумовленим товариськими, позаслужбовими стосунками з ОСОБА_2 . Вказана суперечність безумовно впливала на об`єктивність та неупередженість при прийнятті рішень.

Зміст вищевказаних розмов, спростовує версію ОСОБА_1 , що він немає жодних позаслужбових стосунків з ОСОБА_11 . Доводи сторони захисту про те, що зміст розмови зафіксований в протоколі НСРД від 20.01.2022 не мав місце, а також про те, що є незрозумілим яким чином ідентифікувався ОСОБА_1 у даній розмові, спростовується змістом вказаного протоколу, складеного уповноваженим суб`єктом з дотриманням вимог чинного законодавства, в рамках вищевказаного кримінального провадження.

Доводи сторони захисту про те, що матеріали НСРД не можуть бути доказами у даному провадженні, суд розцінює критично, оскільки законодавство не містить такої заборони. Норми ст. 257 КПК України вказують про обов`язковість отримання ухвали слідчого судді лише у випадку, якщо матеріали НСРД будуть використовуватися у іншому кримінальному провадженні. Перелік доказів у справах про адміністративне правопорушення визначений ст. 251 КУпАП та він не є вичерпним. Вищевказані докази, отримані в рамках кримінального провадження щодо ОСОБА_5 та інших, були передані суб`єкту уповноваженому на складення протоколів про адміністративне правопорушення прокурором, на підставі постанови від 19.12.2022 (а.с 13), що узгоджуються з положеннями ч.2 ст. 257 ЦПК України.

При вирішенні питання про допустимість вказаних доказів, суд виходить з того, що такі докази стосуються предмета доказування, вони отриманні шляхом певного втручання в право таємниці телефонних розмов, особистого спілкування, що є складовою права гарантованого ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - права на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції, однак таке втручання не було надмірним, здійснювалося згідно із законом, оскільки докази отримані в ході НСРД проведених в рамках кримінального провадження, таке втручання було необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки, економічного добробуту країни, для запобігання злочинам та правопорушенням пов`язаним з корупцією. Уповноваженим суб`єктом розкрита лише та частина спілкування ОСОБА_1 , що стосувалася даної справи. В даному випадку суд приходить до висновку, що втручання в право ОСОБА_1 не було надмірним, проведено з дотриманням балансу його приватного інтересу та загальнонаціонального, загальносуспільного інтересу, спрямованого на подолання проявів корупції в державі.

Доводи сторони захисту про те, що тлумачення розмов між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не свідчить про наявність приватного інтересу та відповідно реального конфлікту інтересу, суд не приймає до уваги, оскільки вони спростовані змістом розмов, яким суд надав оцінку вище, прийшовши до висновку, що їх зміст безумовно свідчить про наявність між вказаними особами позаслужбових, товариських стосунків, які впливали на об`єктивність та неупередженість ОСОБА_1 під час вирішення питань щодо матеріального забезпечення ОСОБА_5 та відповідно вступали в конфлікт з його представницькими повноваженнями, в силу яких він мав відстоювати найкращі інтереси територіальної громади.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , доводи сторони захисту, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-7 КУпАП, підтверджена поза розумним сумнівом, сукупність доказів, які є належними та допустимим, узгодженими між собою.

Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-7 КУпАП за ознаками вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів.

Недотримання визначених ч.2 ст. 254 КУпАП строків щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення, на що звертала увагу захисник, не має наслідком недійсність вказаного протоколу та не спростовує обставин викладених у ньому, підтверджених сукупністю доказів.

Щодо доводів сторони захисту про закінчення строків визначених ст. 38 КУпАП, як підстави для закриття провадження по справі, суд їх розцінює критично.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП адміністративне стягненняза вчиненняправопорушення,пов`язаного зкорупцією,може бутинакладено протягомшести місяцівз дняйого виявлення,але непізніше двохроків здня йоговчинення. В даному випадку дворічний строк накладення стягнення не сплив, як і шестимісячний строк з дня виявлення правопорушення. Так, моментом виявлення правопорушення передбаченого ч.2 ст. 172-7 КУпАП є день отримання суб`єктом уповноваженим на складення протоколу про адміністративне правопорушення даних, що вказують на наявність складу правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. Як слідує з матеріалів справи, Управління стратегічних розслідувань отримало матеріали від прокурора для притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 19.12.2022 (а.с. 12), тобто раніше вказаної дати УСР в Дніпропетровській області не мало можливості встановити наявність складу даного правопорушення, а тому суд приходить до висновку, що строки визначені ч. 4 ст. 38 КУпАП не спливли, відповідно відсутні підстави для закриття провадження.

При визначені виду та розміру адміністративного стягнення ОСОБА_1 , суд враховує характер вчиненого адміністративного правопорушення, його суспільну небезпечність, особу ОСОБА_1 , який є офіційно працевлаштованим, а саме займається підприємницькою діяльністю, вину не визнав, каяття у вчиненому не проявляв.

Оцінюючи все вищевикладене, суд вважає за необхідне піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді штрафу в межах санкції ч.2 ст. 172-7 КУпАП та призначити штраф у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Підстав для застосування більш суворого стягнення судом не встановлено. Невизнання ОСОБА_1 вини у вчиненому є правом на власну позицію захисту та не може підставою для накладення стягнення в більшому розмірі. На переконання суду, саме таке стягнення буде необхідним та достатнім для досягнення мети стягнення.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст.27, 40-1,ч.2 ст. 172-7,247, 283,284,289 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим за ч. 2ст. 172-7 КУпАПта піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн 80 коп.

Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з моменту її винесення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження через Криворізький районний суд Дніпропетровської області.

Повний текст постанови складено та оголошено о 11:00 год 31.03.2023 року.

Суддя М.В. Березюк