Рішення № 109894031, 28.03.2023, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/10523/22

Провадження № 2/369/2109/23

РІШЕННЯ

Іменем України

28.03.2023 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Янченка А.В.,

при секретарі судового засідання Вець О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу № 369/10523/22 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «МЕГА-ГАРАНТ», ОСОБА_2 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Страхова компанія «МЕГА-ГАРАНТ», ОСОБА_2 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є власником автомобіля Volkswagen Jetta, днз. CB4900AT.

20.09.2021 року близько 13 години 35 хвилин, у Київській області, с. Петропавлівська Борщагівка, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Volkswagen Jetta, днз. НОМЕР_1 під керуванням чоловіка позивача - ОСОБА_3 та транспортного засобу Renault Megane, днз НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, автомобіль Volkswagen Jetta, днз. CB4900AT отримав механічні ушкодження.

Патрульна поліція до оформлення дорожньо-транспортної пригоди не залучалася, а між учасниками дорожньо-транспортної пригоди було досягнуто домовленість про укладення - Європротоколу від 20.09.2021 року, у якому відповідач - ОСОБА_2 визнав свою вину у дорожньо-транспортній пригоді.

Згодом, ОСОБА_1 як власниця пошкодженого транспортного засобу, у встановлений законом строк, звернулась до страхової відповідача - Акціонерного товариства "Страхова компанія "МЕГА-ГАРАНТ" з метою виплати йому страхового відшкодування.

Так, Позивачу була здійснена виплата страховою компанією у розмірі 19117 грн. 38 коп., однак, даної суми недостатньо для покриття матеріальної шкоди, нанесеної транспортному засобу.

Станом на дату подання цієї позовної заяви, позивачу не було в повному обсязі відшкодовано матеріальні збитки, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 20.09.2021 року.

Водночас, на підтвердження звернення позивача до страхової компанії винуватця, а також щодо розрахунку суми матеріальної шкоди, представником позивача було направлено на адресу АТ «СК «МЕГА-ГАРАНТ» адвокатський запит з проханням надати належним чином посвідчені копії документів, які містяться в страховій справі, яка була оформлена за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась 20.09.2021 року. Відповідь отримано не було.

Як вбачається з звіту № 49/00.10.22 про оцінку вартості матеріального збитку від 03.10.2022 року зробленого на замовлення позивача, матеріальний збиток завданий Volkswagen Jetta, днз. CB4900AT, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, складає 60588,33 грн. Натомість вартість відновлювального ремонту становить 120456,99 грн.

Обґрунтування розміру майнової шкоди.

У результаті ДТП автомобіль Volkswagen Jetta, днз. CB4900AT, що належить позивачу на праві приватної власності, було пошкоджено, вартість матеріального збитку, завданого власнику зазначеного автомобіля, становить 60588,33 грн., що підтверджується Звітом № 49/00.10.22 про оцінку матеріального збитку, завданого власнику в наслідок пошкодження колісного транспортного засобі від 03.10.2022 року.

Цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована в АТ «СК «МЕГА-ГАРАНТ» згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності EP/203790220.

Після настання ДТП позивачем було подано повідомлення про вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду до Товариства з додатковою відповідальністю АТ «СК «МЕГА-ГАРАНТ».

Страховою було виплачено позивачу страхове відшкодування в сумі 19117 грн. 38 коп.

При цьому, відсутні докази письмової згоди позивача на даний спосіб розрахунку, як й відсутнє узгодження між страховою та потерпілою особою - позивачем щодо суми страхового відшкодування.

Відтак, розрахунок суми страхового відшкодування, який проведено відповідачем 1 суперечить нормам Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»,

Таким чином, страховою не було виплачено матеріальному шкоду в повному обсязі оскільки, згідно звіту матеріальна шкода, яка була завдана транспортному засобу складає 60588,33 грн.

У зв`язку з цим, з відповідача 1 підлягають стягненню 41 470 грн. 95 коп.

Так, згідно Звіту № 49/00.10.22 про оцінку матеріального збитку, завданого власнику в наслідок пошкодження колісного транспортного засобі від 03.10.2022 року, вартість відновлювального ремонту КТЗ становить 120456,99 грн.

Таким чином, для повного відшкодування завданої шкоди транспортному засобу Volkswagen Jetta, днз. CB4900AT, необхідно стягнути з особи винуватця ДТП (відповідача 2) грошові кошти у розмірі 59 868 грн. 66 коп., що становить різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням, що стягується з відповідача 2 та частково були виплачено останнім.

Обґрунтування розміру моральної шкоди.

Позивачці було заподіяно моральної шкоди внаслідок пошкодження її транспортного засобу, в зв`язку з чим вона перенесла стрес, душевні хвилювання, змінився її спосіб життя, вона була вимушена витрачати час на врегулювання питання щодо відшкодування завданих збитків.

Крім цього, якраз 24.02.2022 року почалось повномасштабне вторгнення росії на територію України, та розпочались бойові дії в тому числі на території Київської області, де проживає позивачка. Так, як у позивача є малолітні дії, цілком логічно було покинути територію бойових дій задля збереження власного життя та життя дітей. Однак, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу це викликало значні труднощі, в тому числі пересування на такому транспортному засобі, оскільки після пошкодження він не є герметичним, та в ньому досить холодно в зимову пору року.

При цьому, варто зазначити, що на пошкодженому транспортному засобі позивачка не змогла виїхати за межу території України, що також понесло значні душевні страждання для позивача, так як найбільше вона переживала за дітей.

Внаслідок наведеного, позивач зазнав душевні переживання. У такий спосіб позивачу була заподіяна моральна шкода. Розмір завданої моральної шкоди позивач оцінює в 30 000 гривень. Таким чином, грошове відшкодування моральної шкоди в розмірі 30000 гривень буде відповідати вимогам розумності і справедливості.

На підставі вище наведеного, позивач просила суд, стягнути з Акціонерного товариства «Страхова компанія «МЕГА-ГАРАНТ», Код ЄДРПОУ: 30035289, вул. Донця-Захаржевського, 6/8, м. Харків, 61057, Харківська область, Україна на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) матеріальну шкоду у розмірі 41 470 грн. 95 коп. та стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) грошові кошти за завдану шкоду у розмірі 59 868 грн. 66 коп. та моральну шкоду в розмірі 30000 грн. 00 коп.

26.10.2022 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

09.03.2023 року відповідачем 2 ОСОБА_2 через канцелярію суду зареєстровано клопотання про розгляд справи без участі відповідача, в якому зазначив, що у зв`язку із віддаленістю суду, подіями у державі та особистими життєвими обставинами, він не має можливості бути присутнім на судовому засіданні. При цьому, просив не розглядати його відсутність як неповагу до суду. Крім того, зазначав, що вважає повністю безпідставними та надуманими вимоги заявлені через 13 місяців після дорожньо-транспортної пригоди, майже через рік після отримання суми страхового відшкодування, визначеною страховою компанією відповідно до вимог діючого законодавства, та тривалої експлуатації транспортного засобу в умовах військового стану.

28.03.2023 року представник позивача через канцелярію суду зареєструвала заяву, в якій просила суд здійснювати розгляд справи у її та позивача відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити.

28.03.2023 року відповідач 1 та відповідач 2 в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. ч. 4, 5 ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України).

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтується позовні вимоги, оцінивши докази на предмет належності, достовірності та допустимості у їх сукупності, дійшов до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником автомобіля Volkswagen Jetta, днз. CB4900AT.

20.09.2021 року близько 13 години 35 хвилин, у Київській області, Петропавлівська Борщагівка, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Volkswagen Jetta, днз. НОМЕР_1 під керуванням чоловіка позивача - ОСОБА_3 та транспортного засобу Renault Megane, днз НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Даний факт відповідачем 2 не заперечувався.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, автомобіль Volkswagen Jetta, днз. CB4900AT отримав механічні ушкодження.

Акціонерним товариством "Страхова компанія "МЕГА-ГАРАНТ" позивачу була здійснена виплата страховою компанією у розмірі 19117 грн. 38 коп.

Станом на дату подання цієї позовної заяви, позивачу не було в повному обсязі відшкодовано матеріальні збитки, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка відбулась 20.09.2021 року.

Відповідно до звіту № 49/00.10.22 про оцінку вартості матеріального збитку від 03.10.2022 року зробленого на замовлення позивача, матеріальний збиток завданий Volkswagen Jetta, днз. CB4900AT, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, складає 60588,33 грн. Натомість вартість відновлювального ремонту становить 120456,99 грн.

Цивільно-правова відповідальність відповідача застрахована в АТ «СК «МЕГА-ГАРАНТ» згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності EP/203790220.

Після настання ДТП позивачем було подано повідомлення про вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду до Товариства з додатковою відповідальністю АТ «СК «МЕГА-ГАРАНТ».

Страховою було виплачено позивачу страхове відшкодування в сумі 19117 грн. 38 коп.

При цьому, відсутні докази письмової згоди позивача на даний спосіб розрахунку, як і відсутнє узгодження між страховою та потерпілою особою - позивачем щодо суми страхового відшкодування.

Відтак, розрахунок суми страхового відшкодування, який проведено відповідачем 1 суперечить нормам Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»,

Таким чином, страховою не було виплачено матеріальному шкоду в повному обсязі оскільки, згідно звіту матеріальна шкода, яка була завдана транспортному засобу складає 60588,33 грн.

У зв`язку з цим, з відповідача 1 підлягають стягненню 41 470 грн. 95 коп.

Згідно звіту № 49/00.10.22 про оцінку матеріального збитку, завданого власнику в наслідок пошкодження колісного транспортного засобі від 03.10.2022 року, вартість відновлювального ремонту КТЗ становить 120456,99 грн.

Таким чином, для повного відшкодування завданої шкоди транспортному засобу Volkswagen Jetta, днз. CB4900AT, необхідно стягнути з особи винуватця ДТП (Відповідача 2) грошові кошти у розмірі 59 868 грн. 66 коп., що становить різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням, що стягується з відповідача 2 та частково були виплачено останнім.

За змістом ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдану майну фізичній або юридичній особі, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданою нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У абзаці 3 пункту 16 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» судам роз`яснено, що при відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Аналогічні правові висновки було викладено Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23.10.2019 року у справі № 337/1673/16-ц та постанові від 20.06.2019 року у справі № 362/5422/15.

Окрім того, відповідно до п. 36.6 ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Оскільки позивач звернулася до страховика й одержала страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди.

Стороною відповідача 2 не надано доказів в розумінні положень ст. ст. 76-81 ЦПК України на спростування даних обставин.

Що стосується заявленої позивачем вимоги про стягнення моральної шкоди, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.

За змістом ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Моральна шкода відшкодовується незалежно від матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. А згідно з ч. 3 цієї статті розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також із врахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушення нормальних життєвих зв`язків, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Позивачем не надано доказів на підтвердження вимог про те, що діями відповідача 2, їй було завдано моральну шкоду, яка спричинила моральні страждання, що виникли в зв`язку з ушкодженням автомобіля внаслідок ДТП, у зв`язку з чим суд вважає вимоги в цій частині необґрунтованими і такими, що задоволенню не підлягають.

Інші наявні в матеріалах справи докази висновків суду не спростовують.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним «сумнівом». Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 1187, 1188, 1192, 1194 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 12, 13, 76, 81, 141, 263-265, 267, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Страхова компанія «МЕГА-ГАРАНТ», ОСОБА_2 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Страхова компанія «МЕГА-ГАРАНТ» (код ЄДРПОУ: 30035289, вул. Донця-Захаржевського, 6/8, м. Харків, 61057, Харківська область, Україна на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) матеріальну шкоду у розмірі 41 470 (сорок одна тисяча чотириста сімдесят) гривень 95 копійок та суму сплаченого судового збору за подання позовної заяви (майнова вимога) у розмірі 407 (чотириста сім) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) грошові кошти за завдану матеріальну шкоду у розмірі 59 868 (п`ятдесят дев`ять тисяч вісімсот шістдесят вісім) гривень 66 копійок та суму сплаченого судового збору за подання позовної заяви (майнова вимога) у розмірі 585 (п`ятсот вісімдесят п`ять) гривень 40 копійок.

В решті позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було проголошено лише вступну і резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, цей строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 29.03.2023 року.

Суддя А.В. Янченко