Постанова № 10986949, 24.06.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-2585/10/1070

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2010 року Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Спиридонової В.О.,

за участю секретаря судового засідання Касянчук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Переяслав-Хмельницької обєднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2009 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Переяслав-Хмельницької обєднаної державної податкової інспекції Київської області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.05.2009 року № 0000272308.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перевірка за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій відповідачем проведена без дотримання вимог чинного законодавства, зокрема ст.16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та ст.ст. 11, 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийнято відповідачем з порушенням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», тому рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.05.2009 року № 0000272308 підлягає скасуванню.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях та зазначив, що спірне рішення винесено відповідачем з дотриманням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та просив відмовити у задоволенні позову .

Вислухавши позивача, представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 24.11.1992 року виконавчим комітетом Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області, про що зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за НОМЕР_3.

Відповідно до Закону України «Про систему оподаткування» відповідач є платником податків, зборів та інших обовязкових платежів до бюджету і перебуває на податковому обліку як платник податків у Переяслав-Хмельницькій ОДПІ.

З 12.12.2008 року позивач є платником єдиного податку, що підтверджується наявною в справі копією свідоцтва про сплату єдиного податку серії НОМЕР_4 від 12.12.2008 року, виданого Переяслав-Хмельницькою ОДПІ.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 06.05.2009 року працівниками ДПА у Київській області згідно з планом перевірок на травень 2009 року та направленнями на перевірку від 05.05.2009 року № 3102 і № 3103 проведено планову перевірку за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій магазину «Тандем» фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, розташованого за адресою: Київська область, м. Переяслав-Хмельницький, вул. Московська, 7.

За результатами перевірки складено акт перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 06.05.2009 року, якому при реєстрації в ДПА у Київській області у журналі реєстрації актів було присвоєно номер 1416/1000/23/НОМЕР_2.

У вказаному акті зафіксовані наступні порушення: позивач здійснював реалізацію підакцизного товару, а саме - «Уайт-Спіриту» і при цьому здійснював розрахунки зі споживачами із застосуванням незареєстрованого, неопломбованого та непереведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій (РРО), чим порушив вимоги пунктів 1 і 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; з початку робочого дня позивачем було реалізовано товару, в тому числі і підакцизного товару, на загальну суму 5195,00 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій.

За наслідками розгляду матеріалів перевірки 29.05.2009 року Переяслав-Хмельницькою об'єднаною державною податковою інспекцією прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.05.2009 року № 0000272308, яким до позивача застосовано фінансові санкції на загальну суму 26315,00 грн., а саме: згідно з п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за нероздрукування відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, - у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів: 5195,00 грн. х 5 = 25975,00 грн.; згідно з п.2 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» за застосування при здійсненні розрахункових операцій незареєстрованого, неопломбованого та непереведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій (РРО) - у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто, 20 х 17,00 грн. = 340,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим відповідачем рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій, позивач 24.06.2009 року звернувся до ДПА у Київській області зі скаргою, в якій просив скасувати зазначене рішення як незаконне.

Рішенням від 06.08.2009 року за № 309/Д/25-017/213-796 «Про результати розгляду скарги», скарга позивача залишена без задоволення, а рішення Переяслав-Хмельницької ОДПІ від 29.05.2009 року № 0000272308 - без змін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ст. 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено право контролюючих органів відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону. Планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов'язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5-9 ст. 9 цього Закону. Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку. Будь-яке податкове або адміністративне нарахування, здійснене з порушенням цього правила вважається незаконним та не підлягає виконанню. Частиною 1 ст. 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така виїзна перевірка. Частиною 4 цієї статті передбачено, що право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її перевірки. Крім того, згідно з приписами п. 15 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» перевірка грошових коштів у РРО повинна проводитися перевіряючими органами тільки з відома керівника платника податків. Також, працівникам податкової інспекції заборонено здійснювати перевірку шляхом контрольних закупок. Таке право мають лише працівники податкової міліції при наявності у них оперативно-розшукової чи кримінальної справи.

З урахуванням викладеного позивачем зазначено, що відповідачем не надано доказів того, що вказана вище перевірка здійснена ним з дотриманням зазначених вище вимог чинного законодавства, зокрема ст. 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та статей 11, 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», зокрема доказів повідомлення позивача про здійснення планової чи позапланової перевірки, чи отримання дозволу керівника платника податків на перевірку коштів у РРО.

Стосовно вказаних вищи доводів позивача суд зазначає наступне.

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» від 25.03.2005 року № 2505-ІV, яким внесено зміни до Закону України «Про державну податкову службу в Україні», доповнив ст. 111 частиною 7 такого змісту: «позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках - за рішенням суду».

Здійснення контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків врегульовано розділом IV (ст.15-16) Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Зокрема, згідно зі ст. 15 вказаного Закону такий контроль здійснюється податковими органами шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до законодавства України.

Стосовно планових перевірок реєстраторів розрахункових операцій, то згідно з п. 2.6 додатка 2 до наказу ДПА України від 11.10.2005 року № 441 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо порядку складання плану-графіка перевірок субєктів господарювання та взаємодії між структурними підрозділами при їх проведенні» такі перевірки проводяться за окремими щомісячними планами податкових органів.

Відповідачем у судовому засіданні надано копію такого плану перевірок від 30.04.2009 року на травень 2009 року. Вказана копія оглянута судом та приєднана до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Згідно з ч. 2 ст. 16 вказаного Закону планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов'язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з п. 5 - 9 ст. 9 цього Закону. Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку. Будь-яке податкове або адміністративне нарахування, здійснене з порушенням цього правила, вважається незаконним та не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону позапланова перевірка, що проводиться уповноваженими контролюючими органами стосовно осіб, визначених у частині другій цієї статті, може здійснюватися виключно на підставі постанови слідчого, органу дізнання або відповідно до рішення суду.

Згідно з ч. 4 ст. 16 планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Таким чином, щодо підстав та періодичності проведення позапланових перевірок, то відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» позапланові перевірки, що проводяться уповноваженими контролюючими органами стосовно осіб, визначених в ч. 2 цієї статті, може здійснюватися виключно на підставі постанови слідчого, органу дізнання або відповідно до рішення суду.

А для перевірок субєктів, які застосовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не встановлює порядку проведення планових та позапланових перевірок, а визначає, що планові та позапланові перевірки таких осіб проводяться в порядку, передбаченому чинним законодавством.

У питаннях застосування реєстраторів розрахункових операцій Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є спеціальним. Отже, інші акти законодавства, у тому числі й Закони України «Про державну податкову службу в Україні», застосовуються тільки в частині, не врегульованій Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Отже, до перевірок реєстраторів розрахункових операцій застосовуються всі правила, що стосуються допущення посадових осіб до проведення планових та позапланових перевірок передбачені ст. 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Як зазначалось вище, при перевірці відповідачем встановлені порушення, а саме: позивач здійснював реалізацію підакцизного товару, а саме - «Уайт-Спіриту» і при цьому здійснював розрахунки зі споживачами із застосуванням незареєстрованого, неопломбованого та непереведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій (РРО), чим порушив вимоги пунктів 1 і 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; з початку робочого дня позивачем було реалізовано товару, в тому числі і підакцизного товару, на загальну суму 5195,00 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій.

Пунктом 6 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.

Щодо твердження позивача про те, що відповідач помилково дійшов висновку про здійснення позивачем торгівлі підакцизним товаром, такими як «Уайт-Спірит» суд зауважує наступне.

Позивач зазначає, що придбав «УАЙТ СПІРИТ» 29.04.2009 року у товариства з обмеженою відповідальністю «Ч.А.С», Київська філія «Вітолюкс» згідно видаткової накладної № ВЛ-0002660. Згідно паспорту якості, який був наданий позивачу продавцем, зазначений вище товар має офіційну назву - «УАЙТ СПІРИТ», розчинник нафтовий (аналог уайт-спірита), ТУ У 23.2-00149943-554-2004.

Позивач при обґрунтуванні позовних вимог посилається на Закон України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари» від 11.07.1996 року № 313/96, відповідно до якого «УАЙТ СПІРИТ», виготовлений згідно технічних умов, до підакцизних товарів не відноситься.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Позивачем не надано суду доказів того, що під час проведення відповідачем перевірки продавцями позивача було продано саме «УАЙТ СПІРИТ», розчинник нафтовий (аналог уайт-спірита), виготовлений згідно технічних умов.

Проте відповідачем у акті перевірки від 06.05.2009 року зазначено, що позивач здійснював реалізацію підакцизного товару, а саме - «Уайт-Спіриту» і при цьому здійснював розрахунки зі споживачами із застосуванням незареєстрованого, неопломбованого та непереведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій (РРО), чим порушив вимоги пунктів 1 і 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Крім того, продавці магазину «Тандем» від підписання акту перевірки відмовилися, як відмовилися і від дачі пояснень щодо проведеної перевірки та внесення в акт зауважень. Тому, суд не може погодитись з твердженням позивача про те, що позивачем було продано саме «УАЙТ СПІРИТ», розчинник нафтовий (аналог уайт-спірита), виготовлений згідно технічних умов.

Водночас, у ст. 1 Закону України «Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)» затверджені ставки акцизного збору і ввізного мита на такі товари (продукцію), зокрема, як уайт-спірит (код виробу за УКТЗЕД 2710 11 21 00) у розмірі 12 євро за 1000 кг.

Статтею 2 вказаного Закону встановлено, що акцизний збір з нафтопродуктів обчислюється у твердих сумах в євро з одиниці реалізованих (переданих, ввезених в Україну) товарів (продукції).

Як зазначалось вище, аналог уайт-спірита має характеристику «розчинник нафтовий», тому суд дійшов висновку, що даний товар також є підакцизним товаром. А отже, положення п. 6 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо права не застосовувати РРО до спірних правовідносин не застосовуються.

Таким чином, судом встановлено порушення з боку позивача при здійсненні розрахунків зі споживачами із застосуванням незареєстрованого, неопломбованого та непереведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій (РРО), а саме: вимог пунктів 1 і 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; та при реалізації товару, в тому числі і підакцизного, на загальну суму 5195,00 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідачем доведено правомірність винесення рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.05.2009 року № 0000272308, а тому позов не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 159 - 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Переяслав-Хмельницької обєднаної державної податкової інспекції Київської області про скасування рішення відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, протягом десяти днів з дня її складання у повному обсязі шляхом подання через Київський окружний адміністративний суд заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя В.О. Спиридонова

Постанову складено у повному обсязі 29.06.2010 року.