Постанова № 10986943, 24.06.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-4084/10/1070

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2010 року Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Спиридонової В.О.,

за участю секретаря судового засідання Касянчук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Транспетроліум» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

18.03.2010 року приватне підприємство «Транспетроліум» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 21.01.2009 року № 0000371501/0 та від 24.02.2009 року № 0001851501/0.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що податковий орган не мав права самостійно змінювати призначення платежу, який визначений платником податків при здійсненні розрахунків, тому підприємством своєчасно сплачено податок на прибуток, що виключає застосування до нього штрафних санкцій, а тому податкові повідомлення-рішення від 21.01.2009 року № 0000371501/0 та від 24.02.2009 року № 0001851501/0 підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях та зазначив, що відповідно до п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а тому податковий орган правомірно застосував до позивача штрафні санкції, і просив відмовити у задоволенні позову .

Вислухавши представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 21.01.2009 року відповідачем була проведена невиїзна документальна перевірка позивача щодо своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету.

У ході даної перевірки податковим органом встановлено, що в порушення пункту п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР та пп. 5.3.1 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платником несвоєчасно сплачено податок на прибуток. У зв'язку з чим до позивача застосовано санкції, що передбачені пп. 17.1.7 п. 17.7 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За результатами даної перевірки відповідачем складено акт про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету від 21.01.2009 року № 19 та розрахунок суми штрафних санкцій.

На підставі вказаного акту податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.01.2009 року № 0000371501/0, яким до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 6216,37 грн. за порушення граничного строку сплати суми податкового зобов’язання з податку на прибуток.

Крім того, 24.02.2009 року відповідачем була проведена невиїзна документальна перевірка позивача щодо своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету.

У ході даної перевірки податковим органом встановлено, що в порушення пункту п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств та пп. 5.3.1 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платником несвоєчасно сплачено податок на прибуток. У зв'язку з чим до позивача застосовано санкції, що передбачені пп. 17.1.7 п. 17.7 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За результатами даної перевірки відповідачем складено акт про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету від 24.02.2009 року № 45 та розрахунок суми штрафних санкцій.

На підставі вказаного акту податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.02.2009 року № 0001851501/0, яким до позивача застосовано штрафну санкцію у розмірі 2911,53 грн. за порушення граничного строку сплати суми податкового зобов’язання з податку на прибуток.

Вказані податкові повідомлення-рішення надіслані на підприємство рекомендованим листом та вручені позивачу 15.04.2009 року.

ПП «Транспетроліум» не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, 23.04.2009 року направило до ДПІ в Києво-Святошинському районі скаргу № 69-п про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000371501/0 від 21.01.2009 року та № 0001851501/0 від 24.02.2009 року.

За результатами розгляду скарги ДПІ в Києво-Святошинському районі залишило без змін податкові повідомлення-рішення № 0000371501/0 від 21.01.2009 року та № 0001851501/0 від 24.02.2009 року, а скаргу ПП «Транспетроліум» - без задоволення.

Позивач з висновками викладеними в рішенні про результати розгляду первинної скарги № 4670/10/25-015 від 22.05.2009 року та податковими повідомленнями-рішеннями не погодився та направив скаргу № 73-п від 01.06.2009 року до ДПА у Київській області.

ДПА у Київській області рішенням № 1608/10/25-017/203-774 від 29.07.2009 року про результати розгляду повторної скарги залишило без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі № 0000371501/0 від 21.01.2009 року та № 0001851501/0 від 24.02.2009року і рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі від 22.05.2009 року № 4670/10/25-015 про результати розгляду первинної скарги, а скаргу - без задоволення.

ПП «Транспетроліум» не погоджуючись з висновками ДПА у Київській області, викладеними в рішенні про результати повторної скарги № 1608/10/25-017/203-774 від 29.07.2009 року, направило скаргу до ДПА України.

ДПА України рішенням про результати розгляду повторної скарги № 8419/6/25-0215 від 28.08.2009 року залишила без змін податкові повідомлення-рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі № 0000371501/0 від 21.01.2009 року та № 0001851501/0 від 24.02.2009 року та рішення ДПА у Київській області від 29.07.2009 року № 1608/10/25-017/203-774, прийняте за розглядом повторної скарги, а скаргу - без задоволення.

Заперечення відповідача ґрунтуються на тому, що ДПІ у Києво-Святошинському районі проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 16.07.2007 року по 31.03.2008 року, в результаті проведення якої винесено акт перевірки № 437/23-1/35278535 від 16.10.2008 року. На підставі вказаного акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.10.2008 року № 0001302300/0 про нарахування податкового зобов’язання у сумі 171160,00 грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 51614,00.

Відповідач, посилаючись на п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яким встановлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, вважає сплачені платіжними дорученнями від 24.12.2008 року № 5702, від 25.12.2008 року № 5705 і від 06.02.2009 року № 6463 кошти сплатою податкового зобов’язання та штрафних санкцій, визначених податковим повідомленням-рішенням від 29.10.2008 року № 0001302300/0 . Тобто, на даному твердженні відповідача ґрунтуються висновки про порушення позивачем пункту п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» і пп. 5.3.1 п. 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», викладені в актах перевірок від 21.01.2009 року № 19 та від 24.02.2009 року № 45.

Таким чином, сплачені платіжними дорученнями від 24.12.2008 року № 5702, від 25.12.2008 року № 5705 і від 06.02.2009 року № 6463 кошти податковим органом було зараховано в сплату податкового зобов’язання нарахованого згідно з податковим повідомленням-рішенням № 0001302300/0 від 29.10.2008 року .

Суд не бере до уваги заперечення відповідача відносно того, що згідно з п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) у рівних пропорціях, з огляду па таке.

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу у платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з п. 6 ст. 7 Закону України «Про національний банк України» Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2009 року за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового сипання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому, згідно з п. 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначає в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

У платіжних дорученнях від 24.12.2008 року № 5702, від 25.12.2008 року № 5705 і від 06.02.2009 року № 6463 в графі «призначення платежу» позивачем чітко визначено призначення платежу, а саме: «податок на прибуток за грудень 2008 року».

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому, суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням пп. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначеного платником податків.

За таких обставин, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником коштів то бюджету, є неправомірним.

Щодо узгодження податкового зобов’язання визначеного податковим повідомленням-рішенням № 0001302300/0 від 29.10.2008 року та узгодження податкових повідомлень-рішень від 21.01.2009 року № 0000371501/0 та від 24.02.2009 року № 0001851501/0 суд зауважує наступне.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 ст. 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно з пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами у справі, податкові повідомлення-рішення від 21.01.2009 року № 0000371501/0 та від 24.02.2009 року № 0001851501/0 були оскаржені позивачем до ДПІ у Києво-Святошинському районі, ДПА у Київській області, ДПА України та до Київського окружного адміністративного суду, а тому з врахуванням положень пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є неузгодженими.

Крім того, податкове повідомлення-рішення № 0001302300/0 від 29.10.2008 року отримано позивачем 04.11.2008 року. 12.11.2008 року підприємством направлено скаргу на вказане повідомлення-рішення до ДПІ у Києво-Святошинському районі.

Рішенням відповідача № 8758/10/25015 від 09.12.2008 року зазначену скаргу залишено без розгляду у зв’язку з пропущенням строку подання скарги.

Зазначене рішення оскаржувалося позивачем до ДПА в Київській області. ДПА в Київській області скаргу позивача залишено без розгляду.

15.01.2009 року позивачем до Київського окружного адміністративного суду подано адміністративний позов до ДПІ у Києво-Святошинському районі про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001302300/0 від 29.10.2008 року. 16.01.2009 року ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у адміністративній справі № 2а-2484/09 за позовом ПП «Транспетроліум» до ДПІ у Києво-Святошинському районі про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001302300/0 від 29.10.2008 року.

15.01.2009 року позивачем направлено до ДПІ у Києво-Святошинському районі лист з повідомленням про оскарження вказаного повідомлення-рішення у судовому порядку.

Отже, з урахуванням викладеного та згідно з пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов’язання визначене податковим повідомленням-рішенням № 0001302300/0 від 29.10.2008 року є неузгодженим.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність винесення податкових повідомлень-рішень від 21.01.2009 року № 0000371501/0 та від 24.02.2009 року № 0001851501/0, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 159 - 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області від 21 січня 2009 року № 0000371501/0.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області від 24 лютого 2009 року № 0001851501/0.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Транспетроліум» судовий збір у розмірі 6,80 грн. (шість гривень вісімдесят копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, протягом десяти днів з дня її складання у повному обсязі шляхом подання через Київський окружний адміністративний суд заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя В.О. Спиридонова

Постанову складено у повному обсязі 29.06.2010 року.