Рішення № 109886774, 29.03.2023, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/410/2023

130/358/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2023 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Костянтина Шепеля,

за участі секретаря судового засідання Раїси Буги,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства, -

приходить до такого.

Позиція позивача

Представник позивача Державної екологічної інспекції у Вінницькій області звертається до суду з даним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в якому просить стягнути з відповідача збитки, завдані внаслідок порушення природоохоронного законодавства, в сумі 14840,67 грн та стягнути на рахунок позивача відшкодування витрат за оплату судового збору у розмірі 2684 грн.

Позов обґрунтований тим, що 1 листопада 2022 року на адресу Державної екологічної інспекції у Вінницькій області надійшли матеріали від Жмеринського районного відділу поліції щодо виявленого факту лісопорушення, а саме порубки трьох дерев породи «Граб» у кварталі лісу, розташованого біля с. Жуківці Жмеринського району Вінницької області на території ДП «Жмеринський райагроліс», що є порушенням статті 10 Закону України «Про рослинний світ» та статей 67, 69 Лісового кодексу України. Дозвільні документи на право порубки дерев у ОСОБА_1 відсутні. За результатами перевірки відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення № 0149054 від 30 листопада 2022 року за незаконну порубку дерев та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення № 06/091 від 5 грудня 2022 року, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення за статтею 65 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510 грн. Суму штрафу відповідачем сплачено добровільно. Своїми діями відповідач наніс державі збитки, заподіяні внаслідок незаконної порубки дерев в сумі 14840,67 грн, які станом на даний час залишаються невідшкодованими.

На підтвердження позовних вимог представником позивача надано копію протоколу огляду, копію пояснення, копію протоколу № 014904 від 30 листопада 2022 року, копію постанови про накладення адміністративного стягнення № 06/091 від 5 грудня 2022 року, копію квитанції про сплату суми штрафу, розрахунок розміру лісопорушення та заподіяної шкоди у відповідності з протоколом про адміністративне правопорушення, копію претензії.

Позиція відповідача

Відповідач подав до суду заяву про визнання позовних вимог, оскільки розуміє, що допустив порушення, відповідальність за яке передбачена статтею 65 КУпАП, за вчинення якого сплатив добровільно штраф. Однак просив суд під час ухвалення рішення суду врахувати його матеріальний стан, оскільки має скрутне матеріальне становище, проживає разом з матір`ю, яка є пенсіонером, часто хворіє, також на його утриманні перебувають неповнолітні діти, на утримання яких він сплачує аліменти та зменшити розмір шкоди, завданої ним внаслідок порушення природоохоронного законодавства та вважати достатнім та справедливим суму 7420,34 грн, що буде складати 50 % від розмірі фактично завданих збитків.

На обґрунтування своєї позиції надав копію рішення про стягнення аліментів.

Процесуальні рішення по справі, заяви та клопотання

Справа надійшла до Жмеринського міськрайонного суду 15 лютого 2023 року (а.с.1).

Ухвалою суду від 22 лютого 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Цією ж ухвалою прийнято рішення про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, за наявними у справі матеріалами, згідно з положеннями статті 279 ЦПК України. Вказаною ухвалою суду відповідачеві запропоновано надати в строк до 16 березня 2023 року відзив на позовну заяву, а також встановлено позивачу та відповідачу строк до 27 березня 2023 року для подання відповіді на відзив та заперечень (а.с.18).

Ухвала про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі від 22 лютого 2023 року та копія позовної заяви з додатками були надіслані відповідачу за адресою, що вказана в позові та підтверджена інформацією, наданою відділом формування та ведення РТГ управління «ЦНАП» виконавчого комітету Жмеринської міської ради, відповідач зареєстрований: вул. Анатолія Базилевича, 22, м. Жмеринка Вінницької області (а.с. 17).

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ОСОБА_1 особисто отримав надісланий судом пакет документів 3 березня 2023 року (а.с. 22).

21 березня 2023 року від відповідача надійшла заява про визнання позовних вимог (а.с.23-30).

24 березня 2023 року надійшла заява від представника позивача про уточнення позовних вимог (а.с. 31-33).

Заяв та клопотань, пов`язаних із розглядом справи, від учасників справи не надходило.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами. Перешкод для здійснення розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження та вирішення справи і ухвалення судового рішення за наявними матеріалами судом не встановлено.

Відповідно до вимог частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.

Встановлені судом обставини та зміст спірних правовідносин

З матеріалів справи встановлено, що 7 жовтня 2022 року старшим слідчим СВ Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області Матвієнко І.В. було проведено огляд місця події, на підставі повідомлення на спецлінію 102, в присутності двох понятих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за участі спеціаліста ОСОБА_4 , згідно з яким виявлено три свіжозрізаних дерев породи «Граб», одне з яких сухостійне дерево. Крім того, на місці події виявлено двох чоловіків ОСОБА_1 та ОСОБА_5 та бензопилу в корпусі оранжевого кольору (а.с.5-6).

Відповідно до письмових пояснень, ОСОБА_1 7 жовтня 2022 року взяв бензопилу і вирішив піти в ліс заготовити на зиму сухостійних дерев. Оскільки сухостійних дерев не знайшов тому вирішив зрізати декілька штук живих дерев (а.с. 7).

30 листопада 2022 року відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення № 014904 за незаконну вирубку дерев породи «Граб» в кількості три штуки. У відповідних графах протоколу правопорушником надано пояснення, якими підтверджено вчинене порушення. Протокол підписаний особисто ОСОБА_1 (а.с. 8).

На підставі протоколу про адміністративне правопорушення винесена постанова про накладено адміністративне стягнення № 06/091 від 5 грудня 2022 року, якою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено статтею 65 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. Вказана постанова відповідачем в установленому законом порядку не оскаржена та не скасована. Суму штрафу правопорушником сплачено добровільно (а.с. 9, 10).

Відповідно до розрахунку розмірів лісопорушення та заподіяної ним шкоди у відповідності з протоколом про адміністративне правопорушення № 014904 від 30 листопада 2022 року, здійснено розрахунок у відповідності з додатком № 1 з урахуванням пунктом 2 Постанови КМ України від 23 липня 2008 року № 665 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу" підготовленого державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Вінницької області Половинчуком С.І., своїми діями ОСОБА_1 наніс державі збитків, заподіяних внаслідок незаконної порубки дерев в розмірі 14840,67 грн (а.с. 11).

15 грудня 2022 року ОСОБА_1 направлено претензію № 3851/6/22 від 14 грудня 2022 року щодо можливості досудового врегулювання спору в добровільному порядку відшкодувати збитки завдані державі в розмірі 14840,67 грн (а.с. 12).

Відповідно до наданої відповідачем копії рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 13 квітня 2022 року, справа № 130/3714/21, з ОСОБА_1 постановлено стягувати аліменти на утримання дітей в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника на обох дітей з 29 грудня 2021 року до досягнення дітьми повноліття (а.с. 26-29).

Отже, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про відшкодування завданих збитків внаслідок порушення Закону України «Про рослинний світ», а саме незаконна порубка дерев. Підставою позову є неправомірні дії відповідача, які призвели до нанесення державі збитків, заподіяних внаслідок незаконної порубки дерев.

Юридична кваліфікація встановлених обставин

Відповідно до статті 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до статті 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

За загальним правилом, встановленим частиною першою статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зі статтею 40 Закону України «Про рослинний світ», порушення законодавства про рослинний світ тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законами України. Відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ, зокрема, несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 68, частини першої статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно з частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 105 Лісового кодексу України, порушення лісового законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у незаконному вирубуванні та пошкодженні дерев і чагарників.

Відповідно до статті 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами справ за позовами про відшкодування шкоди" № 6 від 27 березня 1992 року роз`яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Вирішуючи спірні правовідносини суд враховує також приписи Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», зокрема статей 12, 40 та 69, відповідно до яких громадяни України зобов`язані: а) берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; б) здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів; в) не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб`єктів; г) вносити штрафи за екологічні правопорушення; д) компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог: раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій; здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Згідно з частиною першою статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 67 Лісового кодексу України, заготівля деревини, заготівля другорядних лісових матеріалів проводиться в порядку спеціального використання лісових ресурсів.

Згідно з частиною першою статті 69 Лісового кодексу України, спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Також, згідно зі статтею 142 Конституції України, природні ресурси, які перебувають у власності територіальних громад, є складовою частиною матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування.

На підставі статей 47, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються фонди охорони навколишнього природного середовища. Ці фонди утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, у тому числі, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно з вимогами частини третьої статті 29, частини першої статті 69-1 Бюджетного кодексу України, грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, сплачуються у визначеному вказаними нормами співвідношенні на рахунки спеціальних фондів Державного, обласних та місцевих бюджетів в розмірах 30, 20 та 50 відсотків відповідно.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з приписами частин першої-четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з статтею 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частин першої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Питання відшкодування відповідачем майнової шкоди, яка була заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, не вирішено під час розгляду справ про адміністративне правопорушення.

Якщо питання про відшкодування винним майнової шкоди, завданої в результаті вчинення адміністративного правопорушення не вирішено, відповідно до частини першої або частини другої статті 40 КУпАП, то згідно з частиною третьою статті 40 КУпАП питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, з матеріалів справи встановлено наявність усіх підстав для стягнення з відповідача коштів на відшкодування шкоди завданої навколишньому середовищу, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка відповідача, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вина.

Разом з тим, вирішуючи питання про розмір суми, яка підлягає стягненню з відповідача, суд не бере до уваги твердження ОСОБА_1 щодо його нестабільного матеріального забезпечення, проживання разом з матір`ю, яка є пенсіонером, як людина похилого віку, яка часто хворіє, також те, що на його утриманні перебувають неповнолітні діти та відповідно до рішення Жмеринського міськрайонного суду від 13 квітня 2022 року з відповідача стягуються аліменти в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), оскільки будь яких належних та допустимих доказів вказаних обставин ОСОБА_1 суду не надано, а долучена до заяви копія рішення суду не свідчить про його виконання, тобто сплату відповідачем присуджених аліментів. Тому це може розцінюватись судом як намагання уникнути матеріальної відповідальності за вчинене правопорушення.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зменшення розміру шкоди, завданої відповідачем внаслідок порушення природоохоронного законодавства та вважає справедливим стягнути з ОСОБА_1 на користь держави збитків завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства в повному розмірі в сумі 14840,67 грн.

Висновки суду

Давши мотивовану оцінку кожному аргументу, наведеному позивачем в позовній заяві, дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з частиною першою та другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідач до початку розгляду справи по суті подав заяву про визнання позову, однак просив зменшити розмір шкоди, завданої ним внаслідок порушення природоохоронного законодавства та вважати достатнім стягненням з нього шкоди в сумі 7420,34 грн, що буде складати 50 % від розміру фактично завданих збитків. В свою чергу суд не може розцінювати дану заяву, як повне визнання позовних вимог, оскільки відповідач просить зменшити суму заподіяної шкоди, у зв`язку з його скрутним матеріальним становищем, а це свідчить про часткове визнання заявлених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід також стягнути 2684 грн витрат по сплаті судового збору (а.с.4).

Керуючись статтями 40, 41 Закону України «Про рослинний світ», статтями 67, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», статтями 12, 13, 76-89, 141, 258, 259, 26, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

Позов Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (ГУК у Вінницькій області, м. Жмеринка, 24062100, код ЄДРПОУ 37979858, казначейство України (ЕАП), UA 258999980333119331000002854 (призначення платежу: за порушення природоохоронного законодавства)) суму збитків, завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 14840 (чотирнадцять тисяч вісімсот сорок) грн 67 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної екологічної інспекції у Вінницькій області судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн.

На рішення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його винесення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Ім`я (найменування) сторін

Позивач Державна екологічна інспекція у Вінницькій області, знаходиться по вул. 600-річчя, 19, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 37979894, р/р НОМЕР_1 .

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований по АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ