Рішення № 109884566, 16.03.2023, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/4275/23

Справа № 760/25904/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2023 року Солом`янський районний суд міста Києва в складі головуючого - судді Зуєвич Л.Л., за участю:

секретаря судового засідання - Мелашенко К.В.,

представника позивача по первісному позову - Юрченко А.О. (ордер від 17.02.2021);

представника відповідача по первісному позову - Кудій М.О. (ордера від 04.10.2021);

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу

за первісним позовом ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 /далі - ОСОБА_2 / (РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_2 ), треті особи: комунальне підприємство з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ» /далі - КП «Житлоінвестбуд-УКБ»/ (код ЄДРПОУ: 31958324; адреса: 01034, м. Київ, вул. Володимирська, 42), Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) /далі - Департамент Київміськради/ (код ЄДРПОУ: 40452947; адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36), про визнання частково недійсними договорів в частині покупця, переведення прав покупця за договором та актом, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,

та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на квартиру,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

26.11.2020 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява, за підписом позивача, в якій він просить визнати частково недійсним в частині покупця ОСОБА_2 договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 , укладений 15.10.2014 між ОСОБА_2 та КП «Житлоінвестбуд-УКБ», перевести права покупця за цим договором купівлі-продажу на ОСОБА_1 . Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.11.2020 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Жовноватюк В.С.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 11.01.2021 вказану позовну заяву прийнято до провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Солом`янського районного суду міста Києва № 105 від 03.02.2021 у зв`язку з перебуванням головуючого судді Жовноватюк В.С. у відпустці у зв`язку з вагітністю та пологами, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2021 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 19.02.2021 вказану позовну заяву прийнято до провадження новим складом суду, підготовче засідання було призначено на 18.03.2021.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 18.03.2021 підготовче засідання у даній справі відкладено на 14.06.2021 у зв`язку з невиконанням ухвали суду від 19.02.2021 в частині витребування доказів та відсутністю доказів отримання ухвали суду від 19.02.2021 відповідачем у справі.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 14.06.2021 підготовче засідання у даній справі було відкладено на 16.09.2021, при цьому втретє зобов`язано приватного нотаріуса Ковальчука С.П. надати суду витребувані ухвалами від 19.02.2021 та 18.03.2021 докази. Також, витребувано у Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації в особі Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб інформацію про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_4 .

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 16.09.2021 підготовче засідання у даній справі відкладалось до 25.01.2022. Даною ухвалою прийнято до розгляду заяву про зміну позовних вимог. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Департамент Київміськради та задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів судом.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 18.10.2021 прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на квартиру та об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: комунальне підприємство з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ», Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним в частині покупця та переведення прав покупця за цим договором, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 25.01.2022 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 22.03.2022. Викликано у судове засідання, призначене для розгляду справи по суті, свідка позивача ( ОСОБА_1 ) - ОСОБА_3 .

У зв`язку з початком збройної агресії рф 22.03.2022 судове засідання не відбулось та було перенесено на 13.10.2022.

У судовому засіданні 13.10.2022 було розпочато розгляд справи по суті. У зв`язку з неявкою свідка, з метою забезпечення його явки представником позивача за первісним позовом, судом було оголошено перерву в розгляді справи по суті перед стадією дослідження доказів у справі до 23.02.2023.

У судовому засіданні 23.02.2023 було продовжено розгляд справи по суті, зокрема, досліджено письмові докази у справі. Викликаний судом у судове засідання в якості свідка ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився.

У судовому засіданні 23.02.2023 після дослідження судом письмових доказів у справі було оголошено перерву у розгляді справи по суті (перед дебатами).

Під час судового розгляду справи здійснювалось фіксування судового засідання технічними засобами в порядку ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Доводи позивача за первісним позовом ( ОСОБА_1 )

В первісному позові, зокрема, вказується, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_5 , яка належала йому на праві власності. 23.10.2014 позивач отримав у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за законом на спадкове майно.

Також, вказується, що у фактичному користуванні ОСОБА_4 перебував садовий будинок і земельна ділянка, що розташовані за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Гвоздів, садове товариство « ІНФОРМАЦІЯ_2 », право власності на які були зареєстровані на позивачем за життя його батька.

В позові зауважується, що крім квартири АДРЕСА_5 позивачу на праві власності належить квартира АДРЕСА_6 .

Зазначається, що за життя батька ( ОСОБА_4 ) позивач проживав в його квартирі АДРЕСА_5 , а він - у квартирі АДРЕСА_6 .

При цьому, вказується, що всіма питаннями по утриманню обох квартир, садового будинку, оплаті комунальних послуг займався батько позивача ( ОСОБА_4 ), оскільки позивач зловживав алкогольними напоями і за станом свого здоров`я не міг виконувати ці дії, що підтверджується довідкою № 437915 від 26.10.2020 КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія».

В позові вказується, що на похорон батька позивача ( ОСОБА_4 ) приїхали родичі і сім`я ОСОБА_2 , з якими він підтримував дружні стосунки. Через деякий час після похорон, побачивши необізнаність позивача в утриманні квартир, садового будинку і нездатність займатися цими питаннями через алкогольну залежність, відповідач запропонував позивачу свою участь у веденні цих справ і допомогти в оформленні документів по спадщині у нотаріуса.

Як позивачу сказали родичі, ОСОБА_2 обізнаний у всіх справах по нерухомості, оскільки працює ріелтором. Позивач погодився і домовився з відповідачем, що він за відповідну плату буде виконувати всі дії, які будуть потрібні по оформленню спадщини і утриманню належного позивачу на праві власності нерухомого майна.

В позові зауважується, що позивач повністю довірився відповідачу, оскільки знав, що його батько довгий час дружив з його батьками, був про них хорошої думки і тому позивач вважав, що ОСОБА_2 також є порядною людиною. Крім цього, зазначається, що позивач періодично перебував в стані алкогольного запою і тому не розумів, що відбувається у його житті, виконував все, що йому казав відповідач.

Вказується, що за пропозицією ОСОБА_2 позивач оформив у нотаріуса довіреність для представництва інтересів і позивачем були надані наступні довіреності:

- 26.02.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовською Ю.С. посвідчена довіреність, відповідно до якої позивач уповноважив ОСОБА_2 вчиняти від його імені всі дії з питань здавання в оренду квартири АДРЕСА_6 ;

- 23.07.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. посвідчена довіреність, відповідно до якої позивач уповноважив ОСОБА_2 представництво його інтересів з питань, пов`язаних із замовленням та одержанням документів на земельну ділянку площею 0,0088 га, що розташована за адресою: Гоздівська сільська рада, Васильківський район, Київська область та садовий будинок АДРЕСА_7 , а також від його імені укласти та підписати попередній договір купівлі-продажу зазначеного майна.

За твердженнями позивача, він домовився із ОСОБА_2 про продаж ним садового будинку і земельної ділянки, у зв`язку з чим 23.07.2014 оформив довіреність на його ім`я. За усною домовленістю з відповідачем за отримані ним гроші від продажу цього майна він купить позивачу однокімнатну квартиру в новозбудованому будинку без ремонту в м. Києві, зробить в ній ремонт. В подальшому позивач мав намір здавати цю квартиру в оренду за допомогою відповідача, так саме, як він здавав квартиру позивача АДРЕСА_6 .

Як зазначає позивач, ОСОБА_2 сказав йому, що у нього є достатньо повноважень від мене, що б все це зробити, тому позивач вважав, що вони погодили всі дії для покупки йому (позивачу) нової квартири.

Як вказує позивач, у жовтні 2014 року йому зателефонував ОСОБА_2 і повідомив, що земельну ділянку і садовий будинок він продав і назвав суму, яку він отримав за продаж цього майна. Ці гроші він позивачу не передавав, вони залишилися у нього для подальшої покупки квартири для позивача і проведенні в ній ремонту, як вони і домовлялися. Після цього ОСОБА_2 декілька разів дзвонив позивачу і пропонував різні варіанти квартир. Позивач погодився купити йому квартиру в новозбудованому будинку по АДРЕСА_8 . Пізніше відповідач сказав позивачу, що він уклав інвестиційний договір на будівництво цієї квартири від імені позивача з будівельною компанією «Житлоінвестбуд».

Позивач зазначає, що весною 2017 року він перший раз разом з відповідачем поїхав подивитися на квартиру АДРЕСА_3 (далі - спірна квартира). Квартира була після будівельників, не оздобленою, тому вони вирішували, якій ремонт необхідно зробити. Так, як вказує позивач, він сказав ОСОБА_2 , щоб він робив недорогий ремонт, оскільки квартира буде здаватися в оренду. При цьому, поцікавився у відповідача, чи достатньо грошей, які залишилися у нього після покупки цієї квартири на ремонт, і отримав від нього стверджувальну відповідь.

В позові вказується, що приблизно весною 2018 року позивач вдруге був в спірній квартирі, подивився, який ремонт зробив відповідач. В серпні цього ж року ОСОБА_2 повідомив його, що він знайшов орендарів на цю квартиру і з цього часу спочатку частково передавав позивачу на руки гроші від орендарів, а потім надсилав їх йому або його дружині ОСОБА_5 на банківську картку.

При цьому, наголошується, що відповідач сказав позивачу, що спірну квартиру він здав за 6 000,00 грн., з яких 1 000,00 грн. залишав собі за роботу, як вони і домовлялися.

Разом з тим, зауважується, що весною 2019 року позивач випадково дізнався, що ОСОБА_2 здає квартиру за 8 000,00 грн, а не за 6 000,00 грн, як він казав позивачу. Зі слів позивача, він був дуже здивованим і обуреним обманом відповідача і сказав йому, щоб він повернув цю різницю в грошах. У відповідь ОСОБА_2 сказав, що цей залишок грошей він витрачав виключно на потреби позивача. При цьому, ОСОБА_2 власноручно написав розписку, в якій зазначив перелік витрат і суми в доларах США, які він витратив за 2017 - 2018 роки. В цьому переліку в пунктах 8 і 11 ОСОБА_2 написано, що він витратив 200 доларів США на покупку і встановлення бойлера і змішувача в квартирі на АДРЕСА_8 . Також в цьому переліку в пунктах 9 і 10 він вказав суму коштів, які були витрачені ним по квартирі

АДРЕСА_9 вказується в позові, після того, як позивач дізнався, що ОСОБА_2 передає позивачу від орендарів меншу суму за фактичну, яку він насправді отримував від них, позивач відмовився від його подальших послуг по здачі в оренду квартири АДРЕСА_6 ) і в подальшому довіреностей на ці дії йому не видавав. Строк останньої довіреності від 26.02.2014 сплинув 26.02.2017.

Крім того, в позову зазначається, що на початку січня 2019 року позивач з дружиною ОСОБА_5 виявив, що з квартири АДРЕСА_5 ), в якій вони проживають, зникли всі документи на квартири, довіреності та інші документи. Вони відразу пішли до нотаріуса, щоб взяти довідку про наявні у позивача на праві власності об`єкти нерухомості та від нотаріуса ми дізналися, що спірна квартира на позивача не зареєстрована.

Водночас, вказується, що оскільки влітку 2016 року на час свого відпочинку з дружиною за межами Києва позивач передавав ключі від квартири АДРЕСА_10 ОСОБА_2 , то він вирішив, що документи міг забрати лише він. Тому зателефонував відповідачу і сказав повернути всі документи, які він забрав з квартири. Через деякий час ОСОБА_2 повернув позивачу частину документів, а по спірній квартирі сказав, що право власності на неї ще оформлюється.

Зі слів позивача, у серпні 2019 року він разом з дружиною прийшов в офіс КП «Житлоінвестбуд» з тим, щоб з`ясувати, які документи є на нього по спірній квартирі. Працівник підприємства, перевіривши інформацію на комп`ютері, сказала, що власником цієї квартири є інша особа, а не позивач. Дружина позивача назвала прізвище відповідача - ОСОБА_7 , і працівник сказала, що право власності на квартиру оформлено на нього. Ніяких документів з цього приводу отримано не було, позивачу було рекомендовано звернутися до керівництва підприємства і з`ясувати це питання.

Як стверджує позивач, після цього він зателефонував відповідачу і сказав, що він украв у нього квартиру і щоб він переписав її на позивача, на що ОСОБА_2 відповів, що спірну квартиру він оформив на себе заради позивача, задля того, щоб дружина позивача, не забрала її у нього.

В позові вказується, що після цієї розмови позивач з відповідачем більше не спілкувався, але гроші в сумі 8 000,00 грн за здачу в оренду спірної квартири він перераховує позивачу на банківську картку, що підтверджується випискою по надходженням по картці від 08.10.2020, що, на думку позивача, свідчить про те, що ОСОБА_2 визнає, що спірна квартира куплена за гроші позивача для нього і насправді власником цієї квартири є позивач, а не відповідач.

Як зазначає позивач, в травні 2020 року він уклав договір про надання правової допомоги на звернення з адвокатським запитом до КП «Житлоінвестбуд-УКБ» щодо надання інформації по спірній квартирі. З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.05.2020 позивачу стало відомо, що саме в день продажу ОСОБА_2 належної позивачу земельної ділянки і садового будинку - 15.10.2014, він уклав договір купівлі-продажу, серія та номер: 2861, видавник КП з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ» та в подальшому інші додаткові угоди до цього договору, які стали підставами для державної реєстрації права власності на спірну квартиру на ОСОБА_2 .

Таки чином, на думку позивача, наведені обставини свідчать про те, що 15.10.2014 ОСОБА_2 була придбана саме для позивача квартира АДРЕСА_3 за грошові кошти позивача, які на підставі довіреності він отримав в цей же день від продажу належних позивачу на праві власності садового будинку і земельної ділянки, тому насправді покупцем цієї квартири є позивач - ОСОБА_1 , а не ОСОБА_2 , який лише юридично оформив спірну квартиру на своє ім`я.

Разом з тим, в заяві про зміну предмету позову від 01.09.2021, зокрема, вказується, що у п. 2 договору купівлі-продажу садового будинку від 15.10.2014 зазначено, що «Продаж вчинено за 409 628 (чотириста дев`ять тисяч шістсот двадцять вісім) грн. 03 копійок, які ПОКУПЕЦЬ повністю сплатив ПРОДАВЦЮ до підписання цього договору шляхом безготівкового перерахунку на поточний рахунок ПРОДАВЦЯ. ПРОДАВЕЦЬ своїм підписом під цим договором підтверджує факт повного розрахунку та відсутністю будь-яких претензій до ПОКУПЦЯ».

Як вказує позивач, за цим договором продавцем був відповідач - ОСОБА_2 , який діяв від імені позивача ОСОБА_1 на підставі довіреності, посвідченої 23.07.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П., тому гроші від продажу садового будинку були перераховані покупцем ОСОБА_3 на поточний рахунок відповідача.

Крім того, в заяві про зміну предмету позову від 01.09.2021, зауважується, що відповідно до п. 7 договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15.10.2014 «продаж земельної ділянки вчинюється за погоджену Сторонами грошову суму - 96 524 (дев`яносто шість тисяч п`ятсот двадцять чотири) гривні 12 копійок, які ПОКУПЕЦЬ повністю сплатив ПРОДАВЦЮ до підписання цього Договору. Продавець своїм під цим договором підтверджує факт повного розрахунку та відсутністю будь-яких претензій до ПОКУПЦЯ».

Водночас, наголошується, що у позивача на день укладання договору купівлі-продажу садового будинку і земельної ділянки не було відкрито рахунків у банках, тому грошей від продажу садового будинку і земельної ділянки він от відповідача не отримував ні готівкою, ні шляхом перерахування на його поточний рахунок в банку. За усною домовленістю з ним ці гроші відповідач повинен був витратити на покупку для позивача нової квартири в м. Києві і відремонтувати її. Після продажу садового будинку і земельної ділянки, які належали на праві власності позивачу, відповідач 15.10 2014 отримав від покупця ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 506 152,15 грн. (409 628,03 + 96 524,12).

Заперечення відповідача ( ОСОБА_2 ) на первісний позов ( ОСОБА_1 )

22.10.2021 до суду надійшов відзив на первісний позов (т. ІІ, а.с. 97-108) в якому ОСОБА_2 просить суд:

- В порядку, передбаченому ст.ст. 257, 261, 267 Цивільного кодексу України застосувати загальний трьохрічний строк позовної давності до позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в даному спорі;

- В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання частково недійсним в частині покупця договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру, переведення прав покупця за договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування таких вимог у відзиві вказується, зокрема, наступне.

Так, зазначається, що сторони по справі давно знайомі, відповідач ОСОБА_2 особисто був знайомий з сім`єю позивача ОСОБА_1 приблизно 20 років. Покійні батьки позивача та батьки відповідача багато років перебували у тісних дружніх відносинах. За їх життя частими темами розмов між ними та сім`єю відповідача була турбота батьків про сина - позивача ОСОБА_1 , оскільки він зловживав алкоголем та був неспроможний вирішувати звичайні життєві питання, раціонально використовувати кошти та управляти власним майном. За свого життя саме батько позивача ОСОБА_4 займався питаннями управління майном позивача, оскільки позивач неспроможний був належним чином та з відповідними результатами вирішувати їх самостійно. Так, батько позивача ОСОБА_4 займався зокрема питанням здачі в оренду належної позивачу квартири, для чого позивачем неодноразово надавалися батьку відповідні нотаріальні довіреності, зокрема довіреність від 02.04.2007 на керування та розпоряджання його майном, а також довіреність від 13.11.2013 на керування та розпоряджання його майном.

Вказується, що у лютому 2014 року помер батько позивача ОСОБА_4 , й одним з останніх його прохань до відповідача ОСОБА_2 та його родини було прохання всяко допомагати їх сину ОСОБА_1 у житті, оскільки власної родини, дітей та інших родичів в нього не було, й піклуватися про нього було нікому. Відповідач погодився допомагати ОСОБА_1 , його допомога полягала в організації похорон батьків ОСОБА_1 , оформленні спадщини на позивача, допомога ОСОБА_1 також полягала у вирішенні інших побутових потреб, в тому числі допомога в раціональному володінні та користуванні нерухомим майном, допомога в лікуванні позивача, придбанні йому ліків та продуктів харчування.

Зі слів відповідача, сам ОСОБА_1 також просив відповідача про вказану допомогу та погодився її прийняти. Оскільки вказана допомога зі сторони відповідача не несла за собою матеріальної вигоди, але відповідач не мав наміру утримувати ОСОБА_1 за власний рахунок, а власного доходу ОСОБА_1 не мав (не працював, не отримував пенсії за віком), відповідачем було запропоновано ОСОБА_1 здавати за плату належну йому квартиру АДРЕСА_6 , на що ОСОБА_1 погодився й в подальшому квартира почала здаватися в оренду, плата за яку стала для ОСОБА_1 джерелом для існування. Оскільки ОСОБА_2 займався професійною ріелторською діяльності, він погодився надати позивачу допомогу у вирішенні питання здачі в оренду вказаної квартири. Для того, щоб ОСОБА_2 мав відповідні повноваження, ОСОБА_1 надав йому нотаріально посвідчену Довіреність від 26.02.2014.

Також, у відзиві зазначається, що позивач ОСОБА_1 виявив бажання продати належні йому садовий будинок та земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_23

Затвердженням відповідача, ОСОБА_1 просив відповідача зайнятися продажем даного майна. Для того, щоб відповідач ОСОБА_2 мав відповідні повноваження на продаж належних позивачу садового будинку та земельної ділянки ОСОБА_1 була надана відповідачу нотаріально посвідчена довіреність від 23.07.2014.

Відповідач вказує, що 15.10.2014 садовий будинок та земельна ділянка були продані позивачем приблизно за 506 тис. грн. При цьому, отримані від продажу зазначеного майна грошові кошти ОСОБА_1 передав відповідачу ОСОБА_2 та запропонував останньому зберігати ці гроші у себе, з яких йому щомісяця видавати на життя невеликі суми. Зазначене прохання ОСОБА_1 обґрунтував тим, що він внаслідок зловживання алкогольними напоями не може стримувати себе у тратах, й може швидко й банально «пропити» ці гроші. Таким чином, сторони усно домовилися, що ОСОБА_2 буде зберігати вказані грошові кошти та щомісяця видавати за рахунок цих коштів ОСОБА_1 на його потреби невеликі суми, від декількох сотень до декількох тисяч гривень. До 2018 року ОСОБА_2 передавав ОСОБА_1 ці кошти на руки, а згодом, з 2018 року, почав перераховувати зазначені кошти на картку/рахунок ОСОБА_1 .

Отже, як стверджує відповідач, починаючи з жовтня 2014 року ОСОБА_2 видавав ОСОБА_1 готівкою на руки або перераховував на його банківську картку вказані грошові кошти, й станом на даний час повністю виплатив останньому всі передані на зберігання грошові кошти.

Крім того, у відзиві зазначається, що у 2018 році ОСОБА_1 вступив у шлюб з громадянкою ОСОБА_8 . З цього часу відносини позивача та відповідача почали поступово погіршуватися. Причиною цього стало те, що дружині позивача ОСОБА_8 не подобалося, що відповідач допомагає йому в управлінні майном, оскільки вона бажала контролювати все сама особисто. ОСОБА_8 почала навмисно сварити позивача з відповідачем, й необгрунтовано звинувачувати останнього в тому, що він наживається на майні її чоловіка ОСОБА_1 . Враховуючи ці обставини відповідач перестав в подальшому надавати ОСОБА_1 допомогу в управлінні майном та вирішенні його інших життєвих потреб, але при цьому не припинив виплачувати ОСОБА_1 відповідно до їх домовленості кошти з продажу садового будинку та земельної ділянки.

Зауважується, що за збігом обставин, 15.10.2014, в день укладення в інтересах ОСОБА_1 угоди про продаж садового будинку й земельної ділянки, відповідачем ОСОБА_2 також було укладено у власних інтересах з Комунальним підприємством з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ» договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру, який був посвідчений 15.10.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуцевич О.О. та зареєстрований в реєстрі за № 2861, відповідно до якого ОСОБА_2 набув майнові права на квартиру АДРЕСА_3 .

Дата зазначеної угоди купівлі-продажу майнових прав на квартиру була заздалегідь визначена працівником Житлоінвестбуд-УКБ. Так само, дата продажу садового будинку та земельної ділянки визначалася разом з покупцем, виходячи з його побажань. При цьому, ну думку ОСОБА_2 , немає нічого дивного в тому, що у нього, як особи, яка постійно займається професійною ріелторською діяльністю, відбулось декілька угод в один день.

Твердження позивача ОСОБА_1 про те, що за усною домовленістю між ними за отримані ним гроші від продажу садового будинку та земельної ділянки відповідач ОСОБА_2 зобов`язався купити позивачу однокімнатну квартиру в новозбудованому будинку без ремонту в м. Києві та зробити в ній ремонт, щоб в подальшому від імені позивача ОСОБА_1 здавати її в оренду відповідач вважає такими, не відповідають дійсності, є неправдивими, та на направлені на введення суду в оману.

Відповідач наголошує, що жодних домовленостей з цього приводу між сторонами не було. Жодних документів, договорів, довіреностей або доручень з цього приводу між сторонами не укладалося. Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження наведених обставин позивачем не надано.

При цьому, відповідач вважає, що позивачу ОСОБА_1 з його попереднього досвіду достовірно відомо, що для вчинення будь-яких операцій або правочинів з нерухомим майном від його імені та в його інтересах представнику необхідно надати довіреність, яка повинна бути посвідчена нотаріально. Так, раніше він надавав відповідні довіреності своєму батьку ОСОБА_4 (довіреність від 02.04.2007 на керування та розпоряджання його майном, а також довіреність від 13.11.2013 на керування та розпоряджання його майном), а згодом й відповідачу ОСОБА_2 (довіреність від 26.02.2014, довіреність від 23.07.2014). Таким чином, у разі наявності намірів або будь-яких домовленостей між сторонами по справі щодо вчинення відповідачем в інтересах позивача ОСОБА_4 правочину купівлі-продажу майнових прав на квартиру, останній повинен був надати для цього відповідну довіреність, що б відповідало їх попередній практиці взаємовідносин та вимогам діючого законодавства. Так само, потрібна була й окрема довіреність на управління та використання квартири (здача в оренду). Так само, позивачем не видавалася відповідачу ОСОБА_2 й довіреність на право керування та розпоряджання майном - квартирою АДРЕСА_3 .

Відповідач стверджує, що позивач ОСОБА_1 не має жодного відношення до придбання відповідачем майнових прав на квартиру АДРЕСА_3 . Сплата вартості майнових прав за квартиру відбувалась виключно за рахунок особистих грошових коштів відповідача ОСОБА_2 . При цьому, використовувати грошові кошти ОСОБА_1 для сплати внесків ОСОБА_2 не мав ані наміру, ані права, тим більше, що ОСОБА_1 в будь-який момент мав право вимагати повернення вказаних грошових коштів в повному обсязі. Крім того, суми належних ОСОБА_1 грошових коштів, які зберігалися у відповідача, не вистачило би для сплати вартості майнових прав за квартиру та оплати вартості ремонту квартири.

При цьому вказує, що на час укладання договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру відповідач ОСОБА_2 не мав повної суми грошових коштів щоб сплатити 100% майнових прав за спірну квартиру, тому скористався пропозицією укласти Договір з відстрочкою від забудовника строком на два роки. Так, після укладення вказаного договору купівлі-продажу майнових прав, на виконання його умов та взятих на себе зобов`язань відповідачем було поступово, відповідно до встановленого Договором графіку за власний рахунок сплачено на користь Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ» вартість майнових прав у загальній сумі 428 644,00 грн. Джерелами вказаних грошових коштів, що буди сплачені ОСОБА_2 за майнові права на квартиру є його особисті збереження, а також кошти отримані з продажу належного йому нерухомого майна, а саме: 1/2 частини квартири АДРЕСА_11 , що підтверджується договором купівлі-продажу нерухомості від 29.10.2009; квартири АДРЕСА_12 , що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 23.04.2015.

Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що відповідач приховав факт оформлення майнових прав на квартиру на своє ім`я, відповідач вказує, що ОСОБА_1 про оформлення договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру ОСОБА_2 , а так само й про його наміри виконати в квартирі ремонт та здавати її в оренду було відомо ще у 2014 році від самого відповідача.

Відповідачем наголошується, що з часу придбання майнових прав, й наступного оформлення права власності на квартиру відповідач ОСОБА_2 відкрито й правомірно володіє та використовує спірну квартиру на власний розсуд, нічого не приховуючи, й несе відповідно всі витрати по утриманню даного нерухомого майна. ОСОБА_2 з моменту укладення договору майнових прав на квартиру перебував у списку покупців під № 259, відомості про що знаходилися у Комунальному підприємстві з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ». Зазначені відомості могли бути у будь-якій час витребуванні ОСОБА_1 за відповідною заявою чи запитом.

Крім того, зауважується, що 26.12.2016 між ТОВ «Авіатор-сервіс 24» та ОСОБА_2 укладено Договір №2-339 про надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій стосовно квартири АДРЕСА_3 . Таким чином, відповідач ОСОБА_2 з часу укладення даного договору сплачує всі витрати за комунальні послуги, що підтверджується відповідними квитанціями.

Також, зазначається, що 21.10.2019 між ОСОБА_2 та громадянином ОСОБА_9 укладено договір оренди житлового приміщення щодо спірної квартири.

Підсумовується, що відповідач відкрито використовує спірну квартиру на власний розсуд та у власних інтересах.

На противагу, відповідачем наголошується на тому, що ОСОБА_1 не надано суду жодних належних й допустимих доказів того, що сплата вартості майнових прав на спірну квартиру відбувалася а його особисті кошти. Так само, ОСОБА_1 не надано суду жодних належних та допустимих доказів того, що договір купівлі-продажу прав на квартиру укладений саме з ним як покупцем, або в його інтересах. Також, позивачем ОСОБА_1 не надано суду жодних належних й допустимих доказів того, що договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру носить характер фіктивного та удаваного правочину, укладений його сторонами під впливом помилки, обману, насильства або тяжких обставин і не відповідає їх дійсним намірам.

Крім того, у відзиві звертається увага на те, що ОСОБА_1 порушено строк позовної давності для звернення до суду.

Так, зауважується на тому, що зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач ОСОБА_1 довідався про купівлю-продаж майнових прав на спірну квартиру у 2014 році. Отже, саме з 2014 року позивач ОСОБА_1 мав можливість шляхом звернення з відповідними запитами та заявами до забудовника «Житлоінвестбуд-УКБ» довідатися про особу, на яку оформлено майнові права на спірну квартиру, та про можливе порушення на думку позивача його прав. Після реєстрації відповідачем права власності на квартиру позивач ОСОБА_1 також мав можливість довідатися про дійсного власника майна шляхом звернення з відповідним запитом до реєстраційної служби МЮУ. Враховуючи наведені обставини та приписи діючого законодавства, на думку відповідача, строк позовної давності закінчився у 2017 році. При цьому, позивач ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду 26.11.2020, тобто за межами (з пропущенням) строку позовної давності.

Враховуючи наведене стороною відповідача ( ОСОБА_2 ) зроблено заяву про застосування позовної давності в даному спорі.

Щодо доводів ОСОБА_1 , викладених у відповіді на відзив ОСОБА_2

10.12.2021 до суду надійшла відповідь на відзив ОСОБА_2 (т. ІІ, а.с. 139-143) в якій ОСОБА_1 , зокрема, звертає увагу на наступне.

Так, щодо посилань ОСОБА_2 про здійснення повного розрахунку з ОСОБА_1 за проданий ним садовий будинок і земельну ділянку зазначається, що 15.10.2014 позивач не отримував від відповідача грошові кошти від продажу майна і не передав їх відповідачу на:збереження з метою подальшого отримання їх частками від нього.

На підтвердження такої обставини ОСОБА_1 посилається на довіреність від 23.07.2014.

При цьому, у відповіді на відзив зазначається, що відповідно до усної домовленості, цією довіреністю ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2 , крім іншого, також від його імені укласти та підписати попередній договір купівлі-продажу зазначеного у довіреності майна., для чого представнику були надані права, в тому числі:

-укласти та підписати попередній договір на умовах, які представник вправі визначати на власний розсуд;

- укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки з правом самостійного визначення як його істотних, так і факультативних умов;

- одержати грошові суми, належні позивачу за попереднім договором, якщо за його умовами буде передбачена передача авансових платежів;

- підписувати від імені позивача документи, заяви, попередній договір, договір купівлі-продажу, а також вчиняти всі інші юридично значущі дії, пов`язані з цією довіреністю.

Натомість, відповідач не укладав з покупцем майна попереднього договору щодо його продажу, він відразу уклав договір купівлі-продажу земельної ділянки в с/т «Ходосіївські сади» і договір купівлі-продажу садового будинку із самостійним визначенням істотних умов цих договорів, хоча у довіреності від 23.07.2014 позивачем не надавалося право відповідачу укласти договір купівлі-продажу садового будинку, а лише попередній договір з приводу цього нерухомого майна.

Позивачем наголошується, що всі грошові кошти від продажу майна залишилися у відповідача. Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів на підтвердження отримання позивачем від нього грошових коштів від продажу майна в сумі 506 152,15 грн (409 628,03 - вартість садового будинку + 96 524.12 - вартість земельної ділянки).

Зауважується, що посилання у відзиві відповідача на виписки з банківської установи про щомісячний перерахунок частками цих грошових коштів на банківську картку позивача є неправдивими. Посилаючись на це, відповідач намагається уникнути відповідальності за його недобросовісні дії щодо покупки спірної квартири за гроші позивача, але на своє ім`я.

Щодо покупки відповідачем спірної квартири за рахунок власних коштів, ОСОБА_1 зауважує на тому, що грошових коштів отриманих відповідачем від продажу майна позивача було достатньо для 100% оплати вартості майнових прав на спірну квартиру. На залишок коштів після повної сплати вартості майнових прав відповідач за усною домовленістю з позивачем зробив в цій квартирі ремонт і потім здав її в оренду. На думку позивача, саме тому відповідач у письмовій розписці по витратам за 2017-2018 рік, копія якої знаходиться в матеріалах справи, зазначив витрати на покупку і установку змішувача та бойлера у спірній квартирі. Цим доказом також підтверджується, що насправді покупцем спірної квартири є позивач, а не відповідач,

Як вважає позивача, відповідач, маючи достатньо грошей для покупки майнових прав на спірну квартиру в повному обсязі, навмисно не сплатив 100% її вартості, намагаючись таким чином створити штучний доказ, що він здійснив її оплату за рахунок власних коштів.

При цьому, як стверджує позивач, ОСОБА_2 повідомив його ( ОСОБА_1 ) про те, що платити буде за квартиру частинами, оскільки в разі, якщо житловий будинок не буде побудований забудовником, то хоча б частина грошей буде збережена, з чим позивач погодився.

Крім того, позивач звертає увагу на те, що договір купівлі-продажу нерухомості від 29.10.2009 та договір купівлі-продажу квартири від 23.04.2015 не є належними на підтвердження того, що саме за рахунок цих грошей ОСОБА_2 сплатив вартість майнових прав на спірну квартиру.

Щодо пропуску строку позовної давності, ОСОБА_1 наголошує, що вважав себе власником спірної квартири, довіряючи відповідачу, як ріелтору і другу сім`ї. Відповідач постійно казав йому, що документи на право власності на цю квартиру ще готуються, і як тільки вони будуть готові, то він йому їх принесе.

Про порушення свого права на спірну квартиру він вперше дізнався від нотаріуса на початку 2019 року, коли з місця, його проживання у квартирі АДРЕСА_10 , зникли всі документи на його квартири, довіреності та інші документи. Він разом з дружиною звернувся до нотаріуса, щоб отримати відповідні довідки про нерухомість, в тому числі на спірну квартиру. Нотаріус усно повідомив Позивачу, що спірна квартира йому не належить, але ніяких документів з цього приводу йому не показував і не надавав. -

З інформації з Державного реєстру речових Прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, яку 18.05.2020 отримав представник позивача, позивач дізнався, що дійсно, спірна квартира належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 15.10.2014. І лише після звернення до суду з позовною заявою до Відповідача на запит суду була, надіслана з КП «Житлоінвестбуд-УКБ» повна інформація щодо підстав набуття права власності на спірну квартиру відповідачем, у зв`язку з чим він подав до суду заяву про зміну предмета позову.

Зауважується, що відповідач ніколи не говорив позивачу, що спірну квартиру він зареєстрував на себе, тому у ОСОБА_1 не було необхідності перевіряти, чи є він власником спірної квартири.

Таким чином, наголошується, що позивачу стало відомо про його порушене право на спірну квартиру 18.05.2020 і саме з цієї дати починається перебіг строку позовної давності. Позивач звернувся до суду з позовною заявою в листопаді 2020 року, тобто строк позовної давності ним не пропущений.

Доводи позивача за зустрічним позовом ( ОСОБА_2 )

У зустрічній позовній заяві (т. ІІ, а.с. 23-31) звертається увага на те, що 15.10.2014 ОСОБА_2 уклав з Комунальним підприємством з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ» договір купівлі-продажу майнових прав, який був посвідчений 15.10.2014 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуцевич О.О. та зареєстрований в реєстрі за № 2861, згідно п. 1.1 якого Продавець передає у власність, а Покупець приймає у власність майнові права на квартиру АДРЕСА_13 , на умовах та у порядку визначених цим договором. Згідно п. 1.4 Договору купівлі-продажу майнових прав квартира, визначена у л.1.1, майнові права на яку придбає Покупець, має наступні характеристики: № квартири - 339, поверх - 11, загальна площа - 42.44, житлова площа 18.03 кв.м., кількість кімнат - 1, план квартири - згідно з проектною документацією. Згідно п. 1.5 Договору купівлі-продажу майнових прав продавець зобов`язаний передати Покупцю Квартиру, а Покупець прийняти її. Передача та приймання здійснюється сторонами за Актом приймання-передачі Квартири після введення об`єкту капітального будівництва в експлуатацію та проведення кінцевих розрахунків за фактично збудовану площу відповідно до технічних паспортів, виготовлених відповідним органом. Покупець набуває право власності на Квартиру після оформлення Акту приймання-передачі Квартири. Згідно п. 1.6 Договору купівлі-продажу майнових прав Покупець, після набуття права власності на Квартиру має право володіти та користуватись нею без обмежень та самостійно оформити правовстановлюючі документи на квартиру. Згідно п. 3.1 Договору купівлі-продажу майнових прав на дату підписання цього договору вартість майнових прав на Квартиру складає 428 644,00 грн. Згідно п. 3.2 Договору купівлі-продажу майнових прав Покупець здійснює оплату 99% майнових прав за встановленим графіком з кінцевим терміном оплати до березня 2016 року. Решту вартості майнових прав на Квартиру Покупець оплачує після обміру відповідного органу та отримання технічного паспорту на квартиру ( п. 3.3. Договору купівлі продажу майнових прав). Згідно п. 7.2. Договору купівлі-продажу майнових прав Покупець, ОСОБА_2 , стверджує, що він у зареєстрованому шлюбі та фактичних шлюбних відносинах не перебуває, і кошти, витрачені на придбання майнових прав на вищевказану Квартиру, є його особистою власністю, цей факт доведений до відома Продавця.

Як вказується у зустрічному позові, на час укладання вказаного договору ОСОБА_2 не мав повної суми грошових коштів щоб сплатити 100% майнових прав за квартиру, тому скористався пропозицією укласти Договір з відстрочкою від забудовника строком на два роки.

Так, після укладення вказаного Договору купівлі-продажу майнових прав, на виконання його умов та взятих на себе зобов`язань ОСОБА_2 було поступово, відповідно до встановленого Договором графіку сплачено на користь Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ» вартість майнових прав у загальній сумі 428644,00 грн, а саме:

16 жовтня 2014 року - 127 307,30 грн;

19 січня 2015 року - 49 508,40 грн;

16 квітня 2015 року - 49 508,40 грн;

15 липня 2015 року - 49 508,40 грн;

29 жовтня 2015 року - 49 508,40 грн;

14 січня 2016 року - 49 508,40 грн;

11 квітня 2016 року - 49 508,40 грн;

09 листопада 2016 року - 4 286,30 грн.

Як стверджує ОСОБА_2 , джерелами вказаних грошових коштів, що були ним сплачені за вказану квартиру, є його особисті збереження, а також кошти отримані з продажу належного позивачу нерухомого майна, а саме:

-1/2 частини квартири АДРЕСА_11 , що підтверджується договором купівлі-продажу нерухомості від 29.10.2009;

-квартири АДРЕСА_12 , що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 23.04.2015.

Також, у зустрічному позові зазначається, що 11.04.2016 між ОСОБА_2 та Комунальним підприємством з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ» укладено Додаткову угоду № 1 до Договору купівлі-продажу майнових прав, згідно якої внесені зміни до п. 8 Договору в частині зміни реквізитів продавця та викладено їх в новій редакції.

Відповідно до Сертифікату серії ІУ № 165163081874 від 03.11.2016 засвідчено відповідність закінченого будівництвом об`єкта «Будівництво житлового комплексу з підземним паркінгом та дитячим садком по АДРЕСА_14 . 1 черга будівництва, житловий будинок (№ 1 за ГП) та ТП (№2 за ГП)».

Вказується, що 08.11.2016 між ОСОБА_2 та Комунальним підприємством з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ» укладено Додаткову угоду № 1 до Договору купівлі-продажу майнових прав, згідно якої у зв`язку з уточненням площі за фактичними обмірами та отриманням технічного паспорту квартири АДРЕСА_15 , викладено в новій редакції п.1.4 Договору та пункт 3.1 Договору, згідно якого вартість майнових прав на квартиру разом з ПДВ складає 428 644, 00 грн.

Розпорядженням Солом`янської районної в місті Києві Державної адміністрації від 05.12.2016 року № 917 новозбудованому житловому будинку у складі проекту: «Будівництво житлового комплексу з підземним паркінгом та дитячим садком по АДРЕСА_14 (І черга будівництва) присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_16 .

В зустрічному позові зауважується, що згідно з довідкою від 12.12.2016 № 114/8332 Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ» останній підтверджує, що громадянин ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , згідно з Договором купівлі-продажу від 15.10.2014 № 2861 сплатив повну вартість квартири АДРЕСА_17 у загальній сумі разом з ПДВ - 428 644,00 грн за загальну площу 42,70 кв.м. Згідно довідки від 22.12.2016 № 114/8332/2 Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ» останній підтверджує, що громадянин ОСОБА_2 має право на отримання у власність закріпленого за ним об`єкта: квартира АДРЕСА_3 та у списку покупців значиться під № 259.

Також, зазначається, що 22.12.2016 між ОСОБА_2 та комунальним підприємством з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ» укладено Додаткову угоду № 2 до Договору купівлі-продажу майнових прав, згідно якої пункт 1.1 Договору викладено в новій редакції: За цим договором Продавець передає у власність, а Покупець приймає у власність майнові права на квартиру АДРЕСА_3 , на умовах та у порядку визначених цим договором.

Згідно Акту № 964 прийому-передачі квартири від 22.12.2016 року комунальне підприємство з питань будівництва житлових будинків Житлоінвестбуд-УКБ» передало квартиру, а ОСОБА_2 у повному обсязі здійснив оплату та прийняв квартиру АДРЕСА_3 .

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 80636905 від 17.02.2017 за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_3 .

Крім того, зазначається, що 26.12.2016 між ТОВ «Авіатор-сервіс 24» та ОСОБА_2 укладено Договір № 2-339 про надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій стосовно квартири АДРЕСА_3 .

Таким чином, у зустрічному позові підсумовується, що ОСОБА_2 правомірно, у передбачений Законом спосіб, на підставі договору набув право власності на квартиру АДРЕСА_3 та почав вільно, не від кого не приховуючи нею володіти та користуватися.

Разом з тим, зауважується, що на даний час відповідач ОСОБА_1 стверджує, що квартира АДРЕСА_3 , придбавалася для нього та за його особисті грошові кошти, та звернувся до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу майнових прав недійсним в частині покупця та переведення на нього прав покупця за цим договором, а також про скасування державної реєстрації права власності на квартиру за позивачем. Таким чином, ОСОБА_1 не визнається та оспорюється право власності позивача ОСОБА_2 на вказану квартиру, чим порушується суб`єктивне право власності останнього.

Заперечення відповідача ( ОСОБА_1 ) на зустрічний позов ( ОСОБА_2 )

17.12.2021 до суду надійшов відзив на зустрічний позов ОСОБА_2 (т. ІІ, а.с. 153-155) в якому ОСОБА_1 просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права, власності на квартиру АДРЕСА_3 відмовити.

У відзиві ОСОБА_1 звертається увага на те, що передумовою для застосування ст. 392 Цивільного кодексу України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.

При цьому, зауважується на тому, що відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію, права власності № 80636905 від 17,02.2017 за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на спірну квартиру.

Водночас, наголошується, що позивач за зустрічним позовом не надав суду доказів, щодо неможливості ним реалізувати свої правомочності щодо спірної квартири, навіть при тому, що воно в судовому порядку оспорюється відповідачем за зустрічним позовом.

Щодо правової позиції КП «Житлоінвестбуд-УКБ»

04.03.2021 до суду надійшла заява КП «Житлоінвестбуд-УКБ» (т. І, а.с. 95-97), в якій, зокрема, вказується, що КП «Житлоінвестбуд-УКБ» заперечує проти задоволення позовних вимог (за первісним позовом ОСОБА_1 ).

В обґрунтування своїх вимог відповідна третя особа у справі зазначає, що 15.10.2014 між КП «Житлоінвестбуд-УКБ» (Продавець), з однієї сторони, та ОСОБА_2 (Покупець), з іншої сторони, було укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуцевич О.О. (далі - Договір). За цим договором КП «Житлоінвестбуд-УКБ» передає у власність, а ОСОБА_2 приймає у власність майнові права на квартиру АДРЕСА_13 , (далі - Квартира), на умовах та у порядку, що визначені цим Договором.

Також, вказується, що п.п. 2.4.1 та 2.4.2 п. 2.4 Договору передбачено, що Покупець зобов`язаний сплатити повністю вартість майнових прав на Квартиру, прийняти за Актом приймання-передачі Квартиру протягом 30 календарних днів. Продавець зобов`язаний приймати від Покупця оплату вартості майнових прав на Квартиру, передати Покупцю квартиру після введення об`єкта будівництва у експлуатацію та проведення кінцевих розрахунків за фактично збудовану площу відповідно до технічних паспортів (п.п. 2.2.1 та 2.2.2 Договору). Пункт 3.2 Договору передбачає, що Покупець здійснює оплату" 99% вартості майнових прав за таким графіком:

до 20.10.2014 - 127 307 грн 30 коп (в т.ч. ПДВ 21 217 грн 88 коп)

до 20.01.2015 - 49 508 грн 40 коп (в т.ч. ПДВ 8 251 грн 40 коп)

до 20.04.2015 - 49 508 грн 40 коп ( в т.ч. ПДВ 8 251 грн 40 коп)

до 20.07.2015 - 49 508 грн 40 коп (в т.ч. ПДВ 8 251 грн 40 коп)

до 20.10.2015 - 49 508 грн 40 коп (в т.ч. ПДВ 8 251 грн 40 коп)

до 20.01.2016 - 49 508 грн 40 коп (в т.ч. ПДВ 8 251 грн. 40 коп.)

до 30.03.2016 року - 49 508 грн 40 коп ( в т.ч. ПДВ 8 251 грн 40 коп).

Решту вартості майнових прав на квартиру, що залишились неоплаченими, Покупець оплачує після обмірів відповідного органу та отримання технічного паспорту на Квартиру за ціною майнових прав у перерахунку на 1 кв.м., яка діяла на момент здійснення Покупцем останнього поточного платежу за цим Договором (п. 3.3 Договору).

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 08.11.2016 до Договору купівлі-продажу Квартири, яку також укладено з ОСОБА_2 , передбачено, що Покупець протягом 10-ти банківських днів з дня укладення додаткової угоди перераховує Продавцю кошти у розмірі 3 571,92 гривень, крім того ПДВ - 714,38 грн., разом 4 286,30 гривень відповідно до умов п.п. 3.3 та п.п. 3.6 розділу 3 Договору.

Крім того, зазначається, що згідно з довідкою від 12.12.2016 № 114/8332 КП «Житлоінвестбуд- УКБ» підтвердило, що громадянин ОСОБА_2 згідно з Договором купівлі-продажу від 15.10.2015 № 2861 сплатив повну вартість квартири АДРЕСА_18 у сумі 357 203,33 грн, крім того ПДВ 71 440,67 грн, разом - 428 644,00 грн, за загальну площу 42,70 квадратних метра.

Підсумовується, що договір купівлі-продажу майнових прав на Квартиру укладено з ОСОБА_2 , та оплату вартості майнових прав (100%) на Квартиру здійснено також ОСОБА_2 .

При цьому, звертається увага на те, що у п. 7.2 Договору зафіксовано, що ОСОБА_2 , стверджує, що в зареєстрованому шлюбі і у фактичних шлюбних відносинах не перебуває, однією сім`єю ні з ким не проживає і кошти, витрачені на придбання майнових прав на Квартиру, є його особистою власністю і цей факт доведений до відома Продавця.

Разом з тим, звернуто увагу суду на те, що п. 2.3 Договору передбачено, що Покупець має право відступити право вимоги за своїм зобов`язанням за цим договором за згодою Продавця на користь третьої особи. Відступлення можливе лише до введення Об`єкту будівництва в експлуатацію. Проте, Покупцем не було вчинено будь-яких дій для оформлення документів з відступлення права вимоги на користь позивача.

Враховуючи вказане вказана третя особа у справі вважає, що договір-купівлі-продажу від 15.10.2015 між КП «Житлоінвестбуд-УКБ» та ОСОБА_2 укладено відповідно до вимог чинного законодавства України та правові підстави для визнання договору купівлі-продажу майнових прав недійсним у частині покупця, відсутні.

При цьому, зауважується, наразі Договір виконано його Сторонами у повному обсязі, а тому позовна вимога щодо переведення прав покупця за цим договором не підлягає задоволенню, а у разі задоволення - не може бути виконана.

Щодо правової позиції Департаменту Київміськради

13.06.2022 до суду надійшли письмові пояснення Департаменту Київміськради (т. ІІ, а.с. 172-176) в яких, зокрема зазначається, що згідно з витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, державним реєстратором Департаменту Кендзьора В.Я. розглянуто заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, та проведено державну реєстрації права власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , на підставі наданих документів, а саме: договір купівлі - продажу, серія та номер: 2861, виданий 15.10.2014, видавник: КП з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ»/ ОСОБА_2 ; Додаткова угод, серія та номер: 1, виданий видавник: КП з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ»/ ОСОБА_2 ; Додаткова угода, серія та номер: 2, виданий КП з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд- УКБ»/ ОСОБА_2 ; Довідка, серія та номер: 114/8332, Виданий 12.12.2016, видавник: КП з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ»; Акт прийому-передачі квартири, серія та номер: б/н. виданий 22.12.2016, видавник: КП з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ»/ОСОБА_2.

Вказується, що у Державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Кендзьора В.Я. не було підстав для відмови у прийнятті оскаржувано рішення, оскільки остання діяла в межах ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку ведення державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 № 1141.

Враховуючи викладене, Департамент Київміськради просить суд розглядати справу без участі його представника та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.

Як не заперечують обидві сторони у справі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 давно знайомі, покійні батьки позивача та батьки відповідача багато років перебували у дружніх відносинах.

Як вказує ОСОБА_1 та не заперечує ОСОБА_2 , за життя батька ОСОБА_1 всіма питаннями по утриманню належного позивачу нерухомого майна та оплаті комунальних послуг займався саме батько позивача - ОСОБА_4 , оскільки позивач ( ОСОБА_1 ) зловживав алкогольними напоями і за станом свого здоров`я не міг виконувати ці дії.

В матеріалах справи наявна довідка № 437915 від 26.10.2020 КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія» (т. І, а.с. 28), за змістом якої ОСОБА_1 , 1958 р.н.,під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом перебуває з 11.04.2014, діагноз: розлади психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю; пройшов курс стаціонарного лікування: 12.03.14-30.03.14; 10.06.14-22.06.14; 07.08.14-21.08.14; 10.11.14-29.11.14; 20.10.17-19.01.18.

ІНФОРМАЦІЯ_1 батько позивача - ОСОБА_4 , помер (а.с. 10).

Як стверджує позивач та не заперечує відповідач ОСОБА_2 займається ріелторською діяльністю.

З метою здачі в оренду за плату належної йому квартиру АДРЕСА_6 , ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 нотаріально посвідчену довіреність від 26.02.2014 (т. І, а.с. 18), за змістом якої ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2 вчиняти від його імені наступні дії:

-Представляти його інтереси перед усіма фізичними та юридичними особами з питань здавання в оренду квартири номер АДРЕСА_6 , визначати умови та укладати договори оренди цього нерухомого майна в межах терміну дії цієї довіреності, бути представником в органах нотаріату при посвідченні цих договорів, отримувати належні ОСОБА_1 гроші за оренду, представляти інтереси в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, у відповідному підрозділі Державної реєстраційної служби України, у відповідного державного реєстратора прав, з питань оформлення та отримання на руки Витягів та/або Виписок (Інформації) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно вищезазначеної квартири, бути представником ОСОБА_1 з питання реєстрації права власності (інших речових прав) на вищезазначене нерухоме майно, з правом отримання на руки зареєстрованого договору купівлі-продажу квартири, представляти інтереси в житлово-експлуатаційних організаціях, в тому числі отримувати довідку за формою № 3, сплачувати комунальні платежі, слідкувати за станом приміщення, бути представником в будь-яких підприємствах, установах та організаціях з питань, пов`язаних з оформленням (переоформленням) телефонних номерів, замовленням послуг Інтернет, отримувати будь-які поштові відправлення та будь-яку кореспонденцію на ім`я ОСОБА_1 в будь-якому поштовому відділення УДППЗ «Укрпошта», підписувати від імені ОСОБА_1 будь-які заяви стосовно надання дозволу на проживання та реєстрацію будь-яких фізичних осіб у вищевказаній квартирі, представляти мої інтереси в ГУ ДМС України в місті Києві та його районних підрозділах;

Для цього надано право: розписуватися за ОСОБА_1 , в тому числі на договорі оренди, подавати та отримувати необхідні заяви, довідки та документи, сплачувати необхідні платежі, а також виконувати всі інші дії, що пов`язані з цією довіреністю, подавати та отримувати від імені ОСОБА_1 заяви, довідки та документи, розписуватися за ОСОБА_1 , якщо в тому буде потреба, замовляти надання послуг зв`язку, телекомунікаційних послуг у вищезазначеній квартирі, сплачувати необхідні платежі, замовляти та отримувати документи, в тому числі витяг з реєстру прав власності, подавати на реєстрацію та отримувати зареєстрований правовстановлюючий документ, а також подавати та одержувати проектну документацію, та інших документів.

В подальшому, з метою продажу належних йому садового будинку та земельної ділянки, що розташовані за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Гвоздів, Садове товариство «Ходосіївські сади», ОСОБА_1 була надана ОСОБА_2 нотаріально посвідчена довіреність від 23.07.2014 (т. І, а.с. 19), за змістом якої:

- ОСОБА_1 відповідно до усної домовленості цією довіреністю уповноважив ОСОБА_2 для представництва його інтересів перед третіми особами, зокрема перед органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, їх структурними підрозділами, відповідними уповноваженими органами земельних ресурсів, Державній реєстраційній службі Головного управління юстиції в Київській області, бюро технічної інвентаризації, органах державної податкової служби, в державних підприємствах, в установах держземагенства, в органах нотаріату у разі необхідності також перед іншими підприємствами, установами та організаціями, незалежно від підпорядкування, форм власності та належності з питань, пов`язаних із замовленням та одержанням документів, на земельну ділянку площею 0,0088 га, (кадастровий номер 3221481501:01:011:0129), що розташована за адресою: Гоздівська сільська рада, Васильківський район, Київська область та садовий будинок АДРЕСА_7 , а також від його імені укласти та підписати попередній договір купівлі-продажу зазначеного майна;

-Для чого представнику надаються такі права:

-робити замовлення, заявляти клопотання, подавати від імені ОСОБА_1 документи, заяви відповідного змісту, в тому числі заяви, подання яких передбачено чинними нормативно-правовими актами про нотаріат;

-одержувати оформлені довідки та документи, в тому числі щодо оцінки земельної ділянки, про відсутність (наявність) обтяжень (обмежень), Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, замовляти проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, тощо);

-одержувати будь-які інші документи, необхідність подання яких вимагатиметься умовами договорів купівлі-продажу земельної ділянки, що укладатиметься, а за необхідності укладення попереднього договору - умовами попереднього договору;

укласти та підписати попередній договір на умовах, які представник вправі визначати на власний розсуд;

укласти договір купівлі-продажу земельної ділянки з правом самостійного визначення як його істотних, так і факультативних умов;

одержати грошові суми, належні ОСОБА_1 за попереднім договором, якщо за його умовами буде передбачена передача авансових платежів;

сплачувати належні з ОСОБА_1 платежі як за оформлення документів, так і за виконання іншої роботи, а також податки та збори;

оскаржувати у встановленому законодавством порядку дії та бездіяльність посадових осіб, що порушили права ОСОБА_1 як власника зазначеної вище квартири, та користуватися при цьому усіма правами, наданими мені як власнику та передбаченими чинним законодавством;

вчиняти будь-які інші дії, передбачені чинним законодавством щодо такого роду уповноважень, які ОСОБА_1 мав б вчиняти при особистому вирішенні питань, та які будуть необхідними і доцільними для повного виконання повноважень за довіреністю;

підписувати від імені ОСОБА_1 документи, заяви, попередній договір, договір купівлі-продажу, а також вчиняти всі інші юридично значущі дії, пов`язані з цією довіреністю.

15.10.2014 укладено договір купівлі-продажу садового будинку, який посвідчено приватним нотаріусом Ковальчуком С.П. та зареєстровано в реєстрі за № 7853 (т. І, а.с. 152, 172), за змістом якого, зокрема:

« ОСОБА_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1 ), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_19 , від імені якого діє ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_2 ), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_20 на підставі довіреності, посвідченої Ковальчуком С.П., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 23 липня 2014 року, зареєстровано в реєстрі за № 5829 (надалі - ПРОДАВЕЦЬ) та ОСОБА_3 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_3 ), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_21 , іменований далі як «ПОКУПЕЦЬ», - з другої сторони, уклали цей договір про таке:

ПРОДАВЕЦЬ передає, а ПОКУПЕЦЬ приймає у власність належний ПРОДАВЦЮ на праві власності садовий будинок, загальною площею 89,4 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_7 .

Садовий будинок, розташований на земельній ділянці, площею 0,088 га, кадастровий номер 3221481501:01:011:0129, за адресою: Київська область, Васильківський район, Гвоздівська сільська рада, право власності на яку, у зв`язку з укладанням цього договору, переходить до ПОКУПЦЯ без зміни її цільового призначення.

Відчужуваний садовий будинок належить ПРОДАВЦЮ на підставі Свідоцтва про право власності на садовий будинок, виданого Гвоздівською сільською радою Васильківського району Київської області 24 січня 2003 року, на підставі рішення виконкому Гвоздівської сільської ради Васильківського району Київської області №7.від 24 січня 2003 року та зареєстроване Васильківським бюро технічної інвентаризації 24 січня 2003 року, записано в реєстровій книзі № 1 за реєстром 21/3 стор. 292. Траво власності зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно з Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер: 28122270 від 15.10.2014 року, виданий Ковальчуком С.П., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, номер запису про право власності: 7338608, дата та час державної реєстрації 15.10,2014 13:17:37, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 477121832214.

Продаж вчинено за 409 628 (чотириста дев`ять тисяч шістсот двадцять вісім) гривень 03 копійок, які ПОКУПЕЦЬ повністю сплатив ПРОДАВЦЮ до підписання цього договору шляхом безготівкового перерахунку на поточний рахунок ПРОДАВЦЯ. ПРОДАВЕЦЬ своїм підписом під цим договором підтверджує факт повного розрахунку та відсутністю будь-яких претензій до ПОКУПЦЯ.»

Також, 15.10.2014 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, який посвідчено приватним нотаріусом Ковальчуком С.П. та зареєстровано в реєстрі за № 7851 (т. І, а.с. 136, 184), за змістом якого, зокрема:

« ОСОБА_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1 ), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_19 , від імені якого діє ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_2 ), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_20 на підставі довіреності, посвідченої Ковальчуком С.П., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 23 липня 2014 року, зареєстровано в реєстрі за № 5829 (надалі - ПРОДАВЕЦЬ) та ОСОБА_3 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_3 ), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_21 , (надалі - ПОКУПЕЦЬ), - з другої сторони,

уклали цей договір про наступне:

1.Відповідно до умов цього договору ПРОДАВЕЦЬ передає у власність ПОКУПЦЮ належну йому на праві власності земельну ділянку, що розташована за адресою: Київська область, Васильківський район, Гвоздівська сільська рада, а ПОКУПЕЦЬ приймає земельну ділянку і сплачує за неї обумовлену грошову суму, на умовах, викладених в цьому договорі, (надалі земельна ділянка).

На земельній ділянці розташований садовий будинок АДРЕСА_7 .

2.Земельна ділянка має площу 0,088 га. Цільове призначення земельної ділянки - для колективного садівництва.

Кадастровий номер 3221481501:01:011:0129.

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-3203451722014, виданого управлінням Держземагентсва у Васильківському районі Київської області 15 жовтня 2014 року зазначено наступний опис меж земельної ділянки:

Від А до Б Землі с/т «Ходосіївські сади»;

Від Б до В ОСОБА_10 ;

Від В до Г Землі с/т «Ходосіївські сади»;

Від Г до А ОСОБА_11 ;

3.Земельна ділянка належить ПРОДАВЦЮ на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії КВ-630, виданого 17 червня 1995 року Гвоздівською с/р Васильківського району Київської області на підставі рішення Гвоздівської с/р Васильківського району Київської області від 29 листопада 1994 року, акт зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 139. Право власності зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно згідно з Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер: 28122570 від 15.10.2014 року, виданий Ковальчуком С.П. ; приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, номер запису про право власності: 7338686, дата та час державної реєстрації 15.10.2014 13:17:37, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 477126332214.

4.ПРОДАВЕЦЬ стверджує, що відчужувана земельна ділянка на момент підписання цього договору нікому іншому не продана, не подарована, як внесок до статутного капіталу юридичних осіб не передана, не відчужена іншим способом, під забороною (арештом) не перебуває, про що свідчить Витяг за результатом пошуку інформації про зареєстровані речові права, їх обтяження на об`єкт нерухомого майна у порядку доступу нотаріусів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15 жовтня 2014 року, Витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 15 жовтня 2014 року. ПРОДАВЕЦЬ стверджує, що відчужувана земельна ділянка не має недоліків або особливих властивостей, які можуть бути небезпечними для життя, здоров`я, майна ПОКУПЦІВ або інших осіб, на неї не має прав у третіх осіб (у тому числі за договорами найму (оренди), іншими речовими правами), як у межах та і за межами України, завдатків за цю земельну ділянку від інших осіб не отримано.

5.Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № №НВ-3203451722014, виданого управлінням Держземагентсва у Васильківському районі Київської області 15 жовтня 2014 року, відомості про обмеження у використанні земельної дідянки, встановлені Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 17.10.2012 року № 1051, не зареєстровані.

Речові права третіх осіб на земельну ділянку (обмеження прав на землю) відсутні.

На земельній ділянці зареєстрованих будівель немає.

6.Незалежна оцінка земельної ділянки, відповідно до Звіту про експертну грошову оцінку від 14 вересня 2014 року, уробленого TOB «АКР-КОНСАЛТ» становить 96524 (дев`яносто шість тисяч п`ятсот двадцять чотири) гривні 12 копійок.

7.Продаж земельної ділянки вчинюється за погоджену Сторонами грошову суму - 96 524 (дев`яносто шість тисяч - п`ятсот двадцять чотири) гривні 12 копійок, які ПОКУПЕЦЬ повністю сплатив ПРОДАВЦЮ до підписання цього Договору. ТРОДАВЕЦЬ своїм підписом під цим договором підтверджує факт повного розрахунку та відсутністю будь-яких претензій до ПОКУПЦЯ.»

Крім того, 15.10.2014 між комунальним підприємством з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ» (Продавець) та ОСОБА_2 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Гуцевич О.О. (т. ІІ, а.с. 36-39), зареєстрований в реєстрі за № 2861, за змістом якого:

« 1.1. За цим Договором Продавець передає у власність, а Покупець приймає у власність майнові права на квартиру АДРЕСА_13 (далі - «Квартира»), на умовах та у порядку, що визначені цим Договором.

1.2.Під майновими правами Сторони розуміють право Продавця збудувати та набути у власність об`єкт нерухомого майна, який буде створено у майбутньому, далі - Квартиру, яке виникає у Продавця на підставі: Договору № 130/25 про передачу частини функцій замовника на будівництво житлового комплексу від 20 лютого 2013 року; об`єкт нерухомого майна будується на земельній ділянці, яка виділена на підставі Рішення Київської міської Ради № 109/770 від 08 лютого 2007 року та Державного Акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 382564,/ виданого 27 березня 2008 року на підставі рішення Київської міської ради від 08 лютого 2007 року № 109/770, зареєстрованого у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 06-9-00083, (кадастровий номер земельної ділянки 8 000 000 000:69:118:0021), цільове призначення земельної ділянки: будівництво, експлуатація та обслуговування комплексу навчальних, спортивних, господарських будівель, гуртожитків та житлових будинків; Дозволу на виконання будівельних робіт, виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцією України від 29 квітня 2014 року № 1У 115141190671; Експертного звіту щодо розгляду проектної документації № 00-1657-13/ЦБ, виданого Державним підприємством «Спеціалізована державна експертна організація - Центральна служба української державної будівельної експертизи» ДП «Укрдержбудекспертиза» Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, від 05 лютого 2014 року.

1.3.Під Об`єктом капітального будівництва Продавець матиме на увазі житловий будинок: АДРЕСА_22 , кількість поверхів - 25, запланований термін введення в експлуатацію - II квартал 2016 року.

1.4.Квартира, визначена у п.1.1., майнові права на яку придбає Покупець, має наступні характеристики: № квартири - 339, поверх - 11; загальна площа - 42,44 кв.м.; житлова площа - 18,03 кв.м., кількість кімнат - 1 (одна); план квартири - згідно з проектною документацією.

1.5.Продавець зобов`язаний передати Покупцю Квартиру, а Покупець прийняти її. Передача та приймання здійснюється Сторонами за Актом приймання-передачі Квартири після введення Об`єкту капітального будівництва в експлуатацію та проведення кінцевих розрахунків за фактично збудовану площу відповідно до технічних паспортів, виготовлених відповідним органом. Покупець набуває право власності на Квартиру після оформлення Акту приймання-передачі Квартири.

1.6.Покупець, після набуття права власності на Квартиру має право володіти та користуватись нею без. обмежень та самостійно оформити правовстановлюючі документи на Квартиру.».

При цьому, згідно з п. 7.2. такого договору купівлі-продажу майнових прав Покупець, ОСОБА_2 , стверджує, що він у зареєстрованому шлюбі та фактичних шлюбних відносинах не перебуває, і кошти, витрачені на придбання майнових прав на вищевказану Квартиру, є його особистою власністю, цей факт доведений до відома Продавця.

На виконання умов цього договору ОСОБА_2 відповідно до встановленого Договором графіку сплачено на користь Комунального підприємства з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ» вартість майнових прав у загальній сумі 428 644,00 грн (т. ІІ, а.с. 53).

Як стверджує ОСОБА_2 , джерелами грошових коштів, які були ним сплачені за вказану квартиру, є його особисті збереження, а також кошти отримані з продажу належного йому нерухомого майна, а саме:

-1/2 частини квартири АДРЕСА_11 , що підтверджується договором купівлі-продажу нерухомості від 29.10.2009 (т. ІІ, а.с. 60);

-квартири АДРЕСА_12 , що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 23.04.2015 т. ІІ, а.с. 61-65).

Натомість, ОСОБА_1 наполягає, що відповідна квартира купувалась за усною домовленістю з ОСОБА_2 саме для нього ( ОСОБА_1 ) та за рахунок коштів, отриманих від продажу належних ОСОБА_1 садового будинку та земельної ділянки, які була укладені в цей же день - 15.10.2014.

Згідно з актом № 964 прийому-передачі квартири від 22.12.2016 (т. ІІ, а.с. 55) комунальне підприємство з питань будівництва житлових будинків Житлоінвестбуд-УКБ» передало квартиру, а ОСОБА_2 у повному обсязі здійснив оплату та прийняв квартиру АДРЕСА_3 .

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 80636905 від 17.02.2017 (т. ІІ, а.с. 59) за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_3 .

26.12.2016 між ТОВ «Авіатор-сервіс 24» та ОСОБА_2 укладено Договір № 2-339 про надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій стосовно квартири АДРЕСА_3 (т. ІІ, а.с. 66).

21.10.2019 між ОСОБА_2 , як власником квартири, та громадянином ОСОБА_9 укладено договір оренди житлового приміщення щодо спірної квартири АДРЕСА_3 (т. ІІ, а.с. 109).

В матеріалах справи знаходиться копія «розписки по розходах» (т. І, а.с. 24) без дати, підпису та інших ідентифікуючих ознак, яку, як стверджує ОСОБА_1 , власноручно написав ОСОБА_2 та в якій зазначив перелік витрат і суми в доларах США, які він витратив з коштів, належних ОСОБА_1 за 2017 - 2018 роки. В цьому переліку в пунктах 8 і 11 написано: «покупка і встановлення бойлера (АДРЕСА_8) - 100 доларів США», «змішувач та встановлення (АДРЕСА_8)» - 100 доларів США.

Як стверджує ОСОБА_1 , вказана розписка підтверджує ту обставину, що він вважав спірну квартиру своєю власністю, а ОСОБА_2 цього до моменту подачу позову у даній справі не заперечував.

Також, в матеріалах справи наявна роздруківка по картковому рахунку ОСОБА_1 в АТ КБ «Приватбанк» (т. І, а.с. 25-27) з якої, зокрема, вбачається, здійснення переказів ОСОБА_2 на банківську карту ОСОБА_1 , а саме: 20.09.2020 - 8 000,00 грн, 19.08.2020 - 8 040,20 грн, 20.07.20202 - 8 040,20 грн, 20.06.2020 - 8 000,00 грн, 19.05.2020 - 8 000,00 грн, 21.03.2020 - 8 000,00 грн, 22.02.2020 - 8 000,00 грн, 30.01.2020 - 4 000,00 грн, 14.01.2020 - 5 000,00 грн.

Як вказує ОСОБА_1 , ці кошти перераховувались ОСОБА_2 за здачу в оренду належної йому кватири.

Натомість ОСОБА_2 вказує, що ці кошти перераховувались ним з коштів, отриманих від продажу 15.10.2014 належних ОСОБА_1 садового будинку та земельної ділянки, оскільки сторони усно домовилися, що ОСОБА_2 буде зберігати в себе відповідні грошові кошти та щомісяця видавати за рахунок цих коштів ОСОБА_1 на його потреби невеликі суми. При цьому, ОСОБА_2 стверджує, що до 2018 року передавав ОСОБА_1 ці кошти на руки, а згодом, з 2018 року, почав перераховувати кошти на картку/рахунок ОСОБА_1 . Таким чином, як стверджує ОСОБА_2 , починаючи з жовтня 2014 року ОСОБА_2 видавав ОСОБА_1 готівкою на руки або перераховував на його банківську картку вказані грошові кошти, й станом на даний час повністю виплатив останньому всі передані за усною домовленістю на зберігання грошові кошти.

При цьому, будь-яких доказів на підтвердження передачі відповідних сум ОСОБА_1 готівкою («на руки») до суду не надано, як і доказів, з яких шляхом арифметичного складання можна було б встановити, що ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 грошові кошти, отримані за договорами від 15.10.2014 купівлі-продажу належного ОСОБА_1 нерухомого майна, в повному обсязі.

Разом з тим, ОСОБА_1 питання про стягнення невиплачених (неповно виплачених) коштів ОСОБА_2 , отриманих від продажу 15.10.2014 належних ОСОБА_1 садового будинку та земельної ділянки, не ставить.

ОСОБА_1 наявність усних домовленостей про зберігання коштів, отриманих від продажу 15.10.2014 належних йому садового будинку та земельної ділянки, заперечує, та вказує про наявність іншої усної домовленості - щодо купівлі за ці кошти квартири у власність ОСОБА_1 та здійснення в ній ремонту з метою подальшої здачі в оренду.

ОСОБА_1 наполягає на захисті його прав саме шляхом переведення прав на нього, як покупця за договорами, що укладались щодо купівлі-продажу спірної квартири.

Одним із доказів того, що спірна квартира придбана за рахунок належних йому коштів, ОСОБА_1 вважає те, що договори купівлі-продажу належних йому садового будинку та земельної ділянки, а також спірної квартири укладені в один день - 15.10.2014.

Обставини тривалої необізнаності щодо особи, на яку фактично оформлену спірну квартиру, ОСОБА_1 пояснює тим, що тривалий час страждав від алкогольної залежності, при цьому дуже довіряв ОСОБА_2 , тому не мав сумнівів щодо добросовісного виконання ним домовленостей, які укладались ними в т.ч. усним шляхом. При цьому дії ОСОБА_2 (зокрема, щодо передачу спірної квартири в оренду, як вважав ОСОБА_1 , від його імені та передачу йому частини коштів за таку оренду) та пояснення ОСОБА_2 (зокрема, щодо тривалої процедури оформлення права власності на квартиру) усували сумніви, що виникали. Як вказує ОСОБА_1 лише на початку січня 2019 року він виявив, що з квартири, в якій він проживає, зникли всі документи на квартири, довіреності та інші документи, і коли звернувся до нотаріуса, щоб взяти довідку про наявні у нього на праві власності об`єкти нерухомості, від нотаріуса дізнався, що спірна квартира на ньому не зареєстрована. І тільки з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.05.2020 стало відомо, що 15.10.2014 ОСОБА_2 уклав договір купівлі-продажу та в подальшому інші додаткові угоди до цього договору, які стали підставами для державної реєстрації права власності на спірну квартиру на ОСОБА_2

ОСОБА_2 , звертаючись з зустрічним позовом у даній справ про визнання права власності на спірну квартиру вказує на те, що таку квартиру ним придбано за рахунок власних коштів, а оскільки наразі ОСОБА_1 стверджує, що відповідна квартира придбавалася для нього та за його особисті грошові кошти, та звернувся до суду з відповідним позовом, тобто ОСОБА_1 не визнається та оспорюється право власності ОСОБА_2 на вказану квартиру, то цим порушується суб`єктивне право власності останнього.

Так, ОСОБА_2 звертає увагу на п. 7.2. договору купівлі-продажу майнових прав, укладеного ним з комунальним підприємством з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ» щодо спірної кватири, за змістом якого Покупець, ОСОБА_2 , стверджує, що він у зареєстрованому шлюбі та фактичних шлюбних відносинах не перебуває, і кошти, витрачені на придбання майнових прав на вищевказану Квартиру, є його особистою власністю, цей факт доведений до відома Продавця.

Щодо факту укладення трьох договорів в один день - 15.10.2014, ОСОБА_2 посилається на те що виключно така обставина не може підтверджувати факт купівлі ним спірної квартири саме за кошти, належні ОСОБА_1 . При цьому, вказує, що укладення декількох договорів в один день є нормальною діловою практикою в ріелторській діяльності.

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права

Щодо вимог за первісним позовом

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України, ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ст.ст. 6, 11 та 12 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За своєю суттю договір купівлі-продажу передбачає для однієї сторони право отримання предмета купівлі-продажу у власність та зобов`язання сплатити його покупну ціну, а для другої сторони право на отримання ціни та обов`язок передати предмет договору наступному власнику.

Крім того, покупець може домовитись з іншою особою про придбання власності за її рахунок з наступним відшкодуванням цій особі витрат.

Отже, предмет договору належить продавцю та переходить у власність покупця, якщо інше не передбачено домовленістю сторін, та покупець має сплатити ціну за власний рахунок, якщо інше не передбачено домовленістю сторін договору або покупцем та іншою особою.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 ЦК України, зокрема, відповідно до частини п`ятої даної статті правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Якщо сторонами вчинено правочин для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, він є удаваним (ст. 235 ЦК України).

У разі встановлення, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Установивши під час розгляду справи, що правочин вчинено для приховання іншого правочину, суд на підставі ст. 235 ЦК України має визнати, що сторони вчинили саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин.

Відповідно до ч. 1 ст. 202, ч. 3 ст. 203 ЦК України головною умовою правомірності правочину є вільне волевиявлення та його відповідність внутрішній волі сторін, які спрямовані на настання певних наслідків, тому основним юридичним фактом, який суд повинен установити, є дійсна спрямованість волі сторін при укладенні договору, а також з`ясувати питання про те, чи не укладено цей правочин з метою приховати інший та який саме.

Змагальність сторін є одним із основних принципів цивільного судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права (ст.ст. 12, 81 ЦПК України).

За загальним правилом тягар доказування удаваності правочину покладається на позивача.

Звертаючись з позовом у даній справі ОСОБА_1 як на правову підставу позовних вимог про визнання частково недійсним в частині покупця ОСОБА_2 договорів та угод, вкладених щодо переходу права власності на спірну квартиру, послався, зокрема, на приписи ст.ст. 215, 217 235, 236 ЦК України.

Разом з тим, аналіз чинного законодавства свідчить про те, що заявляючи вимогу про визнання правочину удаваним, позивач має довести: а) факт укладання правочину, що на його думку є удаваним; б) спрямованість волі сторін в удаваному правочині на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені правочином, тобто відсутність у сторін іншої мети, ніж приховати інший правочин; в) настання між сторонами інших прав та обов`язків, ніж ті, що передбачені удаваним правочином.

Такі висновки застосування норм матеріального права викладено в постановах Верховного Суду України: від 14.11.2012 у справі № 6-133 цс 12, від 07.09.2016 у справі № 6-1026 цс 16, які у подальшому підтримані у постановах Верховного Суду: від 07.11.2018 у справі № 742/1913/15-ц (провадження № 61-13992 св 18), від 21.08.2019 у справі № 303/292/17 (провадження № 61-12404св18), від 30.03.2020 у справі № 524/3188/17 (провадження № 61-822 св 20).

Крім того, у пункті 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 522/14890/16, провадження № 14-498цс18 зазначено: «Установивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України має визнати, правочин який правочин насправді вчинили сторони, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення, в якому встановлює нікчемність цього правочину або визнає його недійсним».

Як зазначено у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 346/2238/15-ц (провадження № 61-14680 сво 20), нормами ЦК України не допускається такої правової конструкції, як позов про визнання недійсним договору в частині сторони договору. Стаття 235 ЦК України не може бути підставою для визнання правочину удаваним в частині сторони, оскільки це суперечить її положенням.

Цією ж постановою Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду відступив від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.07.2020 у справі № 265/3310/17 (провадження № 61-2308св19), а також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.12.2021 у справі № 466/8968/19, провадження № 61-1188 св 21, за змістом яких було вказано, що за умови доведеності, що за договором купівлі-продажу майно насправді було куплено не зазначеним у договорі покупцем, а іншою особою, за її кошти, суд може визнати, що вказаний договір у частині, що стосується покупця, є удаваною угодою і що дійсним покупцем за цим договором є особа, для якої за її кошти було придбано майно.

Позов про переведення прав та обов`язків, що відповідає такому способу захисту прав та інтересів, як зміна правовідношення (пункт 6 частини другої статті 16 ЦК України) застосовується для захисту переважних прав третіх осіб щодо прав на майно, яким так чи інакше розпоряджається власник (частина четверта статті 362, абзац третій частини першої статті 822 ЦК України тощо). Такий позов найкраще відповідає змісту порушеного переважного права, способу (характеру) його порушення, наслідкам, які спричинило порушення, а також найпростішим шляхом забезпечує відновлення та реалізацію відповідного переважного права (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 909/337/19 (провадження № 12-35гс20)).

Як зазначено у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.10. 2022 у справі № 352/2523/19 (провадження № 61-6340св22) нормами ЦК України не допускається такої правової конструкції, як позов про визнання недійсним договору в частині сторони договору. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18). Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Такий висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (провадження № 12-52гс20, пункт 52), від 22.036.2021 у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20, пункт 76), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21, пункт 155).

Крім того, суд бере до уваги правову позицію, викладену у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.09.2022 у справі № 385/321/20 (провадження № 61-9916сво21) за змістом якої добрий господар повинен піклуватися про своє майно, вживати дії з його збереження та своєчасного захисту його і прав на нього протягом розумного строку. Особа не може вважатися дбайливим власником, якщо тривалий період не цікавиться своїм майном, не вживає заходів, які б вчинив добрий господар невідкладно, якщо не існує перешкод, що об`єктивно перешкоджали йому у вчиненні таких дій.

Враховуючи викладене, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних про визнання частково недійсними договорів в частині покупця ( ОСОБА_2 ) та переведення прав покупця за договорами та актом на позивача ( ОСОБА_1 )

З урахуванням наведеного не підлягають задоволенню похідні від зазначених вимог, вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Щодо вимог за зустрічним позовом

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі N 344/16879/15-ц (провадження N 14-31цс20):

«Визнання права як універсальний спосіб захисту абсолютних та виключних прав і охоронюваних законом інтересів передбачене у статті 16 ЦК України.

У статті 392 ЦК України вказано, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Зі змісту статті 392 ЦК України вбачається, що вона містить дві диспозиції, за яких власник майна може звернутися з позовом про визнання права власності: 1) якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою; 2) у разі втрати власником документа, який засвідчує право власності.

Суб`єктом вимог про визнання права власності може будь-яка особа, яка вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів у третіх осіб або претензіями третіх осіб чи необхідністю отримати правовстановлюючі документи.

Позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем свого права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів. Позивачем у позові про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних відносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб. Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається в належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.

Спосіб захисту, передбачений статтею 392 ЦК України є різновидом загального способу захисту - визнання права, а тому його може бути використано в зобов`язальних відносинах за відсутності іншого, окрім судового, шляху відновлення порушеного права.

Тобто зазначений спосіб захисту як різновид загального способу захисту - визнання права може бути використаний не тільки в речово-правових відносинах, але й у зобов`язально-правових, так як сам по собі факт перебування осіб у тих чи інших відносинах, у тому числі договірних, не може перешкоджати застосуванню до цих відносин норм інститутів загальної частини цивільного права».

Разом з тим, як вказано у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.03. 2023 у справі № 201/2288/20 (провадження № 61-7154св22) рішення суду здатне бути джерелом для набуття цивільних прав і обов`язків тільки у випадках, встановлених актами цивільного законодавства; рішення суду, як правомірна приватно-правова конструкція, не повинно використовуватися учасниками цивільного обороту всупереч його призначенню для набуття цивільних прав і обов`язків, за відсутності вказівки про це в актах цивільного законодавства.

У справі, що є предметом розгляду, ОСОБА_2 має правовстановлюючі документи на спірну квартиру, така квартира офіційно зареєстрована за ним на праві власності, обставин, за яких ОСОБА_2 не може належним чином реалізувати свої правомочності щодо відповідної квартири у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів у третіх осіб або претензіями третіх осіб, судом не встановлено.

Враховуючи наведене, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру.

Висновки суду

Враховуючи викладене, з огляду на способи захисту порушених прав, які вважали за необхідне застосувати сторони у справі, а також керуючись принципом диспозитивності, суд дійшов висновку про відсутність достатніх правових підстав для задоволення як первісного так і зустрічного позову у даній справі.

ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенція зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.102010) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у позові (як первісного, так і зустрічного), то судові витрати у справі покладаються на позивача (первісного та зустрічного, відповідно).

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2-13, 76-83, 89, 259, 263-265, 268, 354-355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: комунальне підприємство з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд-УКБ», Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання частково недійсними договорів в частині покупця, переведення прав покупця за договором та актом, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,- відмовити.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на квартиру, - відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л. Л. Зуєвич