Постанова № 10986924, 16.06.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-1802/10/1070

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2010 року Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Спиридонової В.О.,

за участю секретаря судового засідання Касянчук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Хюндай-Трак» до Васильківської обєднаної державної податкової інспекції в Київській області про визнання нечинними рішень про застосування штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю «Хюндай-Трак» (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Васильківської обєднаної державної податкової інспекції в Київській області (далі - відповідач) та, з урахуванням зміни позовних вимог, просило визнати нечинними рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.08.2009 року № 0000142240 та від 10.03.2010 року № 0000042240.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій за рішеннями від 14.08.2009 року № 0000142240 та від 10.03.2010 року № 0000042240.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечили з підстав, викладених у письмових запереченнях та зазначили, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.08.2009 року № 0000142240 та від 10.03.2010 року № 0000042240 відповідачем прийняті відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню і просили відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» 04.12.1990 року № 509-ХІІ посадовими особами Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області проведена позапланова виїзна перевірка TOB «Хюндай-Трак» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 11.03.2008 року по 07.08.2009 року.

За результатами проведеної перевірки TOB «Хюндай-Трак» посадовими особами Васильківської ОДПІ складено акт перевірки від 07.08.2009 року № 2230/22-0/34268882, у якому зафіксовано порушення вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року № 185/94-ВР, яке виразилося у прострочені граничних термінів розрахунків по імпортних операціях.

На підставі вказаного акту перевірки винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.08.2009 року № 0000142240, яким на підставі ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 502604,72 грн.

Крім того, посадовими особами Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області проведена планова виїзна перевірка TOB «Хюндай-Трак» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.09.2009 року.

За результатами проведеної перевірки TOB «Хюндай-Трак» посадовими особами Васильківської ОДПІ складено акт перевірки від 02.03.2010 року № 543/22-0/34268882, у якому зафіксовано порушення вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», яке виразилося у прострочені граничних термінів розрахунків по імпортних операціях.

На підставі вказаного акту перевірки винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.03.2010 року № 0000042240, яким на підставі ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 145348,90 грн.

ТОВ «Хюндай - Трак» не погоджуючись із актом від 07.08.2009 року № 2230/22-0/34268882 та рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.08.2009 року № 0000142240 звернулось із первинною скаргою до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції у Київській області.

Рішенням Васильківської ОДПІ у Київській області від 14.09.2009р. у задоволенні первинної скарги було відмовлено у повному обсязі.

23.09.2009 року позивач звернувся із повторною скаргою до Державної податкової адміністрації у Київській області. 29.09.2009 року позивачу було направлене повідомлення Державної податкової адміністрації в Київській області про залишення скарги без розгляду.

ТОВ «Хюндай - Трак» не погоджуючись із актом від 02.03.2010 року № 543/22-0/34268882 та рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 10.03.2010 року № 0000042240 звернулось із первинною скаргою до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції у Київській області. Васильківською ОДПІ у задоволенні вказаної скарги було відмовлено.

Таким чином, на момент розгляду справи Київським окружним адміністративним судом спірними є рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.08.2009 року № 0000142240 та від 10.03.2010 року № 0000042240.

Як зазначає позивач, рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.08.2009 року № 0000142240 підлягає визнанню в судовому порядку нечинним через те, що Державна податкова адміністрація у Київській області не надала позивачу у встановлений строк рішення щодо розгляду повторної скарги від 23.09.2009 року як це передбачено абзацом 3 пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

З цього приводу суд зазначає наступне.

ДПА у Київській області залишено повторну скаргу позивача від 23.09.2009 року без розгляду, оскільки скаргу було подана представником TOB «Хюндай - Трак» без скріплення підпису представника печаткою TOB «Хюндай -Трак», як це передбачено п. 3 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого Наказом ДПА України від 11.12.1996 року № 29.

Відповідно до вказаного положення у скарзі (заяві) має бути зазначено підпис фізичної особи - платника податку, а для юридичної особи - платника податку - підпис керівника або особи, яка виконує обов'язки керівника юридичної особи - платника податку. Якщо скарга (заява) в інтересах фізичної особи -платника податку або юридичної особи - платника податку подається її представником, то до скарги (заяви) долучається копія довіреності, оформленої відповідно до вимог законодавства, і підпис представника юридичної особи - платника податку на скарзі (заяві) повинен бути скріплений печаткою юридичної особи - платника податку. Скарга (заява), оформлена без дотримання цих вимог, розгляду не підлягає.

Позивачем у позовній заяві зазначено, що Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» 05.02.1998 року № 83/98-ВР було внесено зміни до ст. 8 та ст. 14 Закону. Зокрема, у ст. 8 в новій редакції було передбачено право ДПА на видання нормативних актів лише у випадках, що передбачені законом. Однак відтоді такого права ДПА надано не було.

У відповідності із п. 3 Прикінцевих положень Закону України від 05.02.1998 року № 83/98-ВР «Про внесення змін до Закону України «Про державну податкову службу в Україні», до приведення законодавства у відповідність із цим Законом законодавчі та інші нормативно-правові акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

Тому позивач вважає, що підстав до застосування до оскарження дій податкових органів підзаконних актів є недопустимим. Порядок оскарження дій органів державної податкової служби передбачений в Законі України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Іншими законами порядок оскарження не передбачений, а відповідно до п. 5.2.2. вказаного Закону - скарга платника податків повинна подаватись у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

Суд вважає необхідним зауважити, що п. 2 ст. 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» із змінами, внесеними згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканність, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист)» від 12.01.2005 року № 2322-IV, передбачає здійснення Державною податковою адміністрацією України функції видання у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування, які підлягають обов'язковому опублікуванню.

Тому, дотримання вимог Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого Наказом ДПА України від 11.12.1996 року № 29, з урахуванням вищевикладеного, суд вважає обовязковим при оскарженні дій органів державної податкової служби та не приймає до уваги твердження позивача щодо недопустимості застосування до оскарження дій податкових органів підзаконних актів.

Відповідно до копії повідомлення про вручення поштового відправлення № 04450343 позивачем 01.10.2009 року отримано рішення про залишення повторної скарги без розгляду від 29.01.2009 року № 2065/10/25-017/311-1011. Тому, посилання позивача на неотримання рішення щодо розгляду повторної скарги від 23.09.2009 року у строк передбачений абзацом 3 пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», як на підставу скасування рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.08.2009 року № 0000142240, судом не приймається до уваги.

Щодо правомірності прийняття Васильківською ОДПІ рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.08.2009 року № 0000142240 та від 10.03.2010 року № 0000042240 суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході проведення перевірки TOB «Хюндай-Трак» за період з 11.03.2008 року по 30.09.2009 року встановлено прострочення граничних термінів розрахунків по імпортних операціях.

TOB «Хюндай-Трак» 03.01.2007 року укладено договір комісії № 0301-07/1 з ОАО «Луцький автомобільний завод» на предмет поставки частин для промислової зборки вантажних автомобілів Hyndai. Сторонами договору по даному договору є: «Комітент»-ОАО «Луцький автомобільний завод, «Комісіонер» - ТОВ «Хюндай-Трак.

На виконання умов договору комісії № 0301-07/1 від 03.01.2007 року TOB «Хюндай-Трак» (далі - покупець) укладено контракт від 11.03.2008 року № 1103-08/1 з фірмою «Tenco Industries Ltd» Великобританія (далі - продавець) на предмет покупки кабін для комерційних автомобілів HYUNDAI HD відповідно до специфікацій (далі - товар). Товар поставляється на умовах FOB - порт Південної Кореї згідно Інкотермс 2000. Загальна вартість контракту складає 190540,00 доларів США. Валюта контракту долар США., або друга валюта 1-ї категорії по курсу НБУ на день оплати.

Розрахунки за контрактом здійснюються банківським переказом на рахунок продавця на умовах попередньої оплати.

На виконання умов вказаного контракту TOB «Хюндай-Трак» проведено попередню оплату вартості товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок «Тепсо Industries Ltd» (Великобританія) в сумі 190540,00 доларів США., що підтверджується випискою АБ «Київська Русь» від 06.10.2008 року на дану суму. При цьому, граничний термін отримання товару з моменту здійснення платежу - 04.04.2009 року.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 року № 959-ХІІ імпорт - купівля українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів із ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Відповідно до ст. 188 Митного кодексу України від 11.07.2002 року № 92-IV імпорт - митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень.

У пункті 3 ст. 1 Митного кодексу України визначено, що вільний обіг - розпорядження без митного контролю товарами і предметами, пропущеними через митний кордон України.

Ввезення товарів на митну територію України в режимі імпорту відповідно до ст.189 188 Митного кодексу України передбачає подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови ввезення товарів на митну територію України, сплату податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України відповідно до законів України, дотримання вимог, передбачених законом, щодо заходів нетарифного регулювання та інших обмежень.

У п. 23 ст. 1 188 Митного кодексу України визначено, що переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація.

З викладеного випливає, що товари, які зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень не є вільними до обігу та не вважаються ввезеними на митну територію України в режимі імпорту. При митному режимі ІМ-40 «Імпорт» товари ввозяться для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень.

Відповідно до п.1, п.2 ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» Національний банк України є головним органом валютного контролю, що здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених цим Декретом до компетенції інших державних органів, забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю згідно з цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України.

Уповноважені банки, фінансові установи та національний оператор поштового зв'язку, які отримали від Національного банку України генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, здійснюють контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці установи.

На виконання Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», розроблена Інструкція про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 року № 136, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.05.1999 року за № 338/3631.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та п. 3.1. Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу, виставлення векселя на користь постачальника продукції, що імпортується, або при застосуванні розрахунків у формі документарного акредитива з моменту здійснення банком платежу на користь нерезидента, потребують одержання висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Пунктом 1.1 вказаної Інструкції встановлено, що здійснення поставки - оформлення ВМД (у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або виконання нерезидентом усіх зобов'язань щодо поставки, покладених на нього за договором (в інших випадках).

Згідно з п. 14 ст. 1 Митного кодексу України митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.

У відповідності з Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим Постановою КМУ від 09.06.1997 року № 574 вантажна митна декларація (ВМД) - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщаються через митний кордон України, митний режим у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів. ВМД, заповнена у звичайному порядку, - ВМД з установленим обсягом даних, на підставі якої завершується митне оформлення товарів і транспортних засобів у заявлений митний режим. ВМД, заповнена у звичайному порядку, вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митниці, що здійснила митне оформлення товарів і транспортних засобів.

Згідно з п. 3.3 Інструкції банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі ВМД (типу ІМ-40 «Імпорт», ІМ-41 «Реімпорт», ІМ-72 «Магазин безмитної торгівлі», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищення або руйнування») та за наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД, а в інших випадках - після пред'явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг.

Додатковою підставою для зняття операції з контролю, крім реєстру ВМД, може бути: письмове повідомлення іншого банку, якому митний орган надіслав інформацію про цю операцію резидента, про отримання такого реєстру, засвідчене підписом відповідальної особи і відбитком печатки банку (у повідомленні зазначаються номер і дата реєстру, уся наявна в реєстрі інформація про операцію резидента, а також вартість продукції в тій частині, у якій відомості передаються іншому банку). Зазначене повідомлення надається на письмовий запит такого резидента або банку (з письмового дозволу резидента) лише банку, який зазначений у запиті резидента або якому резидент дозволив цей запит; письмове повідомлення митного органу, засвідчене підписом його керівника (заступника керівника), а також засвідчена в порядку, установленому Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 року № 574, копія ВМД, що отримані на письмовий запит резидента (для операцій, контроль за якими здійснюється згідно з пунктом 3.7 цього розділу); документи, що підтверджують поставку продукції на користь резидента-реципієнта (одержувача) міжнародної технічної допомоги відповідно до міжнародних договорів України.

У матеріалах справи відсутнє підтвердження повідомлення банком Васильківської ОДПІ, що могло бути вказаною додатковою підставою. Тому суд не бере до уваги доводи позивача щодо п. 1.12 вказаної Інструкції.

Таким чином, датою імпорту у випадку ввезення продукції на територію України (якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) є дата завершення оформлення ВМД типу ІМ-40 «Імпорт».

Як підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами у справі, TOB «Хюндай-Трак» висновок Міністерства економіки України на перевищення термінів розрахунків, зазначених у ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» по контракту від 11.03.2008 року № 1103-08/1 не отримувало.

У зв'язку з невиконанням умов контракту нерезидентом «Tenco Industries Ltd» повернуто на рахунок TOB «Хюндай-Трак» попередню оплату в сумі 10980,00 доларів США з перевищенням законодавчо встановленого 180-денного терміну, що підтверджено виписками банку АБ «Київська Русь» від 17.04.2009 року - на суму 8800,00 доларів США та від 27.04.2009 року - на суму 2180,00 доларів США.

Отже, з урахуванням викладеного, митне оформлення товару на суму 60840,00 доларів США ввезеного на територію України здійснено позивачем з перевищенням законодавчо встановленого терміну, що підтверджується оформленою ВМД типу ІМ-40 від 24.07.2009 року № 500040413/9/009396.

Як підтверджується матеріалами справи, на дату завершення перевірок митне оформлення товару на суму 118720,00 доларів США по контракту від 11.03.2008 року № 1103-08/1 TOB «Хюндай-Трак» не проводилось, вантажних митних декларацій типу ІМ-40 «Імпорт» оформлених у відповідності до вимог п. 8 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 року № 574 до перевірки не надано.

Судом встановлено, що станом на 01.07.2009 року, на 01.10.2009 року, на 01.01.2010 року, на 01.04.2010 року TOB «Хюндай-Трак» мало неповернуті валютні цінності, підприємством своєчасно подано до Васильківської ОДПІ декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами де в п. 13 «Сума коштів, перерахованих за кордон та виставлених векселів по імпортних контрактах по яких на звітну дату перевищено встановлені законодавством терміни здійснення цих контрактів» розділу II «Фінансові вкладення», на звітну дату 01.07.2009 року задекларовано суму простроченої дебіторської заборгованості в розмірі 179560,00 доларів США, що виникла за контрактом від 11.03.2008 року № 1103-08/1- на звітну дату 01.10.2009 року, 01.01.2010 року, 01.04.2010 року задекларовано суму простроченої дебіторської заборгованості в розмірі 118720,00 доларів США, що виникла за контрактом від 11.03.2008 року № 1103-08/1. Тобто, підприємством самостійно підтверджено факт неотримання товару в законодавчо встановлені терміни.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем порушено вимоги ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме: допущено прострочення граничних термінів розрахунків по імпортних операціях.

Відповідно до вимог ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами термінів, передбачених ст. ст. 1, 2 Закону, тягне за собою стягнення пені за кожен день прострочення в розмірі 0,3% від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

За результатами перевірок TOB «Хюндай-Трак» нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 647953,62 грн.

Крім цього, позивач у заяві про уточнення позовних вимог посилається на коносаменти як підтвердження ввезення товару на територію України та взяття його під митний контроль Південною митницею.

З цього приводу суд зауважує, що відповідно до Кодексу торгівельного мореплавства України коносамент - документ, що свідчить про укладення договору морського перевезення і використовується як товаросупровідний документ.

Згідно з п. 2 ст. 1 Митного кодексу України ввезення товарів на митну територію України це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів через митний кордон України.

Відповідно до п. 23 ст. 1 Митного кодексу України при переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація.

Таким чином, ввезення товарів із-за меж території України та знаходження їх під митним контролем з урахуванням наведених аргументів, не може вважатися завершенням імпортної операції (поставки товарів) в розумінні Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин суд вважає, що відповідачем доведено правомірність винесення рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.08.2009 року № 0000142240 та від 10.03.2010 року № 0000042240 та спростовано доводи адміністративного позову, а тому позов не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 11, 14, 70-72, 86, 94, 159-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Хюндай-Трак» до Васильківської обєднаної державної податкової інспекції в Київській області про визнання нечинними рішень про застосування штрафних санкцій відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, протягом десяти днів з дня її складання у повному обсязі шляхом подання через Київський окружний адміністративний суд заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя В.О. Спиридонова

Постанову складено у повному обсязі 21.06.2010 року.